3 червня 2012 р. | Автор: crok | Переглядів: 3323 | Коментарів: 1
25 травня сталася епохальна для світової космонавтики подія: вперше приватний космічний корабель здійснив вантажний рейс і успішно пристикувався до МКС. Скоріш за все, апарат Dragon компанії SpaceX на довгий час стане основним транспортним засобом, який доставляє екіпажі і вантажі на борт Міжнародної космічної станції. В майбутньому він суттєво вплине на космічні програми не тільки США, але і Росії.

Із закриттям американської програми Space Shattle Росія виявилась монополістом у космічних перевезеннях, адже була єдиною державою, яка надавала послуги доставляння екіпажів та вантажів на МКС. Російські космічні генерали радісно потирали руки та вже рахували майбутні прибутки від цієї діяльності, адже за їхніми даними США не мали на той момент якихось більш-менш розроблених альтернативних космічних апаратів, здатних замінити Space Shattle чи щось подібне. Про це а також про перевагу Росії у космічних розробках повідомляв російський сегмент Інтернету. Всіляко підкреслювалась думка про те, що Америка зможе щось запропонувати не раніше 2020 року. Прихильники такої думки вказували на той факт, що американська економіка ще не вийшла із кризового стану, а якщо й вийде, то не скоро набере обертів і тому космічні програми не будуть першочерговими. Хоча більш-менш серйозні аналітики в Росії припускали, що США навряд чи погодяться із таким станом речей у космічних справах і вони напевно мають відповідні розробки.

Але у Росії не брали до уваги приватні американські компанії, які працюють у космічній галузі. Вважалося, що до такого рівня вони ще не дійшли, і американський уряд навряд чи буде спиратися на їхні розробки. До того ж не було ніяких повідомлень про успішне випробовування космічних вантажівок приватними компаніями.

Та, як бачимо, все сталося набагато швидше, можна сказати - просто блискавично! Останній політ шатла завершився 21 липня 2011 року, а вже 25 травня 2012 року США успішно випробували приватний апарат Dragon. І не просто випробували - вони з допомогою цього апарата відправили на МКС корисний вантаж а також повернули на землю дороге обладнання, яке відпрацювало свої завдання. Також в процесі польоту було успішно випробуване перспективне обладнання, яке американці планують використовувати у своїх подальших місіях на Місяць, Марс, або астероїди...

31 травня Dragon здійснив успішну посадку у води Тихого океану на відстані близько 750 км від міста Лос-Анджелес. Корабель, що успішно відлітав, був підібраний рятувальними судами і відправлений для вивчення фахівцям НАСА і SpaceX.

Таким чином, перша місія приватного космічного корабля завершилася повним успіхом. До сих пір тільки чотири держави (США, Росія, Японія і ЄС) могли збирати і виводити на навколоземну орбіту вантажні кораблі. Тепер це доступно і комерційній компанії, причому плани у SpaceX набагато масштабніші, ніж "підробіток" космічним візництвом.

Що ж являє собою Dragon, який так успішно з першого разу прилетів у американську космонавтику? За повідомленнями російських джерел, багатьом неспеціалістам космічний корабель Dragon може здатися кроком назад у порівнянні з величезним багаторазовим 100-тонним шатлом, який міг виводити на навколоземну орбіту до 24 т вантажу і повертати рекордні 14 т. Хоч космічний корабель компанії SpaceX може піднімати і повертати набагато менше вантажу, ніж шатл, за цілим рядом параметрів високотехнологічний Dragon перевершує дуже дорогий і складний шатл. Dragon зроблений з розрахунком на майбутні далекі польоти і новітні технології посадки не на парашуті, а на струмені реактивних двигунів. Для того, щоб зрозуміти в чому новизна "дракона", порівняємо його з радянсько-російським "Союзом", який до цього дня використовується для доставляння людей на МКС.

Перш за все, спусковий апарат "дракона" відрізняється великим об‘ємом герметичного відсіку - 10 куб. м. Це дозволяє перевозити до 7 астронавтів, у той час як в тісний (близько 4 куб.м) герметичний відсік апарату, що спускається, "Союзу-ТМА" поміщаються тільки 3 космонавта, причому це після доопрацювання, інакше рослі американські астронавти туди просто не влазили. У цьому плані переваги Dragon зрозумілі - йому потрібен один рейс для зміни екіпажу МКС, а не два, як "Союзу". Завдяки сучасній електронній начинці всередині "дракона" мінімум виступаючих панелей і ящиків з обладнанням, що підвищує комфорт екіпажу і зручність спостереження через широкі 30-см ілюмінатори. Крім того, у Dragon-а в стикувальному вузлі великий перехідний люк шириною 1,3 м, в той час, як у "Союзу" він шириною всього 80 см, що ускладнює вантаження/розвантаження, особливо великогабаритного устаткування.

Крім великого обсягу герметичного апарату, що спускається, у Dragon-а є негерметичний транспортний модуль, що не повертається на Землю, об‘ємом 14 м3. У "Союзу" такого модуля взагалі немає, хоча є так званий побутовий відсік об‘ємом близько 5 м3, в якому знаходиться вантаж і стикувальний вузол. В цьому плані конструкція Dragon набагато досконаліша: "Союзу" при посадці доводиться "викидати в утиль" вартісний герметичний відсік, в якому при цьому не розмістиш ніякого великого устаткування. У свою чергу, в негерметичний і дуже простий по конструкції великий модуль "дракона" можна встановити найрізноманітніше обладнання, наприклад, телескоп, супутник, додаткове пальне і кисень для дальніх польотів. Розроблено спеціальний розширювач даного відсіку, що збільшує його об‘єм до значних 34 м3 (це в 3 з гаком рази більше салону пасажирської "Газелі"). У перспективі це дає можливість здійснювати далекі польоти, наприклад до Місяця, Марсу або астероїдів. Dragon оснащений паливними баками місткістю 1290 кг, що більш ніж на третину перевищує "Союз" ("Союз-ТМА" 900 кг).

Ну і, звичайно, в транспортному варіанті Dragon по головному показнику - вантажопідйомності - виграє навіть у транспортного корабля "Прогрес": перший може підняти на орбіту 6000 кг вантажу і повернути 3000 кг, а другий тільки 2000 кг і нічого не може привезти назад. Пілотований "Союз" може повернути на Землю всього лише близько 100 кг, що занадто мало для сучасних наукових експериментів і перспективного промислового виробництва на орбіті.

З першого рейсу Dragon привіз непотрібні на МКС панелі управління, наукові записи, кабелі, балони, обладнання для експериментів SETA-2, MSL-CETSOL і MICAST. Все це дороге спорядження в іншому випадку просто було б завантажене на "Прогрес" або у побутовій відсік "Союзу" і згоріло в атмосфері.

Dragon має 18 ракетних двигунів Draco, що працюють на суміші чотириокису азоту (окислювач) і монометілгідразіна (паливо). Ці двигуни "знімають" космічний корабель з ракети-носія в разі нештатної ситуації, а також дозволяють маневрувати в космосі. Крім того, в перспективі Dragon буде здійснювати посадку не за допомогою парашутів, а на ракетній тязі, як "серйозні" кораблі у фантастичних фільмах. Така схема посадки також стане в нагоді і для приземлення на безповітряні небесні тіла або Марс, де атмосфера розріджена і вимагає парашутів дуже великої площі.

Ракета-носій Falcon-9, яка підняла в космос Dragon, також розроблена компанією SpaceX і відноситься до того ж класу важких ракет, що й російський "Протон-М". Вона може піднімати на низьку навколоземну орбіту до 10 т вантажу, а в майбутньому отримає унікальну систему порятунку першого ступеня за допомогою ракетних двигунів.

Пілотована версія космічного корабля Dragon повинна стартувати після 2015 року, а поки перший приватний космічний корабель буде удосконалюватися і одночасно виконувати вантажні рейси на МКС. В майбутньому SpaceX планує відправити свій корабель до Місяця, Марсу, астероїдів і скласти конкуренцію "урядовому" кораблю Orion, який розробляється компанією Boeing і від початку розрахований на далекі польоти. Не виключено, що вже в найближчій перспективі багаті корпорації будуть нарівні з урядами найбільших країн освоювати космічний простір.

А що ж Росія? Адже ні про які новітні розробки мови не йде, навіть у вигляді так званих "несанкціонованих витоків", розрахованих на просте напускання диму в очі. Російська економіка поступається американській за всіма параметрами та й знаходиться у значно важчому стані. А, враховуючи невдалий запуск автоматичної міжпланетної станції «Фобос-Грунт» та непоодинокі невдалі запуски військових балістичних ракет, можна сказати, що російська космонавтика базується на старих, ще радянських розробках і технологіях. Вони були свого часу дуже добре відпрацьовані, до речі - за гроші всіх республік, що входили до Радянського Союзу. А ось сучасна космонавтика Росії втратила ту культуру виробництва, яка була колись при Союзі. З цим погоджуються навіть російські спеціалісти. Та й змінились економічні пріоритети самої Росії. Тому, незважаючи на гучні заяви російського керівництва, можна стверджувати, що Росія залишилась із старими союзними розробками, які поки що відповідають необхідному технічному рівню, і у першу чергу - надійності. Але життя, як то кажуть, не стоїть на місці, те ж саме можна стверджувати й про технології. А от на нові системні розробки космічної техніки в Росії у найближчі роки чекати, нажаль, не доводиться.

За матеріалами мережі Інтернет.