---

У вересні, в День міста, гостинно відчинить двері для відвідувачів Прилуцький краєзнавчий музей. Усі роботи з його реконструкції та ремонту здійснені коштом Почесного громадянина Прилук, мецената Юрія Коптєва, а виконувала їх Перша Міжнародна будівельна компанія, колектив якої працював на об’єкті з квітня минулого року по квітень поточного. Напередодні професійного свята будівельників генеральний директор ПМБК Сергій Ликов у інтерв’ю газеті «В двух словах» поділився задумами щодо майбутнього музею та розповів про проблеми, які часом ставали на заваді.

- Сергію Івановичу, наскільки складним виявився процес переобладнання будівлі під музей?

- На долю будівельників прийшовся дуже великий обсяг роботи. Адже споруда музею досить древня, збудована вона в кінці ХVІІІ століття. А за роки свого існування приміщення неодноразово перебудовувалося і добудовувалося. Під час Великої Вітчизняної війни цей дім був майже повністю зруйнований, від нього залишилися лише стіни. Реконструкція почалася у післявоєнні часи. Тоді, зауважу, серйозно ставилися до якості будівництва, і будинок відновили на високому рівні. Наприклад, покрівельний матеріал досі добре зберігся - здається, навіть роки його не зачепили. Перекриття даху, стропила й решітки теж мають досить непоганий вигляд, там ми майже нічого не змінювали. Але час наклав свій відбиток на матеріали. На самому початку роботи довелося ліквідувати результати аварії, що 18 років тому спричинила протікання. Найбільші з них призвели до просідання фундаменту, утворилася тріщина шириною 3 сантиметри. Ремонтні роботи мала фінансувати держава, але за ці 18 літ жодних коштів виділено не було.

- Розкажіть, будь ласка, про будівельні новинки, використані у роботі над приміщенням.

- Новинкою стала венеціанська штукатурка на внутрішніх стінах приміщення, яку всі зможуть побачити після відкриття музею.
Зауважу: всі роботи, в тому числі й венеціанська штукатурка, виконані руками місцевих майстрів. Добре потрудилися на реконструкції музею Анатолій Михайлович Нечипоренко, Андрій Володимирович Назарський, Денис Владиславович Бособрод та багато інших. Особливо хочу відзначити Віталія Васильовича і Сергія Васильовича Селезьків, котрі повністю здійснили реставрацію балкону і сходів, виконали венеціанську штукатурку та всі основні роботи по внутрішньому оздобленню. Це справжні спеціалісти, майстерність та якість роботи яких викликає захоплення.
Згідно з вимогами безпеки, решітками укріплені всі перекриття та захищені вікна. Віконні решітки виготовила ПМБК за індивідуальним проектом головного архітектора Прилук Павла Бережного та художника Анатолія Риженка.
На підлозі другого поверху покладена паркетна дошка з покриттям іноземного виробництва по п’ятій (найвищій) категорії зносостійкості. Підлога першого поверху покрита плиткою 60х60 см, плитка такої ж якості й на сходах. У новому музеї якісні санітарні кімнати з великими дзеркалами, сучасними компактними раковинами й умивальниками (які, до речі, опущено на рівень, зручний для дітей, оскільки традиційно основними відвідувачами краєзнавчого музею є діти).
Після завершення будівельних робіт приміщення оглянула комісія, до складу якої увійшли керівники міста та району, Почесний громадянин Прилук, меценат Юрій Коптєв, коштом якого створюється музей. Зауважень до нашої роботи не було.
Згодом газон перед музеєм буде засіяний травою та засаджений рослинністю, на ньому встановимо ліхтарі й обгородимо решітками.

- Всі задуми вдалося втілити в життя?

- Юрій Вікторович Коптєв пропонував міській раді зробити своєрідний музейний комплекс, збудувавши в проході поряд з музеєм сувенірну лавку, де б продавалися речі з символікою Прилук і вироби декоративно-прикладного мистецтва місцевих майстрів. Але депутати, розглянувши цю пропозицію, згоди не дали. Тож, на жаль, сувенірного магазинчика біля музею не буде.


- Чого побажаєте колегам напередодні професійного свята?

- Користуючись нагодою, вітаю всіх працівників Першої Міжнародної будівельної компанії, а також всіх будівельників Прилук зі святом! Бажаю вам якомога більше робіт такого плану, як музей, на благо нашого міста!

НА ФОТО: Приміщеня краєзнавчого музею після реконструкції, Сергій Ликов.

Газета "В двух словах"
http://pryluky.osp-ua

Цитата LIZARD:

Два вопроса... 1) де саме зараз краезнавчий музей? 2) шо в храмi, де був музей?

1)музей зараз у двоповерховій будівлі по вул. Київські напроти стоматполіклініки
2) Спасо-Преображенський собор, де раніше знаходився музей, віддано віруючим

Цитата Helen:

віруючим

заблуждающимся

Цитата Helen 1)музей зараз у двоповерховій будівлі по вул. Київські напроти стоматполіклініки [/q:

Це де раньше гинекология була? Нашли мiсто... [q=Helen 2) Спасо-Преображенський собор, де раніше знаходився музей, віддано віруючим

Правиться вже?

Цитата OLEX:

заблуждающимся

Не богохульствуй, ибо грiх великий.

Цитата LIZARD:

Це де раньше гинекология була? Нашли мiсто...

Не через дорогу. Куди ж гінекологію вигнать?

Цитата Forcer:

Не через дорогу. Куди ж гінекологію вигнать?

залежить від суми предложення...
швидку допомогу он ганять з місця на місце давно, а взагалі, було б непогано, щоб якась кучность зберігалася...

та мова не про це

особисто мене в музей поки що не тяне, сходіть хтось та пофотайте хоч, пропіарьте))

а де він знаходиться

Цитата BOBAH_BOBA:

а де він знаходиться

в Прилуках

Цитата serennisima :

особисто мене в музей поки що не тяне, сходіть хтось та пофотайте хоч, пропіарьте))

обов*язково.. в мене просто ще руки туди не дійшли.. чи ноги.. збираюся десь у вівторок, поки ще у відпустці

ХРАНИТЕЛЬ ІСТОРІЇ



10 лютого йому б сповнилося сімдесят. Всього-на-всього. І скільки б ще міг зробити для Прилук, для всієї Прилуччини Георгій Федорович, якби не пішов так передчасно із життя…

Але й те, що він устиг здійснити до того сумного травневого дня 2005 року, коли його не стало, важко переоцінити – історико-краєзнавчі розвідки Георгія Гайдая продовжують служити людям, є на-дійною основою для нових досліджень. Його справа живе в новому історико-краєзнавчому музеї Прилук, у нових виданнях місцевих краєзнавців, а також у діяльності Линовицького історико-краєзнавчого товариства, яке носить його ім’я.

З Линовицею у нього пов’язано дуже багато. Тут Георгій ріс, навчався, пристрастився до минувшини. Мабуть, завдяки давньому історичному корінню, яке мала родина Гайдаїв, хлопець так зацікавився історією краю. А з 1973 року він назавжди пов’язав із захопленням юності й свою трудову діяльність. Працював спочатку старшим науковим співробітником, а згодом – головним хранителем Прилуцького краєзнавчого музею.

Георгій Федорович – автор багатьох публікацій на історичні теми в періодичній пресі, засновник і постійний автор газети «Скарбниця», яку видає краєзнавчий музей. Друкувався в журналах «Чумацький шлях», «Український світ», «Українська культура» місцевих виданнях, видав книгу історико-краєзнавчих нарисів «Прилуки». Будучи головою Прилуцького краєзнавчого товариства імені В.І.Маслова, одним з активних членів осередку «Просвіти», він уболівав за відродження духовності та культури рідного краю, який любив його до самозабуття. Зокрема, відтворив у своїх нарисах незабутню спадщину графів де Бальменів, яких не раз навідував Тарас Шевченко, перебування в селищі художника Левка Жемчужникова, інші події з історії Линовиці. І, звичайно, дбав про славу свого міста, якому віддав майже півстоліття, зірко оберігав його нетлінну історію. На жаль, багато творчих задумів Георгія Гайдая лишилися нереалізованими.

Але є люди, які пам’ятають Георгія Федоровича, продовжують його справу. Серед них – і члени Линовицького історико-краєзнавчого товариства імені Георгія Гайдая, яке очолює місцевий ентузіаст краєзнавчої роботи, депутат районної ради Володимир Латуіль. Розповідь про Георгія Гайдая, його історично-краєзнавчі розвідки зайняли значне місце в укладеній членом товариства, поетом і письменником Миколою Турківським оригінальній книзі про Линовицю «Навіки рідна». А Володимир Латуіль любовно зберігає його публікації про визначні місця Прилуччини, видатних прилучан, історичні зарисовки про Линовицю та її людей. Особливо вражають сміливі публіцистичні виступи хранителя краєзнавчого музею: коли йшлося про дилетантське, блюзнірське висвітлення історичних подій, примітивні видання-пародії на історичну тематику, він був непримиримим і гострим на слово (стаття «З «Букварем» галопом по історії»), виступав проти запроданства і запроданців, відомих з козацьких часів (історичний роздум «Подяка за зраду»). Аби зберегти філію держархіву в Прилуках, історію родоводу прилучан мало не за півтораста літ, писав у газети, звертався до можновладців, навіть до прем’єр-міністра.

У день ювілею почесного члена і натхненника історико-краєзнавчого товариства линовицькі краєзнавці побувають на могилі Георгія Гайдая, вшанують добрим словом його нев’янучу пам’ять. Окрім друзів і колег Володимира Латуіля та Миколи Турківського, в почесній варті постануть члени товариства Андрій Павлушенко, Світлана Рибакова, Володимир Марусенко, Юлія Бойко. Обов’язково приєднаються до них один з продовжувачів справи Георгія Гайдая прилуцький краєзнавець Олексій Савон та дружина Георгія Федоровича, берегиня його нездійснених сподівань Катерина Миколаївна. Думками будуть поруч і почесні члени товариства Лідія Левченко, яка мешкає в Санкт-Петербурзі, та старший брат Георгія Федоровича Анатолій Гайдай, що живе в Києві. На жаль, він не може приїхати в Прилуки за станом здоров’я.

Постоїмо й ми хвильку в сумовитій задумі у цей день, згадаємо патріота приудайської землі, пом’янем його люблячу душу. Дивись, і стане Георгію Федоровичу там, за рискою життя, в холодній безмежності, хоч на мить та тепліше…

Віктор КРИВОРУЧКО.

На фото: друге видання книги Георгія Гайдая «Прилуки» та бібліографічний покажчик його публікацій, присвячені світлій пам’яті історика-краєзнавця.
http://priluchina.com

Куточок живої природи у центрі Прилук

11-02-2009

Не так давно, у вересні минулого року, переїхав до нового приміщення, де й продовжив свою роботу, Прилуцький краєзнавчий музей, оновлений силами Першої Міжнародної будівельної компанії за фінансової підтримки Почесного громадянина Прилук Юрія Коптєва.



У відремонтованому будинку кінця ХІХ століття, що належав міському голові І. Кисловському, на першому поверсі розмістилася експозиція відділу природи. Куточок справжньої приудайської флори і фауни, розташований у самому центрі міста, ввійшов у життя прилучан.

Початок експозиції знайомить гостей та жителів міста з історичним розвитком Землі, розташуванням Прилуцького району, його картою та зразками корисних копалин. Тут же й мапа головної водної артерії нашого регіону - річки Удай та її приток. Широко представлені жителі місцевих водоймищ, зокрема, тварини-водолюби, серед яких можна побачити навіть рідкісну на Прилуччині видру.

Основу експозиції відділу природи складає добірка опудал тварин та птахів, придбана музеєм у минулі роки. Здебільшого це представники фауни Прилуцького регіону: вовки, лисиця, косуля, зайці, білки. Але є й ті, кого нечасто можна зустріти в наших лісах - як, наприклад, борсук чи єнотовидний собака. Не тільки природничу, але й історичну цінність являє собою опудало кабана, понад століття тому придбане Г. Ґалаґаном. Найновіше ж поповнення музею - опудала фазана та різнокольорових бджолоїдок, що стали декоративною прикрасою залів. Належне місце в експозиції відведене красеню-лосю - ця найбі-льша тварина нашого регіону нині знаходиться під охороною.

Від підлоги до стелі в різних вимірах розміщені птахи. Високо розпростер свої крила орел-беркут. Розташовані окремо один від одного зали створюють єдину композицію цілісності навколишнього середовища.

Тож якщо ви, шановні прилучани, не маєте змоги в холодну пору року здійснити прогулянку на природі, то це можна зробити, відвідавши природничий відділ краєзнавчого музею. Тут ви ближче познайомитеся з мешканцями лісу, степових просторів та водоймищ краю. Двері музею гостинно відкриті для всіх бажаючих його відвідати!

О. СТЕПАНЕНКО, науковий співробітник краєзнавчого музею
Газета «В двух словах» №7 (777) від 12 лютого 2009 року
http://pryluky.osp-ua.info