04.03.2009

Секретаріада поновилася

Ледь встигли у сесійній залі вгамуватися пристрасті довкола постаті секретаря міської ради, ледь депутати спокійно зітхнули і почали вирішувати насправді важливі для Прилук питання, як колишнє знову нагадало про себе. Словом, «наша пісня гарна, починай спочатку...» Мова йде про Володимира Папазова, якому вже депутати стільки разів висловлювали недовіру, голосуючи за дострокове припинення повноважень секретаря ради, що й з ліку збилися. Та Володимир Володимирович аж ніяк не хоче прощатися з посадою, щоразу звертаючись до суду. А той у свою чергу поновлює пана Папазова на посаді секретаря ради. Того ж, що переважна більшість прилуцьких депутатів не бажає бачити Володимира Володимировича секретарем - останній воліє не помічати, вперто ігноруючи волевиявлення своїх колег. От і напередодні 55 сесії Прилуцької міської ради депутати дізналися про чергове поновлення Володимира Папазова на посаді секретаря ради. Тож на початку пленарного засідання знову довелося розглядати питання про дострокове припинення його повноважень. До розчарування Володимира Володимировича, нічого не змінилося: за відставку поновленого секретаря нарахували 27 голосів. Тільки час згаяли!
Також було відхилено протест міжрайонного прокурора Валерія Ляшенка (Валерій Павлович опротестував як незаконний пункт рішення однієї з минулих сесій щодо забезпечення інформування населення міліцією та прокуратурою щодо стану боротьби зі злочинністю та корупцією у місті). Отже, попереднє рішення залишилося в силі.
Одноголосно підтримано депутатський запит Віктора Карпенка (фракція БЮТ): його направлено до Чернігівської обласної Податкової адміністрації з проханням відшкодувати заборгованість з ПДВ перед заводом «Білкозин», що дозволить зняти соціальну напругу на підприємстві, виплативши працівникам заборгованість по заробітній платі.

04.03.2009

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ПРИЛУЦЬКОГО МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Шановний Юрію Володимировичу!

Ми, депутати Прилуцької міської ради, звертаємось до Вас з наступним. Останнім часом містом активно поширюються чутки про зміну керівництва Управління освіти. Очевидно, що ці чутки не є безпідставними. Можливі кадрові зміни не можуть не турбувати як освітян нашого міста, так і нас, депутатів міської ради.
Звичайно, призначення начальника Управління освіти належить до Ваших повноважень. Але Ваше вперте небажання радитись з депутатським корпусом відносно кадрових призначень викликає занепокоєння - від Ваших рішень залежать, без перебільшення, долі сотень людей.
Вважаємо, що в даному випадку Ви просто зобов’язані прийняти виважене рішення, з урахуванням думки як самих педагогів міста, так і депутатського корпусу. Окрім того, вважаємо неприпустимою практику «підкилимного» вирішення по-дібних важливих питань. Бо, як свідчить досвід, часто кандидатура новопризначеного керівника є не просто неприємним сюрпризом для підлеглих, а й викликає безліч запитань стосовно його професійної придатності.
Прилучали по праву пишаються нинішнім високим рівнем освітянської галузі і, у ситуації, коли реальністю стала зміна її керівника, завдання як міського голови, так і депутатського корпусу - прийняти виважене рішення щодо його наступника. Адже саме на нього ляже надзвичайно важливе завдання - зберегти та примножити досягнуте.
Отже, Юрію Володимировичу, ще раз наголошуємо на необхід-ності діалогу щодо призначення нового керівника Управління освіти. Впевнені, що виваженість та компроміс у даному питанні підуть лише на користь як педагогічній галузі зокрема, так і рівню освіти нашого міста загалом.

З повагою, депутати
Прилуцької міської ради.

04.03.2009

На благо и во имя он имеет право

Открытое письмо к мэру города и депутатам горсовета

Прочитав статью в газете «В двух словах» от 26.02.09 «Маю право, бо я - прилучанин», я был крайне удивлен той атмосферой, которая нагнетается вокруг имени мецената Ю. Коптева. К сожалению, я не видел с экрана телевизора сессии, о которой идет речь, поэтому не могу знать точно, что на ней происходило. Но то, что Ю. Коптев из Москвы приезжает на сессию, вникает в дела города, советует, решает вопросы - это пример для многих, подтверждение его активной деятельности в пользу прилучан. Его деятельность вписана в историю Прилук, области, страны.

Уважаемые депутаты, кто из вас может показать, что вы сделали? Вы все вместе навалились на мэра и не сумели свалить, а теперь - на мецената? Сконцентрируйте свои силы и направьте их на благородное дело: спасите завод «Белкозин». Единственный завод в Украине, который надо национализировать, пока не упал на колени он и 700 его рабочих и служащих. Завод не отапливается, оборудование морально и физически устарело, зарплата задерживается. Вы должны быть рядом с заводом! Или же ждите, пока рабочие возьмут в свои руки решение проблемы. А ведь такие события уже происходят в промышленных регионах Украины.

Да, у Ю. Коптева есть финансовые возможности. Так не мешайте ему делать то, чего вы не можете или не хотите. Прислушайтесь к нему, у него есть опыт практической работы. Ему уже сейчас, при жизни, надо ставить памятник в городе - за то, что он сделал, делает и будет делать, невзирая на подножки.
Объясните, уважаемые депутаты, открыто, в газете, чем он вам не угодил, кому он мешает своими советами? А на звонки в газету с вопросом: «Какое он имеет право?» я отвечу: Юрий Коптев сейчас не только имеет право, но после всего, что он сделал для Прилук, просто обязан, да, именно обязан жить жизнью города, его проблемами, и решать их. Он сделал первые шаги и будет идти дальше. А всем депутатам надо подставить меценату свое плечо и поддерживать в его начинаниях. Вы соберитесь все вместе и посетите «стадион», которого нет. Посмотрите, оцените, в каком он состоянии. А ведь стадион - так же, как гостиница и Дом культуры - служит визитной карточкой города. На стадионе уже нет директора и рабочих, которые фанатично поддерживали порядок на территории. Скоро не будет и футбольного поля, которое опекал В. Дубиль, дорожки разрушаются. За всем этим стоят наши дети, молодежь, которые придут туда. А там - разруха, пустырь, и все надо будет начинать сначала. Вот куда направьте свою бурную деятельность и организуйте на это мэра города.

И если я громко сказал о памятнике Ю. Коптеву, то я очень тихо сказал о вашей депутатской бездеятельности. Так вот, чаша весов - в пользу Ю. Коптева! Сделайте так, чтобы и вы могли гордиться, и гордились бы вами!
Р.S. В своих публикациях в этой газете я неоднократно призывал депутатов к диалогу на ее страницах, в том числе - и по вопросу, связанному с деятельностью Ю. Коптева. В этих статьях звучала и реклама деятельности мецената, хотя он в этом и не нуждается. Но вот на практике оказалось, что он еще нуждается в защите.

Уважаемые прилучане, какая ваша позиция? Выразите ее, расскажите, как вы оцениваете деятельность мэра и депутатов в этой ситуации.

А. НАЗАРИНА.

так действительно....ніхто нічого не зробив, а гнять всім охота.....

Нада уважать в первую очередь женщину, а не деньги. Меценацтво - это дал и забыл. А у нас, почемуто, наоборот.

11.03.2009

ВТРАЧАЄМО ТЕПЛО І ГРОШІ

Весна з кожним новим днем впевнено входить у наше сьогодення повноправною господинею. Для когось настає час романтичних зустрічей і зітхань, які саме навесні оживають та набирають обертів. Хтось поспішає сповна насолодитися зимовою прохолодою ранкових заморозків і неповторною красою останнього снігу. А більш практична частина містян-мешканців багатоповерхівок, пам’ятаючи народну мудрість «Готуй сани влітку, а воза – взимку», розпочинає підготовку до установки у власних квартирах індивідуальних приладів обігріву. Адже практика останніх років красномовно довела переваги автономного опалення.
Ті прилучани, котрим раніше вдалося це зробити, сьогодні, як кажуть, на коні. Вони комфортно почуваються в теплі та не мають проблем з гарячою водою. А найголовніше: ці блага циві-лізації (у порівнянні з централізованою послугою тепловодопостачального підприємства) не так уже й боляче б’ють по кишені простих споживачів, у переважної більшості яких кожна копійка на рахунку.
Ніхто з “індивідуальників” не має заборгованості за газ чи воду – всі квитанції оплачуються вчасно. Здавалося б, чого іще бажати?

Та у Прилуках міська влада мало переймається проблемами «низів». А точніше, усіляко перешкоджає людям отримати теплову незалежність, посилаючись при цьому на різноманітні державні постанови та розпорядження. Хоча ще кілька років тому, при головуванні Миколи Бабія, у нашому місті це навіть не було проблемою: хто мав бажання та гроші, той і відокремлювався від централізованої системи опалення. Що ж сталося зараз, чому не забезпечується законне право кожного прилучанина жити у теплі? Хто в цьому винен? Відповідь очевидна, як Божий день. Впертість міського голови Юрія Беркута, підтримана профільною комісією Прилуцької міськради, яку очолює співпартієць мера, соціаліст Олександр Прозур, безповоротно позбавила прилучан надії: до плану розвитку комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» внесено декілька рядків, якими забороняється встановлення індивідуальних приладів обігріву у квартирах багатоповерхівок (за виключенням квартир з колонками). Дійшло навіть до безглуздя: дозволи на встановлення індивідуальної системи опалення видаються посмертно (так, дружина покійного депутата Олексія Пальохи, який не на словах, а на ділі відстоював інтереси виборців, отримала документ уже після смерті чоловіка)!
Депутати міської ради на пленарних засіданнях сесій неодноразово порушували проблему індивідуального опалення. Та відповідь у мера завжди одна: мовляв, не дозволено і крапка! Й це при тому, що люди у Прилуках продовжують жити у квартирах без гарячої (а точніше, теплої) води, замерзати при ледь тепленьких радіаторах та постійно лікувати дітей від застуд.
- Я не перший рік веду боротьбу за право кожного прилучанина жити в теплі, мати гарячу воду та економити при цьому кошти, - коментує ситуацію депутат міськради Олександр Козик. – І є вищою мірою цинізму, коли керівництво міста й чиновники його апарату, встановивши у своїх помешканнях індивідуальні котли опалення, агітують населення за збереження колективних, неекономних, застарілих котелень. Зауважу: при централізованому опаленні втрачається сорок відсотків тепла! А ще не забуваємо про обслуговування кілометрових мереж, їх пориви тощо. За моєю ініціативою вже ухвалене рішення про можливість встановлення автономного опалення, але дозволи все одно не видаються. І це вже справа відповідних силових структур.
- Ми не заперечуємо переведенню навіть усього міста на індивідуальне опалення, - говорить директор КП «Прилукитепловодопостачання» Володимир Назім, - оскільки здоровий глузд говорить лише про його переваги перед централізованим (нинішня вартість газу для нашого підприємства удвічі вища за ту, яка закладена для індивідуальних споживачів). Але перехід має відбуватися саме за виписаною у постанові Міністерства ЖКГ нормою – побудинкового відключення, хоча є прийнятним і рішення Прилуцької міськради щодо відключення від системи по стояках.
- Хочу зазначити, що сьогодні дозволи поки що не видаються, - розвиває тему начальник управління житлово-комунального господарства міської ради Микола Пряма. – Але ця ситуація тимчасова. У квітні, по закінченню опалювального періоду, свою роботу продовжить відповідна комісія і дозволи видаватимуться. Але не хаотично, як було раніше, а відповідно до постанови Міністерства житлово-комунального господарства, якою передбачено відключення споживачів від централізованої системи теплопостачання побудинково чи під’їздами. Відійти від цього положення або знехтувати ним ми не маємо права, бо закон один для всіх.
Ніхто й не збирається порушувати державні норми чи ухилятися від їх виконання. Побудинково – так побудинково. Та є одне «але»: що робити тим городянам, хто не задоволений комунальною послугою “Прилукитепловодопостачання”, хоче відокремитися від централізованої системи опалення, але не спроможній це зробити матеріально (бо один лише опалювальний котел коштує близько дев’яти тисяч гривень)? Як їм бути і де шукати допомоги?
Не краща ситуація й у багатьох платеспроможних жителів багатоповерхівок, котрим, як кажуть, і Бог велів по-господарськи розпоряджатися власними грошима, сплачуючи лише за спожиті комунальні послуги. Вони мають бажання та можливість встановити автономне опалення, та знову “але”… Як правило, завжди у багатоповерхівці чи під’їзді знайдеться хоча б одна квартира, мешканці якої не можуть дозволити собі теплонезалежність.
Є ще й інший бік медалі – це городяни, яким закон дозволяє відокремлюватися від послуг комунального теплопостачального підприємства. У їхніх квартирах передбачені усі технічні вимоги для переходу на індивідуальне опалення (із збереженням санітарно-температурних норм сусідніх квартир). Та окрім дозволу, який видає виконком міської ради, цим людям потрібно пройти декілька кругів справжнього пекла, перш ніж приступити до виконання сантехнічних робіт у своєму помешканні. У потенційного клієнта вони віднімають не один тиждень робочого часу і нескінченну кількість нервів (не дадуть збрехати прилучани, котрі вже здолали цей шлях). Займатися б людям цими справами повагом, поки ще немає ажіотажу й нескінченних черг у кожному владному кабінеті. Та де там! Не можна, ще ж не настала пора! От і виходить, що ситуація з індивідуальним опаленням загнана у глухий кут, виходу з неї на сьогодні ніхто з представників влади не бачить (або робить такий вигляд).
Тож знову маємо прилуцький нонсенс: влада нібито й не проти індивідуального опалення, але у той же час все робить для того, аби вставити палиці в колеса бажаючим його провести. При цьому вона (влада), як завжди, в стороні й ні до чого не причетна. На весь голос кричить про корупцію в державних установах, а сама потихеньку, як кажуть, з-під поли, хаотично (в залежності від розміру оплати «доброго діла») наліво і направо підписує дозвільні документи - замість того, щоб передбачити у місцевому бюджеті кошти на ці потреби для малоімущих жителів міста.
Ось вам і реалії окремо взятого провінційного містечка Чернігівщини з горе-господарником на мерській посаді.

Олена ВАСЮК.

НАОДИНЦІ З ПРОБЛЕМАМИ ?

Нині у Прилуках проживає 4247 інвалідів різних категорій (що на 424 особи більше, ніж було торік), з них 245 дітей віком до вісімнадцяти років. І, як це не прикро, щороку зростає кількість людей з обмеженими фізичними можливостями, котрим необхідно створювати належні умови життєдіяльності та інтеграції в суспільне життя. Так, у Прилуках із 41 зданого торік в експлуатацію об’єкта різного функціонального призначення 13 облаштовані пандусами, решта – кнопками виклику персоналу. У 2008 році за рахунок коштів державного бюджету 355 прилуцьких інвалідів отримали 444 технічні та інші засоби реабілітації. П’ятеро інвалідів із захворюванням опорно-рухового апарату забезпечено автомобілями на пільгових умовах. На жаль, у поточному році кошти на ці потреби у держбюджеті взагалі не передбачені. Окрім забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування, різного роду компенсацій та матеріальної допомоги, людям з обмеженими фізичними можливостями надається допомога у працевлаштуванні та перенавчанні. Інваліди війни та інваліди І і ІІ груп, які є власниками автотранспорту з ручним керуванням, звільняються від сплати збору за паркування (на території Прилук функціонує вісімнадцять місць платної парковки). Але, поряд з цим, через відсутність фінансового забезпечення невирішеними залишається велика кількість життєво важливих питань, які не дозволяють людям з обмеженими фізичними можливостями відчувати себе повноцінними громадянами.

БЕЗРОБІТТЯ РОСТЕ-НАРОД БІДУЄ

Скільки б не прогнозували експерти різних рівнів настання кризи під кінець весни, жителі Прилуччини її нищівний подих відчувають уже зараз. Починаючи з листопада минулого року, за допомогою до центру зайнятості звернулося майже дві тисячі містян і майже півтори тисячі мешканців сільської місцевості. Люди йдуть до «біржі», аби знайти собі бодай якусь роботу, навіть не за спеціальністю. Бо, не маючи постійного заробітку, змушені перебиватися, як кажуть, з води на хліб.
І як довго триватиме це зубожіння, напевно сказати ніхто не може. У Прилуках, як і раніше, п’ятнадцять чоловік претендує на одне робоче місце і дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили неухильно зростає, вакансій меншає. Станом на 1 березня у місті було вакантним лише 101 робоче місце (проти 522 у березні минулого року). Недостачу робочих рук відчувають ТОВ «Укратекс», ЗАТ «Маслозавод «Прилуки» та ТОВ «Велмі Пром».
У районі картина з безробіттям набагато жахливіша - на одне робоче місце там претендує сорок шість селян! З початку року працевлаштовано лише 108 чоловік. Рівень безробіття становить 7,6%. У Прилуках цей показник менший - 5,2%.

В умовах кризи

Втрачена стабільність і впевненість у завтрашньому дні - ось основні складові фінансово-економічної кризи, що найбільш вражають як підприємства, так і пересічних громадян. Та, незважаючи ні на що, виживати треба. І від успішного функціонування перших прямо пропорційно залежить життєдіяльність усіх і кожного.
Проблемі виживання підприємств міста в умовах фінансово-економічної кризи, яка нищівним кроком йде державою, 12 березня була присвячена зустріч у міській раді. Обговорити наболілі питання сьогодення, які щодня постають перед трудовими колективами, завітали керівники і представники промислових підприємств Прилук, котрі й підписали з виконкомом Прилуцької міськради двосторонню угоду про співпрацю та організацію взаємовідносин.

Прилуцький нонсенс

Головним питанням позачергової сесії Прилуцької міської ради 17 березня було подолання вето міського голови, накладеного Юрієм Беркутом на рішення щодо дострокового припинення повноважень секретаря ради Володимира Папазова. Із 41-го присутнього на пленарному засіданні депутата в голосуванні не взяв участі жоден. «Одержали бюлетені – 0, утримались – 41. Такого в історії Прилуцької міської ради ще не було», - підсумував голосування голова лічильної комісії Андрій Чередніченко. Втім, на цьому крапку не поставили: до порядку денного сесії голова фракції «Батьківщина» Світлана Яременко знову внесла питання «Про дострокове припинення повноважень секретаря ради Папазова
В. В.». За відставку Володимира Володимировича проголосували 29 депутатів (при необхідних для прийняття рішення 26-ти голосах), 1 висловився проти, 11 утримались. Затим голосували за затвердження протоколу лічильної комісії, і… не затвердили – не вистачило 1 голосу!

Борги ростуть

Стан розрахунків по заробітній платі на підприємствах та в організаціях міста за останні місяці значно погіршився. У Прилуках на початок березня десять економічно-активних підприємств мають заборгованість з виплати заробітної плати своїм працівникам. І сума зарплатного боргу сягає майже двох мільйонів гривень. Цей показник у 7,6 разів вищий за минулорічний. У порівнянні з початком року заборгованість зросла майже на 23 відсотки, а з попереднім місяцем – на 5,4%.
Серед підприємств-боржників лідирують ВАТ «Прилуцький завод «Білкозин» (906 тис.грн.), БУ-1 АТФ «Укргазбуд» (455 тис.грн.), ТОВ «Велмі Пром» (майже 127 тис.грн.) та ТОВ «Укратекс» ( 32,7 тис. грн.), і зарплатний борг на кожному з них, як не прикро, щомісяця зростає. Хоча деяким підприємствам і організаціям вдається потроху розраховуватися з колективами. Так, ВАТ «Прилуцьке АТП-17407» скоротило борги по зарплаті на 62 тисячі гривень, ВАТ «КБ «Пожспецмаш» майже наполовину, ТОВ «Удай» на 30 відсотків, а Прилуцька виховна колонія на 53 з половиною відсотка.

Украинский бардак – бессмысленный и беспощадный!!!