12 лютого 2011 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 1393 | Коментарів: 0
Зростання тарифів торкнеться практично всіх видів комунальних послуг — і тих, які регулюються центральними органами (електрика, газ), і тих, які знаходяться у віданні місцевих (вода, водовідведення і всі інші).
Конкретні показники збільшення мають якоюсь мірою ще неостаточний характер. Хоча, за даними Мінекономрозвитку, прогнозні макропоказники на 2011 рік версталися виходячи з припущення, що плата за власне житло (квартплата) зросте на 17%, водопостачання — на 18, каналізацію — 19, електроенергію — 40, природний газ — 50, гарячу воду й опалення — на 24%.
Тут треба ще врахувати, що тарифи, які встановлюються регіональними органами влади, будуть неоднаковими. Тому підсумовувати результати очікуваних змін доволі складно. Але можна виокремити кілька найбільш значущих аспектів.
Підвищення житлово-комунальних тарифів цього року буде наймасштабнішим за п’ять років. До цього найбільше їхнє підвищення було 2006 року — на 66,5%. А фактично ще більше, тому що в цю групу споживчих витрат включаються і не пов’язані зі зміною тарифів витрати населення на утримання і ремонт житла (купівлю шпалер, керамічної плитки, встановлення пластикових вікон, бронедверей)
За основними видами тарифів їх зміни наведено в табл. 2. Загалом цей компонент ІСЦ і за попередні п’ять років зростав у півтора разу швидше, ніж загальний індекс. Найбільше зросли тарифи на природний газ і водовідведення (майже в 4,2 разу), найменше — на електроенергію (у 1,56 разу).
Гадане збільшення тарифів за місяць-два або дво-триразове (як нам обіцяють по електроенергії) протягом року сприймається населенням набагато болючіше, ніж більш-менш плавне зростання. І саме таке сприйняття переважатиме цього року. Начебто цей аспект усвідомлює і влада. За повідомленнями ЗМІ, 9 лютого на засіданні Кабміну Микола Азаров сказав, що підстав для одномоментного, різкого підвищення тарифів на енергоресурси та житлово-комунальні послуги нині в Україні немає. Але не дуже зрозуміло, чому в цих словах віддається пріоритет — необгрунтованості різкого підвищення тарифів чи чиннику одномоментності.
За даними обстежень витрат і ресурсів домогосподарств, в останні роки грошові витрати на житлово-комунальні послуги становили в середньому менш як 10,0%, тому, начебто, особливо сподіватися на одержання субсидій більшості сімей не доводиться. Так, у структурі грошових витрат 2009 року (даних за 2010-й іще немає) на місяць на домогосподарство (сім’ю) припадало 193,3 грн. на оплату житлово-комунальних послуг (2008-го — 156,5 грн.), зокрема в містах — 232,7 грн., у селах — лише 16,9 грн. У 2009 році найбільша частка витрат на оплату житлово-комунальних послуг у сім’ях з однієї людини — 9,5%, із двох чоловік — 8,5%.
Докладніше читайте в матеріалі «Цінові хіти 2011-го — гречка і нові тарифи ЖКГ» у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».
http://www.dt.ua/online/articles/75362
Підвищення ЖКГ-тарифів цього року буде наймасштабнішим за п’ять років
Починаючи з лютневих платіжок підвищення більшості житлово-комунальних тарифів виявиться більш болючим, ніж зрослі ціни на гречку.
Зростання тарифів торкнеться практично всіх видів комунальних послуг — і тих, які регулюються центральними органами (електрика, газ), і тих, які знаходяться у віданні місцевих (вода, водовідведення і всі інші).
Конкретні показники збільшення мають якоюсь мірою ще неостаточний характер. Хоча, за даними Мінекономрозвитку, прогнозні макропоказники на 2011 рік версталися виходячи з припущення, що плата за власне житло (квартплата) зросте на 17%, водопостачання — на 18, каналізацію — 19, електроенергію — 40, природний газ — 50, гарячу воду й опалення — на 24%.
Тут треба ще врахувати, що тарифи, які встановлюються регіональними органами влади, будуть неоднаковими. Тому підсумовувати результати очікуваних змін доволі складно. Але можна виокремити кілька найбільш значущих аспектів.
Підвищення житлово-комунальних тарифів цього року буде наймасштабнішим за п’ять років. До цього найбільше їхнє підвищення було 2006 року — на 66,5%. А фактично ще більше, тому що в цю групу споживчих витрат включаються і не пов’язані зі зміною тарифів витрати населення на утримання і ремонт житла (купівлю шпалер, керамічної плитки, встановлення пластикових вікон, бронедверей)
За основними видами тарифів їх зміни наведено в табл. 2. Загалом цей компонент ІСЦ і за попередні п’ять років зростав у півтора разу швидше, ніж загальний індекс. Найбільше зросли тарифи на природний газ і водовідведення (майже в 4,2 разу), найменше — на електроенергію (у 1,56 разу).
Гадане збільшення тарифів за місяць-два або дво-триразове (як нам обіцяють по електроенергії) протягом року сприймається населенням набагато болючіше, ніж більш-менш плавне зростання. І саме таке сприйняття переважатиме цього року. Начебто цей аспект усвідомлює і влада. За повідомленнями ЗМІ, 9 лютого на засіданні Кабміну Микола Азаров сказав, що підстав для одномоментного, різкого підвищення тарифів на енергоресурси та житлово-комунальні послуги нині в Україні немає. Але не дуже зрозуміло, чому в цих словах віддається пріоритет — необгрунтованості різкого підвищення тарифів чи чиннику одномоментності.
За даними обстежень витрат і ресурсів домогосподарств, в останні роки грошові витрати на житлово-комунальні послуги становили в середньому менш як 10,0%, тому, начебто, особливо сподіватися на одержання субсидій більшості сімей не доводиться. Так, у структурі грошових витрат 2009 року (даних за 2010-й іще немає) на місяць на домогосподарство (сім’ю) припадало 193,3 грн. на оплату житлово-комунальних послуг (2008-го — 156,5 грн.), зокрема в містах — 232,7 грн., у селах — лише 16,9 грн. У 2009 році найбільша частка витрат на оплату житлово-комунальних послуг у сім’ях з однієї людини — 9,5%, із двох чоловік — 8,5%.
Докладніше читайте в матеріалі «Цінові хіти 2011-го — гречка і нові тарифи ЖКГ» у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна».
http://www.dt.ua/online/articles/75362
Додати коментар: