29 березня 2011 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 1141 | Коментарів: 0
Чи зрозуміє Янукович головну причину економічного дива Сінгапуру?
Секрет успіху країни – подолання корупції. Там перевіряють доходи не тільки самих чиновників, але і їхніх дітей, дружин, родичів і навіть друзів. В Україні корупція лише посилюється...
Президент України Віктор Янукович здійснює зараз державний візит до Сінгапуру, який став першим в історії відносин двох країн. Там він провів ряд зустрічей, зокрема – переговори з президентом Селлапаном Раманатаном.
Під час розмови з президентом Сінгапуру глава Української держави висловився про успішність економіки цієї острівної держави і висловив бажання запозичити досвід сінгапурських економічних реформ. «Ваші стрімкі кроки показали світові, як можна побудувати нову економіку практично без ресурсів. Тому нашу країну дуже цікавить досвід реформ, які проводить Сінгапур, і той успішний шлях, який він уже пройшов», - відзначив Віктор Янукович.
Крім того, президент розповів сінгапурському колезі про те, що Україна зараз вийшла на новий шлях ефективного розвитку, в державі встановлено політичну стабільність, і це дало можливість почати реформи. Також Віктор Янукович зізнався, що «ділова атмосфера в Сінгапурі сприяє розвитку бізнесу, і хотілося б трохи цієї атмосфери позичити для України».
При цьому головним напрямом переговорів у Сінгапурі для української сторони став економічний. Як очікується, основним підсумком поїздки української делегації стане інвестиційна угода про будівництво індустріально-логістичного комплексу вартістю 1,1 млрд. дол. в Одеській області. Крім того, Україна розраховує залучити інвестиції в розвиток інфраструктури біля аеропорту «Бориспіль».
Проте треба сказати, що є певні сумніви в результативності втілення в майбутньому в Україні задуманих економічних проектів за участю бізнесу з Сінгапуру. Можна в цьому плані, наприклад, пригадати, що на початку вересня минулого року Віктор Янукович відвідав із офіційним візитом Китай, де також обговорювалися подібні економічні проекти із залученням в Україну китайських інвестицій. Але з того часу минуло вже більше півроку, а віз так і не зрушився з місця.
Зокрема, тоді було підписано документи, що передбачають китайські інвестиції, теж пов‘язані з аеропортом «Бориспіль». Планувалося, що китайська сторона побудує залізничну гілку від Києва до «Борисполя» завдовжки в 30 кілометрів, а також виступить підрядчиком у спорудженні супутньої інфраструктури. З цією метою Китайський банк розвитку і індустріально-комерційний банк Китаю мали виділити кредит на суму в 1 млрд. дол.
Насправді ж, як розповів минулого місяця гендиректор аеропорту «Бориспіль» Борис Шахсуваров, будівництво досі н6е розпочалося і відкладене на невизначений термін у зв‘язку з тим, що не вирішено питання держгарантій під кредит китайського банку на це будівництво. «Перша умова китайського банку – гарантії уряду. Питання держгарантій на це не вирішено в держбюджеті», - пояснив він причину зриву проекту.
Якщо ж говорити про плани отримати якусь вигоду від нинішнього візиту Віктора Януковича до Сінгапуру, то хочеться сказати, що набагато корисніше було б для української влади зрозуміти головну причину соціально-економічних успіхів цієї східної держави і запозичити досвід саме в цьому ракурсі.
Український президент обмовився про хорошу ділову атмосферу в Сінгапурі і про бажання «позичити» в них таку атмосферу. Проте секрет цієї атмосфери надзвичайно простий: радикальне скорочення рівня корупції в країні.
І для того, щоб детально дізнатися про те, як у Сінгапурі подолали корупцію, зовсім не обов‘язково було туди їхати. Про це вже багато написано в ЗМІ, а також у підручниках з новітньої історії й економіки.
У 1959 році Сінгапур став самокерованою державою у складі Британської імперії, а 9 серпня 1965 року проголосив незалежність. З 1959 по 1990 рік уряд Сінгапуру очолював Лі Куан Ю, і за вказаний час ця невелика держава (площею всього 700 кв. км.) зробила стрибок від країни третього світу до розвиненої країни з високим рівнем життя.
На момент здобуття незалежності Сінгапур, здавалося, безнадійно загрузнув у корупції. Поліція вимагала гроші у торговців, брали хабарі шкільні вчителі, навіть лікарі швидкої допомоги наживалися, доставляючи хворого в «правильну» лікарню. Найнікчемніші проблеми без хабара не вирішувалися.
«Корупція є однією з рис азіатського способу життя. Люди відкрито приймали винагороду, це було частиною їх життя», - так описав тоді Лі Куан Ю становище в країні. Боротьба з корупцією почалася, за його словами, «шляхом спрощення процедур прийняття рішень і видалення всякої двозначності в законах у результаті видання ясних і простих правил, аж до відміни дозволів і ліцензування».
Були також різко підняті зарплати суддів, поліцейських та інших державних службовців. Крім того, в Сінгапурі було створено незалежний орган з метою боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади (розслідування ініціювалися навіть проти близьких родичів Лі Куан Ю).
Агенти Corrupt Practices Investigation Bureau, в перекладі - Бюро з розслідування корупції, почали перевіряти банківські рахунки, майно не лише самих чиновників, але і їх дітей, дружин, родичів і навіть друзів! Якщо клерк і його родина живуть не по кишені, бюро автоматично, не чекаючи команди згори, починало розслідування.
Ряд міністрів, викритих у корупції, засудили до різних термінів ув‘язнення, або ж вони покінчили життя самогубством, або втекли з країни. Серед них були і давні соратники Лі Куан Ю, такі як міністр охорони навколишнього середовища Ві Тун Бун.
І раніше, і зараз в Бюро з розслідування корупції може подзвонити будь-який громадянин - «гаряча лінія» працює цілодобово. Охоче приймаються й анонімні скарги.
Тяганина в установах Сінгапуру відсутня – запити в міністерства шлються через Інтернет, в електронному форматі. Суди працюють чітко і швидко.
У результаті Сінгапур відповідно до міжнародних рейтингів став однією з найменш корумпованих держав світу. Організація Transparency International, що відстежує рівень корупції в світі, в 2009 році поставила Сінгапур на третє місце в своєму рейтингу – на одному рівні з Норвегією і Данією (Україна займала тоді 146-е місце). Хабарництво в цій країні на сьогодні відсутнє як таке: чиновники не беруть мзду, суди ефективні, а бізнесмени нікому не платять відкатів.
Нині Сінгапур – високорозвинута країна з ринковою економікою і низьким оподаткуванням, в якій важливу роль грають транснаціональні корпорації. Валовий національний продукт на душу населення — один з найвищих у світі (у 2008 році — 38 972,1 дол. США). У рейтингу конкурентоспроможності ВЕФ економіка Сінгапуру зайняла в 2009 році третє місце.
Ось і весь секрет полішинеля. Влада в Сінгапурі всього лише навела лад з корупцією, а її втручання в економічні процеси було мінімальним. Бізнес, звільнений від корупції і надмірної бюрократії у владі, самостійно забезпечив стрімке зростання економіки.
Ну а в Україні ситуація з корупцією абсолютно інша. Тут корупція вже давно править бал, а після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича її рівень лише зростає.
Наприклад, згідно з оприлюдненими в грудні 2010 року організацією Transparency International результатами чергового щорічного дослідження «Барометр світової корупції за 2010 рік», кількість українців, які зізналися, що хоч би раз давали хабар за останні 12 місяців, виявилася 34%, тоді як у 2009 році таких було лише 21%.
І лише один красномовний штрих. Верховна Рада на початку цього місяця розрочала розгляд у другому читанні законопроекту про боротьбу з корупцією, підготовленого президентом. Проте стало ясно, що влада лише імітує боротьбу з корупцією.
Зокрема, вже практично немає сумнівів, що в майбутньому законі про боротьбу з корупцією не виявиться норми про обов‘язкове декларування доходів і витрат не тільки чиновниками, але і їх родичами. А без цього весь документ не має ніякого сенсу, про що може свідчити і досвід Сінгапуру. Там, як уже було сказано вище, ретельній перевірці на предмет корупції піддаються не тільки держслужбовці і їх родичі, а навіть і друзі чиновників.
Отже, підписання в Сінгапурі договорів про якісь економічні проекти – це далеко не головне, що могла б отримати Україна від цієї країни. Набагато корисніше було б повчитися там ефективним способам боротьби з корупцією. Проте чомусь здається, що українська влада не побачить основної причини успішності далекої східної держави і не запозичить відповідний досвід.
Олександр Безкоровайний
http://www.unian.net/ukr/news/news-428301.html
Чи зрозуміє Янукович головну причину економічного дива Сінгапуру?
Секрет успіху країни – подолання корупції. Там перевіряють доходи не тільки самих чиновників, але і їхніх дітей, дружин, родичів і навіть друзів. В Україні корупція лише посилюється...
Президент України Віктор Янукович здійснює зараз державний візит до Сінгапуру, який став першим в історії відносин двох країн. Там він провів ряд зустрічей, зокрема – переговори з президентом Селлапаном Раманатаном.
Під час розмови з президентом Сінгапуру глава Української держави висловився про успішність економіки цієї острівної держави і висловив бажання запозичити досвід сінгапурських економічних реформ. «Ваші стрімкі кроки показали світові, як можна побудувати нову економіку практично без ресурсів. Тому нашу країну дуже цікавить досвід реформ, які проводить Сінгапур, і той успішний шлях, який він уже пройшов», - відзначив Віктор Янукович.
Крім того, президент розповів сінгапурському колезі про те, що Україна зараз вийшла на новий шлях ефективного розвитку, в державі встановлено політичну стабільність, і це дало можливість почати реформи. Також Віктор Янукович зізнався, що «ділова атмосфера в Сінгапурі сприяє розвитку бізнесу, і хотілося б трохи цієї атмосфери позичити для України».
При цьому головним напрямом переговорів у Сінгапурі для української сторони став економічний. Як очікується, основним підсумком поїздки української делегації стане інвестиційна угода про будівництво індустріально-логістичного комплексу вартістю 1,1 млрд. дол. в Одеській області. Крім того, Україна розраховує залучити інвестиції в розвиток інфраструктури біля аеропорту «Бориспіль».
Проте треба сказати, що є певні сумніви в результативності втілення в майбутньому в Україні задуманих економічних проектів за участю бізнесу з Сінгапуру. Можна в цьому плані, наприклад, пригадати, що на початку вересня минулого року Віктор Янукович відвідав із офіційним візитом Китай, де також обговорювалися подібні економічні проекти із залученням в Україну китайських інвестицій. Але з того часу минуло вже більше півроку, а віз так і не зрушився з місця.
Зокрема, тоді було підписано документи, що передбачають китайські інвестиції, теж пов‘язані з аеропортом «Бориспіль». Планувалося, що китайська сторона побудує залізничну гілку від Києва до «Борисполя» завдовжки в 30 кілометрів, а також виступить підрядчиком у спорудженні супутньої інфраструктури. З цією метою Китайський банк розвитку і індустріально-комерційний банк Китаю мали виділити кредит на суму в 1 млрд. дол.
Насправді ж, як розповів минулого місяця гендиректор аеропорту «Бориспіль» Борис Шахсуваров, будівництво досі н6е розпочалося і відкладене на невизначений термін у зв‘язку з тим, що не вирішено питання держгарантій під кредит китайського банку на це будівництво. «Перша умова китайського банку – гарантії уряду. Питання держгарантій на це не вирішено в держбюджеті», - пояснив він причину зриву проекту.
Якщо ж говорити про плани отримати якусь вигоду від нинішнього візиту Віктора Януковича до Сінгапуру, то хочеться сказати, що набагато корисніше було б для української влади зрозуміти головну причину соціально-економічних успіхів цієї східної держави і запозичити досвід саме в цьому ракурсі.
Український президент обмовився про хорошу ділову атмосферу в Сінгапурі і про бажання «позичити» в них таку атмосферу. Проте секрет цієї атмосфери надзвичайно простий: радикальне скорочення рівня корупції в країні.
І для того, щоб детально дізнатися про те, як у Сінгапурі подолали корупцію, зовсім не обов‘язково було туди їхати. Про це вже багато написано в ЗМІ, а також у підручниках з новітньої історії й економіки.
У 1959 році Сінгапур став самокерованою державою у складі Британської імперії, а 9 серпня 1965 року проголосив незалежність. З 1959 по 1990 рік уряд Сінгапуру очолював Лі Куан Ю, і за вказаний час ця невелика держава (площею всього 700 кв. км.) зробила стрибок від країни третього світу до розвиненої країни з високим рівнем життя.
На момент здобуття незалежності Сінгапур, здавалося, безнадійно загрузнув у корупції. Поліція вимагала гроші у торговців, брали хабарі шкільні вчителі, навіть лікарі швидкої допомоги наживалися, доставляючи хворого в «правильну» лікарню. Найнікчемніші проблеми без хабара не вирішувалися.
«Корупція є однією з рис азіатського способу життя. Люди відкрито приймали винагороду, це було частиною їх життя», - так описав тоді Лі Куан Ю становище в країні. Боротьба з корупцією почалася, за його словами, «шляхом спрощення процедур прийняття рішень і видалення всякої двозначності в законах у результаті видання ясних і простих правил, аж до відміни дозволів і ліцензування».
Були також різко підняті зарплати суддів, поліцейських та інших державних службовців. Крім того, в Сінгапурі було створено незалежний орган з метою боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади (розслідування ініціювалися навіть проти близьких родичів Лі Куан Ю).
Агенти Corrupt Practices Investigation Bureau, в перекладі - Бюро з розслідування корупції, почали перевіряти банківські рахунки, майно не лише самих чиновників, але і їх дітей, дружин, родичів і навіть друзів! Якщо клерк і його родина живуть не по кишені, бюро автоматично, не чекаючи команди згори, починало розслідування.
Ряд міністрів, викритих у корупції, засудили до різних термінів ув‘язнення, або ж вони покінчили життя самогубством, або втекли з країни. Серед них були і давні соратники Лі Куан Ю, такі як міністр охорони навколишнього середовища Ві Тун Бун.
І раніше, і зараз в Бюро з розслідування корупції може подзвонити будь-який громадянин - «гаряча лінія» працює цілодобово. Охоче приймаються й анонімні скарги.
Тяганина в установах Сінгапуру відсутня – запити в міністерства шлються через Інтернет, в електронному форматі. Суди працюють чітко і швидко.
У результаті Сінгапур відповідно до міжнародних рейтингів став однією з найменш корумпованих держав світу. Організація Transparency International, що відстежує рівень корупції в світі, в 2009 році поставила Сінгапур на третє місце в своєму рейтингу – на одному рівні з Норвегією і Данією (Україна займала тоді 146-е місце). Хабарництво в цій країні на сьогодні відсутнє як таке: чиновники не беруть мзду, суди ефективні, а бізнесмени нікому не платять відкатів.
Нині Сінгапур – високорозвинута країна з ринковою економікою і низьким оподаткуванням, в якій важливу роль грають транснаціональні корпорації. Валовий національний продукт на душу населення — один з найвищих у світі (у 2008 році — 38 972,1 дол. США). У рейтингу конкурентоспроможності ВЕФ економіка Сінгапуру зайняла в 2009 році третє місце.
Ось і весь секрет полішинеля. Влада в Сінгапурі всього лише навела лад з корупцією, а її втручання в економічні процеси було мінімальним. Бізнес, звільнений від корупції і надмірної бюрократії у владі, самостійно забезпечив стрімке зростання економіки.
Ну а в Україні ситуація з корупцією абсолютно інша. Тут корупція вже давно править бал, а після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича її рівень лише зростає.
Наприклад, згідно з оприлюдненими в грудні 2010 року організацією Transparency International результатами чергового щорічного дослідження «Барометр світової корупції за 2010 рік», кількість українців, які зізналися, що хоч би раз давали хабар за останні 12 місяців, виявилася 34%, тоді як у 2009 році таких було лише 21%.
І лише один красномовний штрих. Верховна Рада на початку цього місяця розрочала розгляд у другому читанні законопроекту про боротьбу з корупцією, підготовленого президентом. Проте стало ясно, що влада лише імітує боротьбу з корупцією.
Зокрема, вже практично немає сумнівів, що в майбутньому законі про боротьбу з корупцією не виявиться норми про обов‘язкове декларування доходів і витрат не тільки чиновниками, але і їх родичами. А без цього весь документ не має ніякого сенсу, про що може свідчити і досвід Сінгапуру. Там, як уже було сказано вище, ретельній перевірці на предмет корупції піддаються не тільки держслужбовці і їх родичі, а навіть і друзі чиновників.
Отже, підписання в Сінгапурі договорів про якісь економічні проекти – це далеко не головне, що могла б отримати Україна від цієї країни. Набагато корисніше було б повчитися там ефективним способам боротьби з корупцією. Проте чомусь здається, що українська влада не побачить основної причини успішності далекої східної держави і не запозичить відповідний досвід.
Олександр Безкоровайний
http://www.unian.net/ukr/news/news-428301.html
Додати коментар:
