яскраве фото)

Вовчі ягоди, смертельно небезпечні для людини!!!!

Одна з легенд розповідає, що якось у лісі скликали велику раду звірів, щоб дати назви всім лісовим рослинам. Вовк запізнився на цю раду. Коли захеканий прибіг і побачив, що почали без нього, то в люті став здирати кігтями кору з кущів найближчого чагарника. З того часу і називали цю рослину - вовче лико.

це не в лісі, це в центрі міста))))))

rediska, красива легенда

Helen, є ще красивіша, але дуже сумна....

---

Добавлено 15 октября 2010 г., 22:27:30:

Дійшла до наших часів і інша легенда про те, як у Дафну, дочку - красуню
рiчкового бога Пенея закохався Апполон. Та не судилося цьому коханню
запломенiти квiткою щастя, бо коли Аполлон меткими стрiлами убив страшну
потвору Пiфона i святкував перемогу, вгледiв неподалiк Ерота - юного
бога кохання, який у цей час напинав тятиву золотого лука. Засмiявся
Аполлон i сказав: "Що тобi, пустунчику робити з такою грiзною зброєю?
Вона личить тiльки менi, тобi ж достатньо нiжних почуттів". Ерот
спалахнув вiд образи i сказав: "Нехай твiй лук поражає, а моя стрiла
вразить тебе". Пiднявся на високий Парнас, дiстав iз сагайдака двi
стрiли. Одною, гострою, що породжує кохання, вiн проткнув серце
Аполлона. Другу - тупу, вiд якої кохання гине, послав у серце прекрасної
нiмфи Дафни. I тієї ж митi Аполлон покохав Пенеєву дочку, а вона почала
всiляко уникати зустрiчi з ним.
Одного разу вони все-таки зустрiлися. Побачивши Аполлона, Дафна кинулася
тiкати. Аполлон помчав за нею з криком зачекати, бо він не ворог, а
переслiдує бо кохає її. Блiда, знесилена Дафна стала благати Пенея:
"Батьку, допоможи! Коли у тебе ще є могутнiсть, змiни, мiй образ". I
тiльки мовила це, як її тiло почало нiмiти i вкрилося тонкою корою,
волосся стало листками, руки - вiтами, ноги - корiнням.

rediska, красіва но конец мені не нравиться