25 жовтня 2010 р. | Автор: Helen | Переглядів: 1098 | Коментарів: 0
Про тенденцію, яка радує
На початку вересня городяни, йдучи Земською, не могли не помітити оновлення фасаду дитячої музичної школи імені Левка Ревуцького. Колись вицвілий і пошарпаний, він засяяв свіжими кольорами. Гармонійне поєднання темно-зеленого й білого надало архітектурному мереживу будівлі початку 20 століття особливої принадності. А вулиці – академічного спокою.
"Це ще не все, - зазначив директор закладу Анатолій Іванович БІРЮЗОВ. – Депутати міської ради та міський голова Юрій Беркут ухвалили рішення виконати ремонт будівлі по всьому її периметру. А також замінити парадні двері новими, оснастивши їх козирком і таблицею з назвою школи. Не може не тішити й те, що місцеве керівництво зараз приділяє належну увагу культурі, альфі й омезі життєдіяльності громади. Отож, користуючись нагодою, щиро висловлюю йому вдячність від учнівського й педагогічного колективів школи".
Зауважу: школи престижної! І це не порожня констатація. Доказ - факти, перелічені завучем Ольгою Миколаївною КОМПАНЕЦЬ: "2009 року рішенням обласної атестаційної комісії школі присвоєно вищу атестаційну категорію. Не випадково, адже наші вихованці зазвичай є лауреатами обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Їм легко складати вступні іспити до Ніжинського училища культури ім. Марії Заньковецької та Чернігівського музичного училища ім. Левка Ревуцького і далі продовжувати музосвіту в консерваторіях Одеси, Харкова, Києва. Пояснення просте: ДМШ – освітній заклад із майже 86-річною історією (заснований у листопаді 1924-го), де свято бережуть традиції. Вісімдесят відсотків педагогів школи - вихованці різних років. Ось кілька імен: Таміла Коваль, Катерина Широка, Ірина Сіромолот, Віталіна Тихановська, Валентина Мущарова, Григорій Ушенко, В’ячеслав Бенеда, Валентина та Юлія Небрат, Галина Проценко, Ірина Литвинова, Тетяна Іващенко, Вікторія Копасова... Викладачі, котрі добре знають, як, розвиваючи музичні здібності дитини, цілеспрямовано формувати її особистість".
Одначе загальновідомо, що культура – річ вельми вартісна. Одних державних грошових ін’єкцій їй замало. Такий стан справ розуміють свідомі підприємці, меценати. Зокрема, Почесний громадянин міста Юрій Вікторович Коптєв. "Колишній наш учень (80-ті роки) Юрій Коптєв цього вересня заснував дві іменні стипендії для обдарованих учнів, - з радістю повідомив Анатолій Іванович. – А першого жовтня, у День музики, на зустрічі з талановитою молоддю міста мер урочисто вручив переможцям обласного конкурсу Денису Кънчеву та Надії Сич свідоцтва про щорічну стипендію ім. Юрія Коптєва та по 600 гривень кожному. Тим ощасливив підлітків, заклавши стимул до подальшого самовдосконалення. Звичайно, ця акція ще більше посилила авторитет нашого шанованого спонсора!
Послідовник відомих українських меценатів 19-20 століть (Тарновських, Симиренків, Євгена Чикаленка, Григорія Галагана, братів Бродських, а також кількох поколінь Терещенків...), Юрій Коптєв став знаковою постаттю в історії Прилук 21 століття. І не тільки тому, що допомагає місцевій культурі, освіті, медицині, градобудівництву, а й тому, що є прикладом високої моральності. Саме йому завдячуючи, в Прилуках почав поширюватися благодійницький рух. Приклади? Будь ласка!
"На другий день святкування 925-річчя міста, - розповів мій співрозмовник, - в alma mater завітала колишня учениця Юлія Антипенко (вона брала участь у концерті на сцені Центральної площі як солістка Ансамблю пісні й танцю прикордонних військ України (м. Київ)) зі шляхетною місією: передати школі частину свого гонорару. Аби у такий спосіб посприяти розвитку місцевої культури. Її легко зрозуміти: заслужені й народні артисти України, як правило, виростають не на київському асфальті, а серед мальовничої природи – в Яблунівці, Товкачівці, Переволочній, Ічні, Пирятині, Прилуках. Їм найбільше потрібна допомога!»
Показово: ідеями доброчинності опікується і Маестро Бірюзов. На часі він готує документацію для заснування іще однієї стипендії – імені Левка Ревуцького. Формуватиметься вона як з бюджетних, так і зі спонсорських внесків.
По завершенні інтерв’ю Анатолій Іванович у притаманній лише йому манері жартома додав: "Як говорили колись, у 60-ті роки, хочу побудувати комунізм в одній взятій країні – своїй музичній школі".
Вельмишановний Анатолію Івановичу, все у Вас вийде! Бо прилучани збагнули прописну істину: сьогоднішнє ставлення до дітей визначає життя громади в майбутньому.
Клара Лис
http://gradpryluky.info/
Про тенденцію, яка радує
На початку вересня городяни, йдучи Земською, не могли не помітити оновлення фасаду дитячої музичної школи імені Левка Ревуцького. Колись вицвілий і пошарпаний, він засяяв свіжими кольорами. Гармонійне поєднання темно-зеленого й білого надало архітектурному мереживу будівлі початку 20 століття особливої принадності. А вулиці – академічного спокою.
"Це ще не все, - зазначив директор закладу Анатолій Іванович БІРЮЗОВ. – Депутати міської ради та міський голова Юрій Беркут ухвалили рішення виконати ремонт будівлі по всьому її периметру. А також замінити парадні двері новими, оснастивши їх козирком і таблицею з назвою школи. Не може не тішити й те, що місцеве керівництво зараз приділяє належну увагу культурі, альфі й омезі життєдіяльності громади. Отож, користуючись нагодою, щиро висловлюю йому вдячність від учнівського й педагогічного колективів школи".
Зауважу: школи престижної! І це не порожня констатація. Доказ - факти, перелічені завучем Ольгою Миколаївною КОМПАНЕЦЬ: "2009 року рішенням обласної атестаційної комісії школі присвоєно вищу атестаційну категорію. Не випадково, адже наші вихованці зазвичай є лауреатами обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Їм легко складати вступні іспити до Ніжинського училища культури ім. Марії Заньковецької та Чернігівського музичного училища ім. Левка Ревуцького і далі продовжувати музосвіту в консерваторіях Одеси, Харкова, Києва. Пояснення просте: ДМШ – освітній заклад із майже 86-річною історією (заснований у листопаді 1924-го), де свято бережуть традиції. Вісімдесят відсотків педагогів школи - вихованці різних років. Ось кілька імен: Таміла Коваль, Катерина Широка, Ірина Сіромолот, Віталіна Тихановська, Валентина Мущарова, Григорій Ушенко, В’ячеслав Бенеда, Валентина та Юлія Небрат, Галина Проценко, Ірина Литвинова, Тетяна Іващенко, Вікторія Копасова... Викладачі, котрі добре знають, як, розвиваючи музичні здібності дитини, цілеспрямовано формувати її особистість".
Одначе загальновідомо, що культура – річ вельми вартісна. Одних державних грошових ін’єкцій їй замало. Такий стан справ розуміють свідомі підприємці, меценати. Зокрема, Почесний громадянин міста Юрій Вікторович Коптєв. "Колишній наш учень (80-ті роки) Юрій Коптєв цього вересня заснував дві іменні стипендії для обдарованих учнів, - з радістю повідомив Анатолій Іванович. – А першого жовтня, у День музики, на зустрічі з талановитою молоддю міста мер урочисто вручив переможцям обласного конкурсу Денису Кънчеву та Надії Сич свідоцтва про щорічну стипендію ім. Юрія Коптєва та по 600 гривень кожному. Тим ощасливив підлітків, заклавши стимул до подальшого самовдосконалення. Звичайно, ця акція ще більше посилила авторитет нашого шанованого спонсора!
Послідовник відомих українських меценатів 19-20 століть (Тарновських, Симиренків, Євгена Чикаленка, Григорія Галагана, братів Бродських, а також кількох поколінь Терещенків...), Юрій Коптєв став знаковою постаттю в історії Прилук 21 століття. І не тільки тому, що допомагає місцевій культурі, освіті, медицині, градобудівництву, а й тому, що є прикладом високої моральності. Саме йому завдячуючи, в Прилуках почав поширюватися благодійницький рух. Приклади? Будь ласка!
"На другий день святкування 925-річчя міста, - розповів мій співрозмовник, - в alma mater завітала колишня учениця Юлія Антипенко (вона брала участь у концерті на сцені Центральної площі як солістка Ансамблю пісні й танцю прикордонних військ України (м. Київ)) зі шляхетною місією: передати школі частину свого гонорару. Аби у такий спосіб посприяти розвитку місцевої культури. Її легко зрозуміти: заслужені й народні артисти України, як правило, виростають не на київському асфальті, а серед мальовничої природи – в Яблунівці, Товкачівці, Переволочній, Ічні, Пирятині, Прилуках. Їм найбільше потрібна допомога!»
Показово: ідеями доброчинності опікується і Маестро Бірюзов. На часі він готує документацію для заснування іще однієї стипендії – імені Левка Ревуцького. Формуватиметься вона як з бюджетних, так і зі спонсорських внесків.
По завершенні інтерв’ю Анатолій Іванович у притаманній лише йому манері жартома додав: "Як говорили колись, у 60-ті роки, хочу побудувати комунізм в одній взятій країні – своїй музичній школі".
Вельмишановний Анатолію Івановичу, все у Вас вийде! Бо прилучани збагнули прописну істину: сьогоднішнє ставлення до дітей визначає життя громади в майбутньому.
Клара Лис
http://gradpryluky.info/
Додати коментар:
