Це колись у нас в канторі висіло таке.
А тепер - биліна!
Сидів я якраз навпроти цього плану.
Ну,.. колись хлопці пили пИво і мєджу дрочім прикалувались...
Так от... сидю я, кожний день бачу таке... мені вже зовсім не смішно... І тут до нас заходять клієнти, батько із донькою, дівчинка років 14. При вході дуже довго топталися під дверима, потім постукали у двері, спитали - чи можна зайти, довго на порозі топталися... Я кажу їм - заходьте, не бійтеся... Вони мені - так... тут така серйозна фірма, так нам неудобно якто... Та, кажу, заходьте... Ну, вони підходять до мене, спитали щось про інтернет, я їм відповів. Вони повертаються до дверей... і на виході вже чогось стали так неначеб-то... як би сказати, неначе поперхнулися в одночас. І швиденько вийшли. А потім вже за дверима чую - регіт аж зашкалює! Чого б це, думаю?! А потім глянув на цю дошку поряд із дверима - і сам трохі від реготу зі стілця не впав!
Ну уявіть - люди вважають, що тут дуже така серйозна фірма, заходять, бачать за столами дуже серйозних дядьків, які щось там таке серйозне роблять... - а на стіні у них отакий план!