Співвідношення російськомовної до україномовної книги (разом із україномовними виданнями, що друкуються в Росії) складатиме 60-65 відсотків російською до 35-40 відсотків українською. Тобто питання переваги однієї з мов на книжковому ринку – українська чи російська - однозначно залишається за останньою.

Чи потрібні книги українською мовою особисто вам?

-----
Добавлено 15 марта 2008 г., 07:39:32:

Бачте які всі байдужі до цього питання! навіть у тему ніхто не хоче відписуватися і голосувати

До речі...
минулого тижня з метою пропаганди україномовного спілкування серед дітей, молоді та дорослого населення Прилук члени Учнівської ради міста провели акцію «Ми любимо українську мову». Серед перехожих діти розповсюджували кишенькові книжечки «Розмовляй українською мовою – бо це твоя мова!», у яких зібрані слова із прилуцького суржику та варіанти правильного їх вживання. Своїми діями учні міста намагалися привернути увагу прилучан до рідної мови і спонукати їх говорити літературною українською мовою.



взято з сайту http://pryluky.org

Щось у вас тут сумно. Шанують книгу... НЕ шанують книгу...
А що ви з нових авторів останнього купили і прочитали? Достатньо ж зайти до нас, в книгарню "За двома зайцями". Або хоча б до мене в гості. В мене домашня бібліотека з величенькою підбіркою сучукрліту. Чи на ПрилукиІнфо читаючих нема?

Цитата Orynka:

Чи на ПрилукиІнфо читаючих нема?

на форумі повно читаючих...але про себе кажу, що я на українській мові книжок взагалі не читаю, а коли такі дуже рідко попадаються-в думках на російську мову перекладаю))))
А сучасна українська література мені не дуже подобається, принаймні те, що траплялось

Orynka, є шось на українській по PHP, ActionScript 3 або jQuery? Почитав би залюбки

Цитата:

Достатньо ж зайти до нас, в книгарню "За двома зайцями". Або хоча б до мене в гості. В мене домашня бібліотека з величенькою підбіркою сучукрліту

А чому лишень "два зайці". Слава Богу, у Прилуках дещо більше книгарень. Причому, одна з них - у центрі Прилук, по Вокзальній. Інша - теж непогана і зветься "Ерудит". Вона - неподалік Центру зайнятості.
Так що шанувальники художнього слова час од часу і туди навідуються. Якщо гроші є (даруйте, але суджу по собі ). А ще ж у Прилуках функціонують міська та районна бібліотеки, де цікаві книги українських авторів можна почитати дешево і сердито

Книга «Сьомга» Софійки Андрухович
Ця популярна книга сучасної української письменниці є у багатьох книгарнях, але я натрапила на неї в тій, що при арт-кафе «За двома зайцями». Дуже вразила обкладинка. Завдяки в першу чергу їй книга сама одразу «впала в око», «лягла в руку» і ще як там кажуть. Швидко й прочиталася.
«І навіть тут, у цій двометровій туалетованній зі стоячим душем та пліснявою на стінах, я не можу почуватись безпечно.» Такими екзальтовано-страхітливими словами і починається четверта книга Софії Андрухович «Сьомга». Уявний сеанс психотерапії, і стриптиз, і харакірі… Саме так характеризують даний твір сучасні літературні критики, вимочуючи ці шість лірично-бутафорських історій, які власне і складають цикл книги, у надміру-концентрованому настої з трав вуаєризму. Страх і спокуса – це очі душі головної героїні. Ці два поняття не є ні тотожними, ні діаметрально-протилежними. Страх – це велике око: нажахане, невпевнене, незахищене, шоковане. Це все – дитяче. Людині характерно нести крізь роки весь цей оберемок страхітливих «квітів», постійно аналізувати його, намагатись якось висміяти його або ж кинути у такий бутафорський прообраз, що навіть саме Минуле підніме у дикому здивуванні свої старечі кошлаті брови, не витримавши такого різкого переосмислення того, що теоретично мало вже припасти товстим шаром пилюки.
Спокуса – дещо іншого характеру: вона має примружені очі, хитра – вона викликає всі похідні, які ідеально-правильно описують якості страху. Подібний дисонанс викликає перфектну амбівалентність, точене роздвоєння, що неминуче призводить до внутрішнього конфлікту свого «Я» з фобіями та невпевненостями, які не дозволяють бутонові нарешті розкритися і буяти рясним цвітом. Дитячі фобії, незахищеність, наївність, крихка психіка, нерозсудлива довіра – шкідливий бур’ян, що толочиться неораним молодечим полем безкрайого серця героїні.
Вона – фанатично щира у всіх своїх описах, розфарбовуючи у червоне даремне сублімативно-позерське намагання самовиправдатися на сторінках, що пахнуть червоною рибою, крізь призму егоїстичного бажання – звалити своїх ворогів і повстати, мов фенікс, із попелу. Це розмальована ковдра, у яку можна вкутатися зимового прохолодного вечора і почуватися захищеним. Це дзеркало, на якому розписаний ти. І дивлячись на своє відображення, відчуваєш кожну літеру і кожне слово на кожному міліметрі своєї шкіри. Це монолог. Інтимна розмова зі своїм двійником, себто душею. Це щоденник, у який ти кидаєшся стрімголов, мов з кручі. Цей політ з невідомою кінцівкою розкриває таємні зябра давно заблокованих чакр, і ти нарешті вмієш подивитися собі у вічі.
«Епідемії одержимості охоплювали монастирі з блискавичною швидкістю – і вони, обителі Бога, з яких, здавалося, уже були прорубані ворота прямісінько до Раю, ставали раптом місцем релаксації для Сатани.» Одного разу я запитала свою подругу, що для неї є найбільшою спокусою в житті. Вона підняла голову якось так демонстративно-лірично, задивилася на мить у тьмяне світло душної кімнати, а потім сказала: «Людина…» Ми самі створюємо ситуації спокуси кожного дня, виявляємо їхню наявність, потім нашу одержимість, і вже далі під вуаллю страхітливого бажання це все подолати, починаємо ускладнювати собі життя. «Диявол ховається в рисі.» І так самобутньо-самовіддано кидає нам у вічі порох легкодушної страхітливості. А ще кохання… Цього разу він посіяв зерна кохання. І що ж із цього вийшло?
автор рецензії Вікторія
її сторінка
. . . http://vkontakte.ru/id92305025

Orynka, до чого це в цій темі?

Цитата:

А чому лишень "два зайці". Слава Богу, у Прилуках дещо більше книгарень.

Holliday, тому що я не можу розписуватися за інші книгарні. вони можуть бути непатріотичними і продавати всіляку нікудишню літературу. в "За двома зайцями" багато сучасної української літератури - як дослідницько-історичної, так і художньої.

-----
Добавлено 20 октября 2010 г., 16:43:39:

Цитата:

я на українській мові книжок взагалі не читаю

пробачте, бабусю, а скільки Вам рочків? державі Україна вже 20-ий рік пішов, а Ви й досі російську пам‘ятаєте? співчуваю ))))

Цитата Orynka:

вони можуть бути непатріотичними і продавати всіляку нікудишню літературу.

хто може судити нікудишня література чи кудишня? на кожен товар е свій покупець це стосується і літератури...те що ти вважаеш путнім і продається в "Двох зайцях" для когось так само може виявитись "нікудишнім"

Цитата:

до чого це в цій темі?

OLEX, я попросила в чаті, щоб мені дали темку куди скидати рецензії на книги. Серенісіма дала цю. А що?
Я хочу власну створити. З рецензіями на книги. Тематичну. Можна? З зафіксованим першим постом, і шоб я сама могла перший пост міняти. А то у вас, куррдебеля, нічого не можна. Уйду я то вас.

Orynka, ну он жеж є Что хорошего почитать

-----
Добавлено 20 жовтня 2010 р., 16:52:31:

Цитата Orynka:

А то у вас, куррдебеля, нічого не можна.

не у "вас" а у нас

-----
Добавлено 20 жовтня 2010 р., 16:53:16:

Orynka, ну якшо тематичну то можеш створювати