Моя подорож до Польщі, Чехії. Люксембургу та Франції
Нещодавно повернулася з Євротура. За 10 днів подорожуючи комфортабельним автобусом відвідала Польщу, Чехію, Люксембург та Францію.
Розказуючи про цю мандрівку колегам та друзям, всі дивуються, як я можу так подорожувати, адже це дуже важко - 2 нічних переїзди і постійні походеньки... Але, скажу я вам, нормально. Хіба краса Ейфелевої вежі чи Злати Прагі не варта таких "мук"
Хоча цього разу в перший день своєї поїздки я була м*яко кажучи не в настрої.
Краків зустрів нас холодним пронизливим вітром. Розглядаючи його краєвиди, я постійно думала" Боже, та навіщо я погодилася на цей тур -восени, коли краще сидіти в теплі і добрі і дивитися телепередачу "навколо світу". Та останній раз я оце так їжджу"
Але... наступного дня вже рідна
Прага (бо я там була минулої осені) з її дивовижною архітектурою та доброзичливими жителями, тепла сонячна погода зробили свою справу. І моє серце та душа відтаяли. Настрій одразу покращився і я знову насолоджувалася Карловим мостом, Собором святого Віта, Пражським Градом та величними астрологічним годинником на Старомістській площі.
Люксембруг. ЦІкаве місто, одна зі столиць Європейського Союзу, де розташовані європейські суди. Місто, де мінімальна зарплата складає 1,5 тисячі євро, а працівники більш вищого рангу отримують 15-24 тис євро.
В пам*яті залишилися надзвичайно гарні мальовничі краєвиди та таємнича музика органу.
Але ще все попереду. Їдемо до
Франції. Згадую про Колю Поросятенка, який на період мого євротуру втік в гори
пишу смс-ку і отримую відповідь -"Та що там Люксембруг". Ось побачиш Париж...."
Кажуть, "побачити Париж і померти". Але, чомусь такого відчуття в мене не було. Інші люди все життя мріють там побувати, а я, і не мріючи, вже його бачу з вікна нашого автобуса.
Знаменита
Ейфелева вежа. Наче нічого своєрідного вдень і така велич вночі, коли вежа підсвічується синім кольором з золотими зірками в тон з прапором Євросоюзу.
А ось і
Тріумфальна арка. Чомусь думала, що це щось схоже на арку біля Колізея в Римі. Але ні. Паризька Арка - це набагато величніша споруда
Захоплююся білосніжними скульптурами на фоні золотих дерев саду Тюільрі і мене вже шукають наші гіди, бо треба їхати далі
Лувр... Кажуть, там знаходиться стільки експонатів, що якщо розглядати один 15 сек, то на все потрідно 33 роки. А у анс є всього 3 години. Втомлені, просуваємося залами і вкотре милуємося полотнами Рафаеля, Леонардо да Вінчі та інших великих митців. Головне, побачити 3-х жінок Лувра - Ніку, Мону Лізу і Венеру Мілоську.
Ноги вже не носять, але їдемо далі і знайомимося з мистецтвом Стародавньої Греції, Єгипту, Месопотамії....
Французький Дійснейленд. Не знаю, чи то погода була холодна і туманна, чи то вже були втомлені, але в Італії, в Гарденленді мені сподобалося набагато більше. Якщо буде у вас нагода - порівняйте - який же парк аттракціонів кращий.
Повертаємося через Німеччину до Польщі. Цілу ніч іде дощ. Але ми в теплому салоні і він нам не страшний...
Невеличке польське містечко
Пщина. Старовинний замок з багатим інтер*єром та прекрасним осіннім парком з сонячними галявинами, зі ставками, в яких відображається блакитне небо, та жителями і туристами, що прогулються тінистими алеями.
У мене є година вільного часу і я вже збираю осіннє листя, ганяюся за білочкою по кущах і намагаюся сфотографувати кожну дрібничку
Повертаємося на Україну і спускаємося на грішну землю. Вже нема тієї чистоти та благополуччя, культури обслуговування і доброзичливості з боку інших людей. Казка закінчилася, "спускайся, куме, на дно".
Але переглядаючи фото ще не раз буду згадувати свою яскраву, романтичну подорож Європою
якщо буде бажання та час, завітайте до фотогалерей та побувайте у казці
Польща,
Чехія,
Люксембург,
Франція