Свободівець Лавренчук Віктор – мешканець села Рудівка Прилуцького району, що на Чернігівщині, старший навідник мінометної батареї першої окремої танкової бригади. До Збройних Сил України призваний із першою хвилею мобілізації. Прийшов до військкомату, щоби залишити свої контактні дані, а отримав повістку та вже наступного дня вирушив на збори до Гончарівського, де проходив навчання. Потім охороняв кордон із РФ на одному з блокпостів на півночі Чернігівщини, пізніше його перевели до Гродні, а вже згодом вирушив у зону АТО , де й перебуває вже близько двох місяців.
Коли у держави не вистачає коштів на закупівлю всього необхідного для української армії, а через складні бюрократичні процедури елементарне спорядження доводиться чекати тижнями, на допомогу військовим приходить народ.
13 травня 2014 року прилуцькі громадські діячі, політичні експерти та журналісти взяли участь в експертному обговоренні та тему: «ПРИЛУКИ ПІСЛЯ 25 ТРАВНЯ: ПРОГНОЗИ ТА АНАЛІЗ ХОДУ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ».
Незалежна громадська ініціатива 11 травня 2014 року в місті Прилуки проводила опитування. З 12.00 до 16.00 в центрі міста та на автобусних зупинках волонтери запитували прилучан про їх ставлення до кандидатів на посаду міського голови.
Згадайте, як вони почували себе у перші дні після втечі «золотого батона» та «золотих кренделів», які його оточували. Вигляд у них був жалюгідний, тобто вони були гідні жалю з боку громади, проте їх не жалів ніхто з прилучан. Спочатку на сесії міської ради вони дружно відмовились від своїх фракцій і ліквідували їх, потім вони підписались під антикорупційним плакатом, а при цьому кидали «косяки» один на одного – чи всі підписувались, а потім не менш дружно кинули «свого» мера під пльовки обурених прилучан. Його, Беркута, навіть окуляри якого теж були запльовані прилучанами, кинули всі його соціалісти крім Прозура-молодшого та ще секретаря Правосуда, бо їх трьох багато що поєднує – ціла низка оборудок, що приносили прибуток, а ворон ворону око ніколи ще не клював.
Останні новини (1464 шт.)
Свободівець Лавренчук Віктор – мешканець села Рудівка Прилуцького району, що на Чернігівщині, старший навідник мінометної батареї першої окремої танкової бригади. До Збройних Сил України призваний із першою хвилею мобілізації. Прийшов до військкомату, щоби залишити свої контактні дані, а отримав повістку та вже наступного дня вирушив на збори до Гончарівського, де проходив навчання. Потім охороняв кордон із РФ на одному з блокпостів на півночі Чернігівщини, пізніше його перевели до Гродні, а вже згодом вирушив у зону АТО , де й перебуває вже близько двох місяців.
Нищівна перемога збірної Німеччини над командою Бразилії (7:1) в півфіналі чемпіонату світу з футболу не стала найбільшою в історії бундестіму.
Коли у держави не вистачає коштів на закупівлю всього необхідного для української армії, а через складні бюрократичні процедури елементарне спорядження доводиться чекати тижнями, на допомогу військовим приходить народ.
Вибори президента України та місцеві - відбулися.
Шановні прилучани та гості міста, завітайте на Миколин ярмарок!
13 травня 2014 року прилуцькі громадські діячі, політичні експерти та журналісти взяли участь в експертному обговоренні та тему: «ПРИЛУКИ ПІСЛЯ 25 ТРАВНЯ: ПРОГНОЗИ ТА АНАЛІЗ ХОДУ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ».
Незалежна громадська ініціатива 11 травня 2014 року в місті Прилуки проводила опитування. З 12.00 до 16.00 в центрі міста та на автобусних зупинках волонтери запитували прилучан про їх ставлення до кандидатів на посаду міського голови.
Згадайте, як вони почували себе у перші дні після втечі «золотого батона» та «золотих кренделів», які його оточували. Вигляд у них був жалюгідний, тобто вони були гідні жалю з боку громади, проте їх не жалів ніхто з прилучан. Спочатку на сесії міської ради вони дружно відмовились від своїх фракцій і ліквідували їх, потім вони підписались під антикорупційним плакатом, а при цьому кидали «косяки» один на одного – чи всі підписувались, а потім не менш дружно кинули «свого» мера під пльовки обурених прилучан. Його, Беркута, навіть окуляри якого теж були запльовані прилучанами, кинули всі його соціалісти крім Прозура-молодшого та ще секретаря Правосуда, бо їх трьох багато що поєднує – ціла низка оборудок, що приносили прибуток, а ворон ворону око ніколи ще не клював.
Уже два місяці минуло відтоді, як у Прилуках на Центральній площі не височіє пам’ятник Леніну. Проте його постамент залишився.
Теперь, после событий в Украине, в новом свете предстает гибель под Смоленском польского президента Качиньского
