6 грудня 2010 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 1718 | Коментарів: 2
Чернігово-Сіверська земля може стати брендом – відповідну програму розробляють нині в Головному управлінні економіки Чернігівської ОДА.

Її «чорновий» проект був представлений минулої п’ятниці на «круглому столі», участь в якому взяли представники органів влади та громадських організацій, туристичних фірм, журналісти. Крім того, обговорювалися питання, що саме ми маємо брендувати та чи потрібен нашому регіону той брендінг взагалі.

«Брендінг» сприятиме розвитку економіки

За словами начальника відділу зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Головного управління економіки ОДА Ярослава Охріменка, брендінг регіону – це інструмент його стратегічного розвитку. Крім того, це ефективний механізм взаємодії між владою, жителями (громадськістю) та бізнесом.

Стратегічний план соціально-економічного розвитку Чернігово-Сіверщини робить ставку саме на розвиток туристичної сфери, адже активний туризм сприятиме зростанню інвестицій, розвитку економіки, збільшенню надходжень до бюджету всіх рівнів, а також зміцненню малого та середнього бізнесу та зростанню добробуту населення.

Туристичний бренд – це унікальний набор асоціацій, які відображають унікальність певної території (наприклад, Париж – місто закоханих, це Ейфелева вежа, Угорщина та Трансільванія – країна Дракули, Туреччина – сонячне узбережжя моря, високий сервіс, Альпи – це снігові вершини та гірськолижний спорт тощо). Крім того, туристичний бренд має викликати бажання приїхати, дізнатися, отримати враження. Його створюють задля того, аби регіон «упізнавався».

«Чернігівщина – земля трьох епох»

Саме такий салоган майбутнього бренду запропонували його розробники. На думку Ярослава Охріменка, ми маємо презентувати потенційним туристам три складових частини (суббренди): перша - давньослов’янська культура домонгольского періоду (стародавній Чернігів, Любеч, Новгород-Сіверський); другий –козацька доба (гетьманська столиця Батурин); третя – епоха розквіту просвітництва, меценатства, тобто «аристократична Україна» (палацово-паркові комплекси в Качанівці, Сокиринцях).

– В першу чергу, ми орієнтуємося на національного споживача від 10 до 70 років. З 10 років батьки вже відпускають дітей на екскурсії. Пенсіонери також мають достатньо вільного часу для поїздок, – поділився своїми напрацюваннями Ярослав Охріменко. – Розраховуємо також на зацікавлення закордонних туристів. В першу чергу, це ті люди, котрі шукають нових вражень. Ми для них новий регіон. Вони дивуються нашій природі, нашій архітектурі. У нас є цікаві пам’ятки, є готелі, тож ми готові приймати туристів. Це основа формування туристичного бренду.

В нашій «емблемі» – найвідоміші пам’ятки

Власний проект туристичної «емблеми» Чернігівщини на розгляд фахівців запропонував начальник відділу розвитку туризму організаційно-методичного Центру контролю та технагляду закладів культури та туризму Чернігівської обласної ради Олег Герасименко.

Це коло, в середині якого представлені найвідоміші туристичні об’єкти Чернігівщини: Спасо-Преображенський собор (головна пам’ятка князівського періоду), Цитадель Батуринської фортеці (доба козацтва), башта палацу в Качанівці (символ палацово-паркових комплексів, які були осередками меценатства та культурного життя в XVIII-п.XXст.ст.)

– Ці елементи символізують як раз три епохи, – вважає пан Герасименко. – Під Спаським собором ми розмістили фігуру сокола, це не Симаргл, але також є елементом капітелі Борисоглібського собору. Він символізує наше коріння, а також перехід від часів язичництва до розквіту давньоруської культури. Є думка, що це символ князівської влади гілки Давидовичів.

На фоні кола зеленого кольору – напис білими літерами. Це традиційні кольори нашої області. З боків розміщені візерунки, притаманні Чернігівщині, які відображають ідентичність населення як сіверян, це також символи засіяного поля, родючості.

Проблема в тому, що Чернігівщина – terra incognita

На думку Олега Герасименка, в Чернігівському регіоні є все необхідне для того, аби зацікавити туристів. Головна проблема туристичної сфери - не відсутність інфраструктури, а майже повна відсутність інформації про те, що таке Чернігівщина!

«Про наш край далі Київа майже нічого не відомо», - робить він висновок, базуючись на тривалому досвіді своєї роботи в туріндустрії та спілкування з людьми в інших регіонах. Саме тому пан Герасименко розпочав свій власний Інтернет-проект «Путівник по Чернігово-Сіверщині» (siver.org.ua). Цей інтернет-проект і заплановано використовувати під час брендінгу, додаткові ресурси створюватися не будуть.

З боку громадськості допомагатиме «Поліський фонд міжнародних і регіональних досліджень». Втім, процес створення програми брендінгу Чернігівської області тільки-то розпочався, тож залучитися до нього можуть усі зацікавлені особи.

Думки з приводу

Віктор Тканко, заступник голови Чернігівської ОДА: - Брендінг саме туристичної галузі – це той інструмент, який при відповідному використанні може призвести до значного притоку туристів та спонукатиме їх залишати тут певні кошти. А це прибутки громадян, наповнення бюджету, активізація не на словах, а на ділі, малого бізнесу.

До речі, в перекладі з давньоскандинавської слово «бренд» означає «вогонь» (так називалося тавро, котрим власники худоби таврували своїх тварин). Тож чи треба нам запалювати цей вогонь? Цю тему будемо обговорювати і надалі.

Ірина Ральченко, директор Чернігівського художнього музею: - Я вірю в Чернігів, тому що я чернігівка в п’ятому поколінні. В яких би країнах і містах я не була, завжди так розказую про Чернігів, що багато хто хоче до нас приїхати. Вважаю, що дійсно має бути якийсь символ, який міг би повідати про красу та потенціал нашого краю. Втім, на мою думку, зображення в середині кола доцільніше було б зробити графічними. В цьому можуть допомогти наші художники.

Юрій Король, Туристично-інформаційний центр готелю «Придеснянський»: - Хотілося б повірити в брендінг і в те, що він запрацює вже найближчим часом, що буде приносити прибуток нашій області. Оскільки я представник структури, яка на туризмі заробляє, мені хотілося б розглядати брендінг з точки зору залучення нових туристів, залучення нових коштів, що сприятиме розвитку і міста, і регіону, створенню робочих міст, розвитку інфраструктури.

Юрій Вдовенко, віце-президент «Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень»: - Цією темою має займатися не лише громадськість, не лише відповідні управління ОДА, а й представники бізнесу. Штовхати треба в одному напрямку та спільними зусиллями. На мою думку, сам по собі бренд погоди не зробить. Але це той інструмент, що доводить свою ефективність. Його треба використовувати в нашій діяльності.

Алла Кулік, заступник начальника управління культури і туризму ОДА: - Відрізнися, або зникни! - це головний принцип брендінгу. На мою думку, бренд – це спроба відрізнитися, привернути до себе увагу. Це своєрідний маячок, тому до його розробки треба ставитися дуже серйозно. Простіше тим регіонам, у кого є щось унікальне, а наша мета - самим створити цей продукт. Запропонований сьогодні слоган гарний, але заключає лише історію, поза увагою залишилися природа, рекреація, сільський туризм тощо. Якщо дивитися ширше, треба подумати про інший слоган. Або не прив’язувати картинку в середині кола до слогану «Чернігівщина – земля трьох епох».