Автор | Автор | ||||
---|---|---|---|---|---|
Helen 14 лютого 2013 р., 21:27:10 Тема: Розважальні заклади м. Прилуки |
ОТОЖ ну просто чоловіку захотілося гінтвейна, а там непоганий варять ггг | ||||
Helen 14 лютого 2013 р., 20:05:21 Тема: Розважальні заклади м. Прилуки |
нічого не вернули, нічого не принесли ) ми ще й 10 відсотків чайових залишили | ||||
Helen 14 лютого 2013 р., 19:35:11 Тема: Розважальні заклади м. Прилуки | ЦЕ КАПЕЦ.. Називається відпочили на День закоханих в Александрії.. Наче все добре було - смачненький морський окунь, рис з овочами. І тут морозиво... розбитий бокал і скло. Офіціантка просто вибачилася і всьо..
Закордоном уже б якось компенсували свою провину, а у нас ні гу-гу.. Короче, що попало.. нема вже куди і піти, щоб без пригод | ||||
Helen 13 лютого 2013 р., 22:37:53 Тема: Уважаемые жители города!Нужна ваша помощь! |
я завтра свяжусь. Я сегодня через Вся Украина жители и телефонный справочник пыталась найти телефон этого нашего Шевченка, но не получилось. завтра попробую позвонить в милицию. Может, что-то и узнаем. Было бы здорово отыскать родню! | ||||
Helen 13 лютого 2013 р., 22:30:09 Тема: Уважаемые жители города!Нужна ваша помощь! |
а і правда! | ||||
Helen 13 лютого 2013 р., 22:16:08 Тема: Уважаемые жители города!Нужна ваша помощь! | agulka, в новинах же кажуть, що Шевченко Віктор Петрович, а у нас на сайті МВД - Василь Сергійович | ||||
Helen 13 лютого 2013 р., 19:35:22 Тема: Уважаемые жители города!Нужна ваша помощь! | agulka, а Ви з Прилуцьким МВД звязувалися? | ||||
Helen 10 лютого 2013 р., 09:22:59 Тема: Байдужість | Andrew, о, дякую за поради! До речі, ми тоді ні про які пастки і загрози собі і не думали,. Це вже потім, коли я розказувала про цю пригоду в офісі хтось зауважив, що можуть спеціально такі ситуації розігрувати | ||||
Helen 9 лютого 2013 р., 15:52:03 Тема: Байдужість | Tyt24vcytki, ну да можна ж викликати швидку і поїхати | ||||
Helen 9 лютого 2013 р., 09:16:51 Тема: Байдужість | Вчора їхали на Київ через Пирятин. Десь в районі Калинового моста побачили щось на обочині. Вернулися подивитися, бачимо - лежить жінка, поряд сумка. Наче не п‘яна, жива, але чи ушкоджена, не зрозуміло. Балакати ледве може, кашляє, намагаючись підвестися, просить води.
На жаль, ні у мене, ні у водія води не було. Стали зупиняти проїжджаючі машини - ноль на масу. Аби хтось зупинився. Звонимо на швидку по 103, ніхто не відповідає. Тоді біля нас зупинилася ще одна машина. Двоє чоловіків також не залишилися байдужими, позвонили на швидку. Паралельно ми звонили її мамі (на її телефоні останній виклик саме до мами був) і запитували, скільки їй років, прізвище, звідки, а хлопці передавали цю інфу у швидку. Хлопці поїхали далі, бо кудись запізнювалися, а ми залишилися чекати на швидку. Щось довго не було нікого, а мені самій треба було терміново бути у Києві, тому я позвонила ще й в МНС, розказала ситуацію, вони пообіцяли перезонити в шкидку щоб їх пришвидшити. Також позвонили в міліцію, оскільки жінка сказала, що її збили. Короче, десь через півгодини приїхала швидка і міліція. Жінку обдивилися, сказали, що серйозних ушкоджень немає. Міліція обшукала її сумку, виявили таблетки від тиску, зробили припущення, що у неї піднявся тиск, їй стало погано і вона опинилися на снігу. Потім в сумці знайшли замотаний у якусь ганчірку великий ніж і ще якусь залізну болванку. І тут у мене пройманула думка, що можливо тітка когось убила, а її за це викинули з машини (менше детективів читати треба ) Все виявилося набагато простіше, жінка просто працювала десь на якісь чи фермі чи що, і це були її знаряддя праці (вони там наче свиней кололи). Згодом підїхала ще якась машина, вийшли 2 молоді хлопці. Один виявився її сином. І що здивувало, що він не кинувся до швидкої, не питав, як його мати, а спокійно відповідав на запитання міліції. З його слів, зясувалося, що мати вийшла з дому в 6.15 і мала сісти на автобус і їхати на роботу. До роботи хвилин 10 їзди. Ми жінку знайшли в 7.10. Стає очевидним, що вона пролежала на снігу під дощем близько 40 хв. І за цей час їй абсолютно ніхто не допоміг. Причому лежала вона не на тому боці, де зупиняється автобус, а на протилежному. тОму дивно, що все таки сталося - чи її збили, чи вона сама там якось опинилася. Потім жінку забрала швидка, син поїхав з нею. Міліція зробила висновок, що її ніхто не збивав, бо вона лежала не так, як би після збиття, і сумка її була біля неї, а не десь в стороні. Нас відпустили, записавши наші дані. І ми поїхали далі. На свою зустріч я запізнилася буквально на 4 хвилини. Але в принципі це ніщо у порівнянні з тим, щоб я встигла, але постійно думала, що ми не допомогли людині. З усієї цієї історії я зробила висновок, що зараз люди дуже черстві. Ніхто до нас їй не допоміг, і коли ми зупиняли машини, щоб попросити для неї води, теж ніхто не зупинився, крім 2 машин. І що на майбутнє треба почитати, як надавати першу допомогу, чи можна піднімати людину, чи залишати в спокої і т.д. | ||||