Ви не можете бачити результати опитування поки не проголосуєте самі!
Опитування відкрите 12 березня 2008 р.
Обмежень по часу немає.
Пройшло 6099 днів.
Кількість повідомлень, необхідних для прийняття участі в опитуванні: 2
Кількість днів проведених на сайті, необхідних для прийняття участі в опитуванні: 2
Співвідношення російськомовної до україномовної книги (разом із україномовними виданнями, що друкуються в Росії) складатиме 60-65 відсотків російською до 35-40 відсотків українською. Тобто питання переваги однієї з мов на книжковому ринку – українська чи російська - однозначно залишається за останньою.
Чи потрібні книги українською мовою особисто вам?
----- Добавлено 15 марта 2008 г., 07:39:32:
Бачте які всі байдужі до цього питання! навіть у тему ніхто не хоче відписуватися і голосувати
До речі...
минулого тижня з метою пропаганди україномовного спілкування серед дітей, молоді та дорослого населення Прилук члени Учнівської ради міста провели акцію «Ми любимо українську мову». Серед перехожих діти розповсюджували кишенькові книжечки «Розмовляй українською мовою – бо це твоя мова!», у яких зібрані слова із прилуцького суржику та варіанти правильного їх вживання. Своїми діями учні міста намагалися привернути увагу прилучан до рідної мови і спонукати їх говорити літературною українською мовою.
Щось у вас тут сумно. Шанують книгу... НЕ шанують книгу...
А що ви з нових авторів останнього купили і прочитали? Достатньо ж зайти до нас, в книгарню "За двома зайцями". Або хоча б до мене в гості. В мене домашня бібліотека з величенькою підбіркою сучукрліту. Чи на ПрилукиІнфо читаючих нема?
Усе чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов’язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли ЦЕ постає перед нами, навіть не впізнаємо ЙОГО в обличчя. (С) Ю.Андрухович
Bonya
Боненятко форуму
Номер: 442
З: Украина,
Зареєстрований: 28 березня 2008 р.
Повідомлень: 3451
Попереджень: 0
Нагороди:
на форумі повно читаючих...але про себе кажу, що я на українській мові книжок взагалі не читаю, а коли такі дуже рідко попадаються-в думках на російську мову перекладаю))))
А сучасна українська література мені не дуже подобається, принаймні те, що траплялось
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди:
Достатньо ж зайти до нас, в книгарню "За двома зайцями". Або хоча б до мене в гості. В мене домашня бібліотека з величенькою підбіркою сучукрліту
А чому лишень "два зайці". Слава Богу, у Прилуках дещо більше книгарень. Причому, одна з них - у центрі Прилук, по Вокзальній. Інша - теж непогана і зветься "Ерудит". Вона - неподалік Центру зайнятості.
Так що шанувальники художнього слова час од часу і туди навідуються. Якщо гроші є (даруйте, але суджу по собі ). А ще ж у Прилуках функціонують міська та районна бібліотеки, де цікаві книги українських авторів можна почитати дешево і сердито
Женщина в принципе может и промолчать...но дело в том...что у женщины нет такого принципа!
Orynka
Форумчянин
Номер: 508
З: Білорусь, Мінськ
Зареєстрований: 14 червня 2008 р.
Повідомлень: 90
Попереджень: 0
Нагороди:
Книга «Сьомга» Софійки Андрухович Ця популярна книга сучасної української письменниці є у багатьох книгарнях, але я натрапила на неї в тій, що при арт-кафе «За двома зайцями». Дуже вразила обкладинка. Завдяки в першу чергу їй книга сама одразу «впала в око», «лягла в руку» і ще як там кажуть. Швидко й прочиталася.
«І навіть тут, у цій двометровій туалетованній зі стоячим душем та пліснявою на стінах, я не можу почуватись безпечно.» Такими екзальтовано-страхітливими словами і починається четверта книга Софії Андрухович «Сьомга». Уявний сеанс психотерапії, і стриптиз, і харакірі… Саме так характеризують даний твір сучасні літературні критики, вимочуючи ці шість лірично-бутафорських історій, які власне і складають цикл книги, у надміру-концентрованому настої з трав вуаєризму. Страх і спокуса – це очі душі головної героїні. Ці два поняття не є ні тотожними, ні діаметрально-протилежними. Страх – це велике око: нажахане, невпевнене, незахищене, шоковане. Це все – дитяче. Людині характерно нести крізь роки весь цей оберемок страхітливих «квітів», постійно аналізувати його, намагатись якось висміяти його або ж кинути у такий бутафорський прообраз, що навіть саме Минуле підніме у дикому здивуванні свої старечі кошлаті брови, не витримавши такого різкого переосмислення того, що теоретично мало вже припасти товстим шаром пилюки.
Спокуса – дещо іншого характеру: вона має примружені очі, хитра – вона викликає всі похідні, які ідеально-правильно описують якості страху. Подібний дисонанс викликає перфектну амбівалентність, точене роздвоєння, що неминуче призводить до внутрішнього конфлікту свого «Я» з фобіями та невпевненостями, які не дозволяють бутонові нарешті розкритися і буяти рясним цвітом. Дитячі фобії, незахищеність, наївність, крихка психіка, нерозсудлива довіра – шкідливий бур’ян, що толочиться неораним молодечим полем безкрайого серця героїні.
Вона – фанатично щира у всіх своїх описах, розфарбовуючи у червоне даремне сублімативно-позерське намагання самовиправдатися на сторінках, що пахнуть червоною рибою, крізь призму егоїстичного бажання – звалити своїх ворогів і повстати, мов фенікс, із попелу. Це розмальована ковдра, у яку можна вкутатися зимового прохолодного вечора і почуватися захищеним. Це дзеркало, на якому розписаний ти. І дивлячись на своє відображення, відчуваєш кожну літеру і кожне слово на кожному міліметрі своєї шкіри. Це монолог. Інтимна розмова зі своїм двійником, себто душею. Це щоденник, у який ти кидаєшся стрімголов, мов з кручі. Цей політ з невідомою кінцівкою розкриває таємні зябра давно заблокованих чакр, і ти нарешті вмієш подивитися собі у вічі.
«Епідемії одержимості охоплювали монастирі з блискавичною швидкістю – і вони, обителі Бога, з яких, здавалося, уже були прорубані ворота прямісінько до Раю, ставали раптом місцем релаксації для Сатани.» Одного разу я запитала свою подругу, що для неї є найбільшою спокусою в житті. Вона підняла голову якось так демонстративно-лірично, задивилася на мить у тьмяне світло душної кімнати, а потім сказала: «Людина…» Ми самі створюємо ситуації спокуси кожного дня, виявляємо їхню наявність, потім нашу одержимість, і вже далі під вуаллю страхітливого бажання це все подолати, починаємо ускладнювати собі життя. «Диявол ховається в рисі.» І так самобутньо-самовіддано кидає нам у вічі порох легкодушної страхітливості. А ще кохання… Цього разу він посіяв зерна кохання. І що ж із цього вийшло?
автор рецензії Вікторія
її сторінка . . . http://vkontakte.ru/id92305025
-----
Повідомлення редагувалося 1 разів. Останнє редагування: Orynka (20 жовтня 2010 р., 16:35:53)
Усе чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов’язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли ЦЕ постає перед нами, навіть не впізнаємо ЙОГО в обличчя. (С) Ю.Андрухович
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди:
А чому лишень "два зайці". Слава Богу, у Прилуках дещо більше книгарень.
Holliday, тому що я не можу розписуватися за інші книгарні. вони можуть бути непатріотичними і продавати всіляку нікудишню літературу. в "За двома зайцями" багато сучасної української літератури - як дослідницько-історичної, так і художньої.
----- Добавлено 20 октября 2010 г., 16:43:39:
Цитата:
я на українській мові книжок взагалі не читаю
пробачте, бабусю, а скільки Вам рочків? державі Україна вже 20-ий рік пішов, а Ви й досі російську пам‘ятаєте? співчуваю ))))
Усе чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов’язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли ЦЕ постає перед нами, навіть не впізнаємо ЙОГО в обличчя. (С) Ю.Андрухович
Bonya
Боненятко форуму
Номер: 442
З: Украина,
Зареєстрований: 28 березня 2008 р.
Повідомлень: 3451
Попереджень: 0
Нагороди:
вони можуть бути непатріотичними і продавати всіляку нікудишню літературу.
хто може судити нікудишня література чи кудишня? на кожен товар е свій покупець це стосується і літератури...те що ти вважаеш путнім і продається в "Двох зайцях" для когось так само може виявитись "нікудишнім"
Orynka
Форумчянин
Номер: 508
З: Білорусь, Мінськ
Зареєстрований: 14 червня 2008 р.
Повідомлень: 90
Попереджень: 0
Нагороди:
OLEX, я попросила в чаті, щоб мені дали темку куди скидати рецензії на книги. Серенісіма дала цю. А що?
Я хочу власну створити. З рецензіями на книги. Тематичну. Можна? З зафіксованим першим постом, і шоб я сама могла перший пост міняти. А то у вас, куррдебеля, нічого не можна. Уйду я то вас.
Усе чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов’язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли ЦЕ постає перед нами, навіть не впізнаємо ЙОГО в обличчя. (С) Ю.Андрухович
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди: