Автор | Автор | ||||
---|---|---|---|---|---|
blackwind 22 липня 2007 р., 00:10:17 Тема: Вопрос жизни и смерти! |
Ні, porosytenkokoly, була навіть навіть нормальна красива українська мова, якою писали Франко, Українка, Котляревський,.... Нормальна літературна мова. А зараз багато хто вирішив, що занадто вже вона схожа на російську, то й надумалися наші професори та перекладачі лишити свій внесок у розвитку мови шляхом вилучення слів котрі мають спільні з російськими корені, та заміни їх тими, що не схожі на російські... Під гаслом "москалі нам не друзі"... От і маємо те, що маємо, хоча і російська і українська мають одін історичні корені... але їх вирішили відрубати. Рослина буде живитися святим духом
а хотів би китайцем? | ||||
blackwind 21 липня 2007 р., 10:58:00 Тема: Вопрос жизни и смерти! |
Как переводчик авторитетно перевожу: Страстная любовь безумная до одури. Но, конечно перевод никогда не передаст всех прелестей, смыслов и нюансов оригинала. На украинском звучит лучше, ярче.
С ТВ: - Може пані буде каву? - Та ні, але не відмовлюся від філіжанки гербати... Перевод: філіжанка (из польского) - кофейная чашечка гербата (даже не знаю откуда) - чай Вот такие у нас переводчики - украинизаторы | ||||
blackwind 21 липня 2007 р., 09:46:23 Тема: Литературные чтения стихов | Aга А че, все так плохо? Ну лан, я больш не буду! Простить мене, то будо давно и не правда... Я чесно буду вести себя хорощоююю Я исправлюсь | ||||
blackwind 20 липня 2007 р., 17:49:28 Тема: Вопрос жизни и смерти! | И чего у вас такой пессимистический подход к вопросу? А может она телефон потеряла?!
Сидит теперь и ждет пока любимый ее найдет… А он ищет.. А что делать?.. Ну прямо Шрек 4 какой-то… Палке кохання шалене до безтями! | ||||
blackwind 20 липня 2007 р., 10:45:37 Тема: Литературные чтения стихов | Я взглядом провожу до переулка...
Укроет снег знакомый силуэт Короткая прощальная прогулка… И вот тебя со мною нет. Ни слова мы не скажем на прощанье, Лишь отпущу тебя безжалостным «Иди». Ни смеха, ни слезинки, ни признанья, - Мы знаем все без слов. Пускай в пути Согреет обо мне воспоминанье, Тихонько убаюкает вночи, Как будто никогда не было расставанья, Как будто мы опять вдвоем молчим. А когда ступишь на перрон далекий, К тебе мой светлый ангел прилетит: С любовью и теплом, святой и легкий, - Пускай отныне он тебя хранит. _________________________________ | ||||