Автор | Автор | ||
---|---|---|---|
OLEX 19 березня 2011 р., 07:30:24 Тема: Швидкубери | такий бредовий репортаж... "Він каже шо до нього це ніхто не робив, але... робить це за 2 хвилини і хоче побити світовий рекорд у 31 секунду..."
Casey, купляй http://www.cfoping.com/ ----- Добавлено 19 березня 2011 р., 07:31:33: ось прикольней ----- Добавлено 19 березня 2011 р., 07:33:41: | ||
OLEX 19 березня 2011 р., 00:02:49 Тема: Швидкубери | zrbvtyrj, по-мойму як з’явилися комп’ютери, такі цяцькі всі забули | ||
OLEX 18 березня 2011 р., 22:04:24 Тема: Воєнно-історична реконструкція | Orynka, новий світовий вид спорту | ||
OLEX 18 березня 2011 р., 20:03:46 Тема: ПРАВДА ПРО РАСЄЮ | Росія така ж Русь, як міліція – поліція
Московія вдалася до простої маніпуляції з назвою... Якби Росія, приміром, зараз назвала себе Китаєм, невже вона б мала право претендувати на спадок і досягнення династії Цинь?.. Коли проблеми неможливо розв’язати, їх вирішують перейменуваннями. З 1 березня зіпсованої «перевертнями в погонах», насильством і продажністю міліції в Росії не існує – там віднині поліція. Хоча, якщо табуретку назвати собакою – чи виросте від того в неї хвіст? Російські філологічні вправи були б кумедні, якби не стосувалися України. На прес-конференції в УНІАН депутат Держдуми Росії Сергій Марков розповів, що зараз усередині РФ тривають бурхливі дискусії, що таке Росія. «Це молода двадцятирічна політична країна чи це, перш за все, тисячолітня Росія, а нинішня Росія – це лише форма буття в історії. Іде бурхлива дискусія, особливо після подій 11 грудня на Манежній площі, з приводу російського народу. Російський народ всередині Російської Федерації – це державотворчий народ разом з іншими, чи в нас є, перш за все, політична нація – росіяни?» А потім від цих міркувань про долю Росії депутат Держдуми перейшов до України: «В українській сучасній лексиці часто відбувається підміна понять. Наприклад, часто говорять «російська мова». Це груба помилка, яка спеціально робиться націоналістами. Тому що це ніяка не російська мова, а «русская». Варто відзначити, що насправді «грубу помилку» – називати московитів росіянами – наказав зробити ще цар Петро І. А «руською мовою» ще в XVII-XVIII століттях називалася українська. Приміром, церковнослов’янсько-український («словено-руський») словник початку XVII століття Мелетія Смотрицького дає таке: «Словенски переводимъ: Удержи языкъ свой от зла и устни свои же не глати лсти. Руски истолковуемъ: Гамуй языкъ свой от злого и уста твои нехай не мовятъ здрады». Як бачимо, руська мова в Середньовіччі – це українська. Тієї «руської мови» росіянин Марков навряд чи второпає без перекладача. Чи, за Марковим, Мелетій Смотрицький теж був націоналістом? Значно цікавіше дискутувати з компетентними істориками. Але в них чомусь погляди збігаються. Академік Петро Толочко, попри відомі політичні погляди, також вважає, що назва Русь – місцевого походження, що виникла на території України: "Вочевидь, "Русь" - дуже давнє слово іраномовного походження, пов‘язане з назвами сарматських племен (роси, россомони, роксолани). Десь на межі VIII - IX століть воно закріпилося на середньому Дніпрі й перейшло на слов‘ян. Не випадково літописець писав: "Поляни, іже нині зовомая Русь". Інакше кажучи, слов‘яни з племені, яке стало ядром давньоруської держави, спочатку іменувалися полянами, але потім на них поширилася назва "Русь"... Вочевидь, зі словом Русь пов‘язані й давні імена річок – Росі, а також її приток Росави й Роставиці". Перший історично зафіксований напад скандинавів (на Англію) відноситься до 787 року. Це перша дата появи вікінгів у міжнародній історії. Проте ще в IV ст. н. е. готський історик Йордан згадує плем‘я россомонів, учасників антського союзу племен на Нижньому й Середньому Дніпрі. Назва Русь з‘являється вперше задовго до варягів – у середині VI століття. Сирійський автор Псевдо-Захарій Ритор говорить про народ Північного Причорномор‘я і Подніпров’я як про народ "рос". У "Житті Стефана Сурозького" – творі невідомого автора Х століття – у зв‘язку з подіями кінця VIII століття згадується руський князь Бравлин і його похід на Сурож (Судак) та все узбережжя від Херсонеса до Керчі. У "Хронографії" Феофана (810-814 роки) вказано, що роси становили частину флоту імператора Константина V в 774 році, хоча деякі дослідники твердять, що тут йдеться про червоний колір кораблів, що грецькою співзвучно з назвою "рос". Близько 821 року Географ Баварський називає русів поряд із хозарами. Середньоазійський учений аль-Хорезмі у своєму географічному творі "Книга картини землі", написаній між 836-847 роками згадує ріку Друс (Данапрос-Дніпро), яка тече з Руської гори, вочевидь, з Київських гір. У франкській хроніці "Бертинські анали" від 839 року про посольство візантійського імператора до двору імператора франків хроніст-очевидець пише: "Він також послав з ними (послами) якихось людей, які сказали, що вони, тобто їхній народ, зветься Рос і що їхній король зветься хакан, прислав їх до нього візантійського імператора, як вони твердять, заради дружби". Таким чином, уже в 830-х роках руси мали впливово володаря. Усе це теж було задовго до варягів. Перші ж достовірно відомі дані про контакти подніпровських слов‘ян із варягами датуються лише серединою ІХ століття. Тобто, якби варяги принесли ім‘я русів, воно ніяк би не могло бути зафіксоване в VI-VIII століттях. Найбільш достовірно назва і походження Русі трактується тим, що певна частина сарматських племен (найімовірніше – частина роксоланів) осіла в зручному місці в середині Дніпра – давньому цивілізаційному осередку, пристосованому водночас до зведення городищ, землеробства та використання водного шляху Дніпра для торгівлі й набігів. Поступово плем‘я росів асимілювалося слов‘янами, водночас зберігши й поширивши на слов‘ян основні компоненти своєї культури та племінну назву. Цікаво, що мандрівники фіксували в русів у Х-ХІ століттях шаровари й шапки з шликами, назву "жупан" для позначення керівника. Слово "Україна" вперше з‘явилося в літописах у 1187-го – того ж року, коли було написано "Слово о полку Ігоревім". Вживання назви “Україна” в літературі ХІІ-ХV століть свідчить, що в той період термін "Україна" вживався як синонім "князівства", "землі". Україна позначає "наше князівство", "наша земля", "країна". І нині по-українськи слово "країна" означає власне країну. Слово "українянин", яке зустрічається вже в ХІІІ столітті, а пізніше "українець", відповідно, означало "земляк", "співвітчизник". Тому Україна є просто новою, більш молодою назвою Русі. А Русь, відповідно, є древньою назвою України. У такій подвійній назві Україна типова. Це швидше правило, ніж виняток. Колись Франція звалася Галлією, а Іспанія – Іберією. До англосаксонського завоювання сучасна Велика Британія звалася просто Британією, потім Альбіоном, потім Англією, а сьогодні використовує одразу дві назви. Китай змінював назву щоразу зі зміною правлячих династій. Пізніші спроби привласнити назву Русі – це просто спроби колишніх околиць підняти свій престиж. Так, Німеччина в Х столітті назвала себе на честь Риму, а Румунія – навіть у ХІХ столітті. Московія почала претендувати на спадок Русі щонайменше через п’ятсот років після князя Володимира з появою ідеї "третього Риму", через кілька століть після того, як були припинені державні зв’язки з Києвом. Якщо українців це зможе втішити, то Московія з не меншим ентузіазмом аж до ХІХ століття претендувала на спадок другої Римської імперії, тобто Візантії. Насправді Росія має таке ж відношення до "Кыєва" і князя "Володымира", як, приміром, Індія до англійського короля Георга. Між тим, у Росії є своя справді велика історія, особливо починаючи з XVIII століття. Але чомусь Росії її здається мало. Українці ніколи не визнавали позбавлення їхньої країни імені "Русь". З часів Романа Великого всі галицько-волинські князі називалися "князями й господарями Руської землі", або "всієї Руської землі", а на їхніх печатках був відображений напис - "король Русі". Гетьман Богдан Хмельницький у офіційних документах і в дипломатичному листуванні називався "господарем всієї Русі", "єдиновласником і самодержавцем руським". У XVIII столітті в Україні з‘являється геніальний історико-політичний твір - "Історія русів", який стверджує однозначний український характер Русі. Українські козаки в XVI-XVII століттях вважали свої походи на Стамбул продовженням походів Київських князів на Константинополь. Тарас Шевченко у своїх творах не застосовує щодо Росії слів "Русь" і навіть "Росія", а завжди писав про "Московщину". В українській мові з ХVIII століття є слово "росіяни", яке поступово замінило «московіти», у той час як прикметник «руський» залишено для всього, пов‘язаного з Київською середньовічної державою. Тобто в Україні еліті від початку було зрозуміло, що з боку влади Московії мала місце проста маніпуляція назвою. Якби Росія, приміром, зараз назвала себе Китаєм, невже вона б мала право претендувати на спадок і досягнення династії Цинь? У Києві російський депутат Марков також порадував відкриттям, що «суржик – це прамова, це проторосійська мова, з якої сформувалися літературні російська, білоруська, українська мови». Як влучно цікавиться видання «Обком», «враховуючи, що український суржик як такий формувався шляхом накладення російськомовних канцеляризмів і неологізмів на утверджену граматичну основу української мови, то що слід вважати протомовою слов‘ян? Слова на зразок «прідсідатель», «обізяна», «марожене» або «самальот»? Варто відзначити, що історія маніпуляцій з назвами має в Росії глибоку традицію. Нещодавно ця країна звалася СРСР, а до того Московським царством, перед тим – Суздаллю й Заліссям. Якось село Дедіново під Москвою почали називати «Макарами». Тому що цар Петро І спитав одного селянина: «Як звати?» Той відповів: «Макар». Цар відповів «Хорошо». Після цього всі селяни, щоб сподобатися царю, почали відповідати йому, що вони Макари. Тож чи варто дивуватися лінгвістичним вправам депутата Маркова? Олександр Палій, історик, автор книги "Ключ до історії України" (2005), посібника для студентів та викладачів загальноосвітніх шкіл "Історія України" (2010) http://www.unian.net/ukr/news/news-426552.html | ||
OLEX 18 березня 2011 р., 18:33:17 Тема: Поїздка до Кам‘янець-Подільського навесні-влітку 2011 | Helen, на травневих святах в Хотині отой цирк | ||
OLEX 18 березня 2011 р., 17:14:08 Тема: Sensation White | Malleus888, нема, а як мороз буде? | ||
OLEX 18 березня 2011 р., 12:45:09 Тема: Sensation White | Malleus888, а штани білі есть? | ||
OLEX 18 березня 2011 р., 01:31:42 Тема: Поїздка до Кам‘янець-Подільського навесні-влітку 2011 | «Маленький Париж» - «Хотинська фортеця-актриса» – Кам’янець-Подільська фортеця (2 дні, 1 ніч) (Чернівці – Хотин - Кам’янець-Подільський) 1-й день Прибуття в м. Чернівці. Зустріч на вокзалі. Поселення в готель Оглядова екскурсія по місту. Чернівці – один з найкрасивіших обласних центрів Західної України. З часів Австро-угорської імперії його називають «маленьким Парижем». Свій початок Чернівці беруть із староруської фортеці, яка існувала на лівому березі Прута до 1259 р. і була зруйнована монголо-татарськими завойовниками. З часів феодалізм стоїть в Чернівцях Миколаївська церква, зведена в 1607 р. з дубових брусів. До місцевих пам’яток також належать кафедральний собор, вірменська церква, вокзал і міський театр. А перлиною Чернівців є колишня резиденція буковинських митрополитів, побудована в 1862-1882 рр. В даний час тут – головний корпус Чернівецького національного університету. Віротерпимість, проголошена в часи правління Австро-Угорщини, втілена у великих та малих храмах світових релігій. Це – живе сьогодення образу життя чернівчан. Туристи побачать православний кафедральній собор Св. Духа, православну церкву Св. Параскеви, греко-католицьку церкву Успіння Богородиці, римо-католицький костьол Воздвиження Чесного Хреста, синагогу Гросшил, колишню католицьку вірменську церкву Св. Петра та Павла, безліч невеликих божниць, що ховаються в міській забудові маленьких ошатних вулиць. Стрункі шпилі, куполи та вежі створюють неповторний силует міста, що розкинулося на верхніх терасах правого берега Прута. Обід Пішохідний маршрут, який містить огляд трьох площ – Центральної, Соборної та Театральної. Під час екскурсії туристи побачать містобудівні вузли, які склалися під впливом європейського історизму, пройдуть вулицями О. Кобилянської, І. Франка, М. Емінеску та інших, що зберегли ансамблеву забудову. Екскурсія створює уявлення про розвиток бувшої столиці краю, архітектурні стилі та міське середовище минувшої епохи, знайомить з прекрасними пам’ятниками архітектури: міською ратушею, Німецьким, Польським, Румунським, Гебрейським та Українським Народними домами, обласним драматичним театром, репрезентативними будинками держадміністрації, медичної академії, університету та ін. Унікальність Чернівців в майже повному збереженні ландшафту, архітектури та міського оточення, яке створювалося протягом одного століття. Вільний час. 2-й день Сніданок Переїзд в м. Хотин Екскурсія по Хотинській фортеці Одним з найбільш значних пам’ятників архітектури і військово-фортифікаційного мистецтва минулого в Західній Європі є Хотинська фортеця. Її стіни заввишки до 30-40 м і завтовшки 5-6 м, земляні вали з бастіонами і глибокі рови викликають великий інтерес у всіх, хто відвідує цей форпост над Дністром. Події військової історії фортеці підкреслюють її потужність. Важливою віхою в історії міста і фортеці стала Хотинська війна. У 1621 році сорокатисячна армія на чолі з Петром Сагайдачним врятувала поляків від розгрому, попередивши загрозу нападу турок на землі України і Східної Європи. На початку XVIII століття турки, слідуючи вимогам військової техніки, зводять за допомогою французьких інженерів нові фортифікаційні споруди. Матеріали розкопок і документи, що відносяться до історії міста та фортеці, експоновані в Хотинському історико-краєзнавчому музеї, що існує з 1963 року. У фортеці проходили зйомки популярних фільмів: «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Стріли Робін Гуда», «Тарас Бульба». У 2007 р. Хотинська фортеця увійшла до переліку «7 Чудес України». Обід Трансфер в м. Кам’янець-Подільський. Перед в’їздом в м. Кам’янець-Подільський зупиняємося на мосту «Лань, що біжить». Оглядова екскурсія по місту: - Глибокий скелястий каньйон в центрі міста - Замковий міст - церкви Петропавловська і Миколаївська - Башти Гончарна і Кушнірська - Турецькі і Вірменські бастіони - Кам’янецька ратуша і Вірменський колодязь - Домініканський і Трінітарський монастирі - Польські і Російські ворота Екскурсія по Кам’янець-Подільській фортеці Кам’янець-Подільський замок розташований за межами міста, він знаходиться біля єдиного в’їзду в місто. Перші кам’яні будівлі замку були зведені в ХП-ХШ ст. У ХIV-ХV ст. і XVI ст.. його неодноразово розширювали, перебудовували; остаточно його форма склалася в середині XVI ст.. Про красу приміщень замку дають уявлення кахлі з рослинними орнаментами або сюжетними рельєфами. Серед них привертають увагу зображення кінних воїнів. Ними прикрашали двері, віконниці житлових приміщеннях або меблі і скрині. Для любителів витончених тортур рекомендуємо відвідати місцевий підвал з камерою тортур. У одному із залів ви знайдете виставку народного побуту тих часів, коли у фортеці ще хтось жив. Побачите зразки зброї, одяг і дізнаєтесь про історію фортеці. Після цієї експозиції підніметесь на найвищу башту фортеці. Вільний час. Відправка групи на потяг. ВАРТІСТЬ ТУРУ: К-ть чол. грн./чол. Mercedes 16м. - 540 Mercedes 24м. - 480 У вартість туру входить: 1) Транспортне обслуговування по маршруту: Чернівці – Хотин – Кам’янець-Подільський 2) Проживання в готелі Київ м. Чернівці: 2-х, 3-х-місні номери 3) Харчування: сніданок – 1, обід – 2. 4) Вхідні квитки і послуги гіда згідно з програмою туру 5) Супровід представником турфірми; 6) Медична страховка 7)Комісія турагенству 10% У вартість туру не входить: 1) Факультативні заходи. ----- Добавлено 18 березня 2011 р., 01:34:33: http://www.khotyn-tour.com.ua/tyru-po-ukraini/680-2009-02-14-12-08-18.html | ||
OLEX 18 березня 2011 р., 00:03:35 Тема: Приколы и всё что не попадает в категорию Анекдоты | В Саудовской Аравии продолжается рост цен на топливо. За последний месяц стоимость бензина там выросла на 25% и теперь составляет $0,09 за литр 95-го. Люди в панике: многие уже не могут позволить себе содержать автомобиль и вынуждены пользоваться другими видами транспорта, а на рынке наметился резкий спад спроса на автомобили.
«Цены на топливо просто запредельные, — говорит автолюбитель из провинции Эль-Касим шейх Абдалла ибн бен Азиз. — За последний год стоимость бензина выросла на 60%. Теперь, чтобы залить полный бак в свой Porsche Cayenne Turbo S, мне нужно заплатить $3,19. Сейчас мне удаётся экономить, заливая вместо 98-го бензина 92-й, но если так пойдёт и дальше, придётся пересесть на метро». Проблема затрагивает не только автомобилистов, но и продавцов машин. «Цены на автомобили с большими двигателями падают: покупатели не хотят брать столь прожорливые машины, — рассказывает владелец автосалона „Mohhamed’s Luxury Cars“ Мухамед бен аль-Мухамед. — Спрос на BMW седьмой серии упал вдвое, а Bugatti Veyron вообще никто не берёт. Такими темпами я просто разорюсь». Такая картина в Саудовской Аравии теперь не редкость. Людям не на что купить бензин, и машины подолгу простаивают во дворах без движения. Некоторые автолюбители даже устраивают стихийные митинги и акции гражданского неповиновения. Они прикрепляют на спутниковые антенны своих машин белые шёлковые платки или ленточки в знак своего протеста против подорожания топлива. «Одна надежда — на экономичные автомобили. Мы с огромным нетерпением ждём появления на рынке новых экономичных моделей, особенно седан представительского класса Lexus LS 600h с гибридной силовой установкой, позволяющей экономить до 20% топлива, и дизельных Audi Q7 и R8 с 12-цилиндровыми 500-сильными двигателями, — говорят организаторы подобных акций. — Тогда мы хоть как-то сможем позволить себе перемещаться на автомобилях». Впрочем, не все разделяют эту точку зрения. Так, немногочисленная прослойка богатых людей страны, говорит, что ничего страшного не происходит. «Это рыночная экономика. Если у человека нет денег, чтобы заправлять свою Ferrari, пусть ходит пешком или ездит на личном автобусе. К тому же, в этом есть и плюс — пробок в последнее время стало существенно меньше», — сообщил нам на условиях полной анонимности владелец одной из сети заправочных станций Эр-Рияда Джамиль Али бен Асад ибн Зияульхакк. Этим дело не ограничивается. Многие жители Саудовской Аравии уже подумывают о том, чтобы пересесть на общественный транспорт, например, метро или аэротакси. Так, уже известно, что шейх Муса Азиз аль Сауд бен Абдель Макалай начал строительство собственной линии метрополитена, соединяющей его дворцы со столицей страны, Эр-Риядом. | ||
OLEX 17 березня 2011 р., 22:56:45 Тема: Воєнно-історична реконструкція |
звичайно, але я не придумую для того шо я роблю безглуздих назв | ||