| Автор | Автор | ||
|---|---|---|---|
| Tania 3 жовтня 2008 р., 11:17:29 Тема: Хто виросте з наших дітей та нинішньої молоді Прилук? |
О наркоситуации в г. Прилуки Черниговской области Прилуки - город областного подчинения, центр Прилукского района Черниговской области. Расположен на р. Удай (бассейн Днепра). Железнодорожный узел (линии на Гребёнку, Бахмач, Нежин). 70 тысяч жителей. В советское время функционировали заводы: строительных машин, чугуннолитейный, металлообработки, эфирных масел, завод «Пластмасс», плодоконсервный завод; фабрики: швейная, прядильная, обувная, кожгалантереи; птицекомбинат, мебельный комбинат. Велась добыча нефти. Техникумы:машиностроительный, гидромелиорации и электрификации сельского хозяйства; медицинское и педагогическое училища. Краеведческий музей В н.в. основной работодатель в Прилуках - т.н. «Табачка», сигаретная фабрика. Наркомания в Прилуках начала развиваться в 80-е годы. Её развитие связывают с возвращением из Афганистана в 1983 году некоего Сергея Улика, который привёз с собой наркотики. В 80-е годы в Прилуках было 10-15 наркоманов. Они хорошо знали друг друга, а их хорошо знала местная милиция. Почти все они побывали в местах заключения. Это были мужчины за 30 лет. В середине и к концу 80-х годов в Прилуках появилась т.н. «ширка», продукт местного производства. Тогда она приготовлялась без ангидрида. Первый ангидрид привезли из Ростова - на- Дону в 1986 году. Тогда, однако, всё ещё было относительно спокойно. Ситуация стала резко меняться с принятием в 1999 году Верховной Радой Украины решения, которое позволило сельскохозяйственным предприятиям культивировать мак. В настоящее время наркомания в Прилуках приняла характер устрашающий. Только на «ширке» сидят свыше 500 человек. Число их с каждым годом растёт. Зависимых от трамадола 1500 человек. «Ширку» готовят из местного сырья - маковой соломки. Трамадол завозят в необходимом количестве в аптеки и больницы. Продают без рецепта по завышенным ценам. Местная власть, включая милицию, проблеме должного внимания не уделяет. Более того, милиция сама «крышует» наркобизнес и по сути возглавляет местную наркомафию. 1).Наркоточки в Прилуках: -Удалов Александр, по кличке «Удалик», свыше 40 лет. Варит «ширку» и торгует ею почти легально вместе со своей сожительницей Мариной Ушановой и её матерью Валентиной по адресу: ул. Ярмарковая 41/5 (пятиэтажный дом, район Ипподрома). Эта преступная группа торгует также трамадолом и димедролом. О преступных действиях группы хорошо осведомлена местная милиция, соседи, родители наркоманов. Жители Прилук считают, что милиция, в лице Гука Сергея, а также начальника местного ОБНОН Влада «крышуют» наркобизнес этой семьи. Точка торгует уже несколько лет и все эти годы к ней очередь наркоманов. «Удалик» за это время приобрёл автомобиль. Телефон наркоточки 8- (04637) 5-42-51. Группа делится с милицией прибылью. -Ярилов Александр, около 40 лет, наркоторговец, бывший наркоман, в настоящее время не колется. Наркоточка находится возле кладбища. Отец А.Ярилова держал в Прилуках рынок. Телефон наркоточки 8- 066-952-20-12. Одно время А.Ярилов работал вместе со своей сожительницей Ларисой Брязкало по кличке «Брязя»; -Брязкало Лариса, по кличке «Брязя», примерно 30-35 лет, торгует «ширкой», ранее сожительствовала с А. Яриловым. В настоящее время сожительствует с Сергеем Матросовым ,по кличке «Матрос», судимым. «Брязя» проживает по ул. Ярмарковая. Будучи наркозависимой проходила реабилитацию в Чернигове. Являлась прихожанкой церкви «Спасение». Отошла от церкви.вновь взялась за старое. Её отец тяжело болен, прикован к постели. Торгует не один год. Делится с милицией, а та её «крышует». Лариса варит «ширку» по адресу: ул.Константиновская (бывшая Свердлова) д.115, 5-й этаж, 3-й подъезд от дороги. По этому адресу «ширку» варит целая преступная группа: Серёжа, его жена Наташа, а также родители Серёжи. Однако специалистом по варке является Лариса «Брязя». Она варит, а Наташа продает здесь же, во дворе, где постоянно крутятся наркоманы. Телефон наркоточки 8-099-211-83-68. Прибылью делится с милицией. -Визиренко Лариса, возраст 45-50 лет, проживает в «хрущёвке» по ул. Вокзальная д.31 (т.н. Кулинария). Была замужем. Дочь от первого брака умерла от наркотиков. От второго брака имеет сына Ярослава, 20 лет. Второй муж - Игорь Антипенков, «Антип», зимой 2005 г. умер от переохлаждения. Лариса Визиренко торгует трамадолом; закупает оптом в аптеках и больницах. Делится с милицией; -Гриценко Юрий, по кличке «Юз», 45 лет, судимый, торгует «ширкой», проживает в частном доме по пер. Дзержинского. Наркоточку «крышует» милиция; -Дмитриев Андрей, по кличке «Качан», наркоторговец, зависимый, платит ОБНОНу, действует в районе т.н. БАМа; -Ушкаленко Марина, по кличке «Ушкаля», 35-40 лет. В своё время за торговлю «ширкой» получила 10 лет, т.к. не желала делиться прибылью с милицией. После первой судимости освободилась летом 2006 г. Сейчас вновь села. По-прежнему не хочет делиться с милицией. Т.о. прилукская милиция сажает наркоторговцев избирательно; -Вита «Карольша», наркоторговка, в н.в. находится под следствием. С милицией не делится; -«Ханка», наркоторговка, родом из Молдовы, продавала «ширку», известна милиции; -цыгане. В районе Кустовцы и Сорочинцы проживают 4-е семьи, занимаются продажей маковой соломки; -Бульба Сергей Николаевич, нарколог в Прилуках, лет 50, подрабатывает торговлей трамадолом. (Нач.наркодиспансера Дробот). 2).Местная милиция: -Гук Сергей, около 40 лет, ранее возглавлял ОБНОН. Полностью коррумпирован. 5-6 лет тому назад подбросил наркотик некоей Тане, задержал её, после чего избил за то, что она заявила на него в местную прокуратуру, как на лицо, взимающую дань с наркоторговцев. Избиение происходило в присутствии жены Гука С. Таня - наркоманка и наркоторговка — отказалась платить Гуку С. за «крышу». После всего этого Таню посадили на три года. Сейчас уже на свободе. Опять колется. Есть данные о том, что Гук снабжал маковой соломкою подконтрольные ему наркоточки в Прилуках. В своё время наркоманы , они же наркоторговцы Кударь Геннадий, «Геша» и Лосев Олег, «Лось» дали показания на Гука С, которому платили за «крышу». Сейчас они сидят. Гук С. «крышует» цыганские семьи. «Крышевал» наркоторговку Инну Яковенко. В конце концов ей это надоело и она написала на Гука С. заявление в прокуратуру . Сейчас она сидит; в зоне работает медсестрой. У Гука С. есть родственные связи в Черниговском Управлении МВД; -Влад, нынешний начальник местного ОБНОН. Личность коррумпированная. Сейчас идет процесс над Таней — наркоманкой и наркоторговкой. Ей 40 лет. Таня снимала однокомнатную квартиру напротив гастронома №7.Продавала «ширку» прямо из квартиры. Варила зелье на квартире у Серёжи, 38 лет, брата жены Влада. Влад их «крышевал». Когда взяли Таню, которая платила непосредственно Владу, то последний заявил, что это не его работа, это черниговские взяли. В настоящее время она сидит в СИЗО в Чернигове. За счёт наркоманов местная милиция: -кормится; -выполняет план по квартирным кражам, ограблениям, воровству, мошенничеству, наркопреступлениям и др. 1 куб «ширки» в Прилуках стоит 20 грн. Дефицита наркотиков в Прилуках нет, рынок удовлетворяется полностью. Местная милиция практически знает всех, кто торгует и колется,. Со всех взимает поборы. Часто милицейский патруль в «гражданке» дежурит возле наркоточек и нагло собирает дань с наркозависимых. Наркоман, идя на точку за «ширкой», несёт с собой не менее 40 грн. ППСники отбирают у него последнее, поощряя тем самым на преступления (кражи, грабежи). Наркоторговцы, которых «крышует» милиция, часто на эту милицию «работают» (делятся доходами и информацией). Потому что, на «точки» наркоманы, как правило, несут ворованное, а также то, что ещё осталось в доме. Несут золото, видео- и аудио аппаратуру, мобильные телефоны. Всё это за бесценок сдают барыгам. Т.о. ОБНОН - это скорее зло для нашего общества, нежели добро. Страх перед «кумаром» заставляет наркомана за дозу «ширки» рассказывать и то, чего в действительности не было. Часто сотрудники ОБНОН прямо говорят задержанным «дай информацию - дам наркотик». Иногда вместо «ширки» дают головок 20 мака. Наркоманы пережёвывают и глотают. «Кумар» бывает настолько непереносим, что в КПЗ некоторые задержанные вскрываю себе вены.» Эта справка неоднократно доводилась до сведения руководства украинской милиции, что нынешнего, что предыдущего. Реагирования – никакого. Что, впрочем и неудивительно, если учесть, что современная украинская милиция является не более, чем придатком наркомафии. Она живет за деньги наркомафии и «борется» с преступностью за счет наркозависимых. В любом райотделе имеется список наркоманов, которые за «дозу» будут готовы взять на себя все, вплоть до убийства Георгия Гонгадзе. Кстати, уже при нынешнем руководстве МВД предпринимались попытки вернуть на руководящую должность в министерство внутренних дел бывшего начальника Управления по борьбе с незаконным оборотом наркотиков МВД Украины генерал-майора милиции Анатолия Удода. Этот отечественный «борец с наркотиками» известен даже в Европе, в частности в Польше, тем, что наладил производство и экспорт в страны ЕС химических веществ, необходимых для производства синтетических наркотиков. Сейчас этот «химик» занимается этим бизнесом в качестве гражданского лица. Однако, высшие должностные лица МВД предпринимали попытки вернуть его в МВД. Почему? Потому что Удод знает «схемы» и «темы» и легко может наладить устойчивый канал поступления денег от наркоторговли в карманы высшего руководства МВД. Но мы отвлеклись от нашего первого «героя» -- Александра Ткаченко. Когда пресловутый закон готовился, МВД, в то время, видимо, еще не столь коррумпипрованное, всерьез обеспокоилось и внесло свои предложения в проект закона, которые серьезно осложняли выращивание мака или конопли и делали практически невозможным продажу наркосырья «налево». Однако, удивительным образом, эти предложения из проекта закона исчезли и вскоре Украина покрылась алыми полями «ширки». Но для милиции все кончилось хорошо. Весь украинский ДБНОН уже давно живет в том числе и за счет того, что желающие выращивать мак перед получением лицензии должны получить визу в ДБНОН. И виза эта стоит весьма серьезные деньги или даже процент с прибыли от продажи «ширки». ----- Добавлено 3 октября 2008 г., 11:47:44: http://ord-ua.com/categ_1/article_51644.html | ||
| Tania 2 жовтня 2008 р., 21:12:19 Тема: Можно ли считать бойцов ОУН-УПА ветеранами и героями | OLEX, смишно тоби? | ||
| Tania 2 жовтня 2008 р., 10:24:34 Тема: Можно ли считать бойцов ОУН-УПА ветеранами и героями | OLEX, вси твои ответы, не по теме, и исключительно личностны,и оскорбительны будучи админом сайта, с твоей стороны не красиво давать форумчанам дурный пример, пыши по теме и розкажи нам про Бандеру,як вин геройствував против немцев, а то шось кроме самих бандеровцив нихто про це не чув... | ||
| Tania 2 жовтня 2008 р., 10:14:38 Тема: ПРАВДА ПРО РАСЄЮ | OLEX, пора бы текст поминять..во всих постах пышеш одно и тоже..голосувалы проти януковича | ||
| Tania 1 жовтня 2008 р., 23:25:20 Тема: Можно ли считать бойцов ОУН-УПА ветеранами и героями | OLEX, оты нелюди и есть бандеровцы, ясно шо йихни злочины в Украины зараз замалчуються,запретна тема, а як жеж герои, а такого рода фото тебе не переконують?, ты не бачиш откуда воны взяти, подывысь польски сайты на цю тему, почитай шо поляки пышуть, а литература яка издаеться зараз на Украине, тильки напысана самыми бандерамы,а хто напыше про себе таку правду? | ||
| Tania 1 жовтня 2008 р., 22:24:41 Тема: Можно ли считать бойцов ОУН-УПА ветеранами и героями | Dyrix, ты об этом?
Это герои? ----- Добавлено 1 октября 2008 г., 22:36:18: Вы с бандеровсько литературы цього набралыся? Характеристичною рисою української націоналістичної літератури є оминання теми боротьби УПА проти мирного польського населення Волині й Галичини. На Заході появилося кількадесят так званих регіональних збірників-хронік - Зборівщини, Бережанщини, Тернопільщини тощо. В них вельми багато про боротьбу ОУН-УПА проти більшовиків, трішки проти німців, але нема в них згадок про винищування польського населення. Цього винищування "не зауважив" також Улас Самчук, хоч в час німецької окупації, в час, коли ллялася польська кров не струмками, а цілими ріками, він редагував під німецьким наглядом в націоналістичному дусі газету "Волинь". Та й не дивно, адже він - один з "похідних груп" ОУН-м. Він в той час об‘їхав всю Волинь "На білому коні" (назва книжки, виданої 1965 р. в Нью-Йорку-Мюнхені). Це - або цілеспрямована дезинфор-мація, або ж сором за вчинене. Мабуть одне з другим. | ||
| Tania 1 жовтня 2008 р., 21:04:55 Тема: Можно ли считать бойцов ОУН-УПА ветеранами и героями | OLEX, ты бачив першу дружину Юща, йии давно нихто небачить, то шо вона загибла це не факт, як и не факт шо вона жива, по версии Юща вона в монастырь ушла, чи уверовала стала затворницей шось таке, фактом остаеться тильки те шо йии давно нихто не бачив.
То же можна сказать и про Ривеньского депутата,ну ляпнув чувак,сразуже в укр сми вышла статья- опровержение, як воно було,нам цього николы не узнать. Шо ж касаеться бандеровцив,то тут свидетелей тысячи людей, яки доказують йихни зверства, а це уже факты, украински женщины на йихних глазах убывалы мужей и дитей, а йих специально оставлялы живых шоб помучалысь.OLEX, чи не убывалы бандеровцы тысячи поляков и евреев.. ----- Добавлено 1 октября 2008 г., 21:07:02: OLEX, подывысь внимательно http://www.itmake.net/jednodniowka/filmy/upa.wmv ----- Добавлено 1 октября 2008 г., 21:32:36: OLEX, yellowcard, читайте внимательно http://www.zaistinu.ru/old/ukraine/press/polischuk.shtml?print | ||
| Tania 1 жовтня 2008 р., 19:10:43 Тема: Браузеры! Опрос, обсуждение, анонсы. |
Не правда! Хороший браузер, получше Макстона | ||
| Tania 1 жовтня 2008 р., 19:07:23 Тема: ДУЭЛЬ борьба общественных идей-для тех, кто любит дискуссии | OLEX, ну я когось попрошу його почитать,а може и у нас можна достать я узнаю, ты думаеш це не правда,шо там напысано шо бандеровци,освободылы от фашистких захватчиков большинство городов Украины...или шо ты имееш ввиду
шо именно не пидручнык? ссудя с того шо вы знаете про бандер,так именно цей факт 100%правда!Про позорных героив Украины. | ||
| Tania 1 жовтня 2008 р., 19:01:56 Тема: Можно ли считать бойцов ОУН-УПА ветеранами и героями |
OLEX, яки факты,ты викладував,по теми? Если ты про Русина,так я вже казала,шо може то и не правда,откуда мени знать? А то шо свидетели яки розказують про бандеровски зверства хиба то не факты? Тоби цього мало?То шо розказувалы сами фашисты на Нюрнбергском процессе, тоби цього мало? То шо поляки розказують,це не факты? ----- Добавлено 1 октября 2008 г., 20:13:00: ОУН НА НЮРНБЕРЗЬКОМУ ПРОЦЕСІ Українські націоналісти - спільники військових злочинців гітлерівської Німеччини На жаль і досі є недоступними всі матеріали Міжнародного судового процесу над головними воєнними злочинцями гітлерівської Німеччини в Нюрнберзі, бо вони переважно не опубліковані. Сьогодні можна використати лише збірник матеріалів "Нюрнбергский процесс"[1], який так досі і не завершений. Тут, зокрема, представлені матеріали Абверу і свідчення його керівників з цього приводу. Проте численні матеріали, якими користувалася слідча частина процесу, так нам і досі недосупна, бо перебуває в архівах, чи друкувалась в ряді країн Європи (зокрема, в Польщі) у солідних фрагментах. Цікавим є свідчення генерала Е. Лахузена, одного із керівників Абверу, на засіданні Міжнародного воєнного трибуналу 30 листопада 1945 р. Але спочатку подамо коротку довідку про особу Е. Лахузена. Лахузен фон Вівремонт Ервін народився в 1897 році у Відні в дворянській французько-польській сім‘ї. В роки Першої світової війни Лахузен - лейтенант секретних служб австро-угорської армії, затим - офіцер розвідки. Після розвалу Австро-Угорської імперії працював у службі інформації (служба розвідки Австрійської Республіки). В 1936 р. отримав звання підполковника. Сприяв загарбанню Австрії гітлерівською Німеччиною. Після аншлюсу (приєднання) Австрії до фашистської Німеччини був переведений у відомство адмірала Канаріса - Абвер. Служив спочатку в Абвері-1 (розвідка й контррозвідка), а затим очолив Абвер-2 (диверсії в стані противника). Нагороджений вищим нацистським орденом "Золотий німецький хрест" та іншими нагородами. Наприкінці 1943 р. був посланий на Східний фронт, де командував 41-м єгерським полком. В грудні 1944-го призначений начальником розвідувального бюро 17-го воєнного округу (Відень). В січні 1945 року отримав звання генерал-майора. В травні 1945 р. здався в полон американським військам. На Нюрнберзькому судовому процесі виступав у ролі свідка. Після закінчення процесу його звільнили американці ‘‘в знак вдячності за значну допомогу західним союзникам в час першого Нюрнберзького процесу". В повоєнний період Лахузен отримував австрійську генеральську пенсію і жив у Тіролі (Австрія). Автор мемуарів про тривалу службу в Абвері, які опубліковані в 1958 р. в США. Помер в 1958 р. в Інсбруку (Австрія). І ще важлива інформація. У відомстві Лахузена (Абвер-2) була дивізія спеціального призначення "Бранденбург", яка призначась для організації і проведення диверсій різного характеру в стані противника. В складі полку "Бранденбург-800" були сформовані і діяли спеціаль-батальови "Нахтігаль" і "Роланд", особовий склад яких складався із українських 62 націоналістів. Батальйони призначались для здйснення диверсій і каральних акцій. Отже, керуючи Абвером - 2, якому була підпорядкована дивізія спеціального призначення "Бранденбург", полковник, а затим генерал, Лахузен добре знав про українських націоналістів, діяльністю яких займався безпосередньо. Тепер представимо уривки із стенограми засідання Міжнародного воєнного трибуналу від 30 листопада 1945 р. "Еймен (головуючий в той день на процесі, начальник слідчої частини обвинувачення США, полковник юстиції - В. М.) - Чи говорилось що-небудь, і якщо говорилось, то що саме, про співробітництво з українською групою? Лахузен: - Канаріс отримав наказ від тодішнього начальника ОКВ (Верховне командування збройних сил гітлерівської Німеччини - В.М.), який (тобто начальник ОКВ, генерал-фельдмаршал Німеччини -В.М.) представив його як директиву, явно отриману ним від Ріббентропа, так як ці директиви перебували в тісному взаємозв‘язку з політичними намірами імперського міністерства закордонних справ. Канарісу було доручено викликати в українській Галичині повстанський рух, метою якого б стало винищення євреїв і поляків... ...Після цих розмов в особистому вагоні начальника ОКВ Канаріс покинув вагон і мав ще коротку співбесіду з фон Ріббентропом, який, повернувшись до теми України, сказав ще раз, що необхідно інсценувати повстання чи повстанський рух чином, щоб усі двори поляків були охоплені вогнем і щоб усі євреї були убиті. Еймен: - Хто сказав це? Лахузен: - Це сказав міністр закордонних справ Ріббентррп Канарісу. Я стояв поряд. Еймен: - Ви не сумніваєтесь, хоч би в якійсь мірі, що все було сказано саме так? Лахузен: - Ні, у, мене нема ні найменшого сумніву в цьому. Особливо добре я пам‘ятаю фразу: "Повинні бути охоплені вогнем всі польські двори". Це було у відомій мірі новим. Раніше вживався вираз "ліквідація" и "вбивства"..."[2] І далі: "Еймен: Чи бажає Радянське обвинувачення задати питання свідку? Руденко ( Р. А. Руденко - головний обвинувач СРСР на процесі - В.М.) - Свідку, я хочу поставити Вам кілька питань в порядку уточнення. Чи правильно я Вас зрозумів, що повстанські загони із українських націоналістів створювалсь за директивою німецького верховного командування? Лахузен: - Це були українські емігранти із Галичини. Руденко: - Із яких емігрантів створювались повстанські загони? 63 Лахузен: - Можливо, не звосім правильно гназивати їх загонами. Це були, які розташувались в таборах и проходили напіввіськову чи військову підготовку. Руденко: - I яке ж призначення мали ці загони? Лахузен: - Це були організації, як я вже сказав, які складались із емігрантів української Галичини, і які працювали з відділом розвідки за кордоном. Руденко: - Що повинні були вони виконувати? Лахузен: - Завдання їх полягало в тому, щоб з початком воєнних дій виконувати розпорядження вищих інстанцій, тобто ті директиви, які отримав мій відділ і які виходили від ОКВ. Руденко: - Які ж завдання ставились перед цими загонами? Лахузен: - Ці загони повинні були здійснювати диверсійні акти в тилу ворога й організовувати всеохоплюючий саботаж..."[ 3] Читач, думаю, зрозумів чітко: йдеться тут про приготування гітлерівців до німецько-польської війни 1939 р. і про залучення до цієї акції українських націоналістів із ОУН у воєнних діях проти Польської держави. Особливо виразні свідчення представив на процесі полковник Е. Штольце, заступник начальника Абверу-2 генерала Лахузена. Коротка довідка. Штольце Ервін народився в 1891 р. в Берліні. В час Першої світової війни - солдат-артилерист. З 1923 р. служив в Абвері, спочатку був офіцером в Абвері-1, а затим - в Абвері-2. Заступник керівника Абверу-2 генерала Лахузена. Полковник вермахту. З серпня 1944 р.- заступник начальника диверсійного сектора в Управлінні імперської служби безпеки. З осені того ж року особливо секретним співробітником конаючої гітлерівської тоталітарної системи - начальником "Берлінського району збору доносень". В травні 1945 р. здався в полон радянським військам. Працюючи в Абвері-2, безпосередньо відповідав за зв‘язки в ОУН і керував усіма операцями, в яких брали участь українські інтегральні націоналісти. Свідчення полковника Штольце на Нюрнберзькому процесі 25 грудня 1945 р.: "В березні чи квітні 1941 року мій начальник - керівник відділу Абверу - 2 полковник (нині генерал) Лахузен викликав мене до себе в службовий кабінет і поставив до відома про те, що незабаром передбачається воєнній напад Німеччини на Радянський Союз, і в зв‘язку з цим запропонував мені використати всі дані про Радянський Союз, які мав відділ Абверу-2, для проведення необхідних заходів по диверсії проти СРСР. При цьому Лахузен заявив мені, що необхідно берегти все сказане ним про підготовку нападу на Радянський Союз в найсуворішій таємниці. Далі я отримав вказівку від Лахузена організувати і очолити спеціальну групу під умовним найменуванням "А", яка повинна була займатися підготовкою диверсійних актів і роботою по розкладу в радянському тилу, у зв‘язку з нападом на СРСР, який намічався. 64 В той же час Лахузен дав мені для ознайомлення і керівництва наказ, який поступив із штабу оперативного керівництва збройних сил, підписаний фельдмаршалом Кейтелем і генералом Йодлем (чи генералом Варлімонтом за дорученням Кейтеля, - точно не пам‘ятаю), який містив основні директивні вказівки по проведенню підривної діяльності на території СРСР після нападу Німеччини на Радянський Союз. Даний наказ був вперше помічений умовним шифром "Барбаросса". Надалі всі заходи по підготовці війни проти Радянського Союзу іменувались умовно "Операція Барбаросса". В наказі вказувалось про те, що з метою нанесення блискавичного удару по по Радянському Союзу, Абвер-2 при проведеннi підривної роботи проти СРСР повинен використати свою агентуру для розпалювання національної ворожнечі між народами Радянського Союзу. Виконучи згадані вище вказівки Кейтеля і Йодля, я зв‘язався з українськими націоналістами та іншими учасниками націоналістичних фашистських угрупувань, які перебували на службі у німецької розвідки, і залучив до виконання поставлених вище завдань. Зокрема, мною особисто була дана вказівка керівникам українських націоналістів німецьким агентам Мельнику (кличка "Консул-1" Далі Штольце уточнював: "Для більш успішного керівництва всією розвідувальною роботою німецьких військ, призначеною для вторгення в СРСР німецькою воєнною розвідкою наприкінці травня 1941 р. був організований спеціальний розвідувальний орган під назвою штаб "Валлі", який дислокувався поблизу Варшави. Крім того, була підготовлена для підривної діяльності на радянській території спеціальна військова частина - учбовий полк спеціального призначення "Бранденбург-800", підпорядкований безпосередньо начальнику Абверу-2 Лахузену. В завдання цього створеного в 1940 р. спеціального з‘єднання входило захоплення оперативно важливих об‘єктів: мостів, тунелів, оборонних підприємств і втримання їх до приходу авангардних частин німецької армії. При цьому, всупереч міжнародним правилам ведення війни, особовий склад полку був укомплектований головним чином за рахунок зарубіжних німців, широко використовував застовування обмундирування і зброї армій противника для маскування своїх операцій. В процесі підготовки нападу Німеччини на СРСР командування полку "Бранденбург-800" припасало предмети обмундирування і зброї Червоної армії й організувало окремі загони з числа німців, які знали російську мову. .."[4] (Тут і вище виділено мною - В.М.). Що ж до полку Абверу-2 спеціального призначення "Бранденбург-800", в склад якого входили, як відомо, спеціаль-батальйони "Нахтігаль" і "Роланд", то полковник Штольце, грубо помиляється, коли свідчить, що він комплектується із "зарубіжних німців". Видно, свідок мав на увазі, говорячи про "зарубіжних німців", представників тих народів, які симпатизували фашистам і воювали на їх боці. Бо ж насправді батальйони 65 "Нахтігаль" і "Ррланд", як і весь полк (а затим дивізія) спеціального призначення "Бранденбург-800" із зрадників-кондотьєрів тих народів, проти яких гітлерівська Німеччина вела наступ й агресію - естонці, латиші, литовці, українці, росіяни, калмики, грузини, татари, туркестанці, чеченці. Мов би продовженням, і в той же час значним уточненням висловленого вище, є свідчення того ж полковника Ервіна Штольце радянському правосуддю після того, як він потрапив у радянський полон. Ці неабиякі свідчення зберігаються у Києві в Центральному державному архіві громадських організацій (ЦДАГО) України. Е. Штольце: "...Для підривної діяльності в Польщі ми використовували українських націоналістів. З метою залучення широких мас для підривної діяльності проти поляків нами був завербований полковник петлюрівської армії, білоемігрант Коновалець, через якого в Польщі, областях Західної України здійснювались терористичні акти, диверсії... На початку 1938 р. я особисто одержав вказівки від адмірала Канаріса про переключення наявної агентури з числа українських націоналістів на безпосередню роботу проти Радянського Союзу. Коновалець охоче погодився переключити частину націоналістичного підпілля безпосередньо на роботу проти Радянського Союзу, оскільки вважав, що роботу проти поляків треба також продовжувати, бо ці заходи нами схвалювались. Незабаром полковника Коновальця було вбито. Після вбивства Коновальця український націоналістичний рух очолив полковник Мельник Андрій, якого, як і Коновальця, пізніше було залучено до роботи в німецьких розвідувальних органах..." Запитання: "За яких обставин Мельника було завербовано як агента німецьких розвідувальних органів?" Штольце: "В роботі полковника Коновальця як нашого агента для збереження умов конспірації був завербований, за його рекомендацією, український націоналіст, ротмістр петлюрівської армії Ярий, за кличкою "Консул-2", який нами використовувався як агент-зв‘язківець між нами й Коновальцем, а Коновалець, в свою чергу, як зв‘язковий з націоналістичним підпіллям. Ще за життя Коновальця Ярий був відомий Мельнику та іншим націоналістам, як близкий до Коновальця і як активний націоналіст, тому Канаріс доручив начальнику Абверу-2 полковнику Лахузену через Ярого зв‘язатися з Мельником, який вже на той час переїхав з Польщі в Німеччину. Таким чином, наприкінці 1938 р. чи на початку 1939 р. Лахузену була організована зустріч з Мельником, під час якої останній був завербований і дістав кличку "Консул". Оскільки Мельник мав бути на зв‘язку як агент особисто в мене, то під час його вербування я також був присутнім. Повинен зазначити, що вербування пройшло дуже гладко, бо про діяльність Мельника ми знали в достатній мірі, і він, по суті, був агентом Коновальця в проваджуваній роботі проти поляків..." Тут, для ясності читачам, слід подати коротку довідку про Р. Ярого, якому так довіряли абверівці і провідники ОУН, і який в стосунках ОУН і Абверу (і не тільки цієї органазації, але й гестапо) відігравав неабияку роль. 66 Ярий ("Ярри", "Ріхард", "Ріко" Далі надамо слово E. Штольце: "... Після закінчення війни з Польщею Німеччина посилено готувалась до війни проти Радянського Союзу і тому по лінії Абверу вживались заходи активізації підривної діяльності, бо ті заходи, що проводились через Мельника та іншу агентуру, здавалися недостатніми. З цією метою був завербований відомий український націоналіст Бандера Степан, який в ході війни був звільнений німцями з тюрми, куди був ув‘язнений польськими властями за участь у терористичному акті проти керівників польського уряду. Хто вербував Бандеру я не пам‘ятаю, але останній на зв‘язку перебував у мене. В процесі активізації української націоналістичної діяльності, яку ми проводили через свою агентуру, вже на початку 1940 р. нам стало відомо, про тертя в керівництві націоналістичного підпілля, зокрема, між нашими агентами Мельником і Бандерою і про те, що ці тертя ведуть до розколу націоналістичного руху... "(Тут і вище виділено мною. - В. М.) Далі Штольце в своїх свідченнях зазначав про те, що намагався примирити обох провідників ОУН, що цілком сумнівно. Треба думати, що розкол в ОУН (як про це се вже зазначали, посилаючись на думку Бандери) інспірований гітлерівцями в їх політичних інтересах і здійснювався руками вже згадуваного Ріко Ярого. Штольце продовжував: "... Після нападу Німеччини на Радянський Союз Бандера активізував націоналістичний рух в областях, окупованих німцями, і залучив на свій бік особливо активну частину українських націоналістів..." Запитання: "В якій мірі використовувались українські націоналісти в боротьбі проти партизанського руху, підпілля компартії на окупованій німцями Україні і яке керівництво в цьому було відділу Абверу?" Штольце: "Відділ Абверу активно використовував українських націоналістів у ході всієї війни з Радянським Союзом. З числа українських націоналістів формувались загони для боротьби з 67 радянськими партизанами, поліцією вербувалась агентура з числа українських націоналістів для закидання за лінію фронту з метою диверсії, терору, шпигунства і т. д., однак подробиць усієї цієї роботи я не знаю, бо цим займались безпосередньо абверкоманди, абвергрупи, абверштеллє, спеціально в округах окупованої території. Під час відходу німецьких військ з України по лінії Абверу особисто Канарісом були дані вказівки про створення націоналістичного підпілля (банд) для продовження боротьби проти Радянської влади на Україні, проведення терору, диверсій, шпигунства, спеціально для керівництва націоналістичним рухом залишались офіційні працівники - офіцери й агентура. Були дані вказівки про створення складів зброї, продовольства, тощо. Для зв‘язку з бандами агентура направлялась через лінію фронту а також викидалась на парашутах. Боєприпаси і зброя скидалися бандам на парашутах... "[5] Ці свідчення датовані 29 травня 1945 року. | ||

