3 березня 2010 р. | Автор: Helen | Переглядів: 9946 | Коментарів: 0
Інклюзивна освіта: факти та роздуми
Останнім часом серед громадськості Прилук точиться багато розмов стосовно доцільності впровадження в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах міста інклюзивної освіти. Тому я, як посадова особа, котра є координатором роботи по організації даної форми навчання в місті, дозволю собі викласти деякі факти і дати пояснення стосовно цього питання.
Інклюзивна освіта не є чимось абсолютно новим і незвіданим. Так уже сталося, що поряд зі здоровими дітьми живуть, ростуть, виховуються діти з вадами фізичного та розумового розвитку. Вони, як і всі без винятку громадяни нашої держави, мають право на здобуття якісної освіти. У закладах освіти Прилук уже сьогодні навчаються діти, котрі мають проблеми зі здоров‘ям, але це не заважає їм не тільки успішно навчатися, а й досягати значних успіхів у предметних олімпіадах, творчих конкурсах. І лише з етичних міркувань я не можу зараз називати імена цих учнів. У різноманітних гуртках Центру творчості дітей та юнацтва розвивають свої вміння близько тридцяти дітей-інвалідів, роботи яких є переможцями багатьох виставок декоративно-вжиткового мистецтва. Отже, саме життя приводить до того, щоб інклюзивна освіта існувала поряд зі звичайною загальною середньою чи дошкільною освітою. Приводом до виникнення дискусії, очевидно, стала низка нормативних документів Міністерства освіти і науки України, управління освіти і науки облдержадміністрації, в яких простежується намагання держави привести процес організації інклюзивного навчання у відповідність до європейських стандартів та вимог міжнародних документів, зокрема Конвенції ООН про права дитини.
Що ж таке інклюзивна освіта? Інклюзивна освіта – це спільне навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами та їх здорових однолітків, з метою інтеграції та соціальної адаптації їх у суспільстві. Діти з особливими освітніми потребами - це діти, котрі мають вади опорно-рухового апарату, сенсорні порушення (сліпі та зі зниженим зором, глухі та зі зниженим слухом) і проблеми розумового розвитку. На сьогодні найбільш поширеною формою навчання таких дітей є спеціальні загальноосвітні школи та школи-інтернати. За даними Міністерства освіти і науки, у минулому навчальному році в них здобували освіту 53,3 тисячі дітей з особливими фізичними потребами. Але навчання в спеціалізованому закладі чи інтернаті, маючи чимало переваг, має і свої недоліки, основні з яких - ослаблення сімейних та родинних зв’язків унаслідок тривалого перебування дитини поза домівкою, невміння спілкуватися зі своїми здоровими ровесниками та адаптуватися у суспільстві. А інклюзивна освіта передбачає навчання дітей з особливими фізичними потребами у звичайних школах, гімназіях, дитячих садках, де вони можуть брати участь у житті здорового дитячого колективу. Такі діти навчатимуться за загальноосвітніми програмами, але, відповідно до їхнього фізичного чи розумового стану, будуть складені індивідуальні навчальні плани, де передбачатиметься, наприклад, замість уроку фізичної культури чи технічної праці індивідуальне заняття з математики тощо.
Міністерством освіти і науки України було розроблено План дій щодо запровадження інклюзивного навчання на 2009-2012 роки, відповідно до якого необхідно вирішити три головні завдання:
- створити умови для вільного доступу дітей з обмеженими фізичними можливостями до приміщень навчальних закладів (у нашому місті пандусами обладнані лише приміщення ДНЗ №№23,26);
- забезпечити науковий, навчально-методичний супровід, створити нормативно-правову базу даного процесу, зокрема до кінця 2010 року буде підготовлена Концепція розвитку інклюзивної освіти в Україні, у 2011 році будуть розроблені Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, що навчаються за інклюзивною формою, з 2010-2011 навчального року в режимі експерименту з даної проблеми працюватимуть навчальні заклади Автономної Республіки Крим, м. Києва та Львівської області;
- підготувати педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та сформувати відповідне ставлення до таких учнів їх здорових однолітків.
Як бачимо, впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами вимагає формування на державному рівні нової філософії освіти, а в навчальних закладах Прилук ми плануємо, перш за все, вивчити потребу та бажання батьків дітей з особливими освітніми потребами щодо здобуття освіти за інклюзивною формою, проводити роботу в педагогічних та учнівських колективах стосовно виховання толерантного ставлення до даної категорії учнів, активно залучати до участі у житті навчального закладу учнів, які за станом здоров’я навчаються за індивідуальною формою навчання.
ХОЧУ ЩЕ РАЗ НАГОЛОСИТИ: завдання інклюзивної освіти, і в Прилуках зокрема, - не перетворювати загальноосвітні школи на спеціальні чи допоміжні, а зробити все, щоб діти з особливими освітніми потребами навчалися у звичайних, здорових дитячих колективах.
Моя думка як учителя та й врешті-решт як громадянина така: чим більшою увагою ми оточимо дітей, яких обділила доля, тим щирішим, добрішим, чеснішим та милосерднішим буде наше суспільство.
Ольга Колошко, головний спеціаліст управління освіти Прилуцької міської ради
http://gradpryluky.info
Інклюзивна освіта: факти та роздуми
Останнім часом серед громадськості Прилук точиться багато розмов стосовно доцільності впровадження в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах міста інклюзивної освіти. Тому я, як посадова особа, котра є координатором роботи по організації даної форми навчання в місті, дозволю собі викласти деякі факти і дати пояснення стосовно цього питання.
Інклюзивна освіта не є чимось абсолютно новим і незвіданим. Так уже сталося, що поряд зі здоровими дітьми живуть, ростуть, виховуються діти з вадами фізичного та розумового розвитку. Вони, як і всі без винятку громадяни нашої держави, мають право на здобуття якісної освіти. У закладах освіти Прилук уже сьогодні навчаються діти, котрі мають проблеми зі здоров‘ям, але це не заважає їм не тільки успішно навчатися, а й досягати значних успіхів у предметних олімпіадах, творчих конкурсах. І лише з етичних міркувань я не можу зараз називати імена цих учнів. У різноманітних гуртках Центру творчості дітей та юнацтва розвивають свої вміння близько тридцяти дітей-інвалідів, роботи яких є переможцями багатьох виставок декоративно-вжиткового мистецтва. Отже, саме життя приводить до того, щоб інклюзивна освіта існувала поряд зі звичайною загальною середньою чи дошкільною освітою. Приводом до виникнення дискусії, очевидно, стала низка нормативних документів Міністерства освіти і науки України, управління освіти і науки облдержадміністрації, в яких простежується намагання держави привести процес організації інклюзивного навчання у відповідність до європейських стандартів та вимог міжнародних документів, зокрема Конвенції ООН про права дитини.
Що ж таке інклюзивна освіта? Інклюзивна освіта – це спільне навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами та їх здорових однолітків, з метою інтеграції та соціальної адаптації їх у суспільстві. Діти з особливими освітніми потребами - це діти, котрі мають вади опорно-рухового апарату, сенсорні порушення (сліпі та зі зниженим зором, глухі та зі зниженим слухом) і проблеми розумового розвитку. На сьогодні найбільш поширеною формою навчання таких дітей є спеціальні загальноосвітні школи та школи-інтернати. За даними Міністерства освіти і науки, у минулому навчальному році в них здобували освіту 53,3 тисячі дітей з особливими фізичними потребами. Але навчання в спеціалізованому закладі чи інтернаті, маючи чимало переваг, має і свої недоліки, основні з яких - ослаблення сімейних та родинних зв’язків унаслідок тривалого перебування дитини поза домівкою, невміння спілкуватися зі своїми здоровими ровесниками та адаптуватися у суспільстві. А інклюзивна освіта передбачає навчання дітей з особливими фізичними потребами у звичайних школах, гімназіях, дитячих садках, де вони можуть брати участь у житті здорового дитячого колективу. Такі діти навчатимуться за загальноосвітніми програмами, але, відповідно до їхнього фізичного чи розумового стану, будуть складені індивідуальні навчальні плани, де передбачатиметься, наприклад, замість уроку фізичної культури чи технічної праці індивідуальне заняття з математики тощо.
Міністерством освіти і науки України було розроблено План дій щодо запровадження інклюзивного навчання на 2009-2012 роки, відповідно до якого необхідно вирішити три головні завдання:
- створити умови для вільного доступу дітей з обмеженими фізичними можливостями до приміщень навчальних закладів (у нашому місті пандусами обладнані лише приміщення ДНЗ №№23,26);
- забезпечити науковий, навчально-методичний супровід, створити нормативно-правову базу даного процесу, зокрема до кінця 2010 року буде підготовлена Концепція розвитку інклюзивної освіти в Україні, у 2011 році будуть розроблені Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, що навчаються за інклюзивною формою, з 2010-2011 навчального року в режимі експерименту з даної проблеми працюватимуть навчальні заклади Автономної Республіки Крим, м. Києва та Львівської області;
- підготувати педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та сформувати відповідне ставлення до таких учнів їх здорових однолітків.
Як бачимо, впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами вимагає формування на державному рівні нової філософії освіти, а в навчальних закладах Прилук ми плануємо, перш за все, вивчити потребу та бажання батьків дітей з особливими освітніми потребами щодо здобуття освіти за інклюзивною формою, проводити роботу в педагогічних та учнівських колективах стосовно виховання толерантного ставлення до даної категорії учнів, активно залучати до участі у житті навчального закладу учнів, які за станом здоров’я навчаються за індивідуальною формою навчання.
ХОЧУ ЩЕ РАЗ НАГОЛОСИТИ: завдання інклюзивної освіти, і в Прилуках зокрема, - не перетворювати загальноосвітні школи на спеціальні чи допоміжні, а зробити все, щоб діти з особливими освітніми потребами навчалися у звичайних, здорових дитячих колективах.
Моя думка як учителя та й врешті-решт як громадянина така: чим більшою увагою ми оточимо дітей, яких обділила доля, тим щирішим, добрішим, чеснішим та милосерднішим буде наше суспільство.
Ольга Колошко, головний спеціаліст управління освіти Прилуцької міської ради
http://gradpryluky.info
Додати коментар:
