Цей Прилуцький будинок не облаштований технічним поверхом
18-02-2009
Кажуть, мій дім – моя фортеця. Та якою може бути фортеця для мешканців п’ятиповерхівки по Переяславській, 60, збудованої ще сорок років тому з явними проектними порушеннями? Цей будинок не облаштований технічним поверхом. Як наслідок, власники квартир п’ятого поверху влітку потерпають від нестерпної спеки, а взимку стелі промерзають і покриваються памороззю. Питається: чи добре жити у таких умовах, при цьому справно сплачуючи усі комунальні послуги?
Неодноразово люди зверталися за допомогою до влади, благали можновладців «спуститися на землю» і побачити-таки правду життя. Та всі благання й сподівання на краще зависали у повітрі. Адже для вирішення проблеми комусь потрібно вставати з власного крісла! Навіщо ж це робити, коли набагато легше направити відписку: мовляв, на ці незаплановані витрати у міській казні немає грошей. А на «немає», як кажуть, і суду немає.
Тоді, в надії бути почутими, «відщепенці» вирішили розповісти про власну біду своїм обранцям-депутатам. І поспішили до комітету самоорганізації населення №1 на єдиний день депутата (що традиційно проводиться в останню середу кожного місяця). Щоправда, того дня на зустріч з народом прибув лише депутат від однієї-єдиної фракції – БЮТу, Віктор Копачевський.
Що ж завадило іншим представникам міської ради виконати свій депутатський обов’язок – досі невідомо. Та воно, може, й на краще: головне ж не кількість, а якість.
Мешканці горьованого будинку відразу почали з наболілого. Довго балакати й переконувати Віктора Івановича не довелося: як проблема, так і питання з її усуненням були настільки очевидними, що не викликали жодних сумнівів і додаткових пояснень. Беззаперечно, жити у таких нелюдських умовах не просто неможливо, а й протизаконно.
Направивши міській раді своє депутатське звернення, Віктор Копачевський, як і більшість мешканців будинку, мало сподівався на підтримку і допомогу влади. Та надія, хоча й невелика, була. Відповіді чекали недовго (справедливості ради скажемо, що питання з їх наданням – не так важливо, яких, аби відповідей – у міській раді поставлено добре, як не сказати блискуче). А у ній – традиційне: ознайомлені, але не маємо змоги. Та й де ж їй взятися – вода під лежачий камінь не тече. І як би хто не намагався цей камінь зрушити – не вдається!
А тут саме й народний депутат від БЮТ Олег Ляшко, заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради України, запропонував Прилукам своє сприяння у виділенні певної суми із державного резервного фонду Кабміну: лише подавайте проекти, куди потрібно вкласти гроші. Бо народний депутат, виявляється, переймається проблемами Прилук більше, ніж прилуцька управлінська команда. А нам, виходить, цих грошей не треба – адже, як з’ясувалося, у місті, де багато об’єктів потребують чималих капіталовкладень, розроблений лише ОДИН проект (і це – не будівництво шатрового даху по Переяславській, 60)!
А відтак продовжують люди жити у напівжитловому будинку, радіти кожному новому дню і чекати. У їхній ситуації більше нічого не лишається - йти їм нікуди. Тож змирилися, порядком втомилися від словесного пустомельства і порожніх відписок, та й продовжують сподіватися. Можливо, нова влада прийде і питання зрушиться з мертвої точки. Від нинішньої їм уже точно нічого не добитися - справедливості у міської влади вимагати, що голку в сіні шукати.
Світлана ЯРЕМЕНКО,
голова фракції БЮТ у Прилуцькій міській раді.
м. Прилуки, вул. Пушкіна, 62. 22 лютого о 12:30 в господарстві Федотова М.С., 1955 р.н., сталася пожежа господарчого сараю розміром 4х6 м. Вогнем пошкоджено стіни та перекриття на площі 5 кв. м. Причина - коротке замикання електромережі. Збитку не нанесено. Врятовано матеріальних цінностей на суму 25000 грн.
LIZARD
Начальник модераторов
Номер: 11
З: РОССИЯ, Москва
Зареєстрований: 29 листопада 2006 р.
Повідомлень: 5792
Попереджень: 4
Нагороди:
Усе відчутніше й глибше кризові щупальця проникають у наше сьогодення. Доларові коливання врешті-решт призвели до неймовірного зростання цін, а це, в свою чергу потягло за собою зниження купівельної спроможності та зубожіння простого народу. Та й де тих грошей брати, коли зарплата у більшості містян не поспіває за цінами? А дехто й взагалі працює, не отримуючи вчасно гарантованої Конституцією винагороди за свій труд!
Станом на 1 лютого у Прилуках сума зарплатного боргу на підприємствах міста сягнула мільйона семисот гривень! Це у вісім з половиною разів (!) більше торішнього показника. Навіть порівнюючи з початком року, борги виросли на шістнадцять відсотків. А це означає, що прилуцькі родини бідують і недоїдають.
Слід зауважити, що у промисловості Прилук заборгованість трохи знизилася (у порівнянні з 1 січня - на 3,4%), але все ще залишається найвищою у місті - майже мільйон гривень. Заборгували своїм працівникам ТОВ "Укратекс" (25,7 тис.грн.), ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин" (748 тис.грн.), ВАТ "КБ "Пожспецмаш" (111,4 тис. грн.) та ТОВ "Велмі-Пром" (103 тис.грн.).
За останній місяць зріс зарплатний борг у сфері будівництва на 121 тисячу гривень (БУ-1 АТФ "Укргазбуд", ТОВ "Удай", та ВАТ "Прилуцьке АТП-17407". Крім того, існувала заборгованість у Прилуцькому коледжі МАУП, ТОВ "Рітс" та Прилуцькій виховній колонії.
Станом на 19 лютого деяким підприємствам міста (ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин", ТОВ "Укратекс" та ВАТ "Прилуцьке АТП-17407", вдалося погасити деяку суму боргу по зарплаті перед своїми працівниками. Повністю виплачена зарплатня за грудень минулого року у ВАТ "КБ "Пожспецмаш" та ТОВ "Удай".
Джерело: "В двух словах"
-----
Повідомлення редагувалося 2 разів. Останнє редагування: yarik (25 лютого 2009 р., 19:43:48)
Helen
Блукаюча зірка
Номер: 6
З: Украина, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 12629
Попереджень: 0
Нагороди:
ПРИЛУЦЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД У ПРЯМОМУ ЕФІРІ ТЕЛЕПРОГРАМИ «ШУСТЕР LIVE»
Минулої п’ятниці вся Україна побачила в прямому телеефірі наш хлібозавод, почула про труднощі, які переживає колектив прилуцьких хлібопекарів, вся хлібопекарська галузь країни
Під час телепередачі на каналі ТРК «Україна» по телемосту суть проблеми окреслила генеральний директор ВАТ «Прилуцький хлібозавод» Людмила Супруненко. Вона полягає в тому, що підприємства, які випускають соціальну продукцію, з 2005 року потерпають через жорстке загальнодержавне і регіональне регулювання ціни в досить нестабільних ринкових умовах. Зокрема, такому регулюванню підлягають практично 90 відсотків хлібопекарської продукції, через що рівень рентабельності надзвичайно низький – обмежений трьома відсотками. Це лише 4 копійки на хлібині (ті, хто торгує хлібом, мають чистий прибуток на хлібині в кілька разів більший). Це перешкоджає хлібозаводу далі розвиватись, переоснащувати виробництво відповідно до сучасних вимог.
Людмилу Миколаївну гаряче підтримали в студії програми «Шустер Live» – допекла пекарів держава. Володимир Литвин сказав, що влада всі проблеми перекладає на плечі людей, гнобить виробника. З цим потрібно кінчати. Олександр Пасхавер зауважив, що стримування цін – це печерний спосіб, а дешевий хліб – це годування за рахунок підприємств багатих людей. Потрібно було б давно вже перейти до виплати «хлібних» грошей бідним, яких у суспільстві близько третини. Анатолій Гриценко навів приклад Росії: там федеральний уряд зменшив хлібопекарям податки на 10 відсотків, рекомендувавши зробити так само й на місцях – теж застосувати 10-процентну знижку на податки. Навіть міністр праці та соці-альної політики Людмила Денісова взяла бік хлібопеків – запропонувала відпустити ціни на хліб, а натомість встановити адресну державну дотацію людям з низькими доходами. Хоча інші представники урядової коаліції, передусім народні депутати від БЮТ Наталя Королівська та Сергій Соболєв, наполягали, що хлібопекарям відчутно допоможе прийняття законопроекту про реструктуризацію валютних кредитів, їм виділяється зерно із держрезерву.
Віце-президент Всеукраїнської асоціації хлібопекарів Євген Ленг заявив: «Представники влади кажуть, ніби хлібопекарям гріх скаржитись… Ні, їм гріх не скаржитись! Треба вже обмежувати не ціну хліба, а рентабельність хлібозаводів – вона не може бути нижчою 15 відсотків. Ми підготували свої пропозиції щодо виходу із ситуації, про відміну постанови Кабміну про регулювання цін – всі інстанції вже погодили, підписали. Зволікає лише міністр економіки Богдан Данилишин. А час не чекає: якщо не будуть вжиті екстрені заходи, хліба не буде зовсім – заводи зупиняться. Реструктуризація кредитів практично нічого для майбутнього галузі не дасть. А про держрезерв не варто й говорити: дають через треті руки не зерном, а борошном, за яким треба їхати хтозна куди, та ще й за цінами, які часом вищі, ніж на ринку».
Виконавчий директор ВАТ «Прилуцький хлібозавод» Микола Супруненко на запитання Мустафи Найєма, який вів репортаж безпосередньо з цеху підприємства, розповів про те, що ціна на газ зросла з 1400 гривень до 2711, тобто майже вдвічі, дорожчають сировина та матеріали. А нова піч, котра донедавна обходилась у 500 тисяч гривень, коштує вже 1,5 мільйона. За звичайний хлібний фургон і то треба віддати 120 тисяч гривень. За скільки ж літ чи десятиліть обновиться обладнання заводу, поповниться його автопарк при такій – по суті нульовій рентабельності?
Влада доспекулювалась на низькій ціні хліба до того, що постала загроза зупинки хлібозаводів. Ніхто не хотів іти на електорально непопулярний крок – відміну регулювання цін на продукт першої необхідності. Прилукам пощастило, що наші хлібопеки не залізли в кредити, мають своє зерно, іншу сировину для випічки. Однак і за цих умов підприємству важко вижити, без державної підтримки загроза зупинки залишається реальною. А інші хлібозаводи вже відкрито погрожують уряду страйками.