Як відшукати в Прилуках фотоклуби, щоб там можна було навчитись мистецтву фотографії

не чула про такі в нашому місті, хіба може для школярів є такі кружки десь в школі мистецтв..

варто почитати інструкцію до свого фотіка і пошукайте в інеті підручники та журнали - для початку в них можна почерпнуть корисну інформацію

-----
Добавлено 12 октября 2011 г., 15:46:42:

ось, наприклад - 50 эффективных приемов съемки цифровым фотоаппаратом

инструкция это одyо, в ней пишется это для настройки экспозиции , это для выдержки . Только нужно знать когда что и при каком освещении выставлять, куча параметров. Я лазила в интернете , скачивала, только мало толку - ничего не понятно. Я спрашивала у фотографов _ мне сказали пробуй методом тыка - ты увидишь при каких настройках лучше

Ну, якщо не вдаватись у хащі кольоропередачі...
Насправді параметрів не купа, а тільки три - світлочутливість, діафрагма та витримка. Все!

Спробую зовсім зрозумілими термінами і словами..

Світлочутливість плівки чи елемента цифрового апарата, який сприймає зображення (ну, ота штуковина, на яку падає світло у "цифровику" - це спроможність за допомогою світла створити якесь зображення. Тобто певна кількість світла, яка залишає зображення, чи то на плівці, чи то на датчику.
Визначається у одиницях ISO. Чим менше цифра, тим менше світлочутливість, а значить - тим більше світла (довше світити) треба для створення зображення. І навпаки: більша цифра - більша світлочутливість, хоча (для цифровиків після 800 одиниць) і більше шумів. Зараз існує у діапазоні від 50 одиниць до, скажімо 12800. Зазвичай стандартне значення для сучасних цифрових фотоапаратів - 400. Шкала майже повністю (окрім одного значення) збігається з колишніми союзними одиницями ГОСТу. Хоча при Союзі найбільш вживаними плівками були плівки світлочутливістю 64 (!) одиниці, тієї світлочутливості всім із надлишком хватало!

Діафрагма - якщо зовсім грубо це - дірка, через яку світло потрапляє на світлочутливий елемент.
Визначається в умовних одиницях - від 1/1 до 1/64. Є, звичайно, і дуже коштовні об’єктиви, які мають діафрагму 1/0,7, але то вже - вища матерія як для нас. Для спрощення пишеться тільки одним числом - скажімо не 1/5,6, а просто 5,6.
Якщо одиниця - все світло один до одного потрапляє на світлочутливий елемент, чим більше значення діафрагми - тим менше світла потрапить.

Витримка - час, на якій для світла відкрита плівка чи світлочутливий елемент.
Стандартно позначається цифрами від 2 до 8000, що означає від 2 секунд до 1/8000 секунди. Також обов’язково є ручна витримка, тобто - натиснули на кнопку - відкрилася плівка чи світлочутливий елемент, коли відпустили кнопку - закрився.

Ось і все розуміння. Це щодо технічної частини.

У сучасних фотоапаратах у позиції «А» (автомат) підбір технічних параметрів - світлочутливості, діафрагми та витримки - визначається вбудованою електронікою. Чим дорожчий апарат, тим досконаліша техніка, тим точніше буде зображення.

Але автоматика не завжди робить те, чого хотілося, нажаль! От для цього є різні варіанти ручного налаштування, розуміння яких приходить із досвідом. Ніякий навіть найгеніальніший вчитель не зможе розказати так, що завтра ви будете все робити на "ух-ти!"

Тому "умнєнькіє япайці" придумали фотографування серіями, коли за одне натискання на кнопку "розстрілює" декілька кадрів, з яких потім фотограф виибирає те, що йому найбільш до вподоби. Це і добре і ДУЖЕ погано. Добре, бо не треба дуже думати про кадр, а ДУЖЕ ПОГАНО тому, що це привчає не думати! Раніше у вас було тільки максимум 32 кадри на плівці, і ви перш ніж натиснути на спуск добре все зважували. Тому з 32 кадрів хоча б четверта частина була вдала. А зараз... можна продивитись і 50 кадрів, а там нічого хорошого!

Зате зараз є Фотошоп, який дозволяє (у певних рамках звичайно і при певному досвіді) навіть із поганого карду зробити щось пристойне.

І ще одне. Вчитися правильно вибирати необхідні значення діафрагми-витримки можна довго, але більш-менш правильно тримати вертикаль вчитися не треба. Це відразу придасть вашим фото якоїсь "правільності" якщо хочете... Ну, звичайно, якщо це не спеціально вибраний нахил! Ось подивіться на фото, які є тут - як то кажуть "подавляющее большинство" з них нахилені!

Спасибо. А как делать, чтобы при солнце не было бликов на лице. Хотелось бы, чтоб тему по здесь открыли такую. А то приходится два фотика носить один на одном режиме , второй на авто, а лица или темные или блики

Якщо фотографуєте когось крупним планом, портрет так би мовити, і при цьому освітлення ззаду людини, що фотографується, то тут просто треба включити спалах, незалежно від того, чи достатньо світла, чи ні. І обличчя буде, і фон.

Що стосується бліків на обличчі... скоріш за все - промахується автоматика, бо у цьому випадку ніяких бліків не повинно би бути!

Майже у всіх сучасних фотіків, навіть "мильниць", є функція точкового визначення експозиції. Тобто, при цьому визначається експозиція (набір діафрагма-витримка) у точці по центру кадру. Для вибору цього методу Вам треба переключити фотік у режим «Р» - програмний. Смисл його в тому, що поки Ви нічого не переключаєте, фотоапарат буде працювати у звичайному автоматичному режимі. Але якщо Ви переключили, скажімо, діафрагму, то фотік буде автоматично визначати експозицію відповідно до Вами вибраної діафрагми.

Вам треба вибрати метод точкового визначення експозиції, навести центр кадру на обличчя, натиснути кнопку спуску на половину. При цьому фотік визначить точну експозицію для обличчя. Потім ви не відпускаючи напівнатиснену кнопку переводите кадр так, як вам треба і натискаєте спуск до упора. У цьому разі обличчя точно буде сфотографоване якнайкраще.

Ну, якщо вже є фото, де обличчя темні, тоді нам допоможе Фотошоп!