Російський історик Ключевській небезпідставно вважав Андрія Боголюбського, князя Суздаля або Залісся, як називалася в ХІІ столітті сучасна Центральна Росія, першим власне російським князем. „З Андрієм Боголюбським великорос вперше вийшов на історичну арену”, – писав російський історик Ключевський. Нещодавно від дня „виходу великороса на арену” минуло 850 років – 1156 року Андрій Боголюбський стає князем Залісся – Володимиро-Суздальського князівства.
З ХІІ століття нащадки старшого сина Володимира Мономаха – Мстислава Великого (1125-1132 рр.) княжили переважно в Україні, та все ще періодично залежних від Києва Смоленську та Новгороді, а нащадки молодшого сина – Юрія Довгорукого – дедалі більш автономно керували в Заліссі (сучасній Московській та навколишніх областях Росії).
Чому ж така велика увага цьому князеві? Річ у тім, що до нього всі князі династії Рюриковичів традиційно вважали, що їхня Батьківщина ("отчина" – це Русь, тобто земля сучасної Київської, Житомирської, Чернігівської, та частин Черкаської і Полтавської областей. Руссю в ті часи називалася лише ця територія Центральної України, а починаючи кінця 12 століття – і Західна Україна. Вся решта земель, підконтрольних Рюриковичам (Залісся, Новгород, Полоцьк, Псков тощо) Руссю не вважалися, а, отже, не були й Батьківщиною чи отчиною для князів-Рюриковичів.
Всі князі династії зобов‘язані були берегти цю землю, посилаючи дружини воювати на користь Києва навіть з тих земель, де степовиків ніколи й не бачили.
Літопис повідомляє зворушливу історію, коли князь Ростислав, онук Володимира Мономаха, який все життя княжив у далекому Смоленську, відчувши, що вмирає, сказав: "Не можу я тут лягти. Повезіть мене до Києва. Якщо мене Бог візьме в дорозі, то покладете мене, за отчим благословінням, у Церкві святого Феодора (у Києві). Якщо ж Бог відпустить недугу сю, то пострижуся в Печерському монастирі".
Коли іншого князя – сина Володимира Мономаха, прагнули вигнати з Русі і відправити до Курська, він сказав: "Я волю на своїй отчині смерть прийняти. Краще мені смерть з дружиною на своїй отчині і дідізні узяти, ніж Курське княжіння".
Саме Андрій Боголюбський, засновник села Боголюбово під Суздалем, та його нащадки, переступили цю традицію, якій всі князі династії Рюриковичів були вірні три століття – вважати Київ і Київщину своєю єдиною Батьківщиною.
Батько Андрія Боголюбського, Юрій Довгорукий, який майже все життя княжив у Заліссі, докладав усіх зусиль, щоб заволодіти Києвом. Однак Юрій Довгорукий був князем-невдахою – його тричі виганяв з Києва молодший від нього Ізяслав Мстиславич.
Син Юрія Довгорукого Андрій уже не хотів жити на Русі. „Пішли додому затепло, на Русі нам місця нема”, - казав він батькові, який, попри все, тримався мрії про Київ. Андрій Боголюбський, вихований усе життя в Суздалі, вже не вважав Русь своєю Батьківщиною. Тим більше, що він був сином половчанки, дочки хана Аєпи. Зовнішність суздальського князя, відтворена радянським ученим Герасимовим по його останках, досить характерна для походження князя. А на той час більших ворогів, ніж половці, у Києва і Русі не було.
Сам Андрій Боголюбській в боротьбі проти Києва постійно підтримував своїх родичів половців – основного ворога Русі.
Водночас, головною причиною опозиційності Суздальського Залісся проти Русі були не родинні зв‘язки князів з половцями, а природні геополітичні інтереси нового народу, який народився в Заліссі від сплаву фіно-угорських племен, під впливом церковнославянського мови та первинної київської адміністрації. До речі, назва Суздаль, як і більшість власних назв Центральної Росії, має фіно-угорське походження.
Кияни у відповідь теж не взлюбили Андрія Боголюбського. Через це, після того, як після смерті Ізяслава Мстиславича на княжіння у Київ таки потрапив Юрій Довгорукий, Андрій постійно сидів у фортеці Китай-город, що була на місці сьогоднішньої Китаєвої пустині, сьогодні – в межах міста.
Через те, що він жив у фортеці Китай-город та майже не виходив із неї, кияни й брати-князі прозвали його „Китаєм”.
Річ у тім, що слово „кита” староукраїнською мовою означає плетіння (звідси, наприклад, слово „китиця”).
Усі містечка-фортеці на Київських горах віддавна мали штучні укріплення, зроблені з переплетених дерев‘яних каркасів, заповнених землею. Залишки такої стіни від VI-VII століття вчені знайшли на Старокиївській горі, біля сучасного Історичного музею. Поверху такі стіни мали критий хід – заборола з бійницями. Ззовні стіна обмазувалася глиною (аби уникнути підпалу), та фарбувалася вапном (українські хати мали приблизно таку ж конструкцією стін). Вся фортеця виглядала білокам‘яною, сяяла на сонці і гарно увінчувала пагорби. За бойовими якостями така стіна не поступалася кам‘яній – каміння з пороків – камнеметів просто в‘язли в ній, тоді як кам‘яну стіну вони розбивали. Основним недоліком таких фортець була недовговічність таких стін, їх часто треба було лагодити.
Під час мандрівок у Монголію наші князі побачили велику китайську стіну, і назвали всю тамтешню країну звичною назвою – Китай.
В Україні „білокам‘яні” фортеці увінчували київські гори: Боричів, Старокиївську, Дитинку, Хоривицю, Щекавицю, а також Білгород (нині село Білгорода на околиці Києва), Вишгород, Родень, Витичів, Переяслав, та чимало інших українських міст – в тому числі й Китай-город, у якому закрився Андрій Боголюбський під час князювання в Києві його батька. Після смерті Юрія Довгорукого протистояння між киянами та суздальцями-„залішанами” тільки загострилося. Як пише літопис, суздальців було вибито в Києві та по всіх містах Русі.
У 1169 році князь Китай захопив Київ, відбивши його у Великого Київського князя Мстислава Ізяславича, сина головного ворога Юрія Довгорукого. Перед тим Андрій Боголюбський утік з Русі до Суздаль, викравши ікону Вишгородськой Богоматері, яка тепер в Росії називається Володимирською.
Захопивши Київ, суздальській князь влаштував небувалий розгром. Літопис пише: "І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в‘язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали ... Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота невтішима, і сльози бесперестанні. Це ж все зроблено за гріхи наші".
Літописець називає військо Андія Боголюбського „поганими”. Так у літописах називаються виключно іноземці, та й то язичники.
Після такого тріумфу князь Китай розперезався. Він навіть почав наказувати князям київської династії. Правда, отримав відкоша.
Андрій Боголюбській сказав Роману (сину саме того Ростислава, який їхав умирати до Києва): "Не ходиш ти в моїй волі з братами своїми, так піди ти з Києва, а Давид — з Вишгорода, а Мстислав — з Білгорода. А ось вам Смоленськ, їм і поділіться".
Очолив опір Мстислав. Як пише літопис, "Мстислав від юності звик не боятися нікого, а тільки Бога одного берегтися. І повелів він, Андрєєвого посла узявши, постригти [йому] перед собою голову і бороду, сказавши йому: "Іди ж до князя свого і скажи йому: "Коли ти з такими словами прислав не яко до князя, а як до підручної і простої людини, то що ти задумав, то і роби. Хай Бог розсудить". Андрій зібрав воїв своїх — ростовців, суздальців, володимирців, переяславців, білозерців, муромців, і новгородців, і рязанців, - і, порахувавши їх, знайшов, що їх п‘ятдесят тисяч. І послав він, сказавши їм: "А Мстислава, схопивши, не учиніть же йому нічого, а приведіть його до мене".
Як пише літопис, під Вишгородом "Мстислав ударився з полками їх, і потоптали вони середній полк, а інші супротивники, побачивши [це], оточили його, тому що Мстислав в‘їхав в них з невеликим військом. І тоді змішалися обидва, і велике було сум‘яття, і стогін, і крик сильний, і голоси невідомі, і видно було тут, як ламалися списи, і [чутний] був дзвін зброї, від великого пилу не впізнати [було] ні кінного, ні пішого".
Киянам допоміг луцкий князь Ярослав Ізяславіч, точніше слух про нього: "І прийшли в замішання війська їх, і, не дождавши світанку, в сум‘ятті великому, не маючи можливості утриматися, побігли через Дніпро, і багато їх топилося. І виїхав Мстислав з міста з дружиною своєю і, наздогнавши їх, дружина його ударила на обоз їх, і багато колодників вони захопили. Мстислав же багато поту утер з дружиною своєю і немало мужності показав з мужами своїми".
Цей розгром суздальців під Вишгородом стався на початку зими 1173 року.
Як пише вітчизняний літопис, "так повернулася вся сила Андрія, князя суздальського, а зібрав він всі землі, і безлічі воїв не було числа. Прийшли вони зарозумілими, а покірливими відійшли в доми свої. Сим так і збулося слово апостола Петра, який сказав: "Той, хто підноситься – змириться, а хто упокорюється — піднесеться".
У Заліссі, як це часто траплялося і в майбутньому, зовнішня поразка створила внутрішні проблеми для влади. Народ не пробачив їй провал у підкоренні інших земель. Незабаром після вишгородського поразки, 28 червня 1174 року Андрій Боголюбській був убитий змовниками, і тіло князя лежало на вулиці, поки народ грабував хороми. Примітно, що дорікати змовникам і ховати князя залишився тільки його придворний киянин Кузьмище Киянин. Так завершився життєвий шлях князя Китая – засновника Росії.
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди:
Цитата:убит в Киеве за разрез глаз
100500% вбивали руSSкіє, поспориш?
- пожалуй не буду, какой смысл ?
Глупых вопросов не бывает. Самый глупый вопрос - это не заданный...
porosytenkokoly
Старожил
Номер: 15
З: село стрильныки, за мостом на право метрив 500
Зареєстрований: 4 грудня 2006 р.
Повідомлень: 907
Попереджень: 6
Нагороди:
А тим часом Росія потроху випробовує в Україні нові види озброєння!
Ось відбулися криваві заворушення у Одесі. І там загинуло дуже багато людей.
Виникає запитання - чого у Одесі так багато смертей?
Одна з відповідей прозвучала вчора увечорі у передачі Громадського радіо. Там приймала участь Ольга Богомолець - відомий і шанований спеціаліст у медицині. Так от вона розповіла таке: вона брала участь у роботі спеціальної комісії з розслідування одеського заворушення. І як лікар оглядала й опитувала людей, які опинились у лікарнях після нападу сепарастів. Найбільша кількість поранень у людей від ножів. Також багато - вогнепальні, і бойовими і травматичними... Але після опитування поранених виявилась ще одна цікава деталь - після того, як вибухали у натовпі "світло-шумові" гранати багато людей, десь 10-15, які знаходились навколо місця вибуху відчували миттєвий спазм, як від бронхіальної астми, тобто людина просто не могла дихати... а потім, за декілька секунд - страшенна рвота. Після цього все начебто заспокоювалось, годин на 6-8... А потім у всіх, хто вдихнув таких газів, почалися дуже серйозні захворювання дихальних шляхів із суттєвими ускладненнями!
Тобто, до складу речовини, яка вибухає у звичайній світло-шумовій гранаті, була додана якась хімія, яка й утворювала такий газ. Отже, можна сказати, що сепарасти застосували невідому до цього часу хімічну зброю!
Життя - дуже шкідлива штука! Від нього помирають!
Tania
Авторитет
Номер: 71
Зареєстрований: 30 березня 2007 р.
Повідомлень: 1452
Попереджень: 1
Нагороди:
сейчас такие стройматериалы, что после сгорания они становятся страшным ядом... мы все помним пожар в "Хромой Лошади".
Рано делать выводы..Будем надеяться на честное расследование.
Tania
Авторитет
Номер: 71
Зареєстрований: 30 березня 2007 р.
Повідомлень: 1452
Попереджень: 1
Нагороди:
добавлю трошки фактов : Агрессия СССР и России против других государств:
Украина 1918
Азербайджан 1918
Польша 1920
Грузия 1921
Китай 1929
Украина 1932
Украина 1933
Азербайджан 1937
Белоруссия 1937-1941
Япония 1938
польша 1939
Финляндия 1939
Латвия 1939
Литва 1939
Эстония 1939
Румыния 1940
Молдова 1940
Япония 1945
Китай 1946
Северная Корея 1950
Китай 1950
Венгрия 1956
Лаос 1960
Вьетнам 1961
Алжир 1962
Египет (Объединенная Арабская Республика) 1962
Йемен 1962
Сирия 1967
Чехословакия 1968
Китай 1969
Камбоджа 1970
Бангладеш 1972
Анголе 1975
Эфиопия 1977
Ливане 1982
Афганистан 1979
Казахстан 1986
Азербайджан 1988
Грузия 1989
Азербайджан 1990
Грузия 1991
Литва 1991
Молдова1992
Азербайджан 1992
Грузия 1992
Таджикистан 1992
Грузия и Ингушетия 1992
Азербайджан 1993
Чечня 1994
Дагестан 1994
Чечня 1999
Дагестан 1999
Грузия 2008
Украина 2014
porosytenkokoly
Старожил
Номер: 15
З: село стрильныки, за мостом на право метрив 500
Зареєстрований: 4 грудня 2006 р.
Повідомлень: 907
Попереджень: 6
Нагороди:
Європа у відносинах з Путіним стала діяти методами Путіна!
І тому все стало все на свої місця: Європа виторгувала у Путіна визнання виборів в Україні 25 травня і непідтримання так званого "референдуму" в Луганській та Донецькій області обіцянкою не блокувати будівництво "Южного потока"! Путін навіть не направляв своїх так званих "наблюдатєлєй" на той фальшивий "референдум"!
Але... враховуючи, що мають справу із Путіним, який говорить одне, а робить протилежне, Європа залишила для себе вихід на випадок, коли Путін вчергове обдурить ЄС:
Цитата:
"Газопровод не представляет для нас проблемы, мы не намерены его блокировать, одновременно он не является приоритетным", - цитирует издание еврокомиссара по энергетике Эттингера.
По словам еврокомиссара, главное, чтобы проект газопровода "Южный поток" соответствовал нормам европейского законодательства.
"В письме к Австрии мы привели те пункты, которые, по нашему мнению, не согласуются с нормами права Европейского союза", - заявил Эттингер. Он также добавил, что вопрос о предоставлении ЕС согласия на строительство газопровода все еще остается открытым.
Отже, у випадку, коли Путін почне "вертіти сонцем", ЄС просто вчасно згадає, що "Южний поток" не відповідає європейським нормам! А він таки не відповідає... тому, що за правилами Третього енергопакета ЄС постачальник та транспортувальник повинні бути різними організаціями - а тут все монопольно за "Газпромом"!
-----
Повідомлення редагувалося 2 разів. Останнє редагування: crok (12 травня 2014 р., 03:15:56)
Життя - дуже шкідлива штука! Від нього помирають!
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди:
Ракета "Протон" с самым мощным российским спутником рухнула во время старта
Планировалось, что в результате успешного запуска, ракета-носитель "Протон-М" выведет на орбиту российский спутник связи "Экспресс-АМ4Р" - самый мощный и высокотехнологичный на сегодняшний день спутник связи. Созданный европейской компанией EADS Astrium по заказу предприятия "Космическая связь" в рамках Федеральной космической программы России на 2006-2015 годы, космический аппарат массой 5755 кг построен на базе платформы Eurostar Е3000 и оснащен аппаратурой для обеспечения устойчивого покрытия связью всей территории России и стран СНГ.
Комментируя предыдущие аварии, первый заместитель гендиректора Центра имени Хруничева (предприятия-изготовителя "Протонов" Владимир Нестеров говорил, что все последние нештатные ситуации, связанные с падением ракет-носителей типа "Протон-М", были связаны с влиянием так называемого человеческого фактора.
2 июля 2013г. произошло падение РН "Протон-М" с тремя спутниками ГЛОНАСС, ракета рухнула спустя 17 секунд после старта с космодрома Байконур, катастрофа транслировалась в прямом эфире российского телевидения. По факту аварии было возбуждено уголовное дело по ч.1 ст.216 УК РФ (нарушение правил безопасности при ведении работ).
Российские СМИ писали, что ущерб государства от неудачных незастрахованных запусков космических аппаратов и транспортных рейсов на орбиту превысил 20 млрд руб. Согласно статистике Роскосмоса и Российской ассоциации авиакосмических страховщиков, за последние четыре года проведено 100 запусков в космос, шесть из них признаны "неуспешными" или "аварийными", причем как минимум пять из них, то есть почти все неудачные, не были застрахованы.
Авіаційна Росія зазнала невиправної втрати - пішов з життя головний ворог українського Ан-70, який є найкращим у своєму класі літаком у світі, - на 71 році життя помер генеральний конструктор "Іл" Віктор Ліванов. Хоча... він старався "завалити" будь-які українські транспортні розробки... Ну, то воно й зрозуміло: завалив українців - отримав мільярди на власні іграшки! От тільки нічого не отримала Росія! Але то й добре!
Цитата:
Виктор Ливанов ревниво относился и к другому антоновскому проекту - многофункциональному турбовинтовому транспортнику Ан-70, способному взлетать и садиться на короткие площадки с 30-тонным грузом. С учетом этой способности а также 47-тонной максимальной грузоподъемности при эксплуатации с нормальных полос, машина в значительной мере вторгалась в нишу Ил-76, который превосходила по экономичности и габаритам проема грузовой кабины, что значительно облегчало погрузку.
В итоге Ан-70 убрали "с глаз долой, из сердца вон" - на Казанское авиационное производственное объединение (КАПО), один из самых "нездоровых" на сегодня российских авиазаводов. Поэтому все планы производства машины, о необходимости которой неоднократно заявляли и ВВС России, и ВДВ, судя по всему, рискуют остаться на бумаге.
Смерть Виктора Ливанова, генерального директора концерна "Ил", может означать серьезные перемены в развитии отечественной военно-транспортной авиации.
...
Уход многолетнего руководителя "Ила" совпал с трудным временем для отрасли в целом: на сегодняшний день производство военно-транспортных самолетов в России буксует, что вызвано как длительным простоем, так и разрывом кооперационных связей с Украиной, где базируется ведущее советское "транспортное" КБ Антонова, специалисты которого помогали, в частности, в разработке Ил-76, единственного на сегодняшний день серийного российского транспортника. При этом объединенная авиастроительная корпорация (ОАК) испытывает очевидные проблемы с разработкой проектов новых военно-транспортных самолетов. Сроки реализации недопустимо затягиваются, а цены растут.
Отже, кацапи створювати транспортні літаки не вміють! Також у статті розповідається про відносини кацапів із Узбекистаном та про те, як Росія за виключно політичне рішення заплатила втричі дорожчим виробництвом...
Так... іноді у статтях-вихваляннях можна знайти інформацію про справжній стан справ у кацапів...
----- Добавлено 19 травня 2014 р., 17:16:37:
Зараз інтернет майорить безліччю статей та статейок про те, що так звана ДНР, або як її називають у тому ж Інтернеті Республіка Донбабве, проситься до складу Росії.
Ось я набрів на таку статтю: Донецкая народная республика объявила себя суверенным государством и попросилась в состав России (видео).
Ну, стаття звичайна, проста констатація. Але далі у коментарях є дуже цікава думка:
Ivan Ivanych • 6 дней назад
Я — русский и я против лезущего в состав России быдла Донбасса. У нас такого и своего с избытком, чем наше правительство с вами щедро делится — все эти зеленые человечки, казаки и прочая рвань.
Прежде чем лезть в состав России, люмпенам Донбасса следовало бы поинтересоваться и моим мнением.
Я понимаю и то, что мое мнение их не интересует, но тогда и меня не должны интересовать их мнения и их желания.
Они не считают легитимными свое временное правительство? Но у них есть легитимный и совсем не временный парламент. Об чем слезки-то лить? Через две недели у них будут выборы, которые им позволяят избрать легитимного президента, который сформирует такое же легитимное и постоянное правительство. В чем вопрос-то? Тогда получается, что вопрос совсем не в этом? Тогда в чем? Военная тайна? Вот только интересно — чья эта военная тайна?
Эта тайна не люмпенов и совков Донбасса, они ее сами не знают. Более того, они не знают, чего хотят вообще и чего хотеть можно, но им постоянно на ушко подсказывают и они со всем согласны, ведь им сулят то, чего не имеем мы, жители России, а они не будут иметь даже этого, плюс потеряют и свое, что имели.
Хочется обратить внимание быдла Донбасса, что в России вопрос с легитимностью президента, правительства и парламента стоит много острее, чем их претензии к Киеву. Даже ваш придурок Янукович был на голову легитимнее Путина, и вопрос о легитимности Януковича не стоял — вы его выбрали всенародно, пусть и с ошеломлением для себя.
Президент России — нелегитимен, потому он и пошел за своей легитимностью к вам. Да-да, вы
думали, что он идет к вам чтобы что-то дать или вас защитить от надуманных и внушенных вам страхов? Нет, он идет к вам, чтобы защитить страхи свои. Одно чмо всегда тянется к чмо другому.
«Выборы» президента России не являлись выборами, а являлись такой же спецоперацией, которая сейчас происходит у вас. С результатами тех «выборов» Россию ознакомили за полгода до их проведения и Россия, нужно отдать ей должное, не согласилась с этим. Но кто ее спрашивал?! Однако вопрос не закрыт, он лишь отложен. Вскоре наша гопота выйдет из запоя и будет страдать от тяжкого похмелья.
Чтобы подобных вопросов не возникало в будущем, власть создала, с помощью нелегитимной Думы, такой хаос законов, что в России сейчас даже езда по правой стороне улицы является нарушением, так как созвучна фразе «Правый сектор». К этому же подводят и вас. Вы с этим согласны? Если да, то это ваше дело, но вы нам не нужны с этим вашим согласием, да и без него, впрочем, тоже.
Никакой симпатии мне не внушают и ваши горлопаны, более того — они вызывают у меня отвращение.
Этот ваш полководец Стрелков-Гиркин с кроличьей челюстью — с какого хрена это ничтожество именуется полковником, не имея военного образования? Его максимальное звание может быть не выше прапорщика. Что его сделало полковником? Украинский коэффициент гривны к доллару? А почему не к рублю? Потому что тогда — совсем ефрейтор?
Впрочем, Путин его тоже не имеет, военного образования, ан — подполковник. Но это не настоящий подполковник, это спецзвание. У Путина все спец — спецобразование, спецзвание, спецвыборы, спецпрезидент, спецпевец, спецпловец, спецборец, спецвхоккейигрец и т. д. Спецконец в конце этого заканчивающегося ряда.
Ваш гутаперчивый люмпен Пономарев, который крутым орлом или питухом кукарекает перед быдлом на площади и приниженно подобострастен даже перед кроликом Гиркиным. Повстречаешь такого на улице — примешь за дешевого электрика после удара током. Где-то встречал, что он был шефом ритуального похоронного сервиса.
Символично
А этот царь вашего быдла — Царев! Вот уж действительно природа постаралась подложить вам такую свинью в Линкольны! Даже Янукович по сравнению с ним — вершина интеллекта. К сожалению, когда снимали фильм «Собачье сердце», этот придурок не смог попасть на главную роль Шарикова, так как был еще щенком, но вот вырос — и не отличишь. Посмотрите на портрет.
Привожу в пример цитату из его последнего гав-меседжа:
«Важнейший вопрос — что дальше? То есть что делать завтра и послезавтра? Мы должны, во-первых, отстоять наши завоевания, то есть результат референдума. И поэтому на период формирования новых институтов, в том числе армии, мы надеемся, что ополченцы останутся с
нами, чтобы защитить нашу победу».
Вам еще не смешно? И не стыдно? Тогда попробую вам помочь:
«отстоять наши завоевания, то есть результат референдума» — на русском языке эта фраза
означает, что результат референдума завоеван, а не определен мнением участников опроса (референдума) — прочтите ее еще раз.
Идем далее:
«мы надеемся, что ополченцы останутся с нами» — еще не хохочете? Ополченцы, это формирование из местных граждан. Именно местных, так как фомирование из других граждан не являются ополчением и называется иначе. Вы не подскажете мне, куда это предположительно должны отбыть все ваши взрослые граждане мужеского пола (именно из них должно состоять ополчение)? На заработки?
Как можно в написании слова из трех букв допустить пять ошибок только грамматических? Или это не ошибки, а искренность идиота, не доросшего даже до такой примитивной и насквозь лживой политики?
Как сообщают очевидцы, многие владельцы магазинов в центре Мариуполя вывесили таблички с надписью: «Весь товар уже украден». Стекло в большинстве магазинов разбито, а жалюзи — сломаны. Грабят все и всех, вплоть до табачных киосков!
Я не знаю, каковы пенсии Украины, но я вижу наших бабушек, когда они оказываются передо мною у касс магазинов. Я вижу как они считают на сморщенной трясущейся ладошке монеты. Многие из них еще блокадницы, потому деньги у них завернуты в какие-то бумажки, видимо в кошельках, хранящихся дома, находится вся пенсия, а в бумажках уже разложено и рассчитано, в том числе и на тот случай, если потеряет, то есть в случае — то не все разом. Они с виноватым видом суетятся перед кассиром, стараясь уложиться в сумму, которую они наметили, выходя из
дома. Поверьте, стоять за ними в очереди зрелище …. Как бы они ни суетились, они существенно задерживают очередь, откладывая и вновь возвращая маленький пакет творога и полбуханки хлеба, колебаясь, что взять и чем пожертвовать и заглядывая опять в свою ладошку. Взять оба продукта им не по карману. У них все рассчитано до копеечки на целый год вперед. Они не гуляют по городу, так как для этого нужны средства на транспорт, а среди городских зданий много не нагуляешь.
Петербург — это не Украина и по ценам и по климату. И потому они спешат в свою норку пересидеть до следующего похода в магазин и заниматься там им нечем, кроме как смотреть телевизор. И там — вы! Вы и брызгающие слюной Киселев и Мамонтов. Бабушки за вас козлов переживают и пьют валерьянку. Бабушки не понимают, что если вас примут в состав России, им придется выбирать не между двух предметов. Боюсь, что выбора у них уже и не будет вовсе. Далеко не все наши бабушки смогли побывать в Крыму, а теперь не смогут и вовсе. А вот часть
их монеток туда уплывет, как и на «фонды аллаха» Кадырова.
Я против присоединения к России дополнительного быдла. Да и как граждане они никакие, себя показали. Это люди без родины, какой флаг им в руки сунут, с тем и пойдут туда, куда скажут. Флаг им в руки — так говорят в России, обращаясь к придуркам (у нас, кстати, тоже полстраны с этим щастьем в руках).
Уважаемые украинцы, я надеюсь, что вы меня понимаете — это не нацизм, а чувство элементарной гигиены. У нас такого говна у самих хватает. Вот и вас бог не обидел. Я вам очень сочувствую и надеюсь, что вы сочувствуете мне тоже.
С уважением, Санкт-Петербург. Честь имею.
Слава
Украине!
----- Добавлено 19 травня 2014 р., 18:18:24:
А ось чого досягли кримчани, які кричали расійа-расійа!...
После того как Крым стал Россией, российские производители обещали «завалить» Крым едой. Еще в марте Министерство экономического развития и торговли Республики Крым отрапортовало, что более «200 российских компаний выразили готовность поставлять продукты питания в торговые сети Крыма». Среди них – «Русагро», «Вимм-Билль-Данн», «Русское море», «Разгуляй», «Сибирский аграрный холдинг», «Стойленская нива», «Мираторг», «Эфко», «Милфорд», «Солнечный продукт» и т.д.
Однако до сих пор обещания многих из них остались только на бумаге. Отправленные «на разведку» в Крым представители российских поставщиков с удивлением констатировали, что розничные цены на полуострове ниже отпускных цен российских производителей. Эту информацию подтвердил Forbes и коммерческий директор «Агама Логистик», входящей в российскую группу компаний «Агама», Виталий Сидоров.
«Продукция из РФ стоит на 40-50% дороже. Поэтому естественно, что работающие в Крыму сети хотят как можно дольше держаться на украинском товаре», – поясняет директор Украинской Ассоциации поставщиков торговых сетей Алексей Дорошенко.
По словам эксперта, останавливает ритейлеров и необходимость заключать внешнеэкономические контракты с россиянами: большинство торговых сетей остаются украинскими юрлицами.
Недавно «помогли» российским поставщикам и крымские власти, закрыв для грузовиков Керченскую паромную переправу. «Мы планировали поставить продукцию на майские праздники. Но как раз 1 мая власти приняли решение не пускать грузовой транспорт на паром», – рассказывает Сидоров. Согласно предварительной информации, переправа будет закрыта до окончания курортного сезона.
Поставщикам предложили перенаправить грузовики в Новороссийск. Оттуда пустили грузовой паром «Посейдон Экспресс» в Феодосию. Альтернатива россиян не впечатлила. Дополнительные транспортные расходы придется закладывать в стоимость и так не конкурентной по цене продукции. К тому же переправа в Феодосию занимает более 12 часов. Через Керченский пролив – около часа. По словам Сидорова, в «Агаме» пока только рассматривают альтернативный вариант: «У нас много невыясненных вопросов. Непонятно, откуда отправляется баржа, по какому графику и т.п.».
Министерство обороны России обещает организовать дополнительную паромную переправу между портами «Кавказ» (Темрюк) и «Крым» (Керчь)». Пустить четыре парома, каждый из которых сможет перевозить 180 тонн грузов за рейс. Когда же поставщики смогут пользоваться новой переправой, в военном ведомстве не уточняют. Пока только «специалисты проводят замеры ширины, глубины и скорости течения Керченского пролива…».
«Главная проблема российских поставщиков – логистика. Морская переправа слишком слаба», – считает управляющий партнер консалтинговой компании Retainet Александр Ланецкий. Эксперт констатирует, что для россиян практически закрыта и сухопутная граница. Чтобы отправлять товар в Крым через материк, надо два раза оформить таможню. Останавливает поставщиков и «достоверная» информация о фашистах, бандеровцах, которые непонятно, с какой целью, громят все, что под руку подвернется. «Мы опасаемся пускать наш дорогостоящий автопарк через материковую часть. Это неоправданные риски», – говорит Сидоров.
На стабильную доставку еды с украинской стороны крымчанам рассчитывать тоже не стоит. По информации Дорошенко, многие украинские поставщики прекратили поставки продуктов на полуостров. После того как Нацбанк Украины запретил отечественным банкам осуществлять деятельность в Крыму до завершения российской оккупации, оплата по безналу стала невозможной. «Сейчас мелкие крымские оптовики, сети не получают продукции из Украины. Поставляют продукцию только крупные сети, у которых есть склады на материковой части», – рассказывает Ланецкий.
Однако бесконечно оплачивать товар, не получая выручку с полуострова, ритейлеры не смогут. «У сетей нет свободных денег. Они сейчас в долгах, как в шелках», – пояснил Forbes эксперт, пожелавший остаться неназванным. По его словам, крымские ритейлеры сейчас сидят на чемоданах с деньгами и не знают, что с ними делать. Юридически законного решения проблемы, как наладить поставки и переправить кэш в Украину, нет. «Вариантов много. Но все незаконны либо с точки зрения российского, либо украинского законодательства», – сетует эксперт.
Солидарны с ним и в АТБ. «Ситуация со снабжением магазинов товарами сложная. Сотрудничаем с местными дистрибьюторами и поставщиками, допродаем продукцию со склада. Это временные меры», – разъясняет начальник отдела по связям с общественностью и прессой корпорации АТБ Анна Личман. По ее словам, сейчас прорабатываются все возможные варианты, как наладить системные поставки продукции. На сегодня оптимального решения проблемы не существует.
Согласно оценке Дорошенко, запасы быстро оборачиваемых продуктов в Крыму закончатся через неделю-две, длительного хранения – через месяц. Продукция местных производителей и вялые поставки из России не покроют потребности Крыма.
По мнению Ланецкого, крымские власти могли бы оперативно решить проблему админпутем. Выполняя «приказ партии», обеспечить дотации за переправу или пустить еще несколько паромов. Но пока развитие ситуации пущено на самотек. По одной из версий, руководство сейчас решает более важные «личные» вопросы. Ланецкий предполагает, что «голодный бунт» специально создается с российской стороны: «Определенные группы лоббируют вопрос строительства моста. Картинка «пухнущих от голода крымчан» может ускорить получение финансирования на несколько миллиардов долларов».
_ _ _ _ _
Кацапи скажуть - так це ж деза, яку запустив Forbes. Відповідаю - Forbes не ті хлопці, які дуже люблять Україну. Та й сам сайт - прокацапський. Якби це була деза - її б вони точно не цитували!