Засновником Росії був… Китай!

Російський історик Ключевській небезпідставно вважав Андрія Боголюбського, князя Суздаля або Залісся, як називалася в ХІІ столітті сучасна Центральна Росія, першим власне російським князем. „З Андрієм Боголюбським великорос вперше вийшов на історичну арену”, – писав російський історик Ключевський. Нещодавно від дня „виходу великороса на арену” минуло 850 років – 1156 року Андрій Боголюбський стає князем Залісся – Володимиро-Суздальського князівства.

З ХІІ століття нащадки старшого сина Володимира Мономаха – Мстислава Великого (1125-1132 рр.) княжили переважно в Україні, та все ще періодично залежних від Києва Смоленську та Новгороді, а нащадки молодшого сина – Юрія Довгорукого – дедалі більш автономно керували в Заліссі (сучасній Московській та навколишніх областях Росії).

Чому ж така велика увага цьому князеві? Річ у тім, що до нього всі князі династії Рюриковичів традиційно вважали, що їхня Батьківщина ("отчина" – це Русь, тобто земля сучасної Київської, Житомирської, Чернігівської, та частин Черкаської і Полтавської областей. Руссю в ті часи називалася лише ця територія Центральної України, а починаючи кінця 12 століття – і Західна Україна. Вся решта земель, підконтрольних Рюриковичам (Залісся, Новгород, Полоцьк, Псков тощо) Руссю не вважалися, а, отже, не були й Батьківщиною чи отчиною для князів-Рюриковичів.

Всі князі династії зобов‘язані були берегти цю землю, посилаючи дружини воювати на користь Києва навіть з тих земель, де степовиків ніколи й не бачили.

Літопис повідомляє зворушливу історію, коли князь Ростислав, онук Володимира Мономаха, який все життя княжив у далекому Смоленську, відчувши, що вмирає, сказав: "Не можу я тут лягти. Повезіть мене до Києва. Якщо мене Бог візьме в дорозі, то покладете мене, за отчим благословінням, у Церкві святого Феодора (у Києві). Якщо ж Бог відпустить недугу сю, то пострижуся в Печерському монастирі".

Коли іншого князя – сина Володимира Мономаха, прагнули вигнати з Русі і відправити до Курська, він сказав: "Я волю на своїй отчині смерть прийняти. Краще мені смерть з дружиною на своїй отчині і дідізні узяти, ніж Курське княжіння".

Саме Андрій Боголюбський, засновник села Боголюбово під Суздалем, та його нащадки, переступили цю традицію, якій всі князі династії Рюриковичів були вірні три століття – вважати Київ і Київщину своєю єдиною Батьківщиною.

Батько Андрія Боголюбського, Юрій Довгорукий, який майже все життя княжив у Заліссі, докладав усіх зусиль, щоб заволодіти Києвом. Однак Юрій Довгорукий був князем-невдахою – його тричі виганяв з Києва молодший від нього Ізяслав Мстиславич.

Син Юрія Довгорукого Андрій уже не хотів жити на Русі. „Пішли додому затепло, на Русі нам місця нема”, - казав він батькові, який, попри все, тримався мрії про Київ. Андрій Боголюбський, вихований усе життя в Суздалі, вже не вважав Русь своєю Батьківщиною. Тим більше, що він був сином половчанки, дочки хана Аєпи. Зовнішність суздальського князя, відтворена радянським ученим Герасимовим по його останках, досить характерна для походження князя. А на той час більших ворогів, ніж половці, у Києва і Русі не було.



Сам Андрій Боголюбській в боротьбі проти Києва постійно підтримував своїх родичів половців – основного ворога Русі.

Водночас, головною причиною опозиційності Суздальського Залісся проти Русі були не родинні зв‘язки князів з половцями, а природні геополітичні інтереси нового народу, який народився в Заліссі від сплаву фіно-угорських племен, під впливом церковнославянського мови та первинної київської адміністрації. До речі, назва Суздаль, як і більшість власних назв Центральної Росії, має фіно-угорське походження.

Кияни у відповідь теж не взлюбили Андрія Боголюбського. Через це, після того, як після смерті Ізяслава Мстиславича на княжіння у Київ таки потрапив Юрій Довгорукий, Андрій постійно сидів у фортеці Китай-город, що була на місці сьогоднішньої Китаєвої пустині, сьогодні – в межах міста.

Через те, що він жив у фортеці Китай-город та майже не виходив із неї, кияни й брати-князі прозвали його „Китаєм”.

Річ у тім, що слово „кита” староукраїнською мовою означає плетіння (звідси, наприклад, слово „китиця”).

Усі містечка-фортеці на Київських горах віддавна мали штучні укріплення, зроблені з переплетених дерев‘яних каркасів, заповнених землею. Залишки такої стіни від VI-VII століття вчені знайшли на Старокиївській горі, біля сучасного Історичного музею. Поверху такі стіни мали критий хід – заборола з бійницями. Ззовні стіна обмазувалася глиною (аби уникнути підпалу), та фарбувалася вапном (українські хати мали приблизно таку ж конструкцією стін). Вся фортеця виглядала білокам‘яною, сяяла на сонці і гарно увінчувала пагорби. За бойовими якостями така стіна не поступалася кам‘яній – каміння з пороків – камнеметів просто в‘язли в ній, тоді як кам‘яну стіну вони розбивали. Основним недоліком таких фортець була недовговічність таких стін, їх часто треба було лагодити.

Під час мандрівок у Монголію наші князі побачили велику китайську стіну, і назвали всю тамтешню країну звичною назвою – Китай.

В Україні „білокам‘яні” фортеці увінчували київські гори: Боричів, Старокиївську, Дитинку, Хоривицю, Щекавицю, а також Білгород (нині село Білгорода на околиці Києва), Вишгород, Родень, Витичів, Переяслав, та чимало інших українських міст – в тому числі й Китай-город, у якому закрився Андрій Боголюбський під час князювання в Києві його батька. Після смерті Юрія Довгорукого протистояння між киянами та суздальцями-„залішанами” тільки загострилося. Як пише літопис, суздальців було вибито в Києві та по всіх містах Русі.

У 1169 році князь Китай захопив Київ, відбивши його у Великого Київського князя Мстислава Ізяславича, сина головного ворога Юрія Довгорукого. Перед тим Андрій Боголюбський утік з Русі до Суздаль, викравши ікону Вишгородськой Богоматері, яка тепер в Росії називається Володимирською.

Захопивши Київ, суздальській князь влаштував небувалий розгром. Літопис пише: "І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в‘язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали ... Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота невтішима, і сльози бесперестанні. Це ж все зроблено за гріхи наші".

Літописець називає військо Андія Боголюбського „поганими”. Так у літописах називаються виключно іноземці, та й то язичники.

Після такого тріумфу князь Китай розперезався. Він навіть почав наказувати князям київської династії. Правда, отримав відкоша.

Андрій Боголюбській сказав Роману (сину саме того Ростислава, який їхав умирати до Києва): "Не ходиш ти в моїй волі з братами своїми, так піди ти з Києва, а Давид — з Вишгорода, а Мстислав — з Білгорода. А ось вам Смоленськ, їм і поділіться".

Очолив опір Мстислав. Як пише літопис, "Мстислав від юності звик не боятися нікого, а тільки Бога одного берегтися. І повелів він, Андрєєвого посла узявши, постригти [йому] перед собою голову і бороду, сказавши йому: "Іди ж до князя свого і скажи йому: "Коли ти з такими словами прислав не яко до князя, а як до підручної і простої людини, то що ти задумав, то і роби. Хай Бог розсудить". Андрій зібрав воїв своїх — ростовців, суздальців, володимирців, переяславців, білозерців, муромців, і новгородців, і рязанців, - і, порахувавши їх, знайшов, що їх п‘ятдесят тисяч. І послав він, сказавши їм: "А Мстислава, схопивши, не учиніть же йому нічого, а приведіть його до мене".

Як пише літопис, під Вишгородом "Мстислав ударився з полками їх, і потоптали вони середній полк, а інші супротивники, побачивши [це], оточили його, тому що Мстислав в‘їхав в них з невеликим військом. І тоді змішалися обидва, і велике було сум‘яття, і стогін, і крик сильний, і голоси невідомі, і видно було тут, як ламалися списи, і [чутний] був дзвін зброї, від великого пилу не впізнати [було] ні кінного, ні пішого".



Киянам допоміг луцкий князь Ярослав Ізяславіч, точніше слух про нього: "І прийшли в замішання війська їх, і, не дождавши світанку, в сум‘ятті великому, не маючи можливості утриматися, побігли через Дніпро, і багато їх топилося. І виїхав Мстислав з міста з дружиною своєю і, наздогнавши їх, дружина його ударила на обоз їх, і багато колодників вони захопили. Мстислав же багато поту утер з дружиною своєю і немало мужності показав з мужами своїми".

Цей розгром суздальців під Вишгородом стався на початку зими 1173 року.

Як пише вітчизняний літопис, "так повернулася вся сила Андрія, князя суздальського, а зібрав він всі землі, і безлічі воїв не було числа. Прийшли вони зарозумілими, а покірливими відійшли в доми свої. Сим так і збулося слово апостола Петра, який сказав: "Той, хто підноситься – змириться, а хто упокорюється — піднесеться".

У Заліссі, як це часто траплялося і в майбутньому, зовнішня поразка створила внутрішні проблеми для влади. Народ не пробачив їй провал у підкоренні інших земель. Незабаром після вишгородського поразки, 28 червня 1174 року Андрій Боголюбській був убитий змовниками, і тіло князя лежало на вулиці, поки народ грабував хороми. Примітно, що дорікати змовникам і ховати князя залишився тільки його придворний киянин Кузьмище Киянин. Так завершився життєвий шлях князя Китая – засновника Росії.

OLEX, ну так Нєвзоров просто вголос сказав те, що всі кацапи, та й весь колишній Саюз і так знав! Але чомусь ні в кого не виникало, а у кацапів і досі не виникає бажання зіставити відомі факти. Ти послухай сучасну кацапську так звану "еліту" - вони всі наввипередки "уміляются" царською Росією, неначе тоді ВСІ росіяни жили так, як жили пани, князья та графья - у балах та літній нудоті по сільським маєткам! І при цьому всі кацапи чомусь бачать себе, коханих, саме на місці того пана-князя-графа і аж ніяк інше! Там же зараз йде кампанія героїзації царизму, Білої Армії... скоро так дійде і до героїзації армії Власова - РОА, яка за чисельністю була втричі більше за тую ж УПА...
Да... там у росіян куди не тикни - звідусіль таке лайно витікає, що дійсно, правий Нєвзоров - заборонити викладати історію у тому вигляді, яка вона була до теперішнього часу!
А наше нещастя Табачнік ще й підганяє нашу історію під "браццкій славянскій народ"...

Продовжуємо цитувати відомий російський сайт vpk.name!
Виокремлення кольором - моє.

Деньги из космоса

Дмитрий Рогозин требует от космической отрасли прибыли.

«Навигационная система есть, спутники есть, хозяина нет». Такими словами вице-премьер Дмитрий Рогозин описал проблему, из-за которой миллиарды рублей, вложенные в космическую отрасль, в России не дают отдачи, в отличие от Соединенных Штатов. Россия, запустившая в космос первый спутник и первого человека, занимает очень скромное место на мировом рынке космических услуг.

Вице-премьер Дмитрий Рогозин призвал Россию научиться зарабатывать деньги на вложениях в развитие космической промышленности. «Вопрос не в том, чтобы гнаться за какими-то сверхуникальными проектами, для нас сейчас самое главное – сделать наш космос максимально прагматичным», – заявил он телеканалу НТВ.

По словам чиновника, Россия умеет запускать космические корабли и создала навигационную систему ГЛОНАСС, которая великолепно работает, «а отдачу мы не умеем получать с этого». Он заметил, что США получают от своей системы GPS значительно больше, она рентабельна. «А у нас получается, что навигационная система есть, спутники – их группировка есть, хозяина у нее нет, толком не умеем пользоваться этим навигационным сигналом, – указал он. – Более того, модули ГЛОНАСС не создаются в Российской Федерации, их делает Китай и на этом зарабатывает деньги».

Он признал, что искать решения, как зарабатывать на космосе, – «очень тяжелая работа», но он за то, «чтобы наша ракетно-космическая промышленность приносила реальные рубли – миллиарды, триллионы рублей пользы, чтобы государство, правительство в том числе, научилось быть организатором рынка этих космических услуг».

Ранее Роскосмос второй год подряд объявил тендер на разработку документов по развитию космической деятельности России. Еще в ноябре 2012 года премьер-министр Дмитрий Медведев заявил о необходимости серьезного реформирования космической отрасли. В феврале прошлого года Медведев говорил, что Россия намерена увеличить долю в космической деятельности планеты с 10% до 15% и должна стать «участником рынка космических услуг».

В стратегии экономического развития до 2020 года на космические нужды страны предусмотрено 2,1 трлн рублей. В 2012 году на космос Россия потратила 150 млрд рублей, а в прошлом – 169,8 млрд рублей. В 2015 году эта сумма должна составить 199,2 млрд рублей.

По этим тратам Россия уступает США и Китаю, но уверенно замыкает тройку лидеров. В прошлом году США потратили на космические программы 17,7 млрд долларов (примерно 600 млрд рублей). По мнению экспертов, расходы Китая могут быть еще выше, но Пекин точных цифр не раскрывает. В свою очередь Европейское космическое агентство в период 2013–1016 годов намерено выделить на космос около 13 млрд долларов.

Согласно оценкам экспертов, мировой спрос на космическую продукцию и услуги постоянно растет. К 2030 году объем рынка может увеличиться до 1,5 трлн долларов с нынешних 300–400 млрд долларов.

Основным способом заработка на космосе для России остается перевозка космонавтов и транспортировка грузов на Международную космическую станцию (МКС) (с тех пор как НАСА отказалось от этих задач с помощью шаттлов), а также запуск иностранных спутников. Если в 2012 году Россия переправила шесть астронавтов за 306 млн долларов, то в 2013 году столько же людей – за 335 млн долларов. С 2014-го по 2016 год планируется переправить на МКС 12 астронавтов за 753 млн долларов.

Отметим, что в июле прошлого года Счетная палата обнародовала отчет о системе управления российской космической отраслью и сочла ее крайне неэффективной, в сфере фактически «сложилась система коллективной безответственности». Если в 2010 году федеральная космическая программа была выполнена на 40%, в 2011 году – на 67%, то в 2012 году – на 73%. Но за последние годы расходы на ее реализацию выросли в 2,5 раза. Количество выведенных на орбиту спутников с 2010-го по 2012 год составило 47%, то есть меньше половины. Отечественные спутники, отмечали в Счетной палате, по качеству уступают зарубежным аналогам, их аварийность повышается, а их стоимость в четыре раза больше.

Сроки формирования группировок космических аппаратов также растут. Ведомство указывало, что спутники в России могут создаваться десятилетиями. Кроме того, сроки их разработки не согласуются со сроками изготовления ракет-носителей, которые должны выводить их на орбиту. Эксперты отмечали, что Россия в значительной степени утратила способность проектировать и изготавливать часть приборов и узлов современных спутников. Такое производство практически не представлено ни на мировом рынке готовых изделий, ни на рынке комплектующих.

Еще есть кадровые проблемы. В 2012 году доля квалифицированных рабочих, прошедших обучение и переобучение, в России составляла менее 50%, а в США – 80%, в Бразилии – 53%. Поэтому производительность труда в американской космической отрасли в несколько раз выше, чем в России, где численность работников почти в 2,5 раза выше, чем в США.

Согласно оценке специалистов Международной академии астронавтики, в течение последних трех лет доходы от продажи космической продукции и услуг приближаются к 200 млрд долларов ежегодно. Коммерциализацию космоса подхлестнули исследования и разработки частных компаний по всему миру. Основной доход приносят глобальные телекоммуникации, космический мониторинг, высокоточная оперативная навигация, услуги по выведению на орбиту полезных грузов, суборбитальные полеты и космический туризм.

Так, в 2009 году аренда радио- и телекоммуникаций принесла 15 млрд долларов, спутниковое телевидение – 70 млрд долларов. Геонавигация с развитием смартфонов и других мобильных устройств с самыми разными пользовательскими приложениями (например, GPS-навигаторы) обеспечила доходность этого сегмента космического рынка в объеме 15 млрд долларов. Объемы производства спутников за последние пять лет оцениваются в 65,5 млрд долларов и продолжают расти.

Андрей Резчиков 26.01.2014

-------

Дійсно, американці впевнено переходять до освоєння космосу через приватні компанії, які беруть участь у конкурсах на виконання робіт. У американців за освоєння космосу - КОНКУРС серед приватних компаній!
Натомість у Росії, як бачимо зі статті, не те що конкурси приватників - державні замовлення не виконуються!!! І це при тому, що космос завжди працював переважно на вояк!
Ось вам і різниця між світами!
І як після цього вірить російській пропаганді, яка звідусіль тільки про те й триндить, що Росія, мовляв, краща за всіх?! Ну, ще ось-ось... і Америка розсиплеться у труху.

crok, а может ну его НА [censored]

p.s. Меньше знаешь - лучше спишь, больше знаешь...!

Общая численность населения России, по последним сведениям, составляет, приблизительно 132.000.000 человек.
Из них 81% (106.920.000) проживают в городах и поселках городского типа, причем:
в Москве 12.769.000, в Московской области 7.980.000,
в Санкт-Петербурге 6.897.000, в Ленинградской области 3.350.000.
(с учетом временных регистраций и разрешений на работу для иностранных мигрантов)

Из общей численности населения:
58% составляют люди пенсионного и предпенсионного возраста - 76.560.000
личный состав армии вместе с контрактниками, срочниками, вольнонаемными, персоналом вспомогательных предприятий, научных институтов, КБ и ВУЗов - 1.420.000
(в том числе 355.000 офицеров и 1.886 генералов и адмиралов, 10.523 - центральный аппарат МО, 11.290 - органы военного управления, 15 академий, 4 военных университета, 46 военных училищ и военных институтов)
личный состав ФСБ, ФСО, ФПС, ФАПСИ, СВР и пр. - 2.140.000
штатные сотрудники МЧС, МВД, ФМС, ВВ, Минюста и Прокуратуры - 2.536.000
работники таможни, налоговых, санитарных и прочих инспекций - 1.238.000
чиновники лицензирующих, контролирующих и регистрационных органов - 1.312.000
аппарат МИД и госзагранучреждений (ООН, ЮНЕСКО, СНГ, пр.) - 91.000
служащие прочих федеральных министерств и ведомств - 1.253.000
клерки пенсионных, социальных, страховых и прочих фондов - 1.724.000
депутаты и сотрудники аппаратов властных структур всех уровней - 1.870.000
священнослужители и обслуга религиозных и культовых сооружений - 412.000
нотариусы, юридические бюро, адвокаты и заключенные - 1.842.000
персонал частных охранных структур, детективы, секьюрити и т.п. - 1.775.000
безработные - 7.790.000
Итого: 101.963.000 человек, которые ничего не производят и существуют за счет бюджета и платежеспособной части населения.

Остается 30.037.000 человек.
И это наше всё. Весь малый, средний и фермерский бизнес-класс.
Куда, между прочим, входят еще и малолетние дети, школьники, домохозяйки, беспризорные, бомжи, вынужденные переселенцы, беженцы, и пр. и пр. и пр.

Это, отчасти, объясняет тот факт, что ВВП России не намного превышает экономический продукт округа Лос-Анджелес, США.

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=5276

-----
Добавлено 21 лютого 2014 р., 02:45:46:

ПУТИНЯКИ СМЭРТЬ! ПОДОХНЫ ТВАРЬ! В МУСИТИЛЬНОЙ СМЭРТИ! СДОХНЫ ПАДЛО!РАЗОМ ЗИ СВОЕЮ ШАВКОЙ ДУРАКОВЫЧОМ! ГОРЫ В АДУ СУКАА!!!!!!!!!!!!!!!!!!

-----
Добавлено 21 февраля 2014 г., 03:09:20:

ПУТИНЯКИ СМЭРТЬ! ПОДОХНЫ ТВАРЬ! В МУЧИТИЛЬНОЙ СМЭРТИ! СДОХНЫ ПАДЛО!РАЗОМ ЗИ СВОЕЮ ШАВКОЙ ДУРАКОВЫЧОМ! ГОРЫ В АДУ СУКАА!!!!!!!!!!!!!!!!!!

-----
Добавлено 21 февраля 2014 г., 03:19:46:

УВАГА ЦЭ ТО, ШО ЗНАЕ ВОВА ЛИЗАРД! ВИН ЗНАЕ ПРАВДУ! ДАЁШЬ РАСЕЙСКУЮ ПРАВДУ!
скаты москали!

«Російська влада програла Україну остаточно»

Президент Росії Володимир Путін направляє до Києва уповноваженого з прав людини Володимира Лукіна посередником у переговорах між владою України і опозицією. Про це повідомив у четвер речник російського президента Дмитро Пєсков.

За словами Пєскова, які цитує агентство ІТАР-ТАСС, Путін ухвалив таке рішення після телефонної розмови з президентом України Віктором Януковичем. Оглядачі звертають увагу на те, що вже менш ніж через місяць Лукін залишає цю посаду. Із приводу подальшої співпраці з Україною висловився й російський прем’єр-міністр Дмитро Медведєв.

Про обіцяний транш кредиту Україні в Росії майже не говорять. Ні з високих трибун, ні в ЗМІ. У четвер це мовчання перервав прем’єр-міністр Дмитро Медведєв. Проте конкретних термінів перерахування траншу він не назвав.

«Ми, звичайно, з українськими партнерами співпрацю продовжимо у всіх напрямках, про які домовлялися, будемо намагатися робити все, щоб виконувати ті обіцянки, які їм давали. У той же час для цього необхідно, щоб самі партнери були в тонусі, і щоб влада, яка в Україні працює, була легітимною та ефективною, щоб про цю владу, як об ганчірку, ноги не витирали. Тому ми дотримуємося всіх домовленостей і в той же час виходимо з того, що влада повинна сконцентруватися для того, щоб захистити людей», – заявив Медведєв.

Гучне мовчання

Гучне мовчання російської влади означає лише те, що там є розуміння того, що Янукович як ніколи близький до відставки, вважає політолог Станіслав Бєлковський.

«Російська влада в черговий раз програла Україну і, на мій погляд, програла остаточно. Якщо російська влада щось програє, на арену виходить останній клоун російської влади – це Дмитро Медведєв. Так це і треба сприймати, бо всі інші представники російської влади, які більш-менш поважають себе, віддають перевагу помовчати в цій ситуації», – зауважує Бєлковський.

Зіпсована Олімпіада

На тлі загибелі людей в Україні на другому плані залишилися і російський кредит, і навіть Олімпіада в Сочі. У соцмережах навіть говорять, що Янукович зіпсував Путіну свято. У середу стало відомо, що українські лижниці не вийшли на старт змагань, тому що їм не дозволили одягнути в пам’ять про загиблих траурні пов’язки. Сьогодні ж від подальшої участі в змаганнях у Сочі відмовилася гірськолижниця Богдана Мацоцька. Своє рішення спортсменка пояснила неможливістю виступати, коли у неї на Батьківщині відбуваються такі події.

«Я повністю поза політикою, поза якимись партіями, і я виступаю проти жахливих дій з боку Януковича і його уряду щодо нашого українського народу. Тому я не хочу продовжувати виступати під час таких страшних подій», – зазначила Мацоцька.

Українська тема відсунула на другий план Олімпіаду в Сочі в тому числі і в ефірі російських телеканалів, однак, на думку фахівців-телекритиків, тенденційність і однобокість подачі інформації не залишає сумніву, на чиєму боці симпатії російської влади.

Телеканал Lifenews ( http://lifenews.ru/news/127613 ) не погребував, використовуючи відео Радіо Свобода, супроводжувати її текстом, який не відповідає дійсності.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/25271566.html

Був при СРСР такий мультик - Баба-Яга против!
Смисл там був у тому, що всі навкруг живуть мирно й дружно, але ось баба Яга "із врєдності душевной" була завжди проти будь-якої дії будь-кого!

Нікого не нагадує та баба Яга?!

Мені особисто нагадує Росію.

Ну, ось, із останніх фактів: при переговорах опозиції в Україні з Януковичем були не тільки представники опозиції і, звичайно, сам Янукович, а й міністри закордонних справ Німеччини, Польщі, представник міністерства закордонних справ Франції і представник Росії - останні чотири як гаранти довіри сторін та дотримання домовленостей.

Домовились. При цьому Янукович фактично виторговував для себе умови капітуляції, фактично непритягнення до відповідальності, тобто - своє життя! Влаштувало всіх! ПІДПИСАЛИ ВСІ! ЯНУКОВИЧ ПІДПИСАВ! РОСІЯ НЕ ПІДПИСАЛА!!!

Ну то хто ж тоді у даному випадку - баба Яга?! Хто намагається встручатися у внутрішні справи України?!

На питання до сторін, що домовлялися, чому не підписала Росія, відповідь з обох сторін, і владної і Януковича, була такою - Росія намагалась не просто брати участь у домовленостях як спостерігач, а ДИКТУВАТИ УМОВИ! Але це їй, звичайно, не вдалося. Тому - демарш: нас не слухають, так ми просто мовчки залишимо переговори!