| Автор | Автор | ||
|---|---|---|---|
| Helen 5 березня 2009 р., 06:52:30 Тема: Знайомимося з Прилучанами |
так ----- Добавлено 5 марта 2009 г., 18:56:30: СПОГАД ПРО МИКОЛУ КУРИЛЕНКА Моє знайомство з Миколою Івановичем Куриленком відбулося близько двадцяти років тому. Саме тоді, у восьмидесяті роки минулого століття, пожвавився інтерес до історії рідного краю, його історичного минулого, видатних державних і громадських діячів, до представників науки та культури, долі яких тісно пов’язані з Прилуччиною. У культурному житті Прилук цей час позначився створенням краєзнавчого товариства імені В. Маслова та випуском газети «Скарбниця», навколо яких і згуртувались ентузіасти, небайдужі до пошуків скарбів минулого, тобто до дослідження подій та особистостей, розрізнені відомості про яких були розпорошені й знаходилися в різних архівних документах і матеріалах, ще не вивчених і не опублікованих. Микола Іванович став одним із таких ентузіастів. Весь свій вільний час присвятив вивченню історії рідного краю. Був засновником неформального об’єднання захисту та відродження Густинського монастиря, одного з найстаріших і найвідоміших монастирів України, чудовий комплекс архітектурних споруд якого нині є гордістю та окрасою не лише Прилуччини. Багато зусиль доклав Микола Іванович до висвітлення історії культових споруд, монастирів як Прилуччини, так і всієї Чернігівщини. Брався також до подібних досліджень Полтавщини, до якої до 1932 року входив і наш край. Довелося подолати тисячі кілометрів доріг, іноді навіть важко-прохідних. Це коштувало Миколі Куриленку немалих фізичних зусиль, часу та матеріальних коштів. Труднощі його не лякали. Він свідомо присвятив себе цій благородній справі, за яку не брався ніхто з його прихильників і однодумців. Можна з упевненістю стверджувати, що Микола Іванович здійснив у своєму житті заповітну мрію: донести до нащадків ті знання з історії рідного краю, які десятиліттями замовчувалися й були недоступними для більшості його співвітчизників. У цьому й полягає його громадянський подвиг, який він здійснив, долаючи труднощі і різного роду перепони. Скільки корисного для громадськості міг би ще зробити Микола Іванович, та раптова невблаганна смерть вирвала його з наших рядів. Про світлу пам’ять про нього віднині нагадуватиме меморіальна дошка, відкриття якої відбулося 12 лютого поточного року. Анатолій РИЖЕНКО, краєзнавець. Я - ЦЕ ПОЕЗІЯ 
Чергове засідання клубу книголюбів «Джерело» 22 лютого подарувало прилучанам зустріч з талановитою землячкою, поетесою Валентиною Грибенко. Її шлях у літературу розпочався на Полтавщині, звідки родом прилуцька поетеса. А літературний дебют відбувся у передачі українського радіо «Старшо-класник» - ще коли дівчина навчалася у школі. Відтоді поезія стала незмінною супутницею Валентини Іванівни, часом допомагаючи долати життєві негаразди, переживати розчарування й сум. Після переїзду до Прилук творчість отримала новий виток: молода бібліотекарка Валентина Грибенко почала відвідувати літературну студію «Сонячні кларнети», яка познайомила її з неординарними людьми нашого міста, поетами Андрієм Буренком, Василем Охріменком, Оленою Шульгою, Миколою Турківським, Олександром Забарним, Євгеном Постульгою, Катериною Дурас. Це спілкування надихало, давало нову наснагу, змінювало погляди на життя. Сьогодні Валентина Грибенко - знана у Прилуках поетеса, авторка трьох віршованих збірок, керівник літературного гуртка «Дивосвіт» у Центрі творчості дітей та юнацтва. Але вона все ще осягає премудрості поетичного слова, прагнучи досконалості. Творчий вечір Валентини Іванівни зібрав у затишному залі музичної школи давніх друзів поетеси, шанувальників її творчого хисту. З Ніжина приїхав привітати колегу по перу декан педагогічного університету Олександр Забарний, з поетичною присвятою виступив голова літературного об’єднання «Сонячні кларнети» Євген Постульга. Юна чернігівка, лауреат численних співочих конкурсів Надія Саковська виконала пісню «Моя Україна», написану прилуцьким композитором Віктором Вовком на слова Валентини Грибенко. Лунали слова вдячності й щирі побажання від прилучан, закоханих у поетичне слово землячки та членів місцевої «Просвіти», яку багато років очолювала Валентина Іванівна. Високим акордом линула поезія - виконували її студентки Прилуцького педагогічного коледжу ім. І. Франка, вихованки викладача Лідії Скотнікової, котра організувала для книголюбів цей захід. 26 лютого до творчості Валентини Грибенко долучиться й колектив педколеджу: там пройде творчий вечір поетеси. Людмила СМИК. | ||
| Helen 5 березня 2009 р., 06:38:37 Тема: Мистецький конкурс «Книга, що змінила мій світогляд» |
в першому пості указані контакти -зателефонуй і дізнайся | ||
| Helen 4 березня 2009 р., 21:41:20 Тема: Почему они уходят. | уходять, бо знайшли те, що шукали
а хто що шукає - це вже суто індивідуально - одному треба спокійне сімейне життя, діти, сад, город, господарство, іншому пригоди, постійне виділення адреналіну. Якщо любиш - то будеш стараться зробити іншому приємне, задовольнити його бажання в першу чергу, а потім вже свої. Але тут треба не перегнути палку. залишатися при цьому самодостатньою особистістю. Бо іноді саме така поведінка і набридає одному з подружньої пари Якщо вже видно, що почуття послабли, і нічого не можна вдіяти, то як сказала, Марі
| ||
| Helen 4 березня 2009 р., 21:07:51 Тема: Мистецький конкурс «Книга, що змінила мій світогляд» |
якщо Кама-сутра змінила твій світогляд, то ти можеш написать. Може, ще і виграєш! | ||
| Helen 4 березня 2009 р., 21:04:23 Тема: Новини спорту | Спортивні змагання «Гей ви, хлопці, славні запорожці»
23 лютого 2009 року, за ініціативи відділу молоді міської ради, на базі медичного училища відбулися спортивні змагання «Гей ви, хлопці, славні запорожці» до Дня захисника Вітчизни для студентської молоді міста. Юнаки з великим ентузіазмом приймали участь у різноманітних конкурсах: перетягування канату, жим гирі, віджимання від підлоги, естафетах та армрестлінгу. Показовий акробатичний номер демонструвала студентка 2 курсу сестринського відділення Кукса Віта. Всіх присутніх на заході привітали чудовими художніми номерами дівчата - студентки 2 курсу лікувальної справи. В залі протягом усього часу панувала атмосфера дружнього суперництва та святковий настрій. Переможці змагань отримали призи, а учасники – подарунки. http://pryluky.org | ||
| Helen 4 березня 2009 р., 20:04:46 Тема: Молодіжна рубрика | 04.03.2009
Труднощі долаємо разом 2009 рік оголошено Роком молоді. Народна мудрість говорить: «Частина наших вчинків - це розпорядок долі, а іншою частиною доля дозволяє нам керувати самим». Навчити молодь керувати своїми діями, вчинками, почуттями мав на меті круглий стіл «Захистимо дитину. Підтримаємо молодь. Збережемо сім’ю», засідання якого відбулося в затишних стінах центральної районної бібліотеки.  Тема круглого столу продиктована самим життям. Наближається весна, і молодь дає волю своїм почуттям, включає «зелене світло» на вседозволеність, не задумуючись про наслідки і відповідальність перед рідними, суспільством, законом, про спустошену душу та внутрішні протиріччя, які супроводжуватимуть її все подальше життя. В роботі круглого столу взяли участь лікар-гінеколог жіночої консультації Раїса Титар; спеці-алісти Прилуцького районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Наталія Моляр і Олена Ільїна; настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Віталій; начальник відділу культури і туризму Прилуцької райдержадміністрації Артем Аніщенко, а також учениці професійного ліцею та їх куратори. Дівчата мали змогу переглянути відеофільм «Коли дівчинка стає дорослою» з фаховим коментарем лікаря, та обговорити його. З виступу настоятеля храму отця Віталія присутні дізналися про ставлення церкви до позашлюбних статевих стосунків. Доповнюючи виступ Раїси Олегівни, священик на прикладах довів, що лікар відповідає за фізичне здоров’я людини, а церква - за її духовність. Статистика, наведена спеціалістами соціальних служб, приголомшила всіх. Адже сьогодні в країні проживає близько 100 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З них близько 12-15 тисяч - тих, від кого відмовилися батьки в перші хвилини життя. Основною причиною відмов є відсутність житла та підтримки з боку сім’ї, психологічна криза. Приблизно дві третини випадків відмов - від самотніх матерів, позбавлених чоловічої підтримки. Олена Анатоліївна і Наталія Володимирівна розповіли про молодих мам з району, які з різних причин потрапили в складні життєві обставини. І хоча їхніми долями наразі опікується Чернігівський обласний центр матері і дитини, ці дві чудові жінки роблять все можливе, щоб об’єднати їхні сім’ї та допомогти молодим мамам вистояти. На завершення круглого столу відбувся диспут між Артемом Аніщенком та студентками щодо того, якими вони бачать своїх обранців і що потрібно робити вже зараз, аби почуватися щасливими. У ході розмови дійшли думки, що потрібно починати з себе, постійно удосконалюючись та працюючи над собою. Артем Юрійович довів на практиці: сила думки творить чудеса, але ці думки повинні мати правильне спрямування. Ведуча круглого столу - заступник директора по роботі з дітьми Валентина Тарасенко - підбила підсумок його роботи, наголосивши: «Всі повинні пам’-ятати, що навіть спіткнувшись в житті, в хвилини розчарувань і відчаю - вихід є!» Це, в першу чергу, наші рідні, а також соці-альні служби для сім’ї, дітей та молоді, які діють в місті, в районі й області. Лідія КАЛІНА, бібліотекар ЦРБ. | ||
| Helen 4 березня 2009 р., 19:08:28 Тема: Новини з міськвиконкому | 04.03.2009
На благо и во имя он имеет право Открытое письмо к мэру города и депутатам горсовета Прочитав статью в газете «В двух словах» от 26.02.09 «Маю право, бо я - прилучанин», я был крайне удивлен той атмосферой, которая нагнетается вокруг имени мецената Ю. Коптева. К сожалению, я не видел с экрана телевизора сессии, о которой идет речь, поэтому не могу знать точно, что на ней происходило. Но то, что Ю. Коптев из Москвы приезжает на сессию, вникает в дела города, советует, решает вопросы - это пример для многих, подтверждение его активной деятельности в пользу прилучан. Его деятельность вписана в историю Прилук, области, страны. Уважаемые депутаты, кто из вас может показать, что вы сделали? Вы все вместе навалились на мэра и не сумели свалить, а теперь - на мецената? Сконцентрируйте свои силы и направьте их на благородное дело: спасите завод «Белкозин». Единственный завод в Украине, который надо национализировать, пока не упал на колени он и 700 его рабочих и служащих. Завод не отапливается, оборудование морально и физически устарело, зарплата задерживается. Вы должны быть рядом с заводом! Или же ждите, пока рабочие возьмут в свои руки решение проблемы. А ведь такие события уже происходят в промышленных регионах Украины. Да, у Ю. Коптева есть финансовые возможности. Так не мешайте ему делать то, чего вы не можете или не хотите. Прислушайтесь к нему, у него есть опыт практической работы. Ему уже сейчас, при жизни, надо ставить памятник в городе - за то, что он сделал, делает и будет делать, невзирая на подножки. Объясните, уважаемые депутаты, открыто, в газете, чем он вам не угодил, кому он мешает своими советами? А на звонки в газету с вопросом: «Какое он имеет право?» я отвечу: Юрий Коптев сейчас не только имеет право, но после всего, что он сделал для Прилук, просто обязан, да, именно обязан жить жизнью города, его проблемами, и решать их. Он сделал первые шаги и будет идти дальше. А всем депутатам надо подставить меценату свое плечо и поддерживать в его начинаниях. Вы соберитесь все вместе и посетите «стадион», которого нет. Посмотрите, оцените, в каком он состоянии. А ведь стадион - так же, как гостиница и Дом культуры - служит визитной карточкой города. На стадионе уже нет директора и рабочих, которые фанатично поддерживали порядок на территории. Скоро не будет и футбольного поля, которое опекал В. Дубиль, дорожки разрушаются. За всем этим стоят наши дети, молодежь, которые придут туда. А там - разруха, пустырь, и все надо будет начинать сначала. Вот куда направьте свою бурную деятельность и организуйте на это мэра города. И если я громко сказал о памятнике Ю. Коптеву, то я очень тихо сказал о вашей депутатской бездеятельности. Так вот, чаша весов - в пользу Ю. Коптева! Сделайте так, чтобы и вы могли гордиться, и гордились бы вами! Р.S. В своих публикациях в этой газете я неоднократно призывал депутатов к диалогу на ее страницах, в том числе - и по вопросу, связанному с деятельностью Ю. Коптева. В этих статьях звучала и реклама деятельности мецената, хотя он в этом и не нуждается. Но вот на практике оказалось, что он еще нуждается в защите. Уважаемые прилучане, какая ваша позиция? Выразите ее, расскажите, как вы оцениваете деятельность мэра и депутатов в этой ситуации. А. НАЗАРИНА. | ||
| Helen 4 березня 2009 р., 19:00:06 Тема: Знайомимося з Прилучанами | 04.03.2009
Крізь березні й роки  Прилучанка Ніна Попова все своє життя, всю трудову діяльність присвятила рідному місту, працюючи задля його розвитку й процвітання. Зараз, перебуваючи на заслуженому відпочинку, з головою занурилася у домашні турботи, обігріваючи власною любов’ю близьких людей. Подвір’я Попових зустріло мене струнким рядочком молоденьких яблуньок, що вже прокидалися від зимового сну, готуючись зустрічати свою юну весну. І уявилося, як через місяць рясним квітом забіліють і ці яблуньки, і садочок під вікнами ошатного будинку - так у ньому й у самому повітрі, що сповнює це затишне обійстя, витає неповторна березнева атмосфера. А в ній - відродження, життєствердження, пробудження... «Люблю я домашні турботи, - каже господиня. - Дуже люблю квіти, влітку увесь наш двір буяє трояндами». Ця любов у Ніни Степанівни - з дитинства. Змалечку займалася господарством, повчить уроки - і на город. І хто знає, що більше любила - працювати чи вчитися. Та вибір зробило саме життя: раптово помер батько, й матеріальна скрута змусила 16-річну дівчину залишити навчання і влаштуватися на роботу на тютюнову фабрику. Працюючи вдень, увечері відвідувала вечірню школу. А через рік випала нагода за направленням підприємства вступити до Краснодарського тютюнового технікуму. І, не вагаючись, Ніна Степанівна поїхала на Кубань. «Закінчивши технікум, працювала на рідному підприємстві, - пригадує. - Потихеньку росла. Доросла до начальника цеху, і пішла з фабрики - у 1975 році запросили мене на роботу у виконком». Сповна віддавалася роботі й завідуючи загальним відділом виконкому, і обіймаючи посаду голови профспілки працівників державних установ - адже по-іншому працювати просто не могла. А ще не припиняла вчитися: щоденно, щогодини, бо найкращим вчителем тепер стала трудова діяльність, яка дала можливість втілювати й удосконалювати на практиці знання, набуті в Київському інституті народного господарства. «Коли Анатолій Васильович Шамрай вдруге став міським головою, він запропонував мені спробувати себе у якості секретаря міської ради та виконкому», - ділиться спогадами жінка. Згодом ця посада була розділена, Ніну Попову обрали депутатом міської ради і її секретарем. Починання, що втілювали в життя з управлінською командою Анатолія Шамрая, продовжилися та набрали обертів, коли мером Прилук став Микола Бабій. Активно створювалися комітети самоорганізації населення у мікрорайонах Прилук, було затверджено міську символіку - герб і прапор, запроваджено Почесний знак «Честь і слава» й звання «Почесний громадянин Прилук», котрими і зараз вшановуються найдостойніші прилучани. Зробили немало, й велика заслуга в тому, за словами Ніни Степанівни, - у тісній співпраці депутатського корпусу та міської адміністрації: «Ми разом вирішували усі прилуцькі проблеми. Відбувалися навчання депутатів, вони часто їздили обмінюватися досвідом до інших міст, й кращі надбання українців та закордонних колег разом втілювали у Прилуках». Яскравий приклад тому - Воздвиженський ярмарок, що відродився із забуття й нині став незмінним атрибутом прилуцької осені, прославляючи на всю Україну наше місто. А яким подарунком городянам був Жіночий вернісаж «Сузір’я прилучанок», започаткований за безпосередньої ініціативи Ніни Попової! Він відкрив для земляків справжніх прилуцьких героїнь - простих жінок, котрі досягли у житті та справі, якою займаються, воістину високих рубежів. Інше добре починання - Клуб ділових жінок, на засіданнях якого у неформальній обстановці ділилися здобутками та переймали досвід кращі представниці різних галузей життєдіяльності Прилук. З легкої руки Ніни Попової у місті почали функціонувати благодійний фонд «Здоров’я», кредитна спілка «Криниця» (нині - «Чернігівська»), Територіальний центр по наданню допомоги малозабезпеченим громадянам.  «У той період ми проводили дуже багато навчань: вчилися самі й навчали кадрових спе-ціалістів. У Києві та Черкасах діяли організації, куди їздили здобувати фахові знання прилуцькі управлінці. Школу муніципального управління організували й при виконкомі, при мені пройшло чотири потоки молоді; кращі випускники зараховувалися до резерву, частина з них і досі працює у відділах та управліннях міської ради», - розповідає колишня секретар міськради. Тоді ж у Прилуках почали з’являтися перші сміттєприймальні пункти, відкривалися приватні магазини, офіси та банки, місто потроху відроджувалося й оновлювалося вперше за останні роки. Нинішні Прилуки зовсім інші, ніж десятиліття тому. Ніна Попова надзвичайно любить і вболіває за своє місто, адже воно для неї - найрідніше на землі. Тут - її батьківщина, її сім’я. Завжди поруч чоловік Володимир Іванович, з яким познайомилася ще під час роботи на тютюновій фабриці, де обоє працювали, й разом з яким пережили багато радощів та смутків на широких дорогах долі. А ще є в родині давня добра традиція: збиратися щороку у Прилуках усією сім’єю. А вона чимала: син Олег, онуки Саша й Діма, сестри зі своїми дітьми та онуками. Таких зустрічей Ніна Степанівна надзвичайно чекає. Вона із задоволенням приймає гостей, і вони - не рідкість у домі Попових. Адже Ніна Степанівна не мислить себе на самоті, без людей. Для них жила, для них все життя працювала, віддаючи їм частинку власного серця. Людмила СМИК | ||
| Helen 4 березня 2009 р., 18:43:46 Тема: Новини в сфері культури | 04.03.2009
Краса врятує світ Мистецтво виникло задовго до того, як склалося саме це поняття. Люди малювали та співали, прикрашали своє житло і танцювали, ще не розуміючи, що займаються мистецтвом. Те, що нині визначається цим словом, було настільки тісно пов’язане з працею та побутом древніх, що не вважалося за особливий вид людської діяльності. Поступово на зміну поняттям «ручне ремесло», «майстерність» прийшло поняття «мистецтво» в значенні «художня творчість». Це явище суспільне і за своїм походженням, і за завданнями, яким воно служить. Мистецтво - це одночасно пізнання світу, творчість, зміна дійсності за законами краси. Нині важко уявити собі людину, яка б не цікавилася мистецтвом. Сучасній молоді найбільше до вподоби музика та «вогненна мова» танцю. Ними захоплюються й підлітки, що відбувають покарання в Прилуцькій виховній колонії. З ініціативи директора клубу Анатолія Нехая в установі створений гурток сучасного естрадного танцю. Неод-норазово його учасники виступали перед публікою, хоча їхня танцювальна програма ще не досить досконала. Тому не випадково адміністрація установи при найменшій можливості запрошує танцювальні колективи відвідати колонію. Це дає змогу не тільки урізноманітнити дозвілля вихованців, а й дозволяє аматорам сцени поспілкуватися з учасниками танцювальних колективів, попросити у них допомоги при вивченні елементів танцю.  Цього разу до Прилуцької ВК заві-тали учасники танцювальних колективів нашого міста «Іскорка» та «Ритм» під керівництвом Валентини Тищенко і столичного балету «Тодос» на чолі з Андрісом Капінишем. Це було справжнє свято краси! Вихованці побачили народні й бальні танці у виконанні прилучан та киян. «Я вчу танцюристів володіти своїм тілом, бути пластичними і виразними, гармонічно зливатися з своїм партнером, - сказала Валентина Леонідівна. - Адже народні танці тісно пов’язані з музикою, її змістом, ритмом, композицією, а деякі з них виконуються навіть без музичного супроводу. Виразні рухи народного танцю дали життя майже всім па класичного балету. Тож можна сказати, що артисти «Тодосу» черпають матеріал із народної танцювальної творчості як із вічного джерела». «Тодос» відзначився граціозністю, м’якістю ліній, поетичністю. Артисти танцювали темпераментно, динамічно, захоплюючи глядачів то пристрастю, то ліризмом. Недаремно ж говорять, що танець - це свято для очей, і щоб отримати естетичну насолоду, достатньо усього кількох миттєвостей. А для того, щоб створити прекрасне, часто потрібні місяці й навіть роки самовідданої праці. Цю важливу і надзвичайно благотворну для розвитку особистості істину - про нерозривний союз праці й творчості, праці й краси - учасники художньої самодіяльності пізнають з власного досвіду. А це значить, що з установи на свободу вийдуть підлітки, які не тільки мають освіту, професію, а й є культурними, творчими людьми, котрі набули потребу бачити, відчувати і створювати прекрасне, яке потім внесуть в свою працю і в свої відносини з людьми. Валентина ЗАГРЕБЕЛЬНА, методист Прилуцької виховної колонії | ||
| Helen 4 березня 2009 р., 18:38:27 Тема: Новини спорту | 04.03.2009
Прилучани-чемпіони і призери Всеукраїнський легкоатлетичний турнір пам’яті Героя Радянського Союзу Г. С. Кагамлика пройшов у Гребінці (Полтавська обл.) 20-21 лютого. Він зібрав 25 команд з Полтавщини, Сумщини, Чернігівщини, Черкащини, Київщини, Кіровоградщини. Учні 1992-1993 та 1994-1995 років народження змагалися на легкоатлетичних дистанціях, в бігу з бар’єрами та стрибках. Добре показали себе прилучани - вихованці легкоатлетичного відділення ДЮСШ. Так, чемпіонами змагань стали: Богдан Паляниця (біг на 60м з бар’єрами), Мирослава Білик (стрибки в довжину), Ярослав Луценко (біг на 800м) та Євген Григор’єв (потрійний стрибок). До трійки призерів також увійшли Тарас Зінченко, Олександр Дідур, Олена Лесніченко, Сніжана Назаренко, Олександр Михайличенко. Участь команди прилучан у змаганнях стала можливою завдяки підтримці кафе «Флагман» (підприємець Олександр Судакін). Анатолій РАКЕТСЬКИЙ, старший тренер відділення легкої атлетики ДЮСШ. | ||
|
Найрейтинговіше фото
Найбільш обговорюване
В цьому місяці фотографії не обговорювались.
Останні новини
По датіПо коментарям
2021-03-23 (0 коментарів) «Сбиты на взлете»: ликвидация «МиГа» и «Сухого» - бесславный конец российского авиапрома! 2021-03-23 (1 коментарів) В РФ черговий скандал з авіаносцем «Адмирал Кузнецов» 2019-04-24 (0 коментарів) Трибунал ООН призначив дати слухань у справі полонених українських моряків 2018-10-30 (2 коментарів) Ремонт по-російськи 2018-08-22 (0 коментарів) РФ готується підняти з дна моря ракету з ядерним двигуном, що впала при невдалих випробуваннях 2018-03-19 (2 коментарів) Александр Дугин: Мы стремительно летим в чёрную дыру. 2017-08-21 (2 коментарів) WikiLeaks виявився залежним від Росії! 2016-08-02 (0 коментарів) The Economist: Українська гривня перша в світі за недооціненістю: справедливий курс - 7,74 за долар 2016-07-30 (1 коментарів) Росія продає "флешку" об’ємом 50 Мб, яка важить 25 кг! 2016-05-31 (0 коментарів) Ракетний катер «Прилуки» ВМС ЗС України провів перші ходові випробування під час ремонту Останні оголошення
Пропоную: Охоронник вахта
Продам: Wi-Fi Модуль NWF-01 для кондиционеров Hyundai Пропоную: Никах в Бишкеке Продам: Печь Буржуйка, Буржуйки от производителя! Продам: лук оптом Друзі сайту
Відвідувачі
Мебель Прилуки WEB-камери Прилук Новини Прилук сьогодні Вся інформація, що використовується на сайті може розповсюджуватися на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 3.0 License |
Пошук по сайту: Helen
Знайдено повідомлень: 12876
|
TIM TV OnLine
Сьогодні день народження у 1 користувачів: WSEDTY, Сьогодні віртуальний день народження у 6 користувачів: NIKOLIA, Freja, Vedya, axel_frost, solin59, solim59, Модератори: Helen, watt, Tyt24vcytki |
|
 |
 |
 |
