Російський історик Ключевській небезпідставно вважав Андрія Боголюбського, князя Суздаля або Залісся, як називалася в ХІІ столітті сучасна Центральна Росія, першим власне російським князем. „З Андрієм Боголюбським великорос вперше вийшов на історичну арену”, – писав російський історик Ключевський. Нещодавно від дня „виходу великороса на арену” минуло 850 років – 1156 року Андрій Боголюбський стає князем Залісся – Володимиро-Суздальського князівства.
З ХІІ століття нащадки старшого сина Володимира Мономаха – Мстислава Великого (1125-1132 рр.) княжили переважно в Україні, та все ще періодично залежних від Києва Смоленську та Новгороді, а нащадки молодшого сина – Юрія Довгорукого – дедалі більш автономно керували в Заліссі (сучасній Московській та навколишніх областях Росії).
Чому ж така велика увага цьому князеві? Річ у тім, що до нього всі князі династії Рюриковичів традиційно вважали, що їхня Батьківщина ("отчина" – це Русь, тобто земля сучасної Київської, Житомирської, Чернігівської, та частин Черкаської і Полтавської областей. Руссю в ті часи називалася лише ця територія Центральної України, а починаючи кінця 12 століття – і Західна Україна. Вся решта земель, підконтрольних Рюриковичам (Залісся, Новгород, Полоцьк, Псков тощо) Руссю не вважалися, а, отже, не були й Батьківщиною чи отчиною для князів-Рюриковичів.
Всі князі династії зобов‘язані були берегти цю землю, посилаючи дружини воювати на користь Києва навіть з тих земель, де степовиків ніколи й не бачили.
Літопис повідомляє зворушливу історію, коли князь Ростислав, онук Володимира Мономаха, який все життя княжив у далекому Смоленську, відчувши, що вмирає, сказав: "Не можу я тут лягти. Повезіть мене до Києва. Якщо мене Бог візьме в дорозі, то покладете мене, за отчим благословінням, у Церкві святого Феодора (у Києві). Якщо ж Бог відпустить недугу сю, то пострижуся в Печерському монастирі".
Коли іншого князя – сина Володимира Мономаха, прагнули вигнати з Русі і відправити до Курська, він сказав: "Я волю на своїй отчині смерть прийняти. Краще мені смерть з дружиною на своїй отчині і дідізні узяти, ніж Курське княжіння".
Саме Андрій Боголюбський, засновник села Боголюбово під Суздалем, та його нащадки, переступили цю традицію, якій всі князі династії Рюриковичів були вірні три століття – вважати Київ і Київщину своєю єдиною Батьківщиною.
Батько Андрія Боголюбського, Юрій Довгорукий, який майже все життя княжив у Заліссі, докладав усіх зусиль, щоб заволодіти Києвом. Однак Юрій Довгорукий був князем-невдахою – його тричі виганяв з Києва молодший від нього Ізяслав Мстиславич.
Син Юрія Довгорукого Андрій уже не хотів жити на Русі. „Пішли додому затепло, на Русі нам місця нема”, - казав він батькові, який, попри все, тримався мрії про Київ. Андрій Боголюбський, вихований усе життя в Суздалі, вже не вважав Русь своєю Батьківщиною. Тим більше, що він був сином половчанки, дочки хана Аєпи. Зовнішність суздальського князя, відтворена радянським ученим Герасимовим по його останках, досить характерна для походження князя. А на той час більших ворогів, ніж половці, у Києва і Русі не було.
Сам Андрій Боголюбській в боротьбі проти Києва постійно підтримував своїх родичів половців – основного ворога Русі.
Водночас, головною причиною опозиційності Суздальського Залісся проти Русі були не родинні зв‘язки князів з половцями, а природні геополітичні інтереси нового народу, який народився в Заліссі від сплаву фіно-угорських племен, під впливом церковнославянського мови та первинної київської адміністрації. До речі, назва Суздаль, як і більшість власних назв Центральної Росії, має фіно-угорське походження.
Кияни у відповідь теж не взлюбили Андрія Боголюбського. Через це, після того, як після смерті Ізяслава Мстиславича на княжіння у Київ таки потрапив Юрій Довгорукий, Андрій постійно сидів у фортеці Китай-город, що була на місці сьогоднішньої Китаєвої пустині, сьогодні – в межах міста.
Через те, що він жив у фортеці Китай-город та майже не виходив із неї, кияни й брати-князі прозвали його „Китаєм”.
Річ у тім, що слово „кита” староукраїнською мовою означає плетіння (звідси, наприклад, слово „китиця”).
Усі містечка-фортеці на Київських горах віддавна мали штучні укріплення, зроблені з переплетених дерев‘яних каркасів, заповнених землею. Залишки такої стіни від VI-VII століття вчені знайшли на Старокиївській горі, біля сучасного Історичного музею. Поверху такі стіни мали критий хід – заборола з бійницями. Ззовні стіна обмазувалася глиною (аби уникнути підпалу), та фарбувалася вапном (українські хати мали приблизно таку ж конструкцією стін). Вся фортеця виглядала білокам‘яною, сяяла на сонці і гарно увінчувала пагорби. За бойовими якостями така стіна не поступалася кам‘яній – каміння з пороків – камнеметів просто в‘язли в ній, тоді як кам‘яну стіну вони розбивали. Основним недоліком таких фортець була недовговічність таких стін, їх часто треба було лагодити.
Під час мандрівок у Монголію наші князі побачили велику китайську стіну, і назвали всю тамтешню країну звичною назвою – Китай.
В Україні „білокам‘яні” фортеці увінчували київські гори: Боричів, Старокиївську, Дитинку, Хоривицю, Щекавицю, а також Білгород (нині село Білгорода на околиці Києва), Вишгород, Родень, Витичів, Переяслав, та чимало інших українських міст – в тому числі й Китай-город, у якому закрився Андрій Боголюбський під час князювання в Києві його батька. Після смерті Юрія Довгорукого протистояння між киянами та суздальцями-„залішанами” тільки загострилося. Як пише літопис, суздальців було вибито в Києві та по всіх містах Русі.
У 1169 році князь Китай захопив Київ, відбивши його у Великого Київського князя Мстислава Ізяславича, сина головного ворога Юрія Довгорукого. Перед тим Андрій Боголюбський утік з Русі до Суздаль, викравши ікону Вишгородськой Богоматері, яка тепер в Росії називається Володимирською.
Захопивши Київ, суздальській князь влаштував небувалий розгром. Літопис пише: "І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в‘язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали ... Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота невтішима, і сльози бесперестанні. Це ж все зроблено за гріхи наші".
Літописець називає військо Андія Боголюбського „поганими”. Так у літописах називаються виключно іноземці, та й то язичники.
Після такого тріумфу князь Китай розперезався. Він навіть почав наказувати князям київської династії. Правда, отримав відкоша.
Андрій Боголюбській сказав Роману (сину саме того Ростислава, який їхав умирати до Києва): "Не ходиш ти в моїй волі з братами своїми, так піди ти з Києва, а Давид — з Вишгорода, а Мстислав — з Білгорода. А ось вам Смоленськ, їм і поділіться".
Очолив опір Мстислав. Як пише літопис, "Мстислав від юності звик не боятися нікого, а тільки Бога одного берегтися. І повелів він, Андрєєвого посла узявши, постригти [йому] перед собою голову і бороду, сказавши йому: "Іди ж до князя свого і скажи йому: "Коли ти з такими словами прислав не яко до князя, а як до підручної і простої людини, то що ти задумав, то і роби. Хай Бог розсудить". Андрій зібрав воїв своїх — ростовців, суздальців, володимирців, переяславців, білозерців, муромців, і новгородців, і рязанців, - і, порахувавши їх, знайшов, що їх п‘ятдесят тисяч. І послав він, сказавши їм: "А Мстислава, схопивши, не учиніть же йому нічого, а приведіть його до мене".
Як пише літопис, під Вишгородом "Мстислав ударився з полками їх, і потоптали вони середній полк, а інші супротивники, побачивши [це], оточили його, тому що Мстислав в‘їхав в них з невеликим військом. І тоді змішалися обидва, і велике було сум‘яття, і стогін, і крик сильний, і голоси невідомі, і видно було тут, як ламалися списи, і [чутний] був дзвін зброї, від великого пилу не впізнати [було] ні кінного, ні пішого".
Киянам допоміг луцкий князь Ярослав Ізяславіч, точніше слух про нього: "І прийшли в замішання війська їх, і, не дождавши світанку, в сум‘ятті великому, не маючи можливості утриматися, побігли через Дніпро, і багато їх топилося. І виїхав Мстислав з міста з дружиною своєю і, наздогнавши їх, дружина його ударила на обоз їх, і багато колодників вони захопили. Мстислав же багато поту утер з дружиною своєю і немало мужності показав з мужами своїми".
Цей розгром суздальців під Вишгородом стався на початку зими 1173 року.
Як пише вітчизняний літопис, "так повернулася вся сила Андрія, князя суздальського, а зібрав він всі землі, і безлічі воїв не було числа. Прийшли вони зарозумілими, а покірливими відійшли в доми свої. Сим так і збулося слово апостола Петра, який сказав: "Той, хто підноситься – змириться, а хто упокорюється — піднесеться".
У Заліссі, як це часто траплялося і в майбутньому, зовнішня поразка створила внутрішні проблеми для влади. Народ не пробачив їй провал у підкоренні інших земель. Незабаром після вишгородського поразки, 28 червня 1174 року Андрій Боголюбській був убитий змовниками, і тіло князя лежало на вулиці, поки народ грабував хороми. Примітно, що дорікати змовникам і ховати князя залишився тільки його придворний киянин Кузьмище Киянин. Так завершився життєвий шлях князя Китая – засновника Росії.
porosytenkokoly
Старожил
Номер: 15
З: село стрильныки, за мостом на право метрив 500
Зареєстрований: 4 грудня 2006 р.
Повідомлень: 907
Попереджень: 6
Нагороди:
Ауєть! Росія до цих пір використовує розвідсупутники із плівочними фотоапаратами! США відмовились від таких технологій ще 25 років тому! І хто про це пише?! Урапатріотичний, на всю голову ватний сайт!
Россия все еще использует разведспутники с пленочными фотоаппаратами
Первый спутник «Кобальт-М» был запущен в 2002 году, последний (восьмой) в 2012 году
Цитата:
Спутники серии «Кобальт-М» имеют массу 6,7 т и содержат три спускаемых капсулы с отснятой фотопленкой. США уже четверть века назад перестали использовать эту устаревшую технологию и полностью перешли на цифровые фото и видеоизображения, Россия до сих пор вынуждена цепляться за технологии 80-х.
Та вони й до Індії не дотягуютьсся із таким мотлохом!
Але воно й не дивно! Росія йде точно по шляху покійного СРСР! Як то кажуть сучасни недоуки - "многа букаф", але той, хто "асіліт", узнає багато чого цікавого про "сучасну" Росію!
Страна будет накачивать военные мускулы, урезая расходы на здравоохранение, сельское хозяйство и поддержку Крыма
Правительство приняло едва ли не самый трудный бюджет за последнее время. Хотя формально его показатели не свидетельствуют о грядущем экономическом крахе, однако, по мнению опрошенных «НИ» экспертов, 2015 год обещает стать последним годом относительной стабильности, за которым наступит время затягивания поясов и длительного застоя, сравнимого с эпохой заката СССР.
Подробное изучение проекта бюджета-2015 свидетельствует: страна наступает на те же грабли, что привели в свое время к краху советской империи. Раздутые оборонные расходы, «стройки века», ведущие в никуда, внешняя изоляция, заставляющая страну делать опору исключительно на собственные силы. Которых не так уж и много. Самые масштабные правительственные проекты – освоение кладовых Арктики, миллиардные траты на развитие БАМа, строительство трубопроводов с целью повернуть энергетические потоки с Запада на Восток – требуют огромных инвестиций. При этом капитал бежит из страны, зарубежные инвесторы фактически внесли Россию в «черный список» по причине санкций ЕС и США, а также отсутствия доверия к российским властям, усилившегося после ареста предпринимателя Владимира Евтушенкова.
Ближайшие три года бюджет будет строиться на военно-мобилизационных принципах. Как явствует из проекта федерального бюджета на 2015–2017 годы, расходы на оборонку увеличены, дефицит бюджета будет расти, но новых федеральных налогов, в том числе и налог с продаж, власти вводить пока не планируют.
В то же время, судя по всему, стимулировать рывок экономики, которого потребовал президент Владимир Путин, не получится. На это просто нет денег. Из-за ухудшения экономического прогноза бюджет в 2015 году недосчитается 405,6 млрд. рублей, в 2016 году – еще 1,3 трлн. рублей (в сравнении с законом о трехлетнем бюджете, принятым в прошлом году).
Правда, ослабление рубля повысит нефтегазовые поступления – почти на 900 млрд. и на 1,2 трлн. рублей соответственно. Другое дело, что расплачиваться за это придется населению, которому неизбежно предстоит столкнуться со всплеском инфляции, ее так и не удалось обуздать в этом году и не ясно, за счет чего можно будет притормозить в следующем.
Продуктовое эмбарго, введенное в ответ на западные санкции, лишь усугубило ситуацию. Власти обещали, что наш «ответ Чемберлену» будет заключаться в импортозамещении – поддержке местного производителя. Однако Минсельхозу так и не удалось добиться повышения расходов на аграрные нужды. В проекте бюджета на 2015–2017 годы не предусмотрено никакой дополнительной поддержки сельхозпроизводителей. И это притом, что еще в августе премьер-министр Дмитрий Медведев обещал: «Мы и дальше будем поддерживать аграриев. Деньги мы на это найдем». Сказано это было в ответ на желание Минсельхоза в связи с введением эмбарго против западных производителей получить 636 млрд. рублей на ближайшие шесть лет, или дополнительно в среднем по 106 млрд. рублей в год.
Столько денег, по расчетам министерства, нужно, чтобы простимулировать ускоренное импортозамещение в условиях продовольственного эмбарго. Однако в проекте бюджета, как выясняется, этих денег нет: документ предусматривает увеличение финансирования госпрограммы развития только на 4,4 млрд. рублей в 2015 году и на 1,8 млрд. рублей – в 2016-м. И это все!
Масла станет меньше, зато расходы на пушки будут стремительно расти. Затараты по разделу федерального бюджета «Национальная оборона» вырастут в 2015 году в сравнении с текущим годом на 21,2% и достигнут 3,032 трлн. рублей. По сути, оборонные расходы – единственная статья, косвенно свидетельствующая о том, что страна еще продолжает идти вперед. Тот ли это путь – это уже другой вопрос.
«Бюджет выглядит мобилизационным. В условиях замедления экономики, санкций, дефицита инвестиций, отсутствия стимулов роста государству необходимо максимально сконцентрировать ресурсы в казне. Прежде всего за счет населения. Удивляться не приходится, поскольку в стране поселился кризис. Удивляет другое – стремительный рост расходов на оборону (хотя внешних угроз для страны нет) на фоне урезания трат на социалку, в частности, здравоохранение. Это едва ли поможет выйти из кризиса и разогнать экономику», – сказал «НИ» научный руководитель НИУ ВШЭ, бывший министр экономики РФ Евгений Ясин. По оценке эксперта, никаких стимулов для роста в бюджете не прослеживается. «Необходимо менять политические подходы, создавать условия для развития бизнеса. Вместо этого нам предлагают развернуть гонку вооружений, которая якобы способна стать «мотором прогресса». Однако уже советский опыт показал, чем заканчиваются подобные эксперименты», – отметил г-н Ясин. Не согласен собеседник «НИ» и с тем, что огромные деньги предполагается тратить на всевозможные «проекты века», в частности, на арктическую экспансию. Хотя они оттягивают огромные ресурсы государства, темпы роста экономики от этого не увеличатся. В ближайшие годы, судя по проекту бюджета на трехлетний период, россиянам придется столкнуться с ростом инфляции, бизнесу – с усилением фискального гнета. Это военно-мобилизационная модель экономики, предполагающая многолетний застой, сделал вывод научный руководитель НИУ ВШЭ.
Даже действующий министр экономического развития РФ Алексей Улюкаев назвал бюджет на 2015–2017 годы несбалансированным. Чиновник отметил, что нельзя считать бюджет сбалансированным, если расходы на экономику, образование, здравоохранение и культуру в три раза меньше, чем на оборону. По мнению г-на Улюкаева, Россия находится в инвестиционной ловушке, когда снижение инвестиций приводит к замедлению экономического роста.
В то же время ведомство г-на Улюкаева обещает экономический рост до 1,2% в будущем году против 0,5% в нынешнем. Однако признаков оживления экономики пока не прослеживается. Власти обещают раскочегарить экономический «паровоз» путем огромных трат на «оборонку» и глобальные инфраструктурные проекты, по сравнению с которыми померкнут даже расходы на сочинскую Олимпиаду.
Однако эксперты выражают сильные сомнения, что такая модель экономического роста окажется жизнеспособной: огромные расходы на «стройки века» ложатся неподъемным бременем на бюджет.
«Назвать этот документ бюджетом развития – язык не повернется. Обещано, что оборонка станет драйвером роста. Однако для этого у нас нет ни элементной базы, ни опыта, ни технологий, которые можно было бы получить на Западе, – сказал «НИ» политолог Дмитрий Орешкин. – Не важно, сколько денег будет вбухано на оборонные расходы. Вместо того чтобы повышать качество жизни в стране, увеличивать расходы на здравоохранение, значительные ресурсы государством бросаются на оборону неведомо от кого и всевозможные «стройки века».
Эксперт напомнил в связи с этим, что та же сочинская Олимпиада показала: экономический эффект с точки зрения получения прибыли, роста экономики оказался практически нулевым. «То же самое может получиться и с другими глобальными проектами вроде освоения заполярных ресурсов, БАМа и прочего. При триллионных тратах они могут оказаться невостребованными», – считает г-н Орешкин.
Зато расходы на здравоохранение в проекте бюджета предлагается сократить на 21,4%. Если в 2014 году затраты по этой статье составят 535,7 млрд. рублей, то в 2015-м они составят только 421,4 млрд. рублей. Сократятся и расходы на образование. В 2015 году ведомство Дмитрия Ливанова может получить всего 611,2 млрд. рублей, что на 6% меньше по сравнению с расходами на образование в 2014 году.
Расходы на Крым в 2015 году и вовсе сократили в четыре раза. В соответствии с документом на федеральную целевую программу по развитию Крыма в 2015 году выделят около 100 млрд. рублей вместо ранее обещанных 373 млрд.
При общем реальном росте расходов федерального бюджета этот рост затронет лишь расходы на общегосударственные вопросы, национальную оборону, национальную экономику и социальную политику. По всем остальным статьям, включая образование, здравоохранение, культуру и межбюджетные трансферты общего характера, ожидается снижение реальных расходов.
«Для образования и здравоохранения это будет означать торможение процессов модернизации данных отраслей, что не замедлит сказаться на качестве соответствующих услуг», – сказал «НИ» Александр Дерюгин, директор Центра исследований региональных реформ РАНХиГС. По мнению эксперта, сокращение финансовой помощи регионам, доходы которых в 2013–2014 годах и так находятся на минимальном за последнее десятилетие уровне (ниже 13% ВВП), либо сделает невозможным выполнение указов президента о повышении заработной платы бюджетникам, либо приведет к дальнейшему сокращению бюджетных инвестиций в инфраструктуру и отказу от реализации тех или иных региональных программ или проектов. «В дальнейшем на региональном уровне будут усугубляться долговые проблемы, решать которые придется уже с участием федерации», – уверен г-н Дерюгин.
Сергей Путилов
Права на данный материал принадлежат Новые известия.
Життя - дуже шкідлива штука! Від нього помирають!
crok
Старожил
Номер: 7
З: Україна, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 870
Попереджень: 0
Нагороди:
Цитата з інтерв’ю з Оленою Васильєвою. Вона засновник інтернет-співтовариства "Груз 200: из Украины в Россию", що фіксує і розшукує російських військових, які загинули в Україні. Правозахисниця, у чиїй сфері інтересів - російські опозиціонери і розслідування загибелі підводного човна "Курськ", історії Грінпісу в російській Арктиці і, хоч і локальні, народні бунти (виявляється, є у Росії такі).
МАТЕРЯМ ПРИХОДЯТЬ ДОКУМЕНТИ, ЩО ЦЕ АБО ІНФАРКТ, АБО ПНЕВМОНІЯ, АБО САМОГУБСТВО
- Тобто, вони готові приносити таку жертву?
- Вони не готові приносити жертву, вони перебувають у шоці. Це перший шок, вони кілька днів мовчать, а друга реакція: бажання точно зрозуміти, де і за яких обставин загинула їх дитина. Тому що їм приходять супровідні документи, що це або інфаркт, або інсульт, або пневмонія, або - ось вчора буквально прийшов вантаж 200 - хлопець нібито покінчив життя самогубством під Ростовською областю. І при цьому всім пишуть: подія сталася за 150 кілометрів від Ростова. Ну, і в який бік від Ростова рахувати? І коли вони починають з‘ясовувати, дізнаються, що це було на території України. І знову шок, знову їм важко зрозуміти. Їм потрібно дати час, тиждень-два, щоб прийшли до тями. Або як ось було з псковськими десантниками, 2-3-го вересня ми відразу повідомили у групі про їх загибель. Дітей їм доставили 17-18-го, деяким 20-го. Прізвища загиблих ми озвучили, думаю, тому родинам стали повертати тіла дітей.
Спочатку були похорони, а потім - осмислення. І найголовніше: група ж у нас з 19 серпня працює, а з того часу про неї дізнається увесь світ. І вона сколихнула половину Росії. У співтоваристві 23 тисяч працюючих людей, і у нас кожну хвилину люди додаються самі. І багато хто з них готовий допомагати, вони пишуть, діляться, моніторять. У нас в Сибіру, у Тиві, загинув хлопець, єдиний син у матері. Це селище - тьматаракань, туди взагалі не добратися. І то, туди сорока принесла на хвості, що є група, вони знайшли у селі Інтернет, заглянули у групу і почали з‘ясовувати. Матері телефонують мені постійно, запитують. З кожною доводиться дуже довго працювати. Я віддаю цьому дуже багато часу, буває, сплю по півтори-дві години. Спочатку матері хочуть дізнатися, як загинула дитина, потім запитують, що там відбувається в Новоросії. "Вони хочуть приєднатися...", - кажуть матері. Я говорю, хто вам сказав, що вони хочуть приєднатися, і хто вам сказав, що Путін хоче їх приєднати. Планую на основі материнських листів написати статтю для матерів, які отримують вантаж 200, щоб читали. Проблема у тому, що зараз осінні призови. І хлопців знову як м‘ясо кинуть до України. Скільки матерів заголосить. При цьому їм важко чомусь запобігти. Сини пишуть: мамо, я поїхав на навчання. У них забирають мобільні. Тим більше, якщо йдеться про строковиків, вони - діти підневільні, як раби там, зв‘язку з ними - ніякого.
- Звідки у вас дані, що трупи росіян спалюють у крематоріях і скидають в шахти?
- Я зайшла на сайт Новоросії, читаю коментарі, форуми. Там знаходжу статтю, козацтво війська Донського нарікає: "На превеликий жаль ми не можемо відправляти трупи додому, ми змушені спалювати їх у пересувних крематоріях. Я цю інформацію надала адміністраторам з проханням пошукати. Олена Акуленко, адміністратор, у Києві відправляє мені послання: "Медведєв говорить, що РФ закупила шість пересувних крематоріїв, які вирушають у Ростовську область". Так все стає ясно. І ось питання, чому гумконвої повертаються з України в РФ через Ростов, навіщо? І ще: люди, які допомагають вантажити і скидати тіла, пишуть нам. Я знаю, що два вагони у Донецьку були завантажені покійниками. Куди їх відвезли - невідомо.
- Як сталося, що такий акаунт "Груз-200" злетів в американській мережі?
- Модерує Фейсбук у Росії і Україні пані з Росії, переконана послідовниця Путіна. Я потім дізналася, що і в Україні також злетіли відомі групи. Але наш проект не вийшло зняти, оскільки люди у групі не намальовані, а живі. І уявіть, що за 10 годин у центральний офіс Фейсбука надійшло 30 тисяч вимог його повернути. Такого не було ще. І нас розблоковували менш ніж за добу.
- Так, Путіну взагалі дешевше закрити Інтернет.
- Як Китай зробив. У них там тільки mail.ru. Але я думаю, якщо у нас Інтернет закриють, народ швидше на вулицю вийде. У нас уже знають, де збираються незгодні.
- Як можна російську опозицію класифікувати? Свого часу Путін дуже наполегливо проводив думку, що на Болотній ні в кого немає мандата на переговори з владою.
- Давайте поіменно перерахуємо. Об‘єднаний громадянський фронт був присутній на Болотній. Його створював Гарі Каспаров. Передбачалося, що ОГФ стане переговорним майданчиком для усіх партій. Там були представники усіх регіонів. Чи був у нього мандат на переговори з владою? Був. Коли політичне поле зачищено, то центри такого руху переміщаються в свого роду тусовки. Почав з‘являтися Лівий фронт. І от, в такому русі опинився Сергій Удальцов. У нього в кожному регіоні - свої відділення і багато прихильників. Є у нього мандат? Звичайно. Є групи націоналістів. Ну, націоналісти бувають різні. Націоналісти-ватники, з цими все зрозуміло. Є націоналісти, які розуміють, що росіяни - це сукупність націй на території РФ. Ці люди у протесті. Вони чудово розуміють, що відбувається в Україні, і яка політика Путіна.
Є ще створений ФСБ і спецконтррозвідкою рух Мініна і Пожарського. Там зараз і Православна церква. Це все, на чому створені ДНР і ЛНР. У ці мережі потрапили Клочков і Хабаров та ряд їх офіцерів, там багато посаджених, заарештованих. Там же були вищі офіцерські збори. З 2011 по 2012 рр. на місяць по двоє російських опозиційно налаштованих генералів помирало. Це заслуга руху Мініна і Пожарського. Рух, який виявляв офіцерів, а вони потім помирали.
У Росії є ліберальний рух. Паралельно з ними - потужна група монархістів, рух "Ми-росіяни". Але це ті росіяни, які готові захищати Україну від рашистів. Російське суспільство, у цілому, розділилося на тих, які вірять Путіну і почали підтримувати його курс, і тих, хто по-справжньому розуміє, що Путін - це зло.
- По-вашому, Китай становить загрозу для РФ?
- Китай не вестиме війну. Путін вже пустив Китай до нас. Є програма освоєння Сибіру і Далекого Сходу. Вони будують там свою промисловість, розвиваються. Якщо вони навіть нападуть, то довго шукатимуть нашу армію. У нас після реформування залишилося 300 бригад. До речі, коли у травні-червні Путін планував ввести війська, і коли підігнали техніку до кордонів, то зрозуміли, що не вистачає спеціалістів. І тоді у країні було оголошено перепідготовку, щоб зібрати спеціалістів. І ось зараз проблема у тому, що в людей, які з‘явилися на перепідготовку, також забрали паспорти і мобільні телефони. Після реформування нашу армію не можна вважати сильною.
- А якщо армія така слабка, то чому її бояться?
- Та не бояться її. Це питання філософське. Путін любить покер. Він гравець. Він любить блефувати. А народ ведеться на це. А блефує він гарно.
- Ви впевнені, що він гравець, а не псих?
-----
Повідомлення редагувалося 1 разів. Останнє редагування: crok (3 жовтня 2014 р., 15:33:22)
Життя - дуже шкідлива штука! Від нього помирають!
crok
Старожил
Номер: 7
З: Україна, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 870
Попереджень: 0
Нагороди:
Когда в "Сухом" задумывали "Суперджет", рассуждали так: за Boeing и Airbus пока не угнаться, давайте угонимся за Embraer и Bombardier. Собственно, к советскому авиапрому этот самолет почти не имеет отношения. Стратегическим консультантом выступил Boeing, финансовым партнером - итальянская Alenia Aermacchi. Они взяли на себя общение с зарубежными клиентами и пиар-сопровождение. Комплектующие на 80% импортные. Шасси делает Messier-Bugatti-Dowty (Франция), колеса и тормоза - Goodrich Corporation (США), гидравлику - Parker Hannifin Corporation (США) и Parker-Ermeto (Германия), систему управления полетом - Liebherr Aerospace (Германия), программное обеспечение - Thales Group (Франция), авионику - Honeywell International (США), электрику - Hamilton Sundstrand (США), противопожарную систему - Autronics (США).
Из российских поставщиков тендер выиграли только нижегородский "Теплообменник" (системы кондиционирования салона) и Ульяновское КБ приборостроения (концентратор данных EIU-100 - часть навигационного оборудования). Титановые штамповки поставляет "ВСМПО-Ависма", которая сотрудничает с Boeing и Airbus. Двигатель SaM146 производится компанией PowerJet - СП НПО "Сатурн" и французской Snecma Moteurs. Контрольный пакет - у французов, штаб-квартира - в Париже. Российское участие заключается в производстве менее технологичной "холодной части" двигателя (вентилятор, компрессор и турбина низкого давления), за "горячую часть" отвечают французы и собирают ее у себя, чтобы не делиться технологиями. Точку в спорах о "западности" SSJ-100 поставил глава ОАК Михаил Погосян в интервью газете "Коммерсантъ": "Разговоров о том, что задействовано мало российского оборудования, я не понимаю. Мы не принимали решений ставить в самолет табуретки вместо кресел только потому, что табуретки у нас производятся, а кресла - нет". К тому же низкая локализация производства присуща в том числе и Boeing, и Airbus.
Ось так. Все просто і ясно - у "російському" Суперджеті власне російська тільки назва - "Сухой"... Якщо подібного роду виробництва існують не у Росії, кацапи гидливо називають такі виробництва "отвёрточной сборкой", натякаючи на те, що на місці відбувається тільки скручування запчастин докупи...
Але якщо у себе, у кацапів, то виходить - літак, "которий нє імєєт аналогов в мірє"!
-----
Повідомлення редагувалося 2 разів. Останнє редагування: crok (7 жовтня 2014 р., 17:47:16)
Життя - дуже шкідлива штука! Від нього помирають!
crok
Старожил
Номер: 7
З: Україна, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 870
Попереджень: 0
Нагороди:
Представник Реформаторського блоку в парламенті Петро Славов відкрито заявив, що підготовлені раніше соціалістами в Народних зборах закони з будівництва газопроводу «писалися під диктовку Кремля» і створюють «пролом у національній безпеці країни». Інший реформатор Петро Москов назвав вчинки тих болгарських чиновників, які діяли на догоду «Газпрому», фінансовим злочином проти держави.
Водночас, у німецьких ЗМІ вийшло інтерв‘ю з президентом Болгарії Росеном Плевнелієвим. У ньому на питання, чи правда, що «Газпром» давав прямі вказівки болгарському Мінекономіки, які закони слід ухвалювати для обходу енергетичного законодавства ЄС, Плевнелієв більш ніж переконливо відповів: «Цілком правильно!». Він додав, що це підтверджується і кореспонденцією, якою обмінювалися колишній уряд соціалістів з концерном «Газпром» і Болгарським енергетичним холдингом. При цьому президент Болгарії підкреслив, що на щастя для його країни, сумнозвісні закони так і не вдалося провести через попередній склад парламенту.
Цитата:
Після оголошення результатів парламентських виборів, що відбулися у Болгарії 5 жовтня, в російських ЗМІ висловлювалося співчуття з приводу перемоги проєвропейських сил. Мабуть, у Росії відчули, що «Південний потік» почав горіти «синім полум‘ям».
Життя - дуже шкідлива штука! Від нього помирають!
crok
Старожил
Номер: 7
З: Україна, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 870
Попереджень: 0
Нагороди:
Російський бюджет втрачає близько 80 млрд рублів з падінням ціни на нафту на $1 за барель.
Про це повідомив керівник департаменту стратегічного планування Міністерства фінансів Російської Федерації Максим Орєшкін, пише Bloomberg.
За оцінками аналітиків інвестбанку Sberbank CIB, за умови утримання цін на нафту нижче рівня $104 за барель наступного року, російський бюджет буде дефіцитним. Якщо ціна триматиметься на рівні $90 наступного року Росія втратить 1,2% ВВП.
Як повідомляв INSIDER ціна на нафту марки Brent впала з червня на понад 20% до рівня $85 за барель.
- - - - -
Як можна побачити на графіку сайту «Нефтетранспортная территория», ціна на нафту еталонної марки Brent за останній місяць (з 16.09.2014 по 16.10.2014) впала на 15,37 долара, а з 10.02.2013 року, коли була найвища ціна - 118.90, ціна впала на 35,14 до сучасних 83.76!
Тобто за цей період, згідно повідомлення пана Орєшкіна, на зниженні цін на нафту Росія втратила більш ніж 2,81 трильйони дерев’яних!
Також на цьому сайті є одна цікава деталь, яку навмисне "не помічяють" кремлівські гебельси! Зараз для внутрішнього споживання в Росії, а відтак - для розпалювання ненависті простих росіян до "западу" і Америки, активно використовується теза про те, що "запад" і, особливо, Америка навмисне, щоб задушити Росію, штучно знижують ціну нафти! Але, як бачимо з графіка - ціна нафти стала знижуватись ЗАДОВГО до нападу Росії на Україну! Аж з 10 лютого 2013 року!!!
Ще один нерадісний для Росії факт - Саудівська Аравія, задля зменшення ваги конкурентів на ринку нафти (Росії і, особливо, Ірану), а також зменшення впливу розробників сланцевої нафти у світі, готова миритися навіть із ціною у 75 доларів протягом найближчих одного-двох років!
Інцидент стався ще у перших числах жовтня. При перевезенні розгонного блоку залізницею сталася аварійна ситуація. Військові взагалі воліли б про це мовчати, але, якщо вже все вийшло на публіку, вони заявляють про те, що це просто "нєштатная сітуация"! Але... дуже вже вона нештатна. Ось красномовні цитати з цих статей:
Цитата:
Сам груз был доставлен обратно в монтажно-испытательный корпус для проведения детального обследования на предмет повреждений отдельных узлов и систем "Фрегата". Эта работа продолжается до сих пор.
Цитата:
Конечно, придется проводить дополнительные испытания, я думаю, что удар был достаточно серьезный, а конструкция – нежная...
Цитата:
Моисеев рассказал, что аварии и нештатные ситуации мы наблюдаем сейчас по всему технологическому циклу российской космической отрасли: от подготовки к запуску, работ на участке выведения в космос до функционирования на орбите. Большую часть подобных эксцессов он связал с технологической «расхлябанностью»...
І наприкінці двох останніх статей перераховані інші "залізничні" аварії російської космонавтики. Виявляється - навіть у такій дуже високотехнологічній галузі, якій приділяється максимальна увага, у росіян існують множинні "ляпсуси"...
Життя - дуже шкідлива штука! Від нього помирають!
crok
Старожил
Номер: 7
З: Україна, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 870
Попереджень: 0
Нагороди:
Наступне моє повідомлення про Бєларусь, точніше - про бацьку Лукашенко. До Росії наче й ніяк не стосується... АЛЕ! У Росії з Білоруссю - Союзна держава! Так що можна вважати, що Лукашенко говорив від імені частини Союзної держави!
Сегодня, по идее, героями дня должны были стать Порошенко, Меркель, Путин и встречи в Милане, а в итоге всех переиграл Александр Лукашенко. А всего-то бацька дал пресс-конференцию российским журналистом, но такие перлы никто не слышал уже очень давно!
Итак, пожалуй одна из наиболее скандальных пресс-конференций президента Беларуси Александра Лукашенко. Основные выводы, тезисы и перлы дня:
Лукашенко: В России произошёл антиконституционный переворот.
Крым украинский и должен быть только в составе Украины.
Лукашенко: Смоленск и Брянск наши, но Беларуси они сейчас не нужны.
Украина сама дала повод в аннексии Крыма. Нужно было воевать за него, а не сдавать.
Лукашенко: если бы не Россия, то ЛНР и ДНР уже бы давно не было!
Лукашенко: я очень хорошо отношусь к украинскому народу. Не верьте, что украинцы фашисты. Есть уроды, но они есть и в России.
Лукашенко: На западе Украины прекрасный народ. Трудолюбивый. Нам бы у них поучиться.
Лукашенко: Янукович финансировал «Правый сектор» чтобы скинуть Тимошенко. Но в итоге они его и прогнали из страны.
Лукашенко: беженцы из Украины приезжают разные. Приезжают и считают, что мы приехали и вы нас должны обеспечивать. Работайте!
Лукашенко: не надо меня долбать по Крыму как вы это делали по Абхазии. Не признаем мы!
Лукашенко: если мы признаем Осетию, то с нами будет то же, что и с Россией под санкциями только в квадрате. А Россия нам не поможет.
Лукашенко: Медведев более адекватно оценивает ситуацию в Украине чем Путин.
Российская журналистка и Лукашенко:
- Почему на Украину единым фронтом не пошли?
- А зачем? Это же не гитлеровская Германия!
(шах и мат!)
Лукашенко российской журналистке: Беларусь не в составе России. Вы с этим аккуратнее.
Лукашенко: Я прошу дайте мне С-300, которое у вас под забором лежит. А они нам-купите. Я что дурак, буду вас защищать ещё и за свои деньги? Нам Россия говорит, что оружие не даст, а сами защитят. Не надо так, лучше мы сами будем создавать, но не клянчить у Кремля.
Лукашенко: я больше украинец чем беларус.
Лукашенко: Калининград — это зона ответственности Беларуси. В СССР её хотели отдать Беларуси. Я это поддерживаю.
Мда. От пресс-конференции унижения российских журналистов, приехавших услышать какая Россия чудесная братская страна, а в итоге окунувшихся в чан с помоями, я получил больше удовольствия, чем от миланских посиделок!
Злой Одессит
Життя - дуже шкідлива штука! Від нього помирають!
crok
Старожил
Номер: 7
З: Україна, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 870
Попереджень: 0
Нагороди:
Принятие федерального бюджета на 2015 год в первом чтении в конце октября будет осложнено тем, что он явно не будет соответствовать прогнозным ценам на нефть. Министр Силуанов сразу пообещал, что расходы российского бюджета 2016–2017 годов урежут в соответствии с «новыми реалиями». Пока же 24 октября будут утверждены основные характеристики, включая и расходы по разделам бюджетной классификации на следующий год. Одна из отличительных черт бюджета на 2015 год, внесенного правительством в Госдуму, – резкий рост расходов по разделу «Национальная оборона».
На сегодня закончен сбор заключений комитетов, Счетной палаты и др. на законопроект о бюджете-2015. Только Комитет по охране здоровья предложил не принимать бюджет (почему – будет ясно чуть ниже). Мало кто обращает внимание на резкое изменение пропорций бюджета между его разделами, стремительный рост расходов на оборону. В правительстве не слышны голоса тех, кто считает нужным сменить приоритеты роста расходов. Что происходит с военными расходами страны, даже с учетом того, что более 2/3 их засекречены. Приведу доступные факты.
Россия стремительно милитаризуется
31 декабря 2010 года президент России Дмитрий Медведев утвердил новую программу закупок вооружений до 2020 года на 19 трлн рублей. Вот как теперь выглядит рост расходов на оборонку.
Военный бюджет России, в % к ВВП
Источник: Минфин РФ
Российский военный бюджет за пять лет (2011–2015) вырастет почти в пять раз. Доля оборонки в расходах бюджета вырастет почти втрое – с 7,5% до 21,2%. В 2010 году работающий россиянин отдавал на оборону страны половину своей месячной зарплаты. В 2014-м – уже больше зарплаты за месяц.
Естественно, рост военных расходов происходит за счет других расходов. Ассигнования на оборонку в бюджете-2015 растут на 33%, или 812 млрд рублей (к бюджетной росписи 2014 года). А вот на образование падают на 31 млрд рублей. На здравоохранение тоже падают – на 114 млрд рублей (почти на четверть). На физкультуру и спорт – падают. На культуру не изменяются (с учетом инфляции – сокращаются). Расходы бюджета на гражданскую науку растут, но медленнее, чем ВВП и в целом бюджет, в результате их доля резко падает (с 0,5% ВВП в 2014 году до 0,41% в 2015-м, данные комитета Госдумы по науке). Если так пойдет, лет через двадцать мы станем страной больных идиотов с кучей оружия...
Что вынудило страну, отставив в сторону другие приоритеты, столь резко наращивать свою военную силу? Страна готовится к войне? Мы в кольце врагов? Война в Чечне вроде закончилась. Война с Грузией (2008) – тоже. Почему спустя два года после последней войны, которую вела Россия, понадобилось столь резко взвинтить военный бюджет?
Россия в топ-10 самых милитаризованных стран мира
Мировой банк считает, что 4,2% ВВП на оборону Россия тратила уже в 2013 году (с пересчетом в доллары) – много это или мало по мировым меркам? Из 131 страны мира, по которым есть статистика военных расходов у Мирового банка, по итогам 2013 года Россия заняла почетное 9-е место. Впереди – военизированные страны Ближнего Востока и Северной Африки, воюющий Афганистан, а также Азербайджан (соревнующийся с чуть отставшей от России Арменией).
Россия обогнала по этому показателю ВСЕ крупные страны мира и ВСЕ ядерные державы. В 2013 году Россия впервые в своей новейшей истории обогнала США (3,9% ВВП). Далеко позади остались Франция (2,2%), Китай (2,1%), Германия (1,3%). Россия заметно впереди своих соседей – Украины (2,9%), Беларуси (1,3%), Казахстана (1,2%).
Совсем мирными странами выглядят Канада и Япония (1% ВВП). Рекорд установлен Республикой Сьерра-Леоне – крохотным бедным государством на западе Африки с населением вдвое меньше Москвы – 0,0006% ВВП. Наверное, это один солдат с одним ружьем и одним патроном... По доле оборонных расходов в федеральном бюджете у Мирового банка есть статистика за 2012 год по 96 странам мира. Россия также в топ-10 с 15,3%. С запланированными на 2015 год 21,2% Россия попала бы в топ-5. Зачем Россия в топ-10 самых милитаризованных стран мира? То ли это достижение, к которому надо стремиться?
Зачем? Да ни за чем...
Выше приведены относительные цифры, которые характеризуют скорее тяжесть оборонных расходов для экономики. Но в случае прямого военного противостояния имеет значение скорее размер самих оборонных бюджетов. А он диктуется в первую очередь размером ВВП и только потом долей военных расходов в нем.
Вот рейтинг военных расходов за 2013 год.
Военные расходы стран мира, млрд долларов
Рейтинг военных расходов за 2013 год, млрд долларов
Источник: IHS Jane‘s Annual Defence Budgets Review
Россия на третьем месте в мире. Но ее отставание от США – в девять раз. И даже от Китая двукратное. Прямое противостояние с этими странами – полное безумие. Наращивание военных расходов не выход из этой ситуации. Россия проиграет в экономической войне, как проиграл в 80-е годы прошлого века СССР. Очевидно, надо искать другие пути, и прежде всего дипломатические. Как нас учит древнекитайский трактат Сунь-цзы: «Лучшая война – разбить замыслы противника; на следующем месте – разбить его союзы; на следующем месте – разбить его войска. Худшее – осаждать крепости». Зачем нам «осаждать крепости», участвовать в заведомо проигрышном состязании? Концепция ядерного сдерживания может быть вполне асимметричной и стоить в разы дешевле.
Очевидно, что наращивание военных расходов не преследует цели достичь паритета в таких расходах со странами-лидерами. Это невозможно. Даже если весь свой федеральный бюджет Россия направит на оборону, все равно паритета с США не достигнет. Да даже паритет с Китаем нам будет стоить слишком дорого: 8% ВВП против 2% у Китая – это равенство в настоящем и залог экономического и военного отставания в будущем.
Наращиваем военную мощь против Украины или Грузии? Наш военный бюджет уже в прошлом, 2013 году в 36 раз превосходил украинский и в 200 раз – грузинский. Так зачем нам наращивание военных расходов? На мой взгляд, это неправильный вопрос. Правильный – не зачем, а почему. Не из-за проблем с внешней безопасностью, а по чисто внутренним причинам.
Схватка двух бульдогов под ковром
Российский военно-промышленный комплекс начал свою централизацию в руках государства в 2007 году, когда была создана Объединенная судостроительная компания, через полгода – «Ростехнологии». Вслед за ними другие монопольные госкорпорации.
Интересы двух монстров – армии и оборонки – изначально противоположны. Оборонка хочет продать побольше, подороже то, что можно произвести подешевле и без особых затей. Минобороны хочет купить качественную и передовую технику подешевле и полегче в обслуживании. Рынок регулирует такую ситуацию конкуренцией продавцов и покупателей. Но тут в конечном итоге остался один монопольный продавец и один монопольный покупатель. Рынок был уничтожен.
В конце 2010 года президент Медведев подписал новую программу закупки вооружений, которая предусматривала двукратное увеличение гособоронзакупок. И противоречия между Минобороны и оборонной промышленностью резко обострились. Минобороны в лице министра Сердюкова заявляло, что российская армия должна обладать лучшим оружием, не важно, где оно произведено. Российский ВПК не мог спокойно наблюдать, как огромный пирог бюджетных денег проплывает мимо рта куда-то за рубеж. А продукцию родной оборонки Минобороны постоянно терроризирует требованиями к качеству, срокам, рекламациями и т.д. В результате чего план госзакупок вооружений оказался на грани срыва.
Крайним, как известно, в этой истории оказался Сердюков. Уволен с позором. Конечно, он не ангел, но вполне адекватно выполнял свою функцию министра. После него армия оснащается российским, а не лучшим в мире оружием... В отличие от Сердюкова премьер и президент понимали, что оборонзаказ – не просто прихоть самодержца или следствие паранойи. Помимо прочего, для них это был способ подстегнуть российскую экономику, обеспечить рост ВВП. Ведь чтобы продать военную технику Минобороны, надо ее произвести, а для этого закупить и перевезти сырье, добыть его и т.п. На экономическом языке это называется мультипликатор – когда на один рубль госзаказа экономика отвечает ростом на два-три рубля.
Госзаказ – вот суть той экономики, которую строит сегодня наши президент и правительство. Конечно, это по сути возврат к социализму и плановой экономике, и мы это уже проходили. Но мы же не будем придираться, не так ли?
А еще не стоит забывать о том, что почти все госзакупки военной техники – это секретно. Никакой абстрактный «Навальный», никакой конкурент, никто, кроме своего брата чиновника, не может проверить обоснованность цен и соответствие качества. Военно-промышленный комплекс во всем мире скрывает за секретностью массу пикантных деталей процесса принятия решений. Вот и Россия резко двинулась по этому пути. Помните поговорку: «дай политику свободу рук, и ты найдешь их в своих карманах». Так и случилось, не правда ли?
Пушки вместо масла
В нашей истории было много ситуаций, когда излишнее увлечение оборонкой ставило страну на грань катастрофы. Вспомним распад СССР. Страна держала паритет с США, но такой запредельной нагрузки не смогла бы вынести никакая экономика. Военный бюджет 1990 года, по расчетам Мирового банка, составлял 19% ВВП. На сегодня рекордсменом является Оман с его нефтью и газом и «всего лишь» 11,5% ВВП военных расходов.
Великий русский историк Василий Ключевский писал о такой же ситуации: чтобы защитить отечество от врагов, Петр опустошил его больше всякого врага. «Пушки вместо масла» (Kanonen statt Butter – нем.) – лозунг, сформулированный в 1936 году Рудольфом Гессом, «нацистом номер три» фашистской Германии. Стоит ли ему следовать?
Алексей Михайлов Slon.ru Редакция деловых новостей
Життя - дуже шкідлива штука! Від нього помирають!
crok
Старожил
Номер: 7
З: Україна, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 870
Попереджень: 0
Нагороди:
"С каким-то темным наслажденьем слежу за спадом цен на нефть..."
С каким-то темным наслажденьем
слежу за спадом цен на нефть,
хотя в связи с ее паденьем
я стану меньше пить и есть.
Прошу поменьше сыра взвесить,
прощаюсь с тортом «Идеал», —
а пить я бросил лет уж десять
и ничего не потерял.
Смотрю на то, как прежний ценник
взлетает, как осенний лист…
Ужель я скрытый шизофреник,
ужели тайный мазохист?!
Я не куплю гитару сыну —
поймет, смирится, не дебил…
Я не поеду в Аргентину,
хотя чего я там забыл?
Чуть снова дешевеет баррель —
я сразу прыгать, петь хочу,
как будто кто меня ударил
с улыбкой братской по плечу.
Я убеждаюсь не впервые,
по склону зрелости скользя,
что есть законы мировые,
и вечно класть на них нельзя.
Да, мы живем в одной системе,
у нас на всех один провал, —
пусть я помру! Но вместе с теми,
кто жить мне сроду не давал,
кто гнобил каждую идею,
мир разворачивая вспять,
все запрещал, что я умею,
хоть сам умел одно — сосать.
Да, смерть — распаханная пашня,
ее пахали тыщу лет,
и если с вами — мне не страшно.
Отдельно — да, а с вами — нет.
Такой расклад не бьет по нервам —
как сладко взять с собой скотов!
Как старикашка в «Круге первом»:
кидайте бомбу, я готов!
Конечно, жалко отчий дом бы,
не заслуживший эту месть,
но нынче можно и без бомбы.
Гуманный путь: роняйте нефть!
Вразнос, за нею увлекая
героев сытных, тучных лет.
Она нейтронная такая —
мы выживем, а эти — нет.
Хотя б совсем она усохни —
ей не впервые так ползти.
Мы выживали при полсотне,
при двадцати, при десяти…
Нас не пугают эти страсти
на рынке бакса и труда:
пришел конец советской власти.
А тараканам — никогда.
О зла вселенского основа,
террора всяческого мать!
Ты подрастешь — и рухнешь снова,
чуть отыграешь — и опять!
Я не злорадствую нимало,
смотря на евро и рубли,
но это ж то у них упало,
чем всех вокруг они могли.
Исход опасен, мир прекрасен, мне только сорок с лишним лет…
Но рухнуть с ними я согласен. Уж раз другого шанса нет.
Дмитро Биков
Життя - дуже шкідлива штука! Від нього помирають!
crok
Старожил
Номер: 7
З: Україна, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 870
Попереджень: 0
Нагороди:
Система сталінських "наукових шарашок", кваліфікованих і кріпосних зеків-робітників, військових будівельних частин повернулася до путінської Росії. Чергове будівництво століття (бюджет 400 млрд рублів - $10 млрд), - космодром "Восточный" в Амурській області будують ув’язнені і "поселенці", засуджені російською Фемідою за кримінальними і політичними статтями. Схоже, що сучасний путінський ГУЛАГ поховає режим, в основі якого лежить примусова праця, вертухаї-охоронці і колючий дріт по периметру зони бараків.
Начальник головного управління федеральної служби виконання покарань (ГУФСВП) у Приморському краю Олег Семченков заявив учора на прес-конференції, що ув’язнені приморських виправних колоній за чотири місяці збільшили обсяг виробництва на 40 мільйонів рублів, заповнюючи ніші, "залишені західними товарами в результаті економічних санкцій відносно Росії". На будівництві космодрому "Восточный", за його словами, працюють тисячі "поселенців" та ув’язнених.
Генерал Семченков пошкодував, що "масштаби досягнень ГУФСВП обмежені Приморським краєм, але цей досвід нескладно поширити на всю Росію. "Створити, наприклад, на основі ФСВП Федеральну систему імпортозаміщення". Тобто "діти і внуки Берії і Абакумова" мріють про повернення сталінського ГУЛАГу, в підпорядкуванні якого були мільйони ув’язнених і десятки таких гігантів як "Міністерство з атомної енергетики", "Держспецбуд", "Трест із золотовидобування".
Цікаво, що на офіційному сайті цього оборонного регіонального ГУЛАГу підкреслюється, що в їх "установі" є два молокозаводи, чотири млини, шість цехів з виробництва макаронних виробів, три цехи з випуску ковбасних виробів. А "поголів‘я сільськогосподарських тварин і птиці склало: свиней - 12 170 голів, великої рогатої худоби - 3 030 голів, курей-несучок - 10 028 голів. Іншими словами, дві Росія є в Росії, одна - в Москві, з банками, бутиками, підпільною організованою проституцією, чорною ікрою і ресторанами, друга - на Далекому Сході, за гратами і дротом, "з курами-несучками", де кується ракетно-ядерний щит Кремля.
Космодром "Восточный" Москва будує через те, що "Байконур" залишився в Казахстані, а північний "Плесецьк" призначений для пусків тільки ракет оборонного значення.
Проте будівництво оборонного об‘єкту майже зупинено. Винні, за словами Путіна, "квазі- і напівкримінальні схеми". Незважаючи на те, що віце-прем‘єр уряду "з оборонки" Дмитро Рогозін постійно живе на будівництві, відставання від графіка будівництва складає 55 днів. На будівництво "приганяли" роту прокурорів, батальйон "слідаків" з Москви. Попередили начальників усіх рангів, що "за ними тюремні нари плачуть", що вони нестимуть кримінальну відповідальність за зрив будівництва важливого оборонного об‘єкту, який курує особисто президент Путін. (Ох, товаришу Сталін! Як не вистачає нам розстрільної статті!)
Але "здоров‘я" космодрому - не в показниках і термінах будівництва. У 2013 році в установах ГУФСВП захворюваність на туберкульоз склала 940 осіб на 100 000, а по Росії ця цифра складає 74 людини. Катастрофа, гірше за епідемію Ебола. "Велика рогата худоба і кури-несучки" не врятують ув’язнених і поселенців від болісної смерті. Мабуть, сало, яйця і молоко, які "виросли" на фермах тюремної зони, жеруть генерали путінського ГУЛАГу, а зеки, як завжди "баланду з шрапнелі" і чай без цукру - зовсім як у культовому романі Олександра Солженіцина.
Ось і українофоб Едічка Лимонов говорить: "якщо реформувати бордель, треба міняти дівчаток, а не ліжка".
P.S. Повідомлення агентства: У 2013 році було остаточно вирішено питання про передачу адміністрацією м. Красноярська в оперативне управління ГУФСВП (ГУЛАГу) дитячого оздоровчого табору "Республіка Сонячна", де щорічно в літній період відпочиває близько 1300 дітей.
"Логіка доцільності" російської політичної влади міста Красноярська - передамо оздоровчий табір "Республіка Сонячна" - тим, хто охороняє зеків. Вони (природно, ув’язнені, а не охоронці) нагодують дітей, виховають, посіють у їх головах "вічне, добре, справедливе".
А Ангела Меркель таки була не права. Не лише Путін живе у дивному світі, але й уся путінська "владна вертикаль" співає хором корейську патріотичну пісню, правда, про свого російського національного лідера:
"Птахи весело співають над тобою
А над іншими краями тільки сруть".
І, правда, сьогодні рідко які птахи літають над Росією. Хіба, що лелеки-стерхи. Та й ті, тільки під мудрим керівництвом Путіна. А мріяв же убитий Ігор Тальков, що "повернеться в країну не дурнів, а геніїв". Мабуть, не судилося. До Росії повертається Сталін.
Перегляд теми: 'ПРАВДА ПРО РАСЄЮ (ІСТОРІЯ З ГЕОГРАФІЄЮ)'
OLEX
З Новим Роком!
– це Русь, тобто земля сучасної Київської, Житомирської, Чернігівської, та частин Черкаської і Полтавської областей. Руссю в ті часи називалася лише ця територія Центральної України, а починаючи кінця 12 століття – і Західна Україна. Вся решта земель, підконтрольних Рюриковичам (Залісся, Новгород, Полоцьк, Псков тощо) Руссю не вважалися, а, отже, не були й Батьківщиною чи отчиною для князів-Рюриковичів.
