Ви не можете бачити результати опитування поки не проголосуєте самі!
Опитування відкрите 16 червня 2008 р.
Обмежень по часу немає.
Пройшло 6002 днів.
Кількість повідомлень, необхідних для прийняття участі в опитуванні: 2
Кількість днів проведених на сайті, необхідних для прийняття участі в опитуванні: 2
Пишуть вам батьки, діти яких після служби в армії пішли працювати в ВТК (колонію). За останній місяць в колонії було вже два бунти, останній 25 травня. Розбили школу, побили контролерів. Ке-рівництво колонії замовчує про ці випадки, турбуючись про свої погони та становище. Засуджені, відчуваючи безкарність, стають некеровані. Ми турбуємось про життя і здоров’я своїх дітей. Їм кажуть, що вони приймали присягу, а якщо хто й приїде з перевірками, ми скажемо, що нічого не було. Допоможіть, щоб про це стало всім відомо. Можливо, щось зміниться.
А ще на виробництві в колонії встановлюють обладнання по переробці пластикових пляшок. Його демонтували в Києві, бо для киян це шкідливо, а прилучани нехай дихають. Навколо колонії житлові будинки, дитячі установи, школа. Допоможіть усунути ці неподобства.
Ми поки що не ставимо своїх підписів, бо наші діти носять форму, яку, до речі, самі ж і купляють.
Ось такий лист надійшов цього тижня до редакції нашої газети.
Ще раніше по місту поповзли чутки, що оперативна ситуація в колонії складна, неблагополучна, що неповнолітні вихованці вийшли з-під контролю, влаштовують бунти непокори. Наша газета вирішила провести журналістське розслідування щодо ситуації в місцевому закладі пенітенціарної системи, де малолітні злочинці відбувають свій термін покарання. Отож, пряма мова співпрацівників колонії. Всі вони побажали залишитися у статусі інкогніто.
Один з контролерів: «Останнім часом працювати стало важко. Вихованці постійно створюють конфліктні ситуації, нещодавно побили двох моїх колег. Хуліганів посадили в дисциплінарний ізолятор. Взагалі, у нас всі зараз “виконують обов‘язки”, навіть начальник колонії. Більше немає що сказати, потрібно якось до пенсії допрацювати».
Працівник виробництва: «На зоні завжди були порядок і дисципліна. А ось коли нещодавно прийшов етап з маріупольської “малолітки”, все змінилося. Чужаки пожили трішки, роздивились і заявили – “на “красній” зоні жити не будемо, адміністрації підпорядковуватися не будемо, зона буде жити “чорним движом”. Живуть по мастях, в одній кімнаті – круті, зажрані, в іншій – середняки, окремо –»“обижені». В строю не ходять, палять, де захочуть. Контролери навіть зауваження ніякого зробити не можуть, у відповідь – грубість, нецензурна лайка. Це в кращому випадку... Ця “гуманізація і демократизація” не дозволяє в повній мірі карати тих, хто займається порушенням режиму в таборі. Не дай бог підзатильника дати за його ж провину, мене відразу звільнять. Контролер вже не має права навіть обшукати, як цього потребують норми режиму. Зате їм все дозволено - вони серед ночі можуть встати, піти на спортмайданчик і грати у футбол...».
Вчитель: «Сидять у більшості за крадіжки мобілок, велосипедів. Є вбивці, насильники, але дуже мало. Держава бідна, коштів на утримання не має, живемо за рахунок “гуманітарки”. Суд дає малолітнім умовно, відстрочки вироку, вони приходять, їм по 14 -17, а вже дві судимості на волі. Що робив? Бомжував, жив на горищі, в підвалі, читати не вміє. Зате постійно порушує режим утримання. Вихователі, начальники загонів після училищ, молоденькі, без досвіду, вони не вміють з ними працювати, старі, досвідчені кадри пішли...Деякі працівники, які лише років на п’ять старші, просто бояться їх».
Один з вихователів: «Так, бунти були, непідпорядкування були. В загоні “беспредєл” влаштовують. Вчителям сказали: ви жінки, ми вас не чіпатимемо. Багато працівників звільнилося, але це напряму не пов’язано з безпорядками. Заробили пенсію, та й пішли собі - охороняти банки будуть, будь-де роботу знайдуть... Тут важко когось звинуватити, в самій країні “беспредєл”. А заклади покарання давно вже руйнувалися самою державою. За останні 16 років було 3 великих скорочення, ротація кадрів привела не до кращого, фінансування обмежене. Колектив все робить, щоб навести лад, ніхто не сидить, склавши руки. Перевіряючі з Чернігова, Києва у нас постійно, наче приписалися... Городянам нічого не загрожує, ситуація стабілізується. Все буде нормально...Це ж діти, їх просто потрібно гарненько “приструнити”, що ми й робимо...».
Інший вихователь: «Та не було ніяких бунтів, роздули, з мухи слона зробили. Були окремі порушення режиму. Погралися трішки дітки у “воров”, своє “я” хотіли показати...Всі працюють, працює психологічна служба, режимники, оперчастина, школа...Пацани випускні екзамени складають, в цьому році 4 класи випускників... Обстановка навіть по-дитячому якась смішна. Все прийде в норму... Безперечно, контингент у нас складний, він таким став за останні часи. Мало хлопців, на яких можна покластися. Час породив нових малолітніх правопорушників, і вони зовсім не схожі на тих, що були раніше. “Злочинність” значно помолодшала, а пацани приходять інфантильні, не пристосовані ні до чого. Інколи диву даєшся, як це він міг злочин скоїти? Є й такі, що для них немає нічого святого...В цьому році колонії 45, все робиться для того, щоб гідно зустріти цю дату...».
А может такие моралисты и поборники справедливости и порядка? Куда угодно. В самые наилучшие страны с самыми хорошими условиями. Иначе, при достижении критической массы оных, и до концлагерей недалеко... Извините, фашизмом попахивает.
Qwerty
Старожил
Номер: 923
З: Ukrain,
Зареєстрований: 12 квітня 2009 р.
Повідомлень: 545
Попереджень: 1
Для меня очевиден факт, что ув. QWERTY (ЙЦУКЕН) хорошенько потерпел от одного (или нескольких) из заключенных Прилуцкой ВК! Чувствуется некая озлобленность на заключенных.
Расскажу о себе. На форум попал волей случая, перейдя по ссылке из поисковой системы. Зовут меня Александр. Сейчас мне 25 лет. Я бывший осужденный за грабеж. Сидел "воспитывался" в 2004-2007 годах в Прилуцкой ВК. Сидел одним из тогдашних авторитетов и, как выяснилось позже, из последних. Во время моего заключения, "зона" жила по красной схеме (считались с мнением администрации). В целом,тогда, царила атмосфера порядка и спокойствия, насколько было возможно. Курить запрещалось, но всегда было, что курить. Еда была. Были отряды, были семьи. Семьи состояли из определенных слоев (бугры, зажранные, обычные работяги, шныри (работники столовой,клуба,сан.части и ПТУ) и обиженные. В то время беспредел отсутствовал и со стороны воспитанников и со стороны адм-ции, по причине собственной ненужности. Все вопросы решались через бугров, администрация не лезла не в свои дела.
Перейдя на схему "черной" зоны воцарился беспредел и хаос... плохо стало всем, и ментам и самими заключенным. Бунты... детский лепет, спросить - против чего? никто не даст достойный ответ. Я общался с пацанами, которые были и при мне и после меня при "черной", все твердят - бредовая жизнь настала...
QWERTY: не справедливый ты! судишь...а кто право дал? Библию читал? Не суди...
Цитата:
И да у нас колония, а не школа и не нужно путать тюрьму с пионер лагерем!
Вот ты пишешь, что воспитывают родители а не колония! Вопрос к тебе, как к ГУРУ исправительных учреждений: на кой черт Прилуцкая колония ВК? Это аббревиатура от ВОСПИТАТЕЛЬНАЯ КОЛОНИЯ, щучья твоя голова! А сколько при мне ребят сирот было...кто их тогда должен воспитать??? а за банку кофе не хочешь 4 года получить? вот не знаешь сути дела изнутри, так не рассусоливай! Да была там быдло-гопота обыкновенная, которой сейчас кишит вся страна... но там они ничего из себя не представляли и получали то, что заслуживали. Был и человек, мамоед-убил маму и съел, и поверь спуску ему не было ни от кого... Но были и дети, которым достаточно было дать условный срок!
Внимательный читатель поймет, о чем я пишу и сделает для себя выводы - судить или не судить...
Я исправился, потому-что захотел сам. За свои ошибки я расплатился как мужчина. И мне моя судимость не мешает жить и процветать,создавать семью,зарабатывать деньги и строить недвижимость. И ни в коем случае, государство не вытирает ноги! Аминь!
Еще, очень хочется вспомнить замечательного человека, писателя Покальчука Юрия Владимировича! Трудно переоценить влияние, этой доброй личности на меня и многих других! Я после освобождения очень крепко с ним дружил, до самой его смерти. Последний раз видел его в хосписе, за неделю до его смерти Царство ему Небесное! Объективность его суждения и отношение к заключенным-малолеткам достойны похвалы. Он не то, что половина здешних форумчан, поставивших клеймо на заключенных-малолетках, он умел и находил подход к каждому с кем общался, хотя на самом деле в этом не было материального интереса с его стороны. Он собирал по влиятельным друзьям гуманитарную помощь и отдавал сиротам!!!
Я помогал ему с журналом горизонт, и был членом редакционной коллегии и знаю, что он на нем не зарабатывал,но и терял деньги. Отсюда вопрос: зачем ему это? Ответ: значит он верил в то, что с нас выйдут нормальные люди.
Сейчас я дружу с людьми его окружения, с телевидения и они вспоминают, как он по ним бегал и собирал,для нас шмотки (мы называли их кишки))
Народ, призываю Вас не судить! И не драматизируйте, не все там так плохо - там дети-рассеянные овцы, которым нужен Пастырь.
З.Ы.: А на счет приведенных данных об избиении администрации, я помню Игоря Билыка, который в этом участвовал. Это паренек 1,5метра ростом... слабо верится, что он мог нанести серьезные увечья.
Оглянитесь по дворам, там ежедневно драки...лучше там проявляйте ЖИВОЙ интерес, а не судите тех, кто уже осужден!!!
Qwerty
Старожил
Номер: 923
З: Ukrain,
Зареєстрований: 12 квітня 2009 р.
Повідомлень: 545
Попереджень: 1
Александр во первых ни от каких заключённых я не потерпал, а процитировал классика. И да я никого не судил у нас есть люди которые за это получают ЗП и это их головная боль. И да вам нимб не жмёт? Так рассказали, что прям бедные несчастные. Я знаю сирот которые сами поднялись без тюрьм и прочих попадалов с законом. Так с какой радости мне их жалеть я этого не пойму? Создайте движение жертвы правосудия. Хотя сначала надо разогнать нашу судейскую систему и всех ментов, что б действительно если садят то по делу а не для отчётности, здесь с вами соглашусь.
Вы не поняли ту мысль, которую я пытался донести в контексте...
По порядку:
Цитата:
вам нимб не жмёт? Так рассказали, что прям бедные несчастные
Я ни слова не написал о том, что кто-то несчастен. Я писал, что исправительная система не работает. С заключенными нужно работать (тем более с малолетками). Нужна формула по борьбе с отверженностью! В 99% заключенные - отверженные люди. А сейчас в системе работают люди, которые думают побыстрее уйти на пенсию, но обязанности свои не выполняют...
Цитата:
Я знаю сирот которые сами поднялись без тюрьм и прочих попадалов с законом
А жизнь этих людей еще не закончилась и следовательно Вам не известно, кем они станут. Представьте: а вдруг один из них станет практикующим хирургом и будет оперировать Вашего близкого (маму,папу или жену), спасет ему жизнь... как станете к нему относиться?? А Вы хотели, чтоб он там оставался...
Цитата:
Так с какой радости мне их жалеть я этого не пойму? Создайте движение жертвы правосудия
Опять за свое... я на жалость пробивал что-ли? За кого меня воспринимаете? кому Ваша жалость поможет? Жалость - самое плохое из чувств...
И я не жертва, - я человек, который ошибся и заплатил за свою ошибку по закону. О каком движении речь????
Я толкую ТОЛЬКО, о том, что система НЕ РАБОТАЕТ
Если позволите личный вопрос: Вы ошибки не совершаете? Если нет, то простите нас совершенный человек...
И просьба, раз уж Вы такой праведный - оставьте свои данные и я буду добиваться того, чтобы Ваше место жительства стало официальной святыней и паломники со всего света будут приезжать и поклоняться возле Вашего дома.
З.Ы. Но Ваша аватарка не проходит под статусом праведника...