10.04.2009 року в Прилуцькому міськрайоному управлінні юстиції була зареєстрована Прилуцька міська партійна організація ВО „Свобода”.
Видано свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії „Прилуцька міська партійна організація ВО Свобода”, а також свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи „Прилуцька міська партійна організація ВО Свобода”.

Шановні Прилучани! Якщо Вам близькі ідеї, які пропагує ВО "Свобода", і Вас зацікавила наша діяльність, просимо звертатися за адресою: м. Прилуки, вул. Юрія Коптєва, 10, кв.1. Зі своїми проблемами та пропозиціями громада може звертатись у такі дні:
Вівторок: з 12:00 до 16:00
Середа: з 9:00 до 17:00
П’ятниця: з 12:00 до 18:00
Субота: з 9:00 до 12:00
або повідомити за телефоном: 0954458646, 0630266331, 0503846638.

Сторінка у FACEBOOK - http://www.facebook.com/profile.php?id=100005051534421

Цитата Пілігрим (гость):

Дозволь мені тебе запитати як офіцера - що ти будеш робити коли на твою землю прийде ворог, невже перефарбуєшся в інший колір і спокійно даси знищити все те що тобі миле?

Опять двадцать пять... Шо у тебе за мода перевоетать з голови до жопи? Нащо?
Мова йде, шо нацiоналiсти в Украине до влади рвуться, у яких у головi забита ясна програма: ‘‘ боротися с москалями, боротися с нiмцями, боротися с жидвою и с другою нечiстью, яка хотiла забрать у нас наше украйiнську державу", а ти менi про якогось ворога, який чогось должен прийти до мене...
А шо? На бiдну Украйiну напали москалi, жидьё та iнша нечiсть? Проти кого ви там воюете? Який ворог на вашiй землi? Хто такий? Откуда така ненавiсть? Откуда такий огалделий нацiоналiзм? Откуда таки нацистскi iдейi?
crok, я тобi колись казав, шо спорить з тобою не буду, бо ти якось неадекватно реагируеш.
Так от... САША, Я IЗ ВСIМ, ШО ТИ СКАЗАВ СОГЛАСЕН!!! ТАК ВОНО Й ЕСТЬ. Москва сита, всi голодни, iмперiя казлов всiх пообйiдала. Ти прав.

[color=red][/color]
Зайди на сайт, глянь проти кого воюєм!!!

---

Пілігрим (гость)
Если бы были зарегистрированы, могли бы и поправить сообщение, вот зачем регистрация!

Добре. Мав на увазі сайт:

http://www.svoboda.org.ua/

Все ж таки - ЗАЙДИ !!!

30.04.09 р., Андрій Міщенко – голова Чернігівської обласної організації ВО «Свобода», прийняв участь у програмі «Позиція» на Прилуцькому телебаченні. Зокрема Андрій Миколайович дав оцінку виступу ватажку місцевих комуністів – В. Гладкому, який в продовж15 хвилин на "ТБ-Прилуки" цинічно оббріхував ВО «Свобода».
Андрій Міщенко спростував заяви В. Гладкого. Зокрема зазначив, що на Прилуччині завівся «червоний бабай», який жахає страхітливими казками Прилучан, та нагадав пролетарському вождю про злочини комуністичного терору проти українців.
Коротко висвітливши програму захисту українців, Андрій Міщенко закликав прилучан приєднуватись до ВО «Свобода», - «бо націоналісти є найбільш послідовними у відстоюванні прав українців. У словнику українських націоналістів немає слова «капітуляція». Нас можна знищіти, але не можливо поставити на коліна. Ось основна філософія ВО «Свобода». СЛАВА УКРАЇНІ !!!» – підсумував свій виступ голова Чернігівської обласної організації ВО «Свобода» Андрій Миколайович Міщенко.
Детальніше: http://www.chernihiv.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/010467/

Цитата Пілігрим (гость):

Героям слава!!!

СЛАВА

В стольному граді відбулися зразу дві знакові культурні події. Та ще й вельми своєрідно між собою драматургічно пов‘язані – просто тобі п‘єса, поставлена "самим життям". Дійові особи... Але перепрошую, про все по порядку.
Головний герой дня – Олег Скрипка. Ну, в тому, що Скрипка – це "наше все", переконувати, здається, не треба нікого. І в тому, що він – боєць, "вояцька кість", країна теж не раз уже мала нагоду пересвідчитися. Цим разом вояцькі й співецькі чесноти злилися докупи, утворивши бомбову суміш, і в Олега визрів новий проект – українські виконавці співають героїчних пісень! Козацьких, стрілецьких, махновських, повстанських – кому що любо-мило... І вже й перший диск вийшов, так і зветься – "Українська героїчна пісня". Одне слово, прошу вітати, хто ще не чув: учора в країні стартував новий пісенний фестиваль – під чудесно полісемантичною назвою "Молода гвардія" (атож!).
Здавалось би, найлогічніше було провести його в Палаці "Україна". Тому самому, котрий у нас "Національний". Але в ньому, "Національному", на цей день була запланована зовсім інша імпреза – також героїко-патріотична, і також "національна", тільки іншої нації: концерт "ансамбля песни и пляски Черноморского флота Российской Федерации". Слово честі, я не жартую: от якраз так карти лягли...
"Українська героїчна пісня" відбулася натомість у Жовтневому палаці – тому самому (символічно, ні?), що колись був Інститутом шляхетних панянок, у 1930-ті – катівнею НКВД, а в 2004-му – штабом Майдану... Хто не дістався на цей концерт – шкода, панство, там треба було бути: такого драйву – повний жбанок! – київська публіка не отримувала вже давненько. Патріотична пісня взагалі-то жанр неймовірно трудний – це про кохання "вміють всі", а "про батьківщину" завжди вдавалось одиницям... З того, що співали вкраїнські вояки в шанцях 1918-1920 рр. і в партизанських лісах 1940-х, теж далеко не все були шедеври, то тільки з козацькою героїкою безклопітно – там, яку пісню не візьми, то й перлина, але ж то вже все "перемите", відібране пам‘яттю трьох століть, а та пам‘ять самі перлини й одбирає... А 20-те століття – воно ще тут, живе-гаряче, нерозібране-нерозчищене, тільки землею нашвидкуруч притрушене – і ой як щемить...
Учасників учорашнього концерту смак, нівроку, не підвів, – автентичних перлин зі сцени звучало чимало. І Тарасові Чубаю щасливо ревучий зал "лента за лентою набої подавав", і Марійка Бурмака могла б своїм (перепрошую – стрілецьким!) "Гей на горі, на маківці..." підняти в атаку будь-яку військову частину, і – найсенсаційніше моє відкриття цього вечора! – Тарас Компаніченко з, каюсь, доти геть не знаним мені гуртом "Хорея козацька" (народні інструменти!) явив щось уже цілком несамовите, нечуване-немислиме, від чого волосся на голові стає дуба, а рот роззявляється, та так і не закривається аж до кінця їхнього козацького реквієму: кобзарський речитатив, партесний розспів, джаз, що ще?... Ні, аналізувати це магічно-музичне дійство справа марна: "Бреговіч куріт в сторонкє!" – прокоментували "Хорею" в кулуарах знайомі, але й Бреговіч, боюсь, теж "не те" – нема аналогій... (Єдина, дещо несподівана – щось подібне, і не тільки за шаленою енергетикою, витворяє на сцені Мар‘яна Садовська... Може, це й буде та "нова українська музика" 21-го століття, якій судилось по-справжньому "потрясти світ"?)
Найдивніше ж, що в тому "силовому полі" абсолютно органічно прозвучали, "вписалися" й авторські героїчні композиції – і "Танок на Майдані Конго" з несподівано "по-рамштайнівськи" грізно-громохким "Своє борони!", і Сашко Положинський (вперше побачила нарешті його "повстанський" кліп, так і не показаний нашими "теж-національними" телеканалами!) – з прем‘єрою щойно закінченої (хлопці ще з листа співали!) пісні "Лицарський хрест", два рядки з якої могли б стати епіграфом до цілого нашого сьогодення – "У світі багато брудного й заразного, але той, хто хоче, залишається чистим"... І приском сипало під шкірою, коли Фома з гітарою кидав у зал своє вже-класичне "Це дивляться з темних небес/забуті поети й герої", – а на моніторі за його спиною в цей час пропливали крупні плани повстанських світлин: молоді, розсміяні, Господи, молодші од тих, хто на сцені...

А в фіналі вийшов Скрипка – і заспівав, за його визначенням, "нашу головну героїчну пісню", – ту, що починається словами "Ще не вмерла Україна". І зал співав стоячи разом із усіма виконавцями, і в екстазі навіть не помітив, як відбувся вихід "за межі офіційного тексту" – і перехід до другого куплета:

Станем, браття, в бій кривавий

Від Сяну до Дону,

В ріднім краї панувати

Не дамо нікому!

- Слава Україні! – кричить Скрипка – просто на овацію.

- Героям слава! – одним духом випалює вже через вінця розбурханий зал...

Але зал – то окрема тема. Розуміється, найрясніше в ньому було таки "молодої гвардії" – проте, на диво, була й "стара", котра зазвичай таких імпрез не відвідує (вже по концерті, на "офіцерському балу", можна було помітити ветеранів, здається, чи не всіх воєн за останні три чверті століття!), і моїх ровесників теж було яблуку ніде впасти – ці поприходили цілими родинами, і хлопчаки не зводили заворожено-блискучих оченят із юнаків, що прогулювалися коридорами палацу в одностроях забутих армій: гайдамацькі шлики й жупани, стрілецькі мундури, упівські мазепинки, – якого ще треба щастя десятилітньому чоловічкові!... Та й дорослих явно розпирало драйвом понад всяку міру: коли ми вже сідали в машину, в морозному повітрі луна несла вздовж Інститутської уривки пісень – люди розходилися з імпрези, все ще продовжуючи співати...
Подякуймо Олегові Скрипці – як усе-таки класно, що він у нас є!
... А тепер про другу подію того вечора. Палац "Україна" – той, що "Національний", – у цей час стояв темний і німий, як потоплений авіаносець. Заповіджений "концерт російських моряків" у ньому не відбувся. І то з дуже простої причини: кияни на нього не пішли. Отак просто – взяли й не пішли. Не розкупили квиточків...
Така-от "невеличка драма", як писав класик. Дійові особи, що на кону (попрошу оплесків!), – Скрипка з усім своїм славним товариством – раз, і київська публіка (поаплодуйте їй, некияни!) – два. Потоплених цією публікою "варягів" з рахунку скреслюємо – на них ролі не знайшлося. І є в цій п‘єсі ще один персонаж, схований за лаштунками, – ті, хто вперто й бездарно вирішує за нас, кому віддавати наші сцени й екрани, як і все інше наше – із землею й водами включно...

Може, їм теж пора "на вихід"?...

Дуже добре написано, СТАС! Цілком реалістично передано атмосферу дійства. В мене, майже, склалося відчуття моєї особистої присутності на цієй знаковій події. Дякую, дуже цікаво було прочитати.

CTAC, про це вже колись писалося...

Цитата:

Слабоумием государственного масштаба веет и от украинского Гимна. И петь его текст необходимо негромко и озираясь, ибо в нем недвусмысленно говорится о территориальных притязаниям к своим соседям. А именно: ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА слова П.Чубинського, муз. М.Вербицького Ще не вмерла Україна, і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Приспів: Душу, тіло ми положим за нашу свободу. І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. .............................. Не хило, однако: «от Сяна до Дона». Польская река Сан начинается недалеко от польско-украинской границы и впадает в Вислу между Краковом и Варшавой в 150 километрах в глубине польской территории. С другой стороны Украина должна оканчиваться на Дону, в 180 километрах восточнее нынешних границ. Это означает, что в ее состав кроме части Польши должны войти Курская, Белгородская Воронежская, половина Ростовской, часть Липецкой и Волгоградской областей. И за эти, родные для них земли, браття-украинцы готовы вступить в кровавый бой. Впрочем, в настоящее время это как бы еще не совсем Гимн, так как музыка его утверждена ВС Украины уже в 1992 году, а слова еще нет (хотя есть официальная версия текста, в которой первая строка выглядит несколько менее безнадежно: Ще не вмерла України і слава, і воля ... Но, учитывая год от года усиливающееся слабоумие украинской власти, неровен час, утвердят и слова. И тогда можно преспокойно созывать внеочередное заседание Совета Безопасности ООН по поводу территориальных притязаний со стороны Украины. Это вам ребята не хухры-мухры, это Гимн государственный. Ну а пока очевидно необходимо просто невнятно мычать про себя неутвержденные слова под утвержденную музыку этого полугимна. Очевидно, не зря автор этого Гимна, явно «слизанного» с польского «Еще Польска не сгинела», П.Чубинский был в свое время бит крестьянами Полтавской губернии при попытке его агитации.

CTAC, як бачиш.... ДЕБИЛИЗМ ще тот.
IgorUA, i не кажи... Дуже гарно. Обикновенний фашизм. Бiльш не чого.
СЛАВА ГЕРОЯМ!!!

А ти глянь на кордони УНР 1918 року, також глянь на територію заселену етнічними українцями, тоді може й зрозумієш чому від Сяну до Дону!

І що тебе так розвеселило на темі про УПА? Ти що не розумієш, що нашу історію писали окупанти різних мастей виключно в вигідному для себе руслі. Що в тій, написаній окупантами історії, все що стосується національного гонору українців, всі наші звитяги, наш героїзм - обгажено і перекручено. І тільки зараз, по крупицям, відновлюється історична правда! Тільки дрімучий СОВОК може цього не розуміти!

Але нічого, брати мої Українці, як кажуть собака гавка - караван іде, дякуючи таким людям про яких написав СТАС, дякуючи тій природою запрограмованою в нас Українцях силі, дякуючи нашим славним предкам, нам, самому Господу Богу - УКРАЇНА відроджується у всій своїй незборимій величі!

СЛАВА УКРАЇНІ!!!

Цитата Пілігрим (гость):

А ти глянь на кордони УНР 1918 року, також глянь на територію заселену етнічними українцями, тоді може й зрозумієш чому від Сяну до Дону!

Не, ну з iмперськой расеей - там все понятно. Раком йiх, москалiв клятих треба ставить, но БРАТСЬКА ПОЛЬША.... тут шото не зовсiм зрозумiло. Сам ющ же казав, шо ""...зараз на Украйiнi кого не пспроси, типа хто твiй друг? Вам всi на 100% скажуть - ПОЛЬША".
Як так? У братськой Польшi земельку забiрать? Як так? А як же дружба?

Цитата Пілігрим (гость):

Ти що не розумієш, що нашу історію писали окупанти різних мастей виключно в вигідному для себе руслі. Що в тій, написаній окупантами історії, все що стосується національного гонору українців, всі наші звитяги, наш героїзм - обгажено і перекручено.

Ну да, ну да...
А яки вам окупанти за годи независимости понаписали понад 800 словникiв на "новий украйiнський лад".
А яки вам окупанти филаретовцiв пiдсунули?
А яки вам окупанти, даже не знаю як i сказать, бо слово образование тут не подходить... вдовбують в голови учням украйiнську iсторичну мiфологiю, основним признаком якой е самий обикновенна зоологiчна русофобiя?
А шо? Ваш Власов та його жiнка Данiлевська окупанти? Пишуть яку попало iсторiю для школ. А докотор iсторичних наук пан В.Сарбей - не ваш? Чи тоже окупант? В книжцi по iсторii пише про войну 1812 года МАРАЗМ... Одна из глав називается «Подготовка Украини к отражению наполеонiвського нашествия». Мабутть самостiйний «iсторик» трошки пiдзабув, шо в те время нiякокого государства Украйiна попросту не було. Пише, придурок, шо «...Встрiтив самоотверженный отпор украйiнского народа, загарбники винушенi були отказатися от намерений продвигатися далi вглубину Украйiни». ...
А оти Ф.Турченко, П.Панченко, С.Тимченко, Кобелюхи - тоже вам заслани? Тоже окупанти?
Так, шо шановний Пілігрим (гость), ... не нада тут займаться профанацiей. Тут все прекрасно понятно хто та для чого коверкае iсторiю. Видно як у ясний день хто займаеться манипулированием народного сознания.
Ти должен понять одну просту iстену, шо отой настрой народа проти России, оте засирання мозгу украйiнцям новою iсторiею - вони до добра не доведуть. Тiльки горе буде вам самим. Ви, нацiоналiсти, рубаете гiлку на який сами сидите.