Автор | Автор | ||
---|---|---|---|
Helen 8 серпня 2009 р., 15:14:30 Тема: Юрій Коптєв розпочинає благоустрій історичної зони | Древньому місту - достойне життя
06.08.09. У переліку професійних свят День будівельника займає особливе місце. Зводячи будинки чи оновлюючи вулиці й квартали у населених пунктах, будівельники вселяють кожному його жителю впевненість у завтрашньому дні, даруючи відчуття повноцінного, сповненого щастя і радості життя. Тому так оптимістично виглядають висотні крани на фоні новобудов, які згодом гостинно відчинять двері своїм жителям. Хоча останнім часом у Прилуках, як і у державі загалом, галузь зазнає певних утисків і проблем. Все рідше розгортаються будівельні роботи, особливо у невеликих містах і селах, а володарі золотих рук змушені розпорошувати свій талант по закордонню. Така незавидна доля чекала б і Прилуки та його мешканців, якби три роки тому руку підтримки і безкорисливої допомоги не подав нам громадянин Росії, наш земляк Юрій Коптєв. Будівельник за покликанням і станом душі, він усі свої можливості та сили спрямував на те, щоб підняти й укріпити престиж рідного міста. За його ініціативи у місті реалізовано декілька широкомасштабних проектів, які не лише докорінно змінили обличчя Прилук, а й забезпечили не один десяток міських будівельників роботою. Відтак упродовж трьох років (на заздрість сусідам) у місті над Удаєм киплять будівельно-реставраційні роботи, виконання яких постійно контролює сам Юрій Вікторович. Маючи безцінний досвід, здобутий протягом років на будівельних майданчиках колишнього Радянського Союзу, реалізує його на малій батьківщині. Ще юнаком Юрій Коптєв почав опановувати непрості ази будівельної справи. За комсомольською путівкою у далекі вісімдесяті роки минулого століття працював на Далекому Сході у Комсомольську-на-Амурі на будівництві металургійного заводу. Енергійного ініціативного хлопця призначили командиром будівельного загону, згодом - начальником будівництва. Його організаторські здібності, вміння працювати і добросовісне ставлення до справи помітили і у Хабаровську, де молодому перспективному і талановитому будівельнику запропонували роботу. Московська діяльність Юрія Коптєва розпочалася у 1985 році з відкриття приватного підприємства, а пізніше розширення бізнесу у житловому будівництві. Очоливши будівельну компанію «Дон-Строй», Юрій Вікторович почав втілювати в життя здавалося нездійсненні плани - спорудження таких будинків, аналогів яким немає в усьому світі. Тож незабаром берег Москви-ріки прикрасив житловий комплекс «Алые паруса», біля Останкінського ставу з’являється ще одна архітектурна перлина «Седьмое небо», за нею введений в експлуатацію «Измайловский» житловий квартал «Воробьевы горы». Гордяться москвичі і побудованим під його керівництвом у 2005 році «Тріумф-Паласом» висотою понад 264 метри. Це найвищий житловий будинок Європи, занесений до книги рекордів Гіннеса. У 2003 році Юрію Вікторовичу присвоєно звання «Кращий будівельник року» в Росії. Та, досягши таких успіхів далеко від батьківщини, не міг не думати про своє рідне місто, де пройшло дитинство і юність, де мешкають його рідні й друзі, де щодня сина здалеку чекає найрідніша у світі людина - мама, Лідія Іванівна. Весь час перед очима поставали «краєвиди» рідних Прилук: потріскане старе асфальтне покриття міських вулиць, постійно непрацюючий фонтан на Центральній площі, занедбані, пошарпані часом фасади житлових будинків і громадських установ. Життя у місті текло, як вода в річці. Змінювалися один за одним і мери міста. Незмінним залишалося одне - відношення до Прилук. Місто не розвивалося, не оновлювалося і не займалося будівництвом - так, латало собі дірки, які кидалися у вічі, а про корінні переміни й думати не думало. Навіть центральна частина Прилук з її історичною зоною викликала лише хвилю негативних емоцій і критики. Тож, будучи справжнім патріотом Прилуччини, не задумуючись про власну зацікавленість і користь, почав «піднімати» місто з колін. За його кошти були придбані автомобілі швидкої допомоги; споруджено і встановлено два пам’ятника: перший в Україні пам’ятник молодому Шевченку-художнику, який відвідував прилуцький край саме в такому віці, малював його визначні місця та пам’ятник нашому земляку - великому сміхотворцю, народному артисту України Миколі Яковченку; реконструйовано Театральну площу, проведено капітальний ремонт краєзнавчого музею та реанімаційного відділення Центральної міської лікарні. Нещодавно завершено оновлення першої частини (скверу Дубинського) паркової зони на Центральній площі. - Я хочу, аби прилучани мали достойні місця для відпочинку, - зізнається Юрій Вікторович, - а Прилуки були справжнім європейським містом з розвиненою інфраструктурою та культурою. Планів у мецената багато і їх втілення не за горами. У цьому ніхто з прилучан не сумнівається. До того ж все, що уже зроблене Юрієм Коптєвим у місті - зроблене з думкою про кожного прилучанина, з великою любов’ю до отчого дому і землі, яка народила. Нам же лише залишається зберегти упродовж років відновлені Юрієм Вікторовичем куточки Прилук і вміло, по-господарськи ними володіти. Тамара ЖУК. На фото: Оновлений скверик Дубинського в центрі Прилук; Меценат Ю.В.Коптєв. http://www.guberniya.net.ua | ||
Helen 8 серпня 2009 р., 15:09:29 Тема: Сурогатне материнство |
в тому то й річ, що іноді вони настільки звикають до дитини, що потім не віддають. Були випадки, що судилися із-за того, що сурогатні матері "кидали" замовників | ||
Helen 8 серпня 2009 р., 15:04:15 Тема: Пропозиції щодо роботи сайту | На форумі часто наводяться цитати (з Вікіпедії, інших ресурсів), іноді кілометрові. Було б непогано, якби така цитата якось зверталася. Тобто захотів розкрив -прочитав, не хочеш - не розкривай. Таким чином сторінка буде менша. Бо якщо взяти 10 постів на сторінці та кожний з них з величезно цитатою, то вся інет сторінка розтягується дуже сильно
OLEX, що думаєш? | ||
Helen 8 серпня 2009 р., 14:58:56 Тема: Не смітіть! | Все починається з сімейного виховання - якщо батьки привчаються дитину не смітити, дак вона і виросте свідомою людиною і не буде кидать бумажку де попало, а буде в мусорку нести.
Сьогодні знов на тій же зупинці спостерігала картину - малий сидит лузкає насіння, а маманя тут же поряд сидить і в ус не дує. Ну довелося знов провести виховну роботу | ||
Helen 8 серпня 2009 р., 14:50:58 Тема: Сурогатне материнство |
Hakkinen, ось надибала цікавий факт Абсолютною рекордсменкою серед сурогатних мам дотепер залишається 39-річна англійка Керол Хорлок, яка успішно виносила і народила 9 малюків для бездітних пар - 6 дівчаток, включаючи два близнята, і трьох хлопчиків. Остання дитина, Деніел, народилася в серпні 2004 року. На відпочинок між вагітностями рекордсменка відводила собі не більше 6 місяців. До речі, на момент участі в першій сурогатній програмі у Керол вже було дві власні дитина. Сумно, що англійські закони дозволяють тільки безвідплатне сурогатне материнство (загальні виплати на покриття викликаних вагітністю витрат не можуть перевищувати 10 000 фунтів), оскільки з цієї причини Керол одержує за свої послуги порядка 3000 фунтів, які не покривають навіть її поточні витрати під час вагітності. Але це не привід для засмучення - "Мені просто подобається бути вагітною!" - з гордістю говорить головна сурмама нашої планети. так що.. все можливе! | ||
Helen 8 серпня 2009 р., 14:47:17 Тема: Сурогатне материнство |
одне діло взяти зовсім чужу дитину,а інше -коли батько для цієї дитини все ж таки буде рідний, а от мати - сурогатна! | ||
Helen 8 серпня 2009 р., 13:56:44 Тема: Футбол |
та прям там... щоб я без голови осталася з вашим футболом.. у вас же там мочилово буде краще я вже пожертвую одним тренуванням | ||
Helen 8 серпня 2009 р., 13:43:19 Тема: Футбол | Гарна ідея! Моя пропозиція - стадіон, наступна субота, 10.00
В будні дні теж можна після 17.00, але тоді я мабуть не зможу прийти позирить, бо в мене свої тренування | ||
Helen 8 серпня 2009 р., 12:48:33 Тема: Сурогатне материнство | [color=maroon]«Не та мати, що народила, а та, що виховала» — говорить народна мудрість. Здається, людство вирішило слідувати за нею. Люди вигадали нову форму материнства — сурогатне. Незвичайне словосполучення. Багатьом, мабуть, ріже вухо. Але воно є, і це факт.
Сурогатних матерів у світі, напевно, уже понад півтори тисячі. Коли шлюб двох люблячих людей безнадійно безплідний, коли люди в розпачі, їм залишається тільки одне: знайти молоду здорову жінку, попросити її: «Народіть нам дитину!», заплатити їй гроші, і вона стане на дев’ять місяців просто інкубатором для чужого плоду, виносить і народить не своє дитя. Вона і є та, кого називають сурогатною матір’ю. Колись це було абсолютною фантазією. Хтось вважає це гріхом. Церква засуджує. А вчений-генетик, ймовірно, почуває себе Богом.[/color] Як ви думаєте, чи легко жінці, яка виносила під серцем дитину, віддати її іншій сім*ї ? Що відчуває біологічна матір в такі моменти? Просто хочеться почути ваше ставлення до цього та ваші думки. Питання до дівчат та жінок - чи могли б ви стати сурогатною матір‘ю? Питання до хлопців та чоловіків - як би ви поставилися до рішення вашої дівчини/дружини стати сурогатною матір‘ю ? | ||
Helen 7 серпня 2009 р., 17:55:21 Тема: Відео porosytenkokoly, або Привіт із Франції |
та прийдеться.. раз Нікіта так розпорядився | ||