Куди б не водили спортивні дороги Анатолія Долю, яких би висот він не досягав у спорті, завжди із трепетом у серці згадував рідні Прилуки, де в ранньому віці, захопившись волейболом, з допомогою талановитих тренерів отримав морально-вольову, психологічну, фізичну, технічну та командну підготовку. Адже не секрет, що всі колишні вихованці відділення волейболу спортивної школи вступали в академії, інститути, університети, військові училища. А зараз займають керівні посади в організаціях, установах, приватних фірмах.

Приємно, що в цьому навчальному році прийшов працювати тренером-викладачем з волейболу в ДЮСШ Анатолій Доля. Колись, навчаючись у восьмому класі Прилуцької школи №1, його запросили у спортивний інтернат м. Києва. І вже у 1976-1977 роках він став чемпіоном СРСР з волейболу серед школярів у складі збірної команди УРСР разом з Анатолієм Філоненком. Через два роки, виступаючи за збірну команду України в Спартакіаді СРСР серед школярів, став бронзовим призером. Після закінчення школи виступав за команду “Локомотив” м. Київ, був членом молодіжних збірних з волейболу України та колиш-нього Союзу.

Анатолій Доля – чемпіон світу з волейболу серед залізничників (Індія), дворазовий володар Кубка СРСР, бронзовий призер чемпіонату СРСР. У 1991 році він закінчив свій виступ за волейбольну команду “ Локомотив” (м. Київ) і подальша його волейбольна кар’єра була пов’язана із зарубіжними волейбольними клубами. 1991-1992 рр. – “Тупгерам” (Будапешт – Угорщина). 1992-1995 рр. – виступав за волейбольні команди Словенії “Піонер”, “Олімпія”. 1996 – 1997 рр. – грав за клуби “Пафіокоз” (Кіпр), “НК “ (Стамбул – Туреччина).

З 1997 по 2008 рік - викладач фізичної підготовки Академії МВД України.

Але ось приємна новина і подія для прилучан: вийшовши на пенсію, Анатолій Доля повернувся до рідного міста Прилуки.