После падения рейтинга показанного на "Первом канале" сериала "Апостол" у руководства телеканала возникли вопросы к крупнейшему в РФ измерителю телерейтингов TNS Gallup Media. Об этом во вторник пишет газета "Коммерсант".
Согласно подсчету Gallup Media, во время начала показа конкурирующим телеканалом "Россия" сериала "Батюшка" доля зрителей "Апостола" (который на тот момент уже завершался) упала с 27-30 процентов смотрящих телевизор до примерно 17 процентов. Потом доля "Апостола" снова выросла, однако генеральный директор "Первого канала" Константин Эрнст не верит, что рейтинг сериала вообще мог упасть так сильно.
Эрнст заметил, что уже давно относится к измерениям Gallup Media скептически, поскольку "это как летчик, который на большом современном лайнере летает по приборам, вдруг глазами понимает, что альтиметр показывает ему 5000 м, а на самом деле фюзеляж уже чиркает по кронам деревьев". Однако глава "Первого канала" заявил, что от рейтинга телеканала зависят продажи рекламы, и, соответственно, его интересует, каким образом производятся расчеты Gallup Media.
тіпа да не тіпа. Одна справа конкурс, інша справа — документально підтверджені цифри та факти, які тобі не вдалося перебрехати і тепер ти ухиляєшся від відповіді.
Щодо перепису 1874 року в Києві.
Цитата:
ВЫВОД: учите иторию
Ти вчиш історію по Карєвіну? Покажи цифри за 1874 рік з достовірного джерела.
Цитата:
Вопрос о необходимости проведения однодневной переписи всего русского населения уже давно требовал своего решения. До 1897 года однодневные переписи проводились только в наиболее крупных городах: Петербурге (1864, 1869, 1881, 1890 гг.), Москве (1871, 1882 гг.), Твери (1869 г.), Владимире, Казани и Киеве (1874 г.) и т. д. К сожалению, почти все данные этих переписей к 1897 году были потеряны в Центральном статистическом комитете (ЦСК).
Янукович хоче переписати Конституцію
Неділя, 07 березня 2010, 20:38
Президент Віктор Янукович вважає, що чинна Конституція має бути змінена.
Такий висновок можна зробити з його слів в ефірі телеканалу Інтер.
"Ми всі бачили останні 5 років, як країна вся ходе навколо тієї Конституції, яка була прийнята наприкінці 2004 року поспіхом", - зазначив президент.
"Я вважаю, що майбутнє наше залежить від того, як ми знайдемо можливість, політичну волю, змінити цю Конституцію, яка призвела до того, що ми отримали стільки негативу", - підкреслив Янукович.
Крім того, відповідаючи на питання щодо формування нової владної команди, він заявив: "Я вважаю, що одразу ми не вийдемо на оптимальний варіант. Такого не буває".
"Розбудова сильної команди, наведення порядку – це буде потребувати часу. Кадрова політика в країні також зруйнована", - зазначив президент.
"Тому разом з народними депутатами, разом з урядом майбутнім, ми почнемо вже в березні місяці працювати і нам вкрай важливо, щоб ми на цьому шляху знайшли всі ці рішення. Ми будемо дивитися, як це зробити в межах існуючого законодавства", - заявив Янукович.
-----
Добавлено 9 марта 2010 г., 12:39:25:
РАДА ДОЗВОЛИЛА КОАЛІЦІЮ "ТУШОК"
Вівторок, 09 березня 2010, 12:10
Верховная Рада приняла изменения в регламент, которые позволяют формировать коалицию из отдельных депутатов.
За зміни до регламенту в другому читанні проголосували 235 депутатів.
Проти змін до регламенту виступали фракції БЮТ і НУНС.
Як відомо, конституція дозволяє формувати коаліцію лише фракціями.
Злочини Радянської армії у Німеччині у 1945 році: нова книга британського історика
На Заході з’являються нові дані про масові злочини Червоної армії у Європі в останні місяці Другої світової війни. Автор нової книги на цю тему, відомий британський історик Ентоні Бівор (Beevor) стверджує, що всього було зґвалтовано 2 мільйони німок. Немало з них після цього наклали на себе руки. Але радянські солдати переконували себе у тому, що насилля є справедливою помстою.
З-під пера британського дослідника Ентоні Бівора вийшло вже кілька бестселерів про історію Другої світової війни, серед яких "Сталінград" – книга, що отримала ледь не кожну можливу літературну премію на Заході. Останній доробок Бівора -"Падіння Берліна" - щойно опубліковано у Великій Британії. Уже готуються переклади, а 10-го травня документальний фільм про роботу над книгою збирається показати британський телеканал Бі-бі-сі-2. Одна з головних тем, яку порушує Бівор, це доля жінок, які були жертвами насилля Червоної армії.
Британський історик цитує спогади Наталі Ґессе, соратниці Андрія Сахарова, яка в часи війни була фронтовим кореспондентом. "Радянські солдати ґвалтували кожну німку віком від 8-ми до 80-ти, це була армія ґвалтівників," - стверджує вона. Радянський майор в інтерв’ю британському журналістові у ті часи зізнався: "Наші солдати настільки скучили за сексом, що ґвалтували і жінок 60-70-ти років, на здивування бабусь, якщо не на радість." А один із російських ветеранів не приховує і задоволення: "Там у Німеччині мільйони наших. "
Статистику про зґвалтування збирали німецькі лікарні. За даними двох головних госпіталів Берліна, кількість жертв у німецькій столиці становила від 95 до 130 тисяч. Один із лікарів припускає, що кожна десята жінка згодом померла, переважно наклавши на себе руки. Усього ж, як підрахував британський історик, трагедію пережили 2 мільйони німецьких жінок, немало з них, якщо не більшість, зазнали групових зґвалтувань. Є документальні докази і про те, що жертвами насилля були не лише німки, а польки, українки, білоруски – жінки, яких вивезли до Німеччини на рабську працю. В інтерв’ю радіо "Свобода" британський історик Ентоні Бівор зазначив: "Мабуть, найбільше вражає з того, що потрапило нам до рук, так це дуже детальний рапорт заступника начальника політичного відділу Першого Українського фронту, який повідомляє Центральному Комітетові комсомолу про поширені зґвалтування російських, українських та білоруських жінок і дівчат - тих, кого насильно забрали до Німеччини сили Вермахту і змусили до рабської праці. Всі ці молоді жінки кілька років молилися, щоб їх визволила Червона армія, а червоноармійці їх ґвалтували й знущалися з них."
Тим часом український історик, автор 12 книг про Другу світову війну Віктор Коваль каже радіо "Свобода," що радянське командування не заохочувало таких учинків, але дивилося на них крізь пальці. Відома і реакція Сталіна. Далі Віктор Коваль:
"Він казав, що червоноармійці ґвалтівники не чинили злочинів, а просто, як він висловлювався, "шалили," тобто невинно пустували. Про це розповів у 61-му році югославський комуніст-дисидент Мілован Джілас, у якого були про це дуже неприємні розмови зі Сталіним, тому, що він десь згадав про ці казуси, Сталін про це дізнався і страшно розлютував, що Джілас ганьбить Радянську армію. А історики, ясне діло, цим не займалися взагалі у нас."
Віктор Коваль вважає, що радянських солдат на насилля штовхала сталінська пропаганда, яка постійно твердила про масові зґвалтування німців на окупованих територіях.
Це було розпалювання одного з найсильніших подразників, здатних впливати на чоловічий склад армії, посилювати його завзяття у війні з ворогом. Насправді, як каже український історик, нічого подібного німці не робили:
"Я сам був на окупованій території. Можу це потвердити: мені було від 16 до 18 років і я жив у Києві і бродив по селах Київської і Черкаської області за харчами, так що є у мене досвід. Чому не було цього насправді, бо тут діяла загальна вимога Гітлера до командного складу німецької армії. Вона полягала ось у чому: забороняти сексуальні контакти німецьких солдатів та офіцерів із місцевими жінками. Мета заборони була расистська – не сіяти німецькі гени серед слов’янського населення. Німецьке військо було дисципліноване і про сексуальне насильство на окупованій території розмов не було взагалі. Звичайно, у містах сексуальні зв’язки між німецькими солдатами чи офіцерами та місцевими жінками були, тому що не важко було знайти таких жінок серед бідуючого міського населення. На селах німців узагалі не було, тому там було чисто. До того ж кожен німецький солдат, на відміну від військовослужбовців Червоної армії, щороку отримував місячну відпустку додому."
За свідченням Віктора Коваля, українських істориків мало цікавить тема насилля Червоної армії у Західній Європі. За радянських часів існувала цензура, а сьогодні згас інтерес суспільства до війни загалом. Про цю ганебну сторінку історії зате дізнаються сотні тисяч людей на Заході, яким потрапить до рук книга британського автора. Зґвалтування це не просто побутова драма і, як стверджує Ентоні Бівор, чоловіче самозадоволення не має виправдання. Події 1945-го року, на його думку, ще раз доводять, наскільки нетривким може бути зовнішній блиск цивілізації, якщо немає страху покарання.
більш того, вичитала словник, професора Лесі Ставицької, що написаний переважно по його творчості.
коментарій з одного з форумів:
Цитата:
Надзвичайно вдячний Вам, панi Лесю, за таку клопiтку i самовiддану працю. Це саме той збiрник якого менi так не вистачало в життi. Завдяки йому, я тепер точно розумiю в якому саме конкретному напрямку мене посилають i на яку вiдстань, тож, маючи з собою Вашу генiальну роботу "пiд рукою", я "не падаю писком в лайно", а посилаю, посилаю й посилаю... якщо не вдаеться в тому ж напрямку послать i на ту ж саму вiдстань шлю в рiзнi напрямки i на рiзнi вiдстанi... Тепер я не якийсь там "тупий лошара", який не знае, що й до чого, а справжнiй полiглот. Мiй словниковий запас значно розширився, моi знайомi враженi моiми лексичним здобутками. Та з великою вдячнiстю i повагою до Вас, слави я Вашоi не вiдбираю, а всiм пояснюю, що цi надбання е не моiми власними, а професора НАН Украiни Лесi Ставицькоi, що звичайно личить такiй приэмнiй особистостi i займанiй посадi. То ж Ваш Авторитет на постiному пiднесеннi. То ж не дивуйтеся, якщо у Вас часто "горiтимуть вуха" (жарт). Не знахожу бiльше слiв вдячностi, але просто впевнений, що Ваша робота е актуальною нинi i пiднiмае слушну проблему з поповнення лексикону i грамоти пересiчного украiнця, i тому заслуговуе на Затвердження необхiдних навчальних програм Мiнiстерством освiти Украiни з наступним викладанням у школах та унiверситетах. Бажаю Вам, панi Олеся нових творчих вершин i успiху, особливо фiнансового, адже впевнений, що робота такого характеру не залишить без уваги серце кожного не байдужого украiнця, i неодмiнно принесе Вам матерiальне заохочення для нових творчих злетiв. Завжди з повагою, Вiталiй з Киева, Ваш щирий прихильник. p.s до речi, панi Лесю, як Ви ставитесь до того, аби перекласти Камасутру на мову оригiналу, з використанням Вашоi творчостi i словника? Якщо Вас зацiкавила моя пропозицiя, будь-ласка, пишiть менi за адресою: [email protected]
Покажи цифри за 1874 рік з достовірного джерела. 
