28 жовтня 2010 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 1375 | Коментарів: 0
22 жовтня у приміщенні концертного залу школи мистецтв товариство «Краєзнавець» ім. В.І.Маслова урочисто святкувало 130-ту річницю з дня народження Сергія Івановича Маслова, члена-кореспондента Академії Наук України, професора Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, літературознавця, що відкрив світу красу і велич давньої української літератури, книгознавця, котрий віднаходив і збирав рукописи і стародруки слов’янської писемності, а загалом – нашого земляка Його науковий світогляд сформувався у стінах Прилуцької чоловічої гімназії та Київського університету Святого Володимира.

Саме у Прилуках гімназист Сергій Маслова почав збирати свою бібліотеку, що з часом мала близько 35 тисяч назв і являла собою величезну культурну цінність через рідкісний добір (після смерті науковця книжкове зібрання було передано у дарунок бібліотеці Академії Наук України).

Сергій Іванович був людиною енциклопедичних знань і захоплень. Спочатку він обрав хімічних факультет Політехнічного інституту, та через участь у студентському русі Сергія – першокурсника було звільнено зі стін цього навчального закладу. Коли ж Маслов зміг повернутися до навчання у Політехнічному, то відчув, що стоїть не на своїй стежині життя. У 1900 р. він переходить до Київського університету Св. Володимира на природничий факультет і завзято вивчає ботаніку, не покидаючи відвідувати заняття з хімії, багато читає, збирає великий гербарій. Ця праця віднімає багато часу, але Сергій відчуває, що мистецькі уподобання залишаються поза сферою його досліджень. Він паралельно відвідує семінари та лекції історико-філологічного факультету та літературно-музичні вечірки родини М.В.Лисенка та О.П.Косач (Олени Пчілки).

Однак деякі події його долі повторюються, і за участь у студентському русі Сергія знав виключають – тепер вже з Університету, і як покарання - відбування служби рядовим Охотського полку, що квартирував тоді у Луцьку. Під час солдатчини Сергій знаходить можливість для вивчення слов’янських мов, збирає матеріал для словника, що потім передасть Грінченку, захоплюється вивченням фольклору. Тому коли Маслов зміг повернутися до Києва для продовження навчання, він обирає історико-філологічний факультет Університету. Це і стане головною дорогою життя.

Ось короткий перелік основних наукових праць Сергія Івановича: з книгознавства - «»Библиотека Стефана Яворского», «Українська друкована книга ХV1 – XV111 ст.», «Етюди з історії стародруків». У царині літературознавства розшукав праці і дослідив творчість українських письменників Кирила Транквіліон Ставровецького, Мелетія Смотрицького, Леонтія Карповича, Касіяна Саковича, Івана Величковського та ін. Потрібно відмітимо ще одну сторону діяльності вченого – це справа охорони пам’яток мистецтва і старовини. Ще на початку 1910-1920-х рр. він був активним працівником Комітету по охороні пам’яток старовини і мистецтва у районі військових подій і організовував охорону бібліотек і архівів Чернігова, Сучаві, Путні та інших міст Буковини.

Довге і плідне наукове життя професора Сергія Маслова завжди було пов’язане з нашим краєм і Прилуками. Про це на ювілейному вечорі говорила голова товариства «Краєзнавець» ім. В.І. Маслова Ірина Біленко. Олександр Шамонін, внучатий племінник ювіляра, розкрив перед присутніми неординарність особи свого уславленого діда. Директор Прилуцького краєзнавчого музею Тетяна Зоць познайомила присутніх з матеріалами про Сергія Маслова, що зберігаються у музеї і представлені в експозиції.

Організатори ювілейного вечора хотіли зробити захід винятковим, тому головна родзинка – не промови, а виступ викладачів та аспірантів Національної музичної Академії України ім. П.І.Чайковського. До Прилук завітали професор кафедри історії української музики, член Правління національної спілки композиторів України Таранченко Олена Георгіївна, доцент, видатний музикознавець Тетяна Сергіївна Некрасова, а Народна артистка України, професор, завідувач кафедри камерного ансамблю, переможець номінації «Людина року – 2009» Євгенія Басалаєва була ведучою концерту класичної музики. Серед молодих виконавців – лауреати міжнародних премій, а також студентка 1V курсу кафедри вокалу Ірина Красненко і учень 11 класу середньої спеціалізованої музичної школи ім. М.Лисенка Антон Которович. Звучала музика Бетховена, Сенс – Санса, Форе, Прокоф’єва, Дебюсі, Гершвіна, П’яццоло, Шнітке. За роялем змінювалися два акомпаніатора – Лопатьмо Марія і Харитонова Дарія, а солірували на скрипці Строцак Олександр, Степаненко Максим, Федченко Вікторія та Антон Которович, на флейті - Денис Ніколаєв.

Про захопленість присутніх красномовно свідчила тиша, що панувала у залі, а також овації на честь виконавців. Класична музика полонила не тільки дорослих досвідчених людей – молодь від10 до 18 років не зводила очей з виконавців. Дякуючи музикантам та їх наставникам присутні говорили про те, що естрадних артистів до нас приїздить вдосталь, а от почути звуки високого мистецтва і високої якості, на жаль, майже не доводиться.

Мистецтво такого ґатунку вимагає особливого і слухача, і ставлення. На щастя, ювілейний концерт все ж таки відбувся, хоча його проведення досить довго було під сумнівом. Як завжди, все вирішували гроші. І хоча музиканти з повною віддачею сил і натхнення виконали досить велику програму безкоштовно, та у місті не знайшлося можливостей на оплату транспорту та обіду для музикантів.

Світ тримається на благодійниках ще з часів Римської імперії, і в Прилуках є люди, котрим небайдужі проблеми культурного життя міста. Завдяки активній участі і підтримці Миколи Олексійовича Бабія, котрий був координатором усього заходу, а також гостинності Ігоря Павлюченко та спонсорській допомоги Людмили Видай свято відбулося.