Святий обов’язок кожної людини – зберігати пам’ять про родичів, які відійшли у вічність. Що ми можемо зробити для тих, кого уже немає з нами? – Молитися за них та доглядати за їхніми могилами. Традиційно перед Великоднем усі стараються поприбирати місця поховання дорогих їм людей, аби на Гробки, коли на цвинтарі звідусіль з’їжджаються рідні та друзі померлих, там було чисто й охайно.
29 серпня 2014 року в Прилуках, що на Чернігівщині, відбулася чергова сесія міської ради, на якій підтримали звернення депутата Прилуцької міськради від Всеукраїнського об‘єднання "Свобода" Віталія Юрочко про підтримку українського виробника на території міста.
Коли у держави не вистачає коштів на закупівлю всього необхідного для української армії, а через складні бюрократичні процедури елементарне спорядження доводиться чекати тижнями, на допомогу військовим приходить народ.
13 травня 2014 року прилуцькі громадські діячі, політичні експерти та журналісти взяли участь в експертному обговоренні та тему: «ПРИЛУКИ ПІСЛЯ 25 ТРАВНЯ: ПРОГНОЗИ ТА АНАЛІЗ ХОДУ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ».
Незалежна громадська ініціатива 11 травня 2014 року в місті Прилуки проводила опитування. З 12.00 до 16.00 в центрі міста та на автобусних зупинках волонтери запитували прилучан про їх ставлення до кандидатів на посаду міського голови.
Згадайте, як вони почували себе у перші дні після втечі «золотого батона» та «золотих кренделів», які його оточували. Вигляд у них був жалюгідний, тобто вони були гідні жалю з боку громади, проте їх не жалів ніхто з прилучан. Спочатку на сесії міської ради вони дружно відмовились від своїх фракцій і ліквідували їх, потім вони підписались під антикорупційним плакатом, а при цьому кидали «косяки» один на одного – чи всі підписувались, а потім не менш дружно кинули «свого» мера під пльовки обурених прилучан. Його, Беркута, навіть окуляри якого теж були запльовані прилучанами, кинули всі його соціалісти крім Прозура-молодшого та ще секретаря Правосуда, бо їх трьох багато що поєднує – ціла низка оборудок, що приносили прибуток, а ворон ворону око ніколи ще не клював.
Новости Прилук и региона (675 шт.)
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області виніс вирок місцевій мешканці, яка розміщувала антиукраїнські матеріали в російських соцмережах.
Святий обов’язок кожної людини – зберігати пам’ять про родичів, які відійшли у вічність. Що ми можемо зробити для тих, кого уже немає з нами? – Молитися за них та доглядати за їхніми могилами. Традиційно перед Великоднем усі стараються поприбирати місця поховання дорогих їм людей, аби на Гробки, коли на цвинтарі звідусіль з’їжджаються рідні та друзі померлих, там було чисто й охайно.
ДОРОГІ ПРИЛУЧАНИ!
29 серпня 2014 року в Прилуках, що на Чернігівщині, відбулася чергова сесія міської ради, на якій підтримали звернення депутата Прилуцької міськради від Всеукраїнського об‘єднання "Свобода" Віталія Юрочко про підтримку українського виробника на території міста.
Коли у держави не вистачає коштів на закупівлю всього необхідного для української армії, а через складні бюрократичні процедури елементарне спорядження доводиться чекати тижнями, на допомогу військовим приходить народ.
Вибори президента України та місцеві - відбулися.
Шановні прилучани та гості міста, завітайте на Миколин ярмарок!
13 травня 2014 року прилуцькі громадські діячі, політичні експерти та журналісти взяли участь в експертному обговоренні та тему: «ПРИЛУКИ ПІСЛЯ 25 ТРАВНЯ: ПРОГНОЗИ ТА АНАЛІЗ ХОДУ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ».
Незалежна громадська ініціатива 11 травня 2014 року в місті Прилуки проводила опитування. З 12.00 до 16.00 в центрі міста та на автобусних зупинках волонтери запитували прилучан про їх ставлення до кандидатів на посаду міського голови.
Згадайте, як вони почували себе у перші дні після втечі «золотого батона» та «золотих кренделів», які його оточували. Вигляд у них був жалюгідний, тобто вони були гідні жалю з боку громади, проте їх не жалів ніхто з прилучан. Спочатку на сесії міської ради вони дружно відмовились від своїх фракцій і ліквідували їх, потім вони підписались під антикорупційним плакатом, а при цьому кидали «косяки» один на одного – чи всі підписувались, а потім не менш дружно кинули «свого» мера під пльовки обурених прилучан. Його, Беркута, навіть окуляри якого теж були запльовані прилучанами, кинули всі його соціалісти крім Прозура-молодшого та ще секретаря Правосуда, бо їх трьох багато що поєднує – ціла низка оборудок, що приносили прибуток, а ворон ворону око ніколи ще не клював.
