Древньому місту - достойне життя
06.08.09. У переліку професійних свят День будівельника займає особливе місце. Зводячи будинки чи оновлюючи вулиці й квартали у населених пунктах, будівельники вселяють кожному його жителю впевненість у завтрашньому дні, даруючи відчуття повноцінного, сповненого щастя і радості життя.
Тому так оптимістично виглядають висотні крани на фоні новобудов, які згодом гостинно відчинять двері своїм жителям. Хоча останнім часом у Прилуках, як і у державі загалом, галузь зазнає певних утисків і проблем. Все рідше розгортаються будівельні роботи, особливо у невеликих містах і селах, а володарі золотих рук змушені розпорошувати свій талант по закордонню.
Така незавидна доля чекала б і Прилуки та його мешканців, якби три роки тому руку підтримки і безкорисливої допомоги не подав нам громадянин Росії, наш земляк Юрій Коптєв. Будівельник за покликанням і станом душі, він усі свої можливості та сили спрямував на те, щоб підняти й укріпити престиж рідного міста. За його ініціативи у місті реалізовано декілька широкомасштабних проектів, які не лише докорінно змінили обличчя Прилук, а й забезпечили не один десяток міських будівельників роботою.
Відтак упродовж трьох років (на заздрість сусідам) у місті над Удаєм киплять будівельно-реставраційні роботи, виконання яких постійно контролює сам Юрій Вікторович. Маючи безцінний досвід, здобутий протягом років на будівельних майданчиках колишнього Радянського Союзу, реалізує його на малій батьківщині.
Ще юнаком Юрій Коптєв почав опановувати непрості ази будівельної справи. За комсомольською путівкою у далекі вісімдесяті роки минулого століття працював на Далекому Сході у Комсомольську-на-Амурі на будівництві металургійного заводу. Енергійного ініціативного хлопця призначили командиром будівельного загону, згодом - начальником будівництва. Його організаторські здібності, вміння працювати і добросовісне ставлення до справи помітили і у Хабаровську, де молодому перспективному і талановитому будівельнику запропонували роботу.
Московська діяльність Юрія Коптєва розпочалася у 1985 році з відкриття приватного підприємства, а пізніше розширення бізнесу у житловому будівництві. Очоливши будівельну компанію «Дон-Строй», Юрій Вікторович почав втілювати в життя здавалося нездійсненні плани - спорудження таких будинків, аналогів яким немає в усьому світі. Тож незабаром берег Москви-ріки прикрасив житловий комплекс «Алые паруса», біля Останкінського ставу з’являється ще одна архітектурна перлина «Седьмое небо», за нею введений в експлуатацію «Измайловский» житловий квартал «Воробьевы горы».
Гордяться москвичі і побудованим під його керівництвом у 2005 році «Тріумф-Паласом» висотою понад 264 метри. Це найвищий житловий будинок Європи, занесений до книги рекордів Гіннеса. У 2003 році Юрію Вікторовичу присвоєно звання «Кращий будівельник року» в Росії.
Та, досягши таких успіхів далеко від батьківщини, не міг не думати про своє рідне місто, де пройшло дитинство і юність, де мешкають його рідні й друзі, де щодня сина здалеку чекає найрідніша у світі людина - мама, Лідія Іванівна. Весь час перед очима поставали «краєвиди» рідних Прилук: потріскане старе асфальтне покриття міських вулиць, постійно непрацюючий фонтан на
Центральній площі, занедбані, пошарпані часом фасади житлових будинків і громадських установ.
Життя у місті текло, як вода в річці. Змінювалися один за одним і мери міста. Незмінним залишалося одне - відношення до Прилук. Місто не розвивалося, не оновлювалося і не займалося будівництвом - так, латало собі дірки, які кидалися у вічі, а про корінні переміни й думати не думало. Навіть центральна частина Прилук з її історичною зоною викликала лише хвилю негативних емоцій і критики.
Тож, будучи справжнім патріотом Прилуччини, не задумуючись про власну зацікавленість і користь, почав «піднімати» місто з колін. За його кошти були придбані автомобілі швидкої допомоги; споруджено і встановлено два пам’ятника: перший в Україні пам’ятник молодому Шевченку-художнику, який відвідував прилуцький край саме в такому віці, малював його визначні місця та пам’ятник нашому земляку - великому сміхотворцю, народному артисту України Миколі Яковченку; реконструйовано Театральну площу, проведено капітальний ремонт краєзнавчого музею та реанімаційного відділення Центральної міської лікарні. Нещодавно завершено оновлення першої частини (скверу Дубинського) паркової зони на Центральній площі.
- Я хочу, аби прилучани мали достойні місця для відпочинку, - зізнається Юрій Вікторович, - а Прилуки були справжнім європейським містом з розвиненою інфраструктурою та культурою.
Планів у мецената багато і їх втілення не за горами. У цьому ніхто з прилучан не сумнівається. До того ж все, що уже зроблене Юрієм Коптєвим у місті - зроблене з думкою про кожного прилучанина, з великою любов’ю до отчого дому і землі, яка народила. Нам же лише залишається зберегти упродовж років відновлені Юрієм Вікторовичем куточки Прилук і вміло, по-господарськи ними володіти.
Тамара ЖУК.
На фото: Оновлений скверик Дубинського в центрі Прилук;
Меценат Ю.В.Коптєв.
http://www.guberniya.net.ua
Перегляд теми: 'Юрій Коптєв розпочинає благоустрій історичної зони '
OLEX
З Новим Роком!
Helen
Блукаюча зірка 
Людям дивлюся подобается э де посидiти,п*яничкам де полижати 
завжди раді допомогти нашим "іноземцям" 
і мамашкам з дітками є де прогулятися, і пьяничкам де полежать 
) на морях все устроители чтоли, или высказывания некоторых депутатов переубедили строить дальше?))
и Тоник 
