Автор | Автор | ||||
---|---|---|---|---|---|
Helen 17 січня 2009 р., 16:33:46 Тема: Чи легко вам..... |
та отож могло буть все що хош
буває... особенно коли не сама, а вдвох.. і найчастіше до таксистів | ||||
Helen 17 січня 2009 р., 16:18:47 Тема: Чи легко вам..... | оце сьогодні йшла, напроти йде мужик і їсть пірожок. Хотіла запитать, смачно чи ні.. Але у нього метра 2 росту, думаю, краще утримаюся | ||||
Helen 17 січня 2009 р., 16:10:00 Тема: Чи легко вам..... | Йшли недавно з подругою додому. Мороз мінус 15. Переганяє нас дядько в шльопанцях.
Кажу подрузі, давай запитаємо, чи йому не холодно? Вона каже - та ну.. навіщо...КАжу, ну просто так, цікаво, що скаже. Короче, питаю дядька, слухайте, а вам не холодно ото у тапочках? А він так не по доброму і відповідає -було б холодно, не ходив би... КАжу, ну я не знаю, може Ви дотримуєтеся вчення Порфірія Іванова Нічого не відповів і пішов собі. Отакий дядько без почуття гумору. Отож, чи легко вам пристать до незнайомої людини, до того ж старшої від вас з дурним запитанням? | ||||
Helen 17 січня 2009 р., 13:36:58 Тема: Що в логіні твоїм? | Вот у нас есть форумчанка Ashberrry.
Ashberrry - интересный ник ash - пепел, ясень, berry - ягода пепельная ягода? или ясеневая ягода а вообще-то рябина. Почему рябина? | ||||
Helen 17 січня 2009 р., 09:06:33 Тема: С днём рождения! | [color=green]Dyrix, Geks, Nico
[/color] Вітаю вас з Днем народження! | ||||
Helen 16 січня 2009 р., 22:51:04 Тема: Путешествия | оце переглядала тему, знайшла свій пост
Так що можу тепер сказат, що мрія збулася! А оскільки я не розказувала вам про цю свою подорож, то пишу зараз.. через 3 місяці Моя відпустка. Подорож до Єгипту Почалося все з вибору готелю. Завітавши до турагенції „Мандри”, пояснили що саме ми хочемо. Вибрали 5-зірковий готель DIAMOND комплексу “Golden 5 City” в Хургаді (все включено) День 1. Настала довгождана мить і ось ми вже в літаку. Летіти до Єгипту 3 год 50 хв. Літаки Українських авіаліній звичайно простіші, ніж Британські і таких зручних моніторів з усією інформацією щодо відстані, швидкості і місцезнаходження там не було. Але нас було троє, ми летіли назустріч новим пригодам і нам було весело В Єгипті нас зустрів представник турфірми PEGAS Touristik, все детально розповів, купили візу за 15 баксів і сіли в комфортабельний автобус, який нас помчав до нашого готелю Поселилися в просторому номері з трьома двомісними ліжками, сходили ввечорі подивилися на територію і задоволені лягли спати День 2. Розпочався зустріччю з нашим гідом. Він нам розповів, що, де і коли, і запропонував відвідати деякі екскурсії. Коли ми з Катьою вибирали подорож, то вирішили відвідати Луксор та Каїр. Але тут Катя заявила, що ні в який Каїр вона не збирається. Іра теж повідомила, що обіцяла батькові туди не їхати. Уявіть мій стан, коли я зрозуміла, що дівчата мене просто „кинули”, бо самій їхати в таку далеченьку і не дуже безпечну подорож не хотілося. Мої сподівання вмить розбилися об скелю їхньої байдужості до одного з чудес світу. Почали вибирати екскурсії. Запланували поїздку в Луксор, огляд Червоного моря та подорож до Райського острова. У подарунок –безкоштовна екскурсія до Хургади. Виходить, що з 7 днів 4 в нас уже стали розпланованими. Весь цей час мене турбувала одна-єдина думка: „Ну як же ж це так.. я ж мріяла про це дуже давно. Як же так, що я не побачу піраміди. І тут я почула, як одна жінка з дочкою з нашого готелю замовляє поїздку до Каїру. „Ось з ким я поїду”, - миттю вирішила я і настрій стрімко поповз угору –можливо, нарешті моя мрія втілиться в життя. Нічого кращого не залишалося, як запланувати цю поїздку на неділю, хоча на суботу вже був запланований Луксор. Це було божевіллям. Два дні підряд з ранку до ночі екскурсії – мало хто витримав би. Але прагнення торкнутися давнини перемогло всякий глузд. Отже, наша екскурсійна програма виглядала приблизно так: День 2, післяобід - поїздка до Хургади День 3 День 4 екскурсія до Луксору День 5 поїздка до Каіру День 6 Обзор коралів і риб Червоного моря (перша половина дня) День 7 Поїздка на Райський острів День 8 Як бачите, програма цікава і захоплююча. Часу на купання та загорання взагалі було мало Отож, тепер детально про кожен з цих днів День 2 На другий день зранку мене спіткала невдача. Заходячи в море. Наступила на камінь та ушибла ногу, яка невдовзі напухла і залишалася такою до кінця відпустки. Весело, нічого не скажеш. (друга половина дня) Поїхали до Хургади. Якось не дуже весело – брудно, бідно, сіро. Подивилися на мечеть, православну церкву, відвідали фабрику з виробництва масла та побували в магазині, де прикупили сувеніри додому. На фабриці масел купила сандалове масло яким почала мазати свою опухлу ногу День 3. Загорали та купалися на пляжі День 4. Екскурсія до Луксору. Луксор є одним з найдавніших міст у світі , точно не відомо, коли він був побудований. Давні Єгиптяни називали місто "waset", що означає скіпетр. У свою чергу Греки називали його Thebes, а Римляне - Dіos Polіs Magіna. І нарешті, коли араби завоювали Єгипет, місто одержав свою останню назву - Луксор, що означає місце безлічі палаців. У Луксорі знаходиться 2/3 усіх світових монументів. Дорога займає приблизно 4 години, але цікаво їхати. Спочатку гори, потім зупинка біля кафе, де скупчуються представники місцевого населення з верблюдами і віслюками, пропонуючи за певну плату сфотографуватися з ними. Далі місцеві поселення –сірі, брудні, недобудовані. Перше що ми відвідали в Луксорі – це Карнакський храм –величний, помпезний з громадними колонами та статуями фараонів Карнакський храм (араб. الكرنك — Іпут Ізут, «найдосконаліше місце») — комплекс храмових споруд, розташований біля берега ріки Ніл за 2,5 кілометра на північ від Луксора. Протягом півтори тисячі років храм був головною святинею єгипетської держави. Розширяючись та приклашаючись багатьма поколіннями царів протягом 13-ти століть, Карнак був адміністративним центром і головною пам‘яткою східної частини Фів. Розміри храму (біля 40 га) і велика кількість будівель роблять храм схожим на місто Потім наша путь лежала до Долини царів, де ми відвідали гробниці Тутанхамона та Рамзеса. Потім побачили колоси Мемнона та храм Хатщепсут. Задоволені від побаченого повернулися додому десь о 22.30 Відпочила годинку і о 1.20 знову вирушила в подорожі, але цього разу до одного з чудес світу – Єипетських пірамід Отже, День 5. Каір. Дорога тривала близько 7 годин. І ось ми вже бачимо вершини найвідоміших пірамід Хеопса і Хефрена. Чомусь я їх уявляла зовсім інакше - такими що одиноко стоять серед пустелі. Але ні... Не забуті, сотні тисяч туристів з різних куточків світу щодня відвідують їх. Після огляду пірамід та фото сесії поїхали подивилися на Сфінкса, що оберігає піраміди та відвідали Національний музей, де зберігається більше 500 єгипетських старожитностей. Прикупила справжні папіруси собі і на сувеніри. День 6 Їздили на кораблі в море, спускалися на дно і спостерігали за красивими коралами та рибками. Сподобалося День 7. Поїздка на Райський острів Пливли на чудовому білосніжному катері. Серед розваг були виступ фокусника та танець живота у виконанні місцевої зірки. Програма цього дня передбачала плавання до коралів у масці та ластах. І от уявіть собі. Одягаю свій 38 розмір. На праву ногу нормально, а на розпухлу ліву не налазить. Міряю 39. Класно на лівій і вільно на правій. Думаю, ну оце одінь ті ласти, загублю і що тоді? Вирішила пливти без ласт. Наділи маски, попливли. Мохамед, наш гід, показував нам найкрасивіші корали. Туди я ще трималася групи, сили були. А от назад. Відстала я від них, та і не дивно, бо всі ж в ластах, а я без. Але дякувати Мохамеду, приплив і мене забрав Бо я вже перелякалася не на жарт. Тут кораблі відпливають і я поряд з ними барахтаюся. Потім висадилися на Райський острів, покупалися, позагорали і втомлені але щасливі повернулися додому День 8 Зранку позагоравши і покупавшись, в обід вже зібрали речі, пообідали, походили трошки по території готелю і вирушили в аеропорт. На Україні вже були в 23.30 Ось така чудова 7-денна подорож до країни одного з чудес світу - Єгипту | ||||
Helen 16 січня 2009 р., 20:15:27 Тема: Громадські організації нашого міста | БАЧИТИ СВІТ ДОПОМАГАЄ ДУША
...Темні-претемні окуляри відгороджують Наталю від світу, не даючи йому поглумитися над таємницею дівчини. Страшною таємницею. Кілька місяців тому, після травми, а затим затяжного і болісного лікування, 29-річна Наташа втратила ліве око. Тепер вона – абсолютно сліпа. - З народження я трішки бачила, могла розрізняти предмети. Нещастя трапилося у дванадцятирічному віці: одного дня, через необережність, я наткнулася оком на ріжок стола, - розповідає Наталія Прокопенко з Івківець. – Лікування, яке тривало майже два роки, завершилось трагедією: моє травмоване око перестало бачити через відшарування сітківки. А повністю втратила зір теж через травму, але тепер уже лівого ока. Обласні офтальмологи збирали його буквально по частинках. Але справу до пуття так і не довели. Через неуважність однієї з лікарок розпочалося запалення... Інтенсивна терапія нічого, окрім страждань (ін’єкції, які робили у нижню та верхню повіки, були нестерпно болючими), нічого не дала... Наталина берегиня – її мама, Ольга Іванівна, яка денно і нощно – поруч дорослої, трохи безпорадної доньки. Ольга Іванівна з дочкою навіть ходять попідруки (інакше не можна). - Я без матусі – ніяк. Вона мені у всьому допомагає. Опікується моєю долею. Сьогодні я маю виступати перед присутніми, виконувати Гімн інваліда, тож мама зараз робитиме мені зачіску. У неї це виходить... - ділиться зі мною Наталія Прокопенко, а Ольга Іванівна в цей час гріє свою єдину кровиночку теплим поглядом. Вже – єдину... Сина пані Ольга провела на вічний спочинок ще влітку. Розмовляємо з Наталею у стінах диско-клубу “Європа” (саме там люди з обмеженими фізичними можливостями 3 грудня відзначили День інвалідів). Раз у раз нашу бесіду перериває хтось із її знайомих. Вітається з незрячою дівчиною, обіймає її, говорить теплі слова. Наталі приємно, бо поруч – друзі. А як же не радіти зустрічам із друзями? Тим паче, якщо ті зустрічі не такі вже й часті? “Наталочко, Ви – ніби сонечко. Слухала Ваші вірші і, здавалося, мурахи бігали по спині. До того ж, Ви дуже гарно співаєте, душевно. Спасибі Вам”, - з такими словами звернулася до Наталії Прокопенко незнайома жіночка, теж в окулярах. Вона ще й досі перебувала під враженням від Наталиного творчого вечора “Я бачу все, та тільки не очима”, на якому звучали проникливі пісні та вірші. Героїня цих рядків пише давно. Під псевдонімом Наталя Джерельна (“поруч мене – багато водойм. Та й мешкаю в Івківцях по вулиці Джерельній...”). Коли мова заходить про її перші вірші, дівчина одразу згадує визначення однієї з маститих поеток – “білібердушки”. І зазначає, що не соромиться своїх пізніших поезій. А сюжети для ліричних творів вона черпає, переважно, із власного щоденника – бездонної скарбниці її вражень, переживань, роздумів і, навіть, її... снів. Натхнення ж додає неповторне івківське довкілля, яке дівчина відчуває на дотик. До речі, дівчина вдячна за підтримку та майстерні поради відомому на Прилуччині поету Миколі Турківському, а ще добрим словом згадує нині вже покійного композитора Віктора Вовка, який поклав на музику п’ять її ліричних творів (останні розмістив у дві музичні збірки). ...Наталя тримає мене за руку і цитує рядки свого нового вірша (“Це вчора було, Чорна кава, свічки. І на блузі від попелу слід...Прощалася, серце рвучи на шматки. А серце кричало: “Привіт!”), а потім раптом зізнається: вона – кавоманка. - Дуже люблю пити каву. Останнім часом споживаю тільки мелену. Адже мій знайомий десь вичитав, що розчинна кава і чай у пакетиках згубно впливають на печінку. А мені потрібно берегти своє здоров’я, - пояснює дівчина. І застерігає: - Ви теж себе бережіть. - Наталю, а мама довго робить макіяж? - запитую у моєї співрозмовниці, дивлячись на її злегка підфарбовані вуста. - Помиляєтесь, фарбуюся сама. Як і більшість незрячих людей, я шкірою відчуваю, скільки на мені косметики. Відчуваю, чи не переборщила, накладаючи тіні на повіки або змащуючи вуста губною помадою... Мама каже, що у мене виходить. Можу помилитися тільки із використанням рум’янцю. Свій грим теж знімаю власноруч, використовую для цього очищувальне молочко (адже коли це робити водою, на обличчі залишаються патьоки...). А манікюр мені робить матуся... Аякже, жінка за будь-яких обставин має лишатися жіночною, гарною, користуватися кремом, парфумами, лосьйонами тощо... Щоб на неї гарно було дивитися і приємно було із нею спілкуватися... - А про що Вам мріється ночами? - Про кохання, про те, аби здоровилося моїй мамі. Про власну збірку віршів. Утім, я ж розумію, що для здійснення останньої мрії треба гроші (яких ми не маємо) або спонсорська допомога (та хто погодиться на таку справу?)... Того дня Наталія Прокопенко поділилася зі мною і приємністю: напередодні саме їй у Чернігівській обласній філармонії випала честь відкривати концерт, приурочений до Дня інвалідів. Наталя зворушила усіх присутніх (серед яких був і губернатор Володимир Хоменко), продекламувавши власну поезію “А мої очі дивляться в нікуди”. Та одним віршем дівчина не обмежилась: вже під час концерту виконала пісню “А я бажаю вам добра...”. ...Люди, яких доля покарала інвалідністю і прирекла на страждання, сильніші за нас, тих, чиї фізичні можливості – необмежені. Наталя не впевнено, проте достойно крокує по життю. Не обурюється і не жаліється. Тільки радіє цьому світу і дякує Богові, що вміє його бачити... душею. Ольга ІВАНЧЕНКО http://priluchina.com | ||||
Helen 16 січня 2009 р., 20:12:27 Тема: Новини в сфері культури | У КОМПАНІЮ КИЇВСЬКИХ СТИЛЯГ ПОТРАПИВ І НАШ ХУДОЖНИК ПЕТРО БОЙКО
Процес створення живописного (та й будь- якого іншого) твору – таїнство, кольорова магія, справжня медитація на тлі недосконалості і байдужості нинішнього світу. Незвичне й те, що картини, створені митцем, починають жити своїм, окремим життям, яке не залежить від волі і таланту того, хто їх створив... Петро Бойко – людина непосидюча. Кожну мить свого життя він намагається прожити повнокровно – прямує до столиці на “Петрівку”, щоб купити останні книжкові новинки, оглядає картини колег в стилі авангард у “Пінчук – центрі”, подорожує Україною в пошуках нових раритетних експонатів для свого приватного музею, приймає гостей в ньому: то старшокласників прилуцьких шкіл, то представників іноземного посольства, спішить на творчу зустріч до друга, навідується в Густинську обитель чи в Полонки, щоб помолитися, багато читає і пише... Створюючи цикл своїх картин маслом (художник зве його “карнавальним” або ж “ярмарковим”), пан Петро мало думав про те, якими будуть адресати його яскравих і соковитих сюжетів та образів. Картини народилися, а потім стали розлітатися, як птахи, хто куди... Деякі з них він подарував друзям, інші знайшли своє місце на стінах виставкового залу... Його знайомий - прилучанин Микола Петрович Панасенко, бізнесмен і цінитель мистецтва - побачив полотна, і ...закохався в їх незвичайну веселу бешкетницьку енергетику. Взяв із собою кілька полотен у Київ. А потім несподівано прийшла до художника приємна звістка – його роботи потрапили до арт-галереї “Софійська”. Виставку живопису “Стиляги в Києві”, на якій експонуються картини одеських, дніпропетровських, київських художників, улаштував галерист Влад Роглев при підтримці “Мистецького двору “Кобальт”. Поки що ніхто не знає, якою буде подальша доля живописних дітей Петра Бойка – вони можуть найти собі нового власника-друга, можуть поїхати в далеку закордонну мандрівку. Картини, як птахи, вилітають з твого саду і летять у великий світ, щоб присісти на краєчок чиєїсь іншої душі... Лілія Черненко. http://priluchina.com | ||||
Helen 16 січня 2009 р., 20:10:14 Тема: Офіційні новини | КОТЕДЖ ЗА СТО ТИСЯЧ “БАКСІВ”
ДВАДЦЯТЬ ТИСЯЧ ЗА... ПОВІТРЯ? ... 23-річний Володимир Н. хоче продати садибу покійної бабусі. Обійстя розташоване у мальовничому сільському закутку, куди не часто заїздить транспорт (зрештою, як і до самого населеного пункту), і де буяє розкішна природа (місце для романтиків? Чи новоявлених аскетів-відлюдників?). Майже поруч – ставок із нехитрим його “населенням” – карасиками та окунцями. Трохи далі – ліс, у якому багато опеньків, лисичок, маслюків... Чисте повітря. Мелодійне пташине різноголосся. Це, так би мовити, переваги “житія в глибинці”. Недоліки, з якими буде складно змиритися городянину: відсутність елементарних побутових зручностей... За садибу пан Володимир просить 20 тисяч доларів. Каже, що на його нерухомість уже знайшлися покупці. Справа – за традиційно-юридичними формальностями... “Нічого собі! ТАКІ гроші за ТАКЕ обійстя!” – здивується хтось із читачів, дізнавшись про ціну. Утім, за словами ріелторів (людей, котрі перепродують нерухомість), жадібність продавця тут не винна. Вартість “соток” і “квадратних метрів” зросла через доларову нестабільність... КВАДРАТНІ МЕТРИ ПОДЕШЕВШАЛИ З огляду на згаданий факт, ми зробили моніторинг цін на нерухомість, що останнім часом купується-продається у Прилуках та Прилуцькому районі. Для цього звернулися за допомогою до керівника однієї з місцевих агенцій нерухомості Олександра Кутового. І були здивовані його запевненням: наприкінці 2008-го ціни знизились на 20-30 відсотків, і тепер, за статистикою, на сьогодні на десять квартир припадає один покупець (тоді як влітку спостерігалось співвідношення 5-10 покупців на 1 квартиру. Чому так? “Бо ціни прямо пропорційні купівельній спроможності громадян. Остання ж наприкінці минулого року через світову фінансово-економічну нестабільність змізерніла. А відтак нашим співвітчизникам стало набагато складніше сплачувати відсотки іпотечних кредитів (за рахунок кредитів купувалося приблизно сімдесят відсотків житла в Україні). У людей немає грошей. Якщо є, то вони знаходяться на депозитах. Долар теж істотно “виріс”...”, пояснює пан Олександр. Найбільшою популярністю користуються середньостатичні “однокімнатки”, які у Прилуках коштують порівняно дешево – від двадцяти тисяч доларів. Двокімнатні квартири – трохи дорожчі: 30 – 40 тис. умовних одиниць. Причому покупці надають перевагу так званим “заготовкам”, тобто помешканням без капітального ремонту. Таку нерухомість, зазвичай, можна придбати за менші гроші, а вже затим облаштовувати її на свій (а не чужий!) смак. 3- та 4-кімнатні помешкання (як мінімум, за 50-60 і 60-70 тис. “зелененьких” відповідно) купують рідше. “На вартість квартири впливає місце розташування житлового будинку, в якому вона знаходиться. Приміром, помешкання у мікрорайоні Рокитний коштуватиме дорожче. Бо територія Рокитного – спокійна, без значного транспортного потоку, промислових підприємств. А ще там функціонують магазини, школа, дитячий садок... Перевага “баму” – нові житлові будинки з квартирами, загальна площа яких значно більша від помешкань “хрущовок” (наприклад, площа двокімнатки становить 51-54 кв. м.), – розповідає Олександр Кутовий. - До категорії “незручних” відноситься мікрорайон м’ятно-дослідної станції (вартість житла нижча на 20-30%). Дешевше можна придбати житло у військовому містечку №12, адже там частина будинків – старі. Хоча є й нові, але ж вони зроблені з бетону, тому холодні. Недолік житла, розташованого поруч із Центральним ринком – відсутність тиші та спокою. Зрештою, як і в центральній частині Прилук (щоправда, тут згадана незручність компенсується близькістю магазинів, навчальних закладів, дитячих установ, автобусних зупинок тощо). До речі, хочу порадити громадянам, які задумали продати нерухомість, розташовану у центрі міста: якщо “не горить”, то ліпше перечекати...”. Як не дивно, проте у Ладані за “однокімнатку” нині правлять не менше, ніж $25 тис. Для порівняння: два роки тому 2-кімнатну квартиру у згаданому селищі можна було купити за... $6 тис. А ще інколи на сторінках ЗМІ можна прочитати оголошення на кшталт “продається кімната у дво- (три-) кімнатній квартирі”. “Не ризикуйте!”, - радять фахівці, адже маєте перспективу зіткнутися з юридичними проблемами. І – програти... КОТЕДЖ ЗА СТО ТИСЯЧ “БАКСІВ” Охочих оселитися у приватному секторі міста значно менше. І не дивно, адже мешкаючи у приватному будинку, треба цілорічно докладати фізичні і фінансові зусилля, аби підтримувати лад в оселі та на обійсті. На вартість такого житла впливає ціла низка факторів: його місце розташування відносно центру міста (чим далі від центру, тим дешевше), стан будівлі та обійстя в цілому, наявність побутових зручностей і господарчих будівель. І, звісно ж, - енної кількості соток землі (якщо вони є, ціна – вища). За словами Олександра Кутового, приватні будинки, розташовані у центральній частині міста, наприкінці грудня 2008-го, у серед-ньому, коштували 80 – 100 тисяч доларів. Обійстя, що на периферії міста, продавались за 30 – 40 тис. у. о. Ще дешевшими були приватні садиби зі суперскромним зовнішнім виглядом (про такі кажуть: “хатинки-мазанки”). Що ж, відтоді спливло небагато часу, тому ціни навряд чи істотно змінились... Приміром, сьогодні (як і два тижні тому) вартість невеличкого газифікованого приватного будинку (смт. Ладан), в середньому, дорівнює 30 тис. дол. Більший за площею будинок зі зручностями “тягне” на $70 – 100 тис. До міських наближаються ціни на нерухомість у селах, прилеглих до Прилук (двоповерховий котедж, як і в місті, коштує від 110 тис. “зелених”). У віддалених населених пунктах можна купити обійстя і за 3-4 тис. доларів, і за 15 – 30 тис. дол. Це вже кому як поталанить... Цікавилась нерухомістю Ольга ІВАНЧЕНКО. http://priluchina.com ----- Добавлено 16 января 2009 г., 20:20:51: Вісник місцевої влади 12 січня Відбулася нарада міського голови з керівним апаратом виконавчих органів ради, керівниками комунальних підприємств міста за участю представників місцевих засобів масової інформації. На нараді слухалося питання “Про соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”. Начальник відділу у справах дітей міської ради Людмила Кулій наголосила на тому, що як на державному, так і на місцевому рівні цьому питанню приділяється значна увага. Указом Президента України 2008 рік був оголошений Роком національного усиновлення та інших форм сімейного виховання, Чернігівська обласна державна адміністрація видала розпорядження “Про стан виконання в області завдань державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, реалізації їх прав та інтересів”, виконавчий комітет міської ради затвердив план заходів щодо реалізації обласної цільової Програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” та прийняв рішення “Про підтримку благодійної діяльності стосовно дітей”. Станом на 01 січня 2009 року на первинному обліку відділу у справах дітей міської ради перебуває 36 дітей-сиріт та 122 дітей, позбавлених батьківського піклування. З них на території міста проживає 93 дитини (88 – під опікою, 5 – у прийомних сім’ях). Протягом 2008 року під опіку громадян влаштовано 18 дітей (4 дітей-сиріт та 14 дітей, позбавлених батьківського піклування), 2 дитини-сироти та 2 дітей, позбавлених батьківського піклування влаштовані до прийомних сімей. З огляду на те, що з 01 січня поточного року Указом Президента України в разі усиновлення передбачені виплати на дитину, кількість усиновлених дітей мешканцями нашого міста буде значно більшою, адже в минулому році усиновлено лише одну дитину. Протягом 2008 року через управління праці та соціального захисту населення держава надала соціальні виплати на дітей, які виховуються в сім’ях опікунів у сумі 528,5 тисяч гривень, а на дітей, що виховуються в прийомних сім’ях, та грошове забезпечення прийомним батькам – у сумі понад 79 тисяч гривень. У минулому році в місті набула нового неформального змісту робота, пов’язана із соціальним супроводом сімей, у яких виховуються діти, позбавлені батьківської турботи. Посадовці міської ради, депутати всіх рівнів, Почесні громадяни міста, підприємства, установи та організації, приватні підприємці взяли під соціальний супровід дітей, позбавлених батьківської турботи, знайшли можливість чуйним словом, посильною допомогою показати, що добро й душевна теплота – це критерії людяності, за що їм щиро вдячні опікуни дітей. Відбулося розширене засідання колегії управління освіти міської ради, у якому взяв участь міський голова Юрій Беркут. На засіданні колегії йшла мова про підсумки роботи освітньої галузі міста за 2008 рік та основні завдання на 2009 рік. Було відмічено, що установами освіти проводиться цілеспрямована робота по виконанню стратегічних завдань подальшого розвитку освітньої галузі, які спрямовані на підтримку вітчизняної освіти і науки, створення умов для забезпечення рівного доступу до якісної освіти, турботу про педагогічних працівників, учнів та їх соціальний захист. Найважливішою подією 2008 року було вдале проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Зріс показник охоплення дітей дошкільною освітою, забезпечено реалізацію чергового етапу переходу системи загальної середньої освіти на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання. Міська рада, управління освіти, педагогічні колективи приділяли значну увагу залученню поряд із бюджетними асигнуваннями позабюджетних коштів. Як наслідок, значно зміцнилась матеріальна база навчальних закладів. Проте, необхідно ще працювати над поліпшенням умов навчання і виховання школярів, осучаснення матеріально-технічної бази закладів освіти. Першочерговими на 2009 рік є завдання підвищення професійного рівня педагогічних кадрів для роботи в умовах інформатизації навчально-виховного процесу, удосконалення організаційно-методичного та технологічного забезпечення управлінської діяльності, формування сталих світоглядних орієнтирів та екологічної свідомості дітей. Відповідно до рішення виконавчого комітету № 653 від 09 грудня 2008 року «Про розірвання договорів на перевезення пасажирів та проведення конкурсів по визначенню пасажирських перевізників на міських автобусних маршрутах» 12 січня відбувся конкурс на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах, на який було внесено два маршрути. За результатами проведення конкурсу визнано переможцями суб’єктів підприємницької діяльності на маршрутах № 2-А «Завод «Пластмас» - 273 квартал» та № 5-А «Дослідна – МРЕВ ДАІ». Рішенням виконавчого комітету від 13 січня поточного року встановлено вартість харчування дітей у закладах управління освіти міста з 01 січня 2009 року. Для дітей усіх вікових груп у дошкільних навчальних закладах: для дитсадків – 8 грн. 90 коп.; для ясел – 7 грн. 50 коп. Для дітей у санаторному дошкільному закладі № 2: для дитсадків – 12 грн. 00 коп.; для ясел – 9 грн. 00 коп. Для дітей у спеціальному дошкільному навчальному закладі № 23: при триразовому харчуванні – 12 грн. 00 коп., чотириразовому – 14 грн. 00 коп. Для дітей усіх вікових груп у школах та гімназіях: вартість денного раціону учнів від 6 до 10 років – 5 грн. 00 коп.; вартість денного раціону учнів від 10 років і старші – 6 грн. 00 коп. Виконавчий комітет звільнив на 2009 рік від плати за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах батьків, у сім’ях яких п’ятеро і більше дітей; батьків дітей-інвалідів; батьків, обоє з яких є інвалідами. Рішенням виконкому установлено вартість харчування з 01 січня 2009 року в комунальному лікувально-профілактичному закладі «Прилуцька центральна міська лікарня». Для хворих дітей усіх вікових категорій міської дитячої лікарні – 18 грн. 20 коп. на одного хворого; для дитячого інфекційного відділення та пологового відділення – 18 грн. 77 коп.; для хворих на цукровий діабет – 15 грн. 00 коп.; для основного контингенту хворих по дієтах – 11 грн. 00 коп.; для інвалідів Великої Вітчизняної війни, ліквідаторів ЧАЕС – 22 грн. 00 коп.; для донорів за фіксованою вартістю Міністерства охорони здоров’я – 14 грн. 00 коп. Депутатський корпус зібрався на 52 /позачергову/ сесію міської ради, щоб розглянути важливі для забезпечення життєдіяльності міста питання, а саме: затвердження Програми соціально-економічного розвитку та бюджету міста на 2009 рік. Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Надія Єременко, доповідаючи по питанню соціально-економічного розвитку Прилук, зупинилася на основній меті Програми. Це, зокрема, недопущення зниження якості життя населення в умовах фінансово-економічної кризи, збереження тенденцій розвитку економічного потенціалу міста на основі вдосконалення інноваційно-інвестиційних процесів, упровадження енергозберігаючих технологій у виробництво та соціальну сферу. Необхідно відзначити, що пріоритетними напрямами щодо забезпечення досягнення поставленої мети є: - узгодженість соціального, економічного, містобудівного і екологічного аспектів розвитку міста; - запровадження енергозберігаючих технологій у виробництво та соціальну сферу; - сприяння інноваційно-інвестиційному розвитку галузей економіки і соціальної сфери; - формування сприятливого середовища для розвитку бізнесу; - здійснення міжнародного співробітництва щодо забезпечення сталого розвитку міста; - забезпечення соціальної спрямованості бюджетного інвестування; - створення якісного туристичного продукту; - надання якісних та конкурентноспроможних освітніх послуг для членів територіальної громади; - збереження, зміцнення та поліпшення громадського здоров‘я, формування здорового способу життя; - поліпшення якості надання комунальних послуг. Критеріями досягнення основної мети соціально-економічного розвитку міста мають стати такі очікувані результати: - зростання обсягів промислового виробництва на 0,1%; - зростання обсягів роздрібного товарообороту з урахуванням товарообігу підприємців – фізичних осіб на 8,1%; - збільшення виробництва послуг на 5,0%; - залучення в економіку міста не менше 250 млн. грн. інвестицій в основний капітал, у тому числі - 729 тис. євро інвестицій іноземних інвесторів у комунальне господарство за рахунок фінансування проекту ТАСІS; - зростання обсягу зовнішньоторговельного обороту на 1,6% (до 231,7 млн. дол. США), у т.ч. експорту – на 2,7 %; - активізація підприємницької діяльності; - збереження рівня соціального захисту населення, підвищення рівня соціального обслуговування пільгових категорій населення, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян похилого віку та непрацюючих малозабезпечених осіб тощо. Виходячи із вищевикладеного, міська рада вирішила: 1. Затвердити Програму соціально-економічного розвитку міста на 2009 рік. 2. Керівникам підприємств міста забезпечити виконання запланованих показників Програми соціально-економічного розвитку міста на 2009 рік та спільно з профспілками передбачити заходи по збереженню трудових колективів та своєчасній виплаті заробітної плати в умовах фінансово-економічної кризи. 3. Виконкому міської ради, керівникам установ та організацій міста забезпечити виконання заходів щодо реалізації основних завдань Програми соціально-економічного розвитку міста на 2009 рік. 4. Виконкому міської ради щоквартально розглядати та аналізувати хід виконання Програми соціально-економічного розвитку міста на 2009 рік. 5. При необхідності, ураховуючи розгортання фінансово-економічної кризи в Україні, розглянути стан виконання Програми на сесії міської ради за результатами І півріччя 2009 року та внести відповідні зміни до основних показників. Контроль за виконанням рішення покладено на постійні депутатські комісії міської ради. Необхідно зазначити, що з області протягом 2009-2011 років надійдуть кошти в сумі 36 мільйонів гривень на будівництво нової школи та частина коштів на завершення реконструкції урологічного відділення Центральної міської лікарні. Наступним народні обранці розглядали бюджет міста на 2009 рік. У доповіді по даному питанню заступник міського голови, начальник фінансового управління Володимир Блідченко наголосив, що цьогорічний бюджет міста надзвичайно складний, але все одно приймати його треба таким, який він є, адже в ньому закладено кошти на заробітну плату працівникам бюджетної галузі. Володимир Блідченко зупинився на доходній частині міського бюджету, зазначивши, що загальний обсяг доходів міського бюджету (без офіційних трансфертів, крім дотації вирівнювання) на 2009 рік становить 81 мільйон 46 тисяч гривень, з них дотація вирівнювання – 16 мільйонів 906 тисяч гривень. На сто відсотків закладено в бюджет кошти за енергоносії, харчування, медикаменти, разом з тим не забезпечено в повному обсязі фінансування галузі освіти, охорони здоров’я та культури. За функціональною структурою закладені видатки на виплату заробітної плати працівникам освіти та охорони здоров’я на 9 місяців, працівникам культури – на 7 місяців. Але, ураховуючи те, що кредиторська заборгованість по заробітній платі працівникам бюджетної сфери за 2008 рік становить суму в розмірі місячної заробітної плати, то відповідно закладені в бюджет міста на 2009 рік кошти зменшаться ще на 1 місяць. Депутати ретельно й прискіпливо підійшли до обговорення статей бюджету, уносили відповідні пропозиції і врешті-решт затвердили бюджет міста на 2009 рік, захищені статті якого передбачають оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев‘язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; трансферти населенню; трансферти місцевим бюджетам. У складі видатків міського бюджету затверджено кошти на реалізацію місцевих програм на загальну суму 492 тисячі гривень та затверджено перелік об’єктів, фінансування яких буде здійснено за рахунок коштів бюджету розвитку. Виконавчому комітету міської ради надано право залучати на договірних умовах у вигляді короткотермінових та середньострокових позичок кошти єдиного казначейського рахунку та короткотермінові позички у фінансово-кредитних установах без нарахування відсотків за користування цими коштами на покриття планових обсягів тимчасових касових розривів міського бюджету, пов’язаних із забезпеченням видатків на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату, придбання продуктів харчування та медикаментів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв . Залучати на договірних умовах за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку безвідсоткові позички за результатами виконання бюджету міста на умовах повернення в обсязі невиконання розрахунково встановлених Мінфіном прогнозних показників надходження доходів міського бюджету на 2009 рік, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, передбачених у додатку № 6 до Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік “. 14 січня Юрій Беркут зустрічався з директором державної дочірньої компанії «Газ Україна» Сергієм Зубовим. Під час зустрічі обговорювалося питання відшкодування державою різниці в тарифах за послуги підприємства «Прилукитепловодопостачання» та забезпечення міста газом до кінця опалювального сезону. 15 січня У стінах міської ради відбулося засідання Координаційної ради з питань розвитку підприємництва, у ході якого заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Надія Єременко проінформувала про ситуацію в місті, пов’язану з фінансовою кризою. Консультанти Центру підтримки підприємництва ознайомили членів Координаційної ради з роботою Центру. Координаційна рада обговорила проект Програми розвитку малого підприємництва на 2009-2010 роки та надала пропозиції щодо можливих шляхів виходу із фінансової кризи та стосовно пошуку спільного рішення проблем малого підприємництва. 16 січня Відбулася зустріч міського голови, його заступників, начальників управлінь міської ради з керівництвом обласної державної адміністрації з питань узгодження дій по виконанню Програми соціально-економічного розвитку і бюджету міста на 2009 рік, оптимізації мережі бюджетних установ, упровадження енергозберігаючих засобів. Під час зустрічі обговорювався перелік об’єктів, що пропонуються фінансуватися за рахунок субвенції на соціально-економічний розвиток, енергозбереження та бюджетних програм по реформуванню житлово-комунального господарства. Відділ інформаційно-аналітичного забезпечення міської ради http://pryluky.org | ||||
Helen 16 січня 2009 р., 19:54:23 Тема: Новости города. | ПОМЕРЛА ЧОТИРИМІСЯЧНА ДИТИНА.
4 грудня до чергової частини Прилуцького міськвідділу міліції надійшло повідомлення про смерть чотиримісячного Максима Д. із Прилук (вул.Густинська), яку було зафіксовано працівниками приймального відділення міськлікарні одразу ж, тільки-но хлопчика привезла “Швидка”. Медики і правоохоронці наразі не озвучують причину смерті дитини, адже ще триває відповідне розслідування. Але відомо, що хлопчик - з неповної сім’ї. Ним та його старшою сестричкою (2005 р.н.) опікувалась 24-річна матуся, яка хоч і не була палкою шанувальницею шкідливих звичок, проте любила “гульнути” і не відрізнялася охайністю (в оселі цієї родини, як правило, панувала антисанітарія). Через це, вочевидь, і діти перебували на контролі у відповідних служб. Відомо, що Максим ще з народження не відрізнявся богатирським здоров’ям і за чотири місяці свого життя вже встиг полежати у стаціонарі дитячої лікарні. До цієї ж установи незадовго до смерті малюка привезла мати. Проте стан хлопчика був настільки критичним, що медики одразу ж направили його до реанімаційного відділення міськлікарні. Транспортували дитину на кареті “швидкої”... http://priluchina.com | ||||