Добкін каже про Януковича... Ну,.. якщо чесно - Добкін знає що каже, він же був "прібліженним к тєлу"!
Добкін: Янукович збирався повернутися, інакше підірвав би Межигір‘я
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/dobkin_yanukovich_zbiravsya_povernutisya_inakshe_pidirvav_bi_megigirya_2010845
Колишній голова ХОДА, екс-регіонал Михайло Добкін вважає, що Януковича хтось переконав підписати «мирову угоду» з представниками Майдану під певні гарантії, і мав намір повернутися в Межигір‘я, пересидівши декілька днів у Харкові.
Про це Добкін розповів в інтерв‘ю LB.ua.
«
Він (Янукович - ред.)
же увесь час повторював: тільки без застосування сили, без вбивств, ми усе владнаємо, усе налагодиться. В ніч з п‘ятниці на суботу він був упевнений, що Майдану просто ще не дали команду розійтися. І ось до цього моменту йому із столиці краще поїхати. Так він з‘явився у Харкові. Він не був готовий до від‘їзду... він не справляв враження людини, що надумала втікати. Він стовідсотково розраховував повернутися. Якби він знав, що не повернеться, він би підірвав Межигір‘я, спалив його, знищив. Таке воно йому було дороге», - стверджує Добкін.
Як виявилося згодом, на території Межигір‘я - відразу після того, як воно було відкрите для громадськості - знайшли цілий арсенал боєприпасів. Частину з них намагалися втопити у Київському морі. Частину - просто кинули. Але, судячи з обсягу запасів зброї і вибухівки, усього цього цілком би вистачило, щоб висадити резиденцію в повітря.
Нагадаємо, 22 лютого 2014 року на той час президент України Янукович з Рибаком, Клюєвим і Новінським вилетіли на двох вертольотах в Харків. Напередодні, 21 січня, ними і лідерами парламентської опозиції за посередництва представників Євросоюзу було підписано Угоду про врегулювання кризи в Україні, покликану припинити масове кровопролиття в Києві. На той час в ході атаки спецслужб на Майдані впродовж 18-20 лютого загинули 70 «майданівців» і 16 працівників правоохоронних органів.-----
Добавлено 16 січня 2015 р., 14:03:43:Всі чули про "диктаторські закони". А що ж це таке?
Сьогодні – «чорний день» української законотворчості
http://www.ukrinform.ua/ukr/news/sogodni__chorniy_den_ukraiinskoii_zakonotvorchtosti_2010690
Сьогодні, 16 січня, виповнюється річниця з дня прийняття так званих «диктаторських» законів.
Ці акти приймалися підняттям рук, без використання системи «Рада» та без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували.
«Закони про диктатуру» викликали масові протести громадян. Майдани зібралися майже в кожному обласному центрі. Загострилися протистояння з міліцією. На вулиці Грушевського у Києві через це 22 січня з’явилися перші загиблі: Сергій Нігоян і Михайло Жизневський.
Більшість актів проіснували 12 днів. 28 січня їх скасувала Верховна Рада, але вони залишилися в історії країни, як й імена людей, які голосували за обмеження демократичних прав і свобод українських громадян. Україна пам‘ятає документи, які прагнув нав‘язати суспільству режим Януковича.
№721-VІІ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян».
Згідно з цим законом, - за будь-яку участь у групових діях що порушили громадський порядок – до 2-х років позбавлення волі. Фактично за цією статею можна буде посадити кожного, хто вийде протестувати проти влади.
За заклики до ненасильницької зміни конституційного ладу загрожувало покарання до трьох років ув’язнення. Під цю статтю можна буде притягнути навіть заклики до відновлення старої редакції Конституції;
За блокування доступу до житла – до трьох років позбавлення волі.
За опір представникам влади, у тому числі і членам громадського формування з охорони громадського порядку – до чотирьох років.
Наклеп в Інтернет і– до одного року.
Участь у масових акціях «у масці, шоломі або з використанням інших засобів чи способів маскування» загрожувала накладенням штрафу чи адміністративним арештом.
Встановлення під час масових акцій «малих архітектурних форм» без дозволу МВС, згідно з цим законом, каралося б схожим чином.
Рух в автоколонах з більш ніж 5 авто без узгодження с МВС каралося штрафом від сорока до п‘ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права керування транспортними засобами на 1-2 роки з вилученням транспортного засобу.
За блокування будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади і об‘єднань громадян, загрожувало в‘язницею строком до п‘яти років.
За незаконне збирання, зберігання чи поширення конфіденційної інформації про суддю, його близьких родичів чи членів сім’ї, а також образу чи вчинення тиску на суддю карався штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів чи двома роками в‘язниці. Максимальна санкція за аналогічні дії щодо працівника правоохоронного органу та його родичів і сім‘ї - арешт на строк до шести місяців.
Sim-карту, згідно з цим документом, можна було купити лише по пред’явленню паспорта.
№723-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі».
Законом передбачалося запроваджєнняавтоматична фото- та відеофіксації ряду порушень правил дорожнього руху, яка визнається безумовним доказом вини власника транспортного засобу, якщо він не доведе, що транспортний засіб або його номерний знак вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб або що у момент вчинення правопорушення відповідним транспортним засобом керувала інша особа.
Проектом також пропонувалаося покласти обов‘язок щодо доказування наявності обставин у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зафіксовано в автоматичному режимі, на позивача в адміністративному процесі (зміни до статей 71, 171-2 КАСУ).
№724-VІІ «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України».
Цей закон спрощував порядок надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України.
№725-VІІ «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо заочного кримінального провадження».
Згідно з цим законом, заочне кримінальне провадження здійснювалося б у випадку, якщо підозрюваний чи обвинувачуваний у вчиненні кримінального правопорушення ухиляється від прибуття на виклик до органу досудового розслідування або суду і при цьому здійснення кримінального провадження визнано можливим за його відсутності.
№726-VІІ «Про внесення зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо відтермінування набрання чинності положеннями пункту 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення».Закон передбачав надання безоплатної вторинної правової допомоги окремим категоріям суб’єктів права на таку допомогу, з огляду на відсутність належного фінансування з державного бюджету.
№728-VІІ «Про внесення зміни до статті 297 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам‘ятників, споруджених в пам‘ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців»; №729-VІІ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму».Згідно з законом, запроваджувалася відповідальність (до 5 років позбавлення волі) за осквернення чи руйнування пам‘ятників «спорудженого в пам‘ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни».
№731-VІІ «Про внесення змін до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».
Закон передбачав звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які є підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні в період з 21 листопада по 26 грудня 2013 року за наступними «злочинами»:
- дії, спрямовані на зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади,
- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження,
- перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
- крадіжка,
- умисне знищення або пошкодження майна,
- завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об‘єктів власності;
- блокування транспортних комунікацій,
- захоплення транспортного підприємства,
- незаконне заволодіння транспортним засобом,
- групове порушення громадського порядку,
- масові заворушення.
- за заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку,
- захоплення державних або громадських будівель чи споруд,
- опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу,
- втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу та посягання на життя працівника правоохоронного органу.
- захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника,
- перевищення влади або службових повноважень,
- втручання в діяльність судових органів,
- невиконання судового рішення,
- перешкоджання з‘явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку.
Ухвалені у неконституційний спосіб «акти» були спрямовані на обмеження конституційних прав і свобод людини.
Запроваджувались неприпустимі для демократичної держави інструменти обмеження права громадян на доступ до інформації, права на свободу думки і слова та вільне вираження своїх поглядів та переконань. Встановлювалась нова вимога до суб‘єктів господарювання щодо отримання ліцензії для надання послуг доступу до мережі Інтернет. Провайдери Інтернету мали на підставі рішення державного органу обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів інтернету.
Західні політики і дипломати вже за кілька годин після парламентського засідання оприлюднили свою реакцію на події в Раді.
Держсекретар США Джон Керрі назвав прийняті закони «антидемократичним маневром».
Президент Європарламенту Мартін Шульц закликав українського президента Віктора Януковича не підписувати прийняті Верховною Радою закони.
Верховний комісар ООН із прав людини Наві Піллей закликала українську владу зупинити вступ у дію нових законів, що запроваджують жорсткі умови для учасників антиурядових виступів, та в назвала закони, ухвалені парламентом 16 січня такими, що не відповідають міжнародним стандартам в галузі прав людини.
Після публікації законів їхнє прийняття спробували оскаржити у ВАСУ, однак суд відмовив. Також у Верховній Раді була зареєстрована низка законопроектів щодо скасування деяких або всіх законів, прийнятих 16 січня.
Однак, 17 січня 2014 року тодішній президент Віктор Янукович поставив підпис під «законами про диктатуру».
Наразі Генеральна прокуратура встановлює відповідальних за організацію голосування 16 січня 2014 року. Зокрема, ГПУ оголосила підозру тодішньому першому заступнику голови ВР Ігорю Калєтніку та колишньому народному депутату Володимиру Олійнику.
08:44 16.01.2015
Перегляд теми: 'ПРАВДА ПРО УКРАИНУ (ИСТОРИЯ С ГЕОГРАФИЕЙ)'
LIZARD
Начальник модераторов
