| Автор | Автор | ||
|---|---|---|---|
| Helen 17 березня 2009 р., 19:16:46 Тема: Офіційні новини | ПОЛЬЩА СТАЄ ДО НАС ВСЕ БЛИЖЧОЮ
 Під час зустрічі обговорювалися питання культурних стосунків між польськими містами та Прилуками. З цікавими пропозиціями виступила польська сторона про обмін досвідом у сфері місцевого самоврядування. Гості зауважували, що поляки завжди готові прийняти прилуцькі делегації і поділитися вже набутим і корисним для нас досвідом. Окремою звучала тема про вивчення польської мови в загальноосвітніх навчальних закладах міста. Сьогодні польська мова вивчається у двох міських школах та в Центрі творчості дітей та юнацтва. Але польські гості зацікавлено висловлювались про те, аби розширити це коло. І на цьому етапі зустрічі досягнуто відповідного взаєморозуміння. Польська сторона заявила про готовність надавати в разі необхідності допомогу у вирішенні візових питань. РАДИЛИСЬ КОММУНАЛЬНИКИ Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександр Сивенко та керівники комунальних підприємств міста взяли участь у засіданні колегії головного управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації, яка проходила в Головному управлінні агропромислового комплексу обласної державної адміністрації. Обговорювалися підсумки фінансово-господарської діяльності підприємств житлово-комунального господарства. НА ОСОБИСТОМУ ПРИЙОМІ У МІСЬКОГО ГОЛОВИ Проводився особистий прийом громадян міським головою Юрієм Беркутом. На прийомі були присутні депутат міської ради Іван Щербань, начальник управління житлово-комунального господарства міської ради Микола Пряма та директор комунального під-приємства «Прилукижитлобуд» Олександр Мозгов. На прийомі побували 7 мешканців міста. Зареєстровано 5 усних звернень, з них 1 колективне та 1 письмове. Мешканці міста зверталися стосовно ремонту даху будинку по вул.Польовій,110, щодо надання житла, вирішення земельних питань тощо. На 3 звернення міський голова надав роз’яснення безпосередньо під час прийому, решта поставлені на контроль. ВИЖИТИ В УМОВАХ КРИЗИ Відбулась зустріч міського голови з керівниками підприємств основного кола звітності. Під час зустрічі розглядалися питання щодо стану роботи промисловості міста та ринку праці в умовах кризи, щодо співпраці органів місцевого самоврядування, статистичних органів та промислових підприємств міста. Міський голова Юрій Беркут ознайомив промисловців із загальними проблемами, які існують в бюджетній та економічній сферах міста. Більш детально на актуальних проблемних питаннях зупинилися начальник НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта» Віталій Прозур, начальник Прилуцького управління бурових робіт Юрій Кравценюк, директор ТОВ ВТФ «Керамік-Прилуки» Володимир Петренко та директор приватного підприємства «Трансвіт» Сергій Селютін. Начальник управління статистики в Прилуцькому районі Валентина Карапетян довела до відома присутніх інформацію про зміни в статистичних звітах стосовно обсягів виробництва, формуванні економічних показників розвитку території. Заступник міського голови Надія Єременко ознайомила керівників підприємств з проектом Угоди про співпрацю та організацію взаємовідносин між міською радою та підприємствами. Основні положення Угоди направлені на взаємообмін інформацією про розвиток промислової сфери міста, аналіз економічного розвитку, сприяння у вирішенні питань підприємств на регіональному та державному рівнях. Підсумовуючи зустріч, міський голова Юрій Беркут зауважив, що в умовах економічної та фінансової кризи першочерговим завданням кожного керівника є максимальне збереження трудового потенціалу підприємства та своєчасність виплати заробітної плати. 17.03.2009 газета «Прилуччина http://pryluky.org | ||
| Helen 17 березня 2009 р., 19:13:10 Тема: Новости города. | КОЖНА ЛЮДИНА ЗАСЛУГОВУЄ НА ДОСТОЙНЕ ЖИТТЯ І ПАМ’ЯТЬ НАЩАДКІВ...
..Так уже склалося, що про роботу ТОВ “Ритуальні послуги” мало пишуть. Через специфіку діяльності цього товариства, спрямовану на те, аби достойно і з дотриманням відповідних традицій провести покійника в останню путь. І не тільки. Адже до компетенції працівників “Ритуальних послуг”, належить виготовлення хрестів та пам’ятників, а також, відповідно до угоди з прилуцькою міською радою, - прибирання діючих прилуцьких кладовищ. Між іншим, підприємство започаткувало свою діяльність як самостійна структура у 2001 році, відокремившись від виробничого управління комунального господарства міста Прилуки. Відтоді воно надає ритуальні послуги, а також виготовляє та реалізовує ритуальні товари і пам’ятники. 15 березня працівники згаданого товариства, як і всі комунальники України, відзначали своє “професійне” свято (за традицією воно припадає на третю неділю весняного місяця). З цієї нагоди ми поспілкувалися із директором ТОВ “Ритуальні послуги” Іваном Руденком і ширше дізналися не тільки про послуги, а й про сьогодення згаданого підприємства, колектив. - Іване Григоровичу, а скільки працівників налічує ТОВ “Ритуальні послуги”? - Їх кількість залежить від сезону і в теплу пору року досягає 25 чоловік. Це пов’язано із певними виробничими процесами. Приміром, пік на замовлення пам’ятників припадає на весняно-літній період та осінь. Тоді ж існує регулярна необхідність вивозити непотріб із кладовищ, наводити там відповідний лад. Потреба у кадрах назріває сама по собі... Треба сказати, що усі наші працівники – люди сумлінні і добросовісні, які відносяться до своєї роботи досить ретельно. Тому й заслуговують на слова вдячності. - Чи позначається специфіка роботи на повсякденному існуванні працівників ТОВ “Ритуальні послуги” та їх керівництва? - Мабуть, ні. На ритм та якість життя будь-якої людини, перш за все, впливає її характер, звички тощо. Організація похоронної процесії для мене і моїх підлеглих – це наша робота, яку повинні виконувати якісно. Тому, щоб зберегти працездатність, мусимо уникати стресів. Але ж усі ми люди: і переживаємо, і співчуваємо... - Якщо, не приведи, Боже, трапилося непоправне, куди звертатися згорьованим родичам (близьким), аби скористатися послугами товариства? - Коли людина помирає, її близькі із лікарською довідкою про причину смерті та паспортом небіжчика одразу ж мають звернутися до РАЦСу – для отримання свідоцтва про смерть. Останній документ вони зобов’язані пред’явити нам, якщо вирішили скористатися нашими послугами. До речі, у ТОВ “Ритуальні послуги” існують три приймальні пункти: по вул.. Білецького-Носенка, 7 (це основна територія нашого підприємства з виробничими площами), у приміщенні паталого-анатомічного відділення міської лікарні та по вул. Гімназичній, 94. Зрештою, можна просто зателефонувати за номером 5-31-51. Іноді небіжчик ще за життя висловлює рідним та близьким своє бажання стосовно місця поховання: у межах Прилук чи в якомусь іншому населеному пункті. Тому, виконуючи замовлення, наші працівники не раз виїздили у села Прилуччини чи взагалі, до іншого району, області. - Відомо, що у ТОВ “Ритуальні послуги” налагоджене виробництво супутніх товарів... - Так, на підприємстві функціонують кілька цехів. В одному із них виготовляємо дерев’яні труни та хрести, в іншому – пам’ятники: гранітні та з мармурової крихти. Також маємо цех по виготовленню штучних та “живих” вінків на похорони, офіційні заходи... До речі, нині зріс попит на вироби з використанням штучної хвої (вона міцніша і довговічніша). Тож доводиться самим виробляти таку хвою. Для цього закуповуємо поліетиленову та поліестерну плівку і за відповідною технологією накручуємо її на дріт. А от штучні квіти закуповуємо. До слова, основні виробники цих квітів знаходяться у Польщі, Туреччині та Китаї. Причому, останні – найщедріші: квіти, виготовлені у Польщі, у 2 – 3 рази дорожчі за китайські, але якісніші. - Які ще послуги, окрім ритуальних, надає товариство? - На підприємстві є транспортний цех, у якому три автокатафалки, пасажирський автобус, а також екскаватор-завантажувач і самоскид. За допомогою двох останніх транспортних агрегатів вивозимо сміття із цвинтарів і, виконуючи відповідні замовлення, копаємо траншеї, рови тощо. - До речі, про прилуцькі кладовища... Які роботи виконують там працівники підприємства? - Відповідно до угоди з міською владою, крім вивезення сміття, приводимо усі міські діючі цвинтарі в ошатний стан, ремонтуємо доріжки, огорожу тощо... Щоправда не маємо права прибирати занедбані могили, оскільки усі намогильні споруди, відповідно до законодавства, є чиєюсь приватною власністю. І гірко стає, що той “хтось” через власну байдужість отак по-блюзнірськи ставиться до пам’яті близької людини, ігнорує найсвятіший свій обов’язок: прибрати оцю невеличку територію поховання – півтора на два двадцять. Тому іноді доводиться вже нам дослухатися до голосу совісті й тихцем прибирати чужу могилу. Узимку ж наші працівники розчищають доріжки та алеї кладовищ від снігу. Один із обов’язків, покладених на підприємство місцевою владою, – проводити на вічний спочинок людей, що опинилися без дому та сім’ї. У міському бюджеті передбачені відповідні кошти на труну, автокатафалк, копання могили, оплату відповідної праці тощо. Тож всупереч припущенням деяких прилучан про те, що бомжів, як правило, відправляємо до свого вічного пристанища у поліетиленових мішках, зазначу: не в мішках, а в дерев’яних трунах... За державні кошти хоронимо учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни.. - Чи змінилося щось за останній час на ринку ритуальних послуг? Які тепер смаки у замовників? - Складно сказати, адже в кожного – свій гаманець. Комусь по кишені – труна із тополі, оббита простою тканиною, а дехто може розкошелитися і на лаковану, виготовлену із сосни чи дуба. Зазвичай, замовляють труни, оббиті атласною або велюровою тканинами бордового, синього чи коричневого кольорів (чорний давно вже не в моді). Продовжують надходити замовлення на траурні вінки та кошики, обрамлені чорними стрічками з відповідними написами. До речі, про написи. Іноді доводиться пояснювати клієнтові, що писати на стрічці прізвище небіжчика – не зовсім коректно, доречніше вказати його ім’я та по-батькові. Пам’ятаю випадок, коли проводили на вічний спочинок одного з “братків” (це було кілька років тому): його друзі зробили оригінальне замовлення у вигляді величезного вінка вагою близько центнера з написом на стрічці величезними літерами: “Дорогому другу від БРАТВИ”.... Люди купують траурні хустки, косинки, шарфи, лампадки, свічки тощо. Дуже популярні пам’ятники з мармурової крихти із гранітною вставкою, на якій – фото і відповідний напис... - Чи траплялося працівникам “Ритуальних послуг” робити ексгумацію трупів? - Не часто. Зазвичай, раз чи двічі на рік. узагалі-то прах померлого турбувати не годиться, проте, якщо виникає у родичів така необхідність, то... На приклад, одній жінці два роки поспіль снилася її покійна мама і докоряла, що донька поховала її далеко від церкви. Згаданому добродію ми допомогли. Звісно ж, після того, як він оформив відповідні документи... - Іване Григоровичу, послуги, які надає очолюване вами товариство, - вельми специфічні. Що змусило Вас зайняти керівну посаду? І чи не жалкуєте? - Мабуть саме життя. Я навчався спочатку у Прилуцькому агротехнікумі, який закінчив із відзнакою. А далі – у Київський політехнічний інститут і Сумський державний університет . За однією зі спеціальностей я ... шахтар. Щоправда, працювати у шахті не довелося, але ж під час практики щодня спускалися разом із одногрупниками у забій. У шахті – суцільний морок, постійні вологість, вода і протяги. Тож коли піднімаєшся “на-гора” і бачиш білий світ, виникає враження, що ти народився заново... Доля розпорядилася так, що повернувся до свого рідного міста, працював у “комунальній” сфері. Тому коли постало питання перейти на посаду директора “Ритуальних послуг”, не вагався. Адже робота цього підприємства – важлива. Закон буття не перепишеш: люди народжуються і помирають... А відтак їх потрібно проводити на вічний спочинок, причому – так, як вимагають відповідні традиції та звичаї. На це заслуговує кожна людина. І на вічну пам’ять у серцях сучасників та нащадків. Вела розмову Ольга ІВАНЧЕНКО. 17.03.2009 газета «Прилуччина» http://pryluky.org | ||
| Helen 17 березня 2009 р., 18:46:50 Тема: Мова сайту | Шановний OLEX!
оскільки ми поступово завойовуємо світ, просто необхідно якомога швидше перекласти сайт англ мовою. Яскравим аргументом до моїх слів може слугувати лист, надісланий мені Сержем Рабиновичем. Наводжу лише цитату:
| ||
| Helen 17 березня 2009 р., 18:32:01 Тема: Новини в сфері культури | 15 березня 2009 року в Міському Будинку культури відбувся творчий вечір, присвяченйи пам‘яті видатної співачки Анни Герман.
В програмі прозвучали неопубліковані факти з її життя, а також показаний документальний фільм "Светит незнакомая звезда" Солістка Одеської філармонії Владислава Вдовиченко створила атмосферу затишку, любові та романтики, виконавши пісні з репертуару Анни Герман та нагадавши присутнім їх молодість фотозвіт з концерту Знайомимося з Владиславою Вдовиченко ГОЛОСОМ ЛЮБИМОЙ ПЕВИЦЫ О тембре её голоса говорят разное, но все сходятся на том, что «в ней живет голос Анны Герман», что «она – крестная дочь певицы!»… Такое же мнение высказал об одесской певице и пан Збигнев Тухольский: «Голос Влады, действительно, похож на голос Ани, тем более, что она также прекрасно поет и польские песни». И вот, наконец, мы услышали её голос в Москве, правда, в записи, а на днях в редакцию нам прислали вот эту заметку, которая лучше всяких комментариев проиллюстрирует одесские разговоры о певице Владиславе Вдовиченко. Рассказ о Владиславе Вдовиченко, чей голос невероятно похож своей нежностью и тембром на голос великой певицы Анны Герман, мы сочли нужным начать с её рождения. Шел 1973 год (кстати, это был год рождения знаменитой песни «Надежда» Александры Пахмутовой на стихи Николая Добронравова в исполнении Анны Герман – ред.). Родители Владиславы, мать Ариадна Козик, пианистка, отец Владимир Вдовиченко, гитарист, поехали в Ригу, чтобы встретиться с другом – гитаристом ансамбля, гастролирующего вместе с Анной Герман, по необъяснимой случайности к ним в гостинице в длинном джинсовом сарафане спустилась высокая блондинка – это была Анна Герман. Увидев мать Владиславы, беседующую с администратором, она любезно пригласила её к себе в номер, когда узнала, что эта семейная пара – музыканты из Одессы. – Вы из Одессы?.. С Одессой у меня много воспоминаний. Моя мать, Ирма Бренер (Мартенс – в девичестве, ред.), училась, а потом работала в Одесском педагогическом институте, и много рассказывала о красоте вашего моря. Они долго беседовали, как вдруг Анна, нежно улыбаясь, спросила: – Вы ребенка ждете? – нежно протянув руку к животу матери. – Это большое счастье – иметь детей. Мне кажется, у вас родится дочка, а в будущем вы будете гордиться ею. Шло время. И вот, 22 сентября, по церковному календарю – день святой Анны, родилась светловолосая девочка, которой дали имя Владислава. Она очень рано стала заниматься музыкой: в 2 года у неё обнаружили абсолютной слух, а в 6 лет она поступила в ДМШ №9. Осенью 1982 года, через месяц после смерти Анны Герман, вызвали её родителей в школу и объявили: «У вашего ребенка полностью изменился голос: в 9 лет она поет, как взрослая женщина, голосом, напоминающим голос Анны Герман». Преподаватели предложили перевести девочку в специализированную вокально-хоровую школу искусств №1, где лучшие преподаватели старались не нарушить природу её голоса. Для неё специально выделили педагога по композиции, но ребенок уже пишет песни в стиле Анны Герман. В 14 лет она впервые выступила на фестивале польской песни. Тогда певцы уже выступали под фонограмму, но для молодого дарования выдвинули рояль, спросив, «а кто будет вам играть?». «Конечно, я сама», – ответила Владислава. Закончив пение, встала во весь рост, почти как у Анны Герман, поклонилась, – зал приветствовал её стоя. Там же она стала дипломантом республиканского фестиваля польской песни. В 16 лет стала лауреатом радиовещания, как исполнитель эстрадной украинской песни и как композитор. Пела песни Анны Герман, романсы, народные песни, но все этим теплым тембром. Закончила с отличием училище, поступила сначала в Педагогический институт на музыкальный факультет, а после 4 курса перевелась в Одесскую консерваторию – на 3-й курс, вокальный факультет в класс профессора Г.А. Поливановой и доцента Н.П. Рихтер. Сольфеджио и гармонию сдала досрочно, за полгода, спев прелюдию и фугу с листа. Все обучение в консерватории было направлено на классику, пытались изменить тембр, данный от природы. Закончила в 2000-м году консерваторию с отличием. 5 лет проработала солисткой Одесского оперного театра. Ныне работает солисткой Одесской областной филармонии, в настоящее время она переведена со штата на разовое. Вы спросите: почему Владиславу мы не слышали раньше? На радио часто звучали её записи. А гастроли?.. Когда Владислава поступила в училище, ей сразу запретили петь эстраду. В консерватории – опять запрет. И вот... 17 лет молчания на эстраде после такого раннего восхождения. В 2006 году, когда Владиславе было 33 года, во Дворце офицеров готовился концерт памяти Анны Герман. Его организовывал клуб «Эхо любви» памяти Певицы, председатель Л.А. Наговицина. Владислава предложила послушать свои записи, диски для участия в концерте. Голос понравился. На концерте Владиславу услышал директор киевского радио «Голос надежды» Денис Кныш и он предложил ей участие в концертах памяти Анны Герман по всей Украине. Вначале были сборные концерты – их прошло больше 70. Публика со слезами на глазах принимает образ Владиславы – как образ Анны, нежной, скромной женщины, которая не выставляет себя напоказ. В её тембре, мимике, жестах, движениях и нарядах нет ничего лишнего, надуманного. Она доносит образ своей «крестницы» во весь рост, в 180 см. Наверное, поэтому люди, один раз услышавшие голос Владиславы, хотят вновь и вновь услышать эту певицу. Тем временем концерты продолжаются. На некоторых из них побывал супруг Анны Герман Збигнев Тухольский. А летом 2007 года, Владислава гостила в семье Певицы, в Варшаве, принесла цветы на могилу трех женщин: Анны Герман, её матери – Ирмы Бернер, и бабушки – Анны Мартенс. Отрадно, что песни Анны Герман продолжают звучать в сердцах разных поколений, заставляя верить в лебединую верность, давая надежду людям и вселяя в них веру в завтрашний день в наше жестое время. Недавно, 25 августа, мне посчастливилось побывать на концерте Владиславы, посвященного памяти Анны Герман в Одесской областной филармонии. Аншлаг, все билеты были раскуплены. Тысяча мест. Народ все продолжал приходить, слушал песни Владиславы – Анны Герман стоя. Под громкие аплодисменты она пела полтора часа. Слушатели не хотели отпускать певицу, а сидевшие рядом со мной соседи нежно называли Владиславу «доченькой» Анны Герман. Кто знает, может быть, именно в том далеком 1973-м, в Латвии, Анна Герман не только предсказала рождение Владиславы, но и благословила её? И отнюдь неслучайно многие слушатели считают её роль на сцене – продолжением творчества Анны Герман в наши дни.  | ||
| Helen 17 березня 2009 р., 18:18:30 Тема: Достижения сайта! | Ми - популярні! Нас читають і дивляться наші фото!
Одне діло, коли ми просто дивимося статистику, яка показує стільки-то користувачів з УКраїни, Франції, Бельгії і т.д., а інше -коли реальні людий нам пишуть. З вашого дозволу наведу цитату з листа, надісланого мені сьогодні Добрый день helena! Пишет вам солистка Одесской филармонии Владислава Вдовиченко. Спасибо за прекрасные фотографии, которые увидела на вашем сайте, снятые на вечере памяти Анны Герман в г.Прилуки, где я выступала первый раз, всего за 3 года я объездила больше 80 городов Украины с концертами памяти Анны Герман, ведущий Денис Кныш -директор киевского радио Голос надежды. Отправляю вам 2 песни на память в моем исполнении записанные прямо с концерта. Буду рада если вам они понравятся! Также отправляю заметку обо мне из московского журнала, и фото сделанное в Варшаве- на кладбище возле могилы Анны Герман. Вышла ли статья в газете Прилуки посвященная концерту 15 марта памяти Анны Герман с моим участием? Если да, будет ли она размещена в Интернете. С уважением Владислава Вдовиченко Фото і статтю можна проглянути в темі Новини в сфері культури | ||
| Helen 17 березня 2009 р., 14:46:25 Тема: Конкурс Угадай детское фото форумчанина в новогоднем костюме | давайте вже результати! Стас, підганяй народ!!  | ||
| Helen 16 березня 2009 р., 21:54:36 Тема: Фотоконкурс на кращий підсніжник |
краще утримайся, бережи нерви форумчан  | ||
| Helen 16 березня 2009 р., 21:41:05 Тема: Фотоконкурс на кращий підсніжник |
до речі, по знайомій тобі термінології знаєш кого підсніжником називають? 
краще не їздь в найближчий лісок  шукай у місті | ||
| Helen 16 березня 2009 р., 21:30:04 Тема: Новини в сфері культури | Фотополіт у незвідане
Саме під такою назвою відкрилась персональна фотовиставка учня гімназії №5 Дениса Нестеренка. Денис – з кагорти юних максималістів двадцять першого століття. Хоче все дізнатись, все пізнати і в усьому себе спробувати. Так відкрив себе в фотомистецтві, яке вважає просто своїм захопленням. З продемонстрованих світлин доходимо висновку, що це вже майстерність. Роботи не для відпочинку, а для глибокої думки. Кожна з них – індивідуальне бачення світу. Присутні на виставці фотомайстри Віктор Ігнатенко та Віктор Молодий дали професійну оцінку фотороботам. Віктор Молодий підняв питання створення в місті фотоклубу, а іншій Віктор поділився спогадами про ті часи, коли такий клуб був у Прилуках. Цього дня одночасно відбулось закриття виставки братів Дениса та Богдана Власенків. З рук директора бібліотеки Тетяни Іванівни Печеної вони отримали дипломи учасників виставки образотворчого вжиткового мистецтва. А найвразливішим для хлопців стало письмове побажання успіхів американської фотохудожниці Тетяни Давіньйон. Нова виставка на юнацькому відділі МЦБ ім.Л.Забашти буде діяти протягом місяця. Завітайте. 
Матеріали надані працівниками Прилуцької міської бібліотеки імені Любові Забашти | ||
| Helen 16 березня 2009 р., 21:13:36 Тема: Наступні зустрічі форумчан | а що? мене вже із вболівальників викреслили?  всім ДЯКУЮ!  | ||
|
Найрейтинговіше фото
Найбільш обговорюване
В цьому місяці фотографії не обговорювались.
Останні новини
По датіПо коментарям
2021-03-23 (0 коментарів) «Сбиты на взлете»: ликвидация «МиГа» и «Сухого» - бесславный конец российского авиапрома! 2021-03-23 (1 коментарів) В РФ черговий скандал з авіаносцем «Адмирал Кузнецов» 2019-04-24 (0 коментарів) Трибунал ООН призначив дати слухань у справі полонених українських моряків 2018-10-30 (2 коментарів) Ремонт по-російськи 2018-08-22 (0 коментарів) РФ готується підняти з дна моря ракету з ядерним двигуном, що впала при невдалих випробуваннях 2018-03-19 (2 коментарів) Александр Дугин: Мы стремительно летим в чёрную дыру. 2017-08-21 (2 коментарів) WikiLeaks виявився залежним від Росії! 2016-08-02 (0 коментарів) The Economist: Українська гривня перша в світі за недооціненістю: справедливий курс - 7,74 за долар 2016-07-30 (1 коментарів) Росія продає "флешку" об’ємом 50 Мб, яка важить 25 кг! 2016-05-31 (0 коментарів) Ракетний катер «Прилуки» ВМС ЗС України провів перші ходові випробування під час ремонту Останні оголошення
Пропоную: Охоронник вахта
Продам: Wi-Fi Модуль NWF-01 для кондиционеров Hyundai Пропоную: Никах в Бишкеке Продам: Печь Буржуйка, Буржуйки от производителя! Продам: лук оптом Друзі сайту
Відвідувачі
Мебель Прилуки WEB-камери Прилук Новини Прилук сьогодні Вся інформація, що використовується на сайті може розповсюджуватися на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 3.0 License |
Пошук по сайту: Helen
Знайдено повідомлень: 12876
|
TIM TV OnLine
Сьогодні день народження у 1 користувачів: tretij33, Сьогодні віртуальний день народження у 5 користувачів: avvery, GlazOk, PAWLOWICH, dec30, interbusscom, Модератори: Helen, watt, Tyt24vcytki |
|
 |
 |
 |
