Ось таку тему мені навіяло. Нещодавно на одній гулянці один поважний пан років так за 40 вперше взнав, що карбонад - це м‘ясний продукт. Раніше він вважав, що це щось хімічно-захмарне.
А хто ще щось таке взнав, проживши NNN років?
Я, наприклад, років так до 25, а може й більше вважав, що Еріх Марія Ремарк - це жінка.

Не пригадаю, як це було в школі, але після неї я довгий час помилково писала будь ласка через дефіс, і тільки пару років тому назад виявилося, що треба окремо

Цитата Helen:

Не пригадаю, як це було в школі, але після неї я довгий час помилково писала будь ласка через дефіс, і тільки пару років тому назад виявилося, що треба окремо

Хм...
Дожила до 05 квітня 2013 року і тільки взнала , що будь ласка пишеться окремо.... притому, що до прочитання поста №2 мені завжди здавалось що в школі часів ссср саме так і правильно було-через дефіс, а вже окремо придумали потім, в ті часи коли ввели літеру «Ґ» (ґе, ге з гачком) .... а ось зараз відкрила орфографічний словник 1971 року випуску і дійсно -окремо... Дивина! Добре, що ні з ким не побилась об заклад....

rediska,

Цитата:

в ті часи коли ввели літеру «Ґ»

це ти про XV століття?

Цитата:

Особливе написання ґ вперше застосовується у Пересопницькому Євангелії (1556-1561). А в 1619 році її вводить до алфавіту Мелетій Смотрицький у своїй «Граматиці», запозичивши курсивний різновид грецької гамми (), яку в західноєвропейській та польській традиціях вимовляли як проривний звук. Вона використовувалась і у «Лексиконі» Памво Беринди (1627) — ґвалтъ, ґезъ, ґузы, педаґоґъ, румиґаю. Широке використання цієї літери простежується за численними рукописними документами й друками XVII—XVIII ст.

-----

Добавлено 5 апреля 2013 г., 21:02:42:

Перелік слів з літерою Ґ за словником Бориса Грінченка (1861–1907)

OLEX, не знаю як там за часів Б.Грінченка, а в ті часи коли вчився в школі такій грамотєй як ти то її також не було в букварі.

rediska, так про це ж і тема, не знав не знав і оппа — знаю! ))

-----
Добавлено 5 апреля 2013 г., 22:38:29:

Завдяки темі ще може якийсь лошок дізнається

може буть ....хоча скоріше почитає і вирішить, шо ну нащо писать, все одно не переумнічать, а ще чого доброго й лошком оказаться...

Тільки що дізнався, що Пахло це не прикол, а справжнє прізвище Азарова

Цитата:

Народився 17 грудня 1947 року в Калузі, РРФСР, СРСР. Батько — Пахло Яан Робертович (1924), гірничий інженер, естонець за національністю, народився на хуторі Лайузе в Йиґевамаа[2]; мати — Кваснікова Катерина Павлівна (1927).

OLEX,

Цитата:

Тільки що дізнався, що Пахло це не прикол, а справжнє прізвище Азарова

А й правда Не полінувався, відкрив вікіпедію - так воно і є Цікаво, а чого не залишився на прізвищі батька, чи матері? На біса ці псевдоніми геологу? ВАПРОС інтєрєсний

XoXoL, ну а як було дитині в школі в кал узі