Давайте в этой теме писать о нашем детстве. Во что играли, чем увлекались, какие были приколы.
Начну с себя. Я жила в одноэтажном ЖЕКовском доме напротив "Ровесника". Возле дома был погреб, рядом с которым лежали бревна - для растопки, наверное - так как топили печку.
Дак вот. Так это все находилось, что была вроде комната. Т.е. с одной стороны -стена дома, с другой -бревна, с третьей -стена погреба. И в этой комнате мы с подружкой устроили лабораторию. Рядом на мусорке нашли какие-то колбы, моя мама - медработник принесла с работы пробирки. Ну вот и играли. Охрана у нас была - три пацана, которые жили в домах по соседству.
Вот такое нелегкое детство
"Тримай звязок зі мною, завтра вийдемо в еТер"
Helen
Блукаюча зірка
Номер: 6
З: Украина, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 12629
Попереджень: 0
Нагороди:
взагалі то, більш прикольне "в*юнешество" а не раннє дитинство, коли ти вже можеш усвідомлювати і керувати своїми діями.
а я завжди виносила на вулицю магнітофон (спочатку бобінний маяк, а потім касетний шарп) і гучно вмикала музику, щоб всі на вулиці розділяли мою радість від прослуховування... і під музику ми грали в бадмінтон))
Helen
Блукаюча зірка
Номер: 6
З: Украина, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 12629
Попереджень: 0
Нагороди:
а в мене не було магнітофона і ми грали в бадмінтон до пізньої ночі без музики... Іноді губили воланчик і тоді закликали могутнього Маніту його нам відшукати. Іноді індіанський бог допомагав нам, іноді був настільки зайнятий, що доводилося повертатися додому з порожніми руками і просити батьків купляти новий воланчик
"Тримай звязок зі мною, завтра вийдемо в еТер"
serennisima
♎
Номер: 330
З: Україна-ненька, рідне місто
Зареєстрований: 24 грудня 2007 р.
Повідомлень: 4711
Попереджень: 0
Нагороди:
Раз вже мова зайшла про бадмінтон, то ще хочу згадати, як після закінчення 9 класу школи №8 всі класом ми відмічали випускний у мене вдома. Тож, ближче до ранку гуртом ми пішли зустрічати світанок на річку до моста. Розпивши там деяку кількість вина і побачивши світило, повернулися до домівки, але як виявилося, батьки, стомлені «дитячою безпосередністю», благополучно заснули, закривши двері в «закрома» будинку. Тоді ми взяли в руки ракетки, воланчик і почали самозабутньо грати…
Уявіть собі картину: біля 6-ї години натовп випускників грає посеред вулиці в промінні ранкового сонця в бадмінтон…)))
Bonya
Боненятко форуму
Номер: 442
З: Украина,
Зареєстрований: 28 березня 2008 р.
Повідомлень: 3451
Попереджень: 0
Нагороди: