17 грудня 2009 р. | Автор: Helen | Переглядів: 1084 | Коментарів: 0
Не кожному дано переступити столітній поріг життя. Хіба що обраним! Зоря Михайлівна Огінець саме із цієї когорти. Активна громадська діячка, член КПРС із 52-річним стажем, учителька російської словесності школи №6, завуч шкіл №№6, 7, директор школи №4. І протягом 21 року - позаштатний інспектор дитячої кімнати міліції. На громадських засадах!
Плідна 60-річна педагогічна діяльність увінчалася знаком "Відмінник народної освіти", медалями "За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни", "За трудову відзнаку", "Ветеран праці".
Проте чи не найвизначніша її заслуга в тому, що гідно перенесла буремне лихоліття – революцію, громадянську війну, Голодомор, Вітчизняну війну і повоєнну розруху. Знайшла мужність не просто вижити, а й завжди залишатися корисною людям.
Нині ювілярку старанно доглядають улюблені зять Григорій Тимофійович та дочка Валерія Олександрівна Ляшенки. Зорі Михайлівні у них комфортно. Перебуваючи в доброму гуморі, вона слідкує за подіями у світі, любить теленовини, передплачує "Град", котрий самостійно читає, декламує Пушкіна й Шевченка.
Запитую: "Що ж потрібно, аби прожити 100 років і зберегти ясний розум та гарну пам’ять?" І чую мудру відповідь: "Не цуратися будь-якої роботи, фізичної зокрема. Одначе вагоміший чинник моральний. До прикладу, не терплю сварок, конфліктів, непорозумінь. А ще тверезо ставлюся до життя: не чекаю від нього ніяких подарунків. Усе, що відбувається, сприймаю як належне".
16 грудня - день 100-річного ювілею Зорі Михайлівни Огінець - видалося особливо піднесеним. Знаменній даті гармонійно акомпанують урочиста музика, подарунки, святковий стіл, море квітів і, ясна річ, зворушливі слова гостей. Надзвичайно приємно й інше: мудру наставницю цього дня не забули як представники громадських організацій Прилук та Чернігова, так і керівники держави.
Ювілярку вітали представники прилуцької (на чолі з Павлом Ліпіним) та Чернігівської обласної єврейської громади (від благодійного фонду "Хесед естер" Ірина Ліпкіна). Піднесеної атмосфери святу додала численна депутація від міської ради з мером Юрієм Беркутом і начальницею Управління праці та соціального захисту населення Ганною Малиш. Поздоровили ювілярку і представники депутата Чернігівської обласної ради від Партії регіонів Анатолія Мирошниченка.
Винуватиця урочистостей Зоря Михайлівна раз-по-раз шанобливо дякувала гостям, крадькома витираючи сльози радості. Почувалася впевненою в оточенні двох онучок (Олександри Городецької, педагога Прилуцької гімназії №5, та Ірини Шульги, інженера м. Південноукраїнськ), трьох правнучок, родичів і своїх колишніх учнів. І вельми щасливою. Адже на її честь під кришталевий передзвін бокалів у височінь засніженого неба злітали побажання "Многая літа!", "Хай не гасне в серці весна", "Хай світлішим буде Вам завтрашній день!".
До добрих слів приєднується й "Град".
Вельмишановна Зоре Михайлівно! Кажуть, щоб увійти в безсмертя, людина мусить скласти два іспити - один перед сучасниками, другий - перед історією. За 60 літ громадської та педагогічної діяльності Ви на "відмінно" склали екзамен перед сучасниками. Оцінку за другий екзамен дадуть наступні покоління, Ваші послідовники.
Дорога наша прилучанко, хай не хвилюють Ваше серце турботи й печалі, хай молодшає воно від бажання жити, творити, мріяти, споглядати небо, котре своїм світлом позначило обраний Вами зоряний шлях!

Клара Алексєєва

Зі сторічним ювілеєм Зорю Михайлівну Огінець вітають учні й учителі 50-60-х років школи №4.
Дорога Зоре Михайлівно! Ви були і залишаєтеся кращою! Живіть ще довго-довго і радуйте нас своїм оптимізмом! Здоров’я вам і добра!

http://gradpryluky.info