25 квітня 2011 р., 12:42:16 Угорь копченый - коронное блюдо волынского курорта Шацкие озера. На прилавках местного базара - угря - хотя отбавляй и цена - приблизительно 150 гривен за килограмм. Вот только ловить эту рыба здесь сурово запрещено. |
|
25 квітня 2011 р., 08:26:41 Щоб скуштувати таку красу є сенс поїхати на Шацькі озера. Там можна гарно відпочити, помилуватися красою і побувати в атмосфері бувшого Союзу. Все збереглось на рівні 70-80 років. |
|
8 листопада 2009 р., 00:00:00 Вумна буде кицька. Гарне фото. |
|
27 грудня 2008 р., 00:00:00 Коровка и бычек! Хотя разделяются только по форме глаз и головном уборе. |
|
28 листопада 2008 р., 00:00:00 Черга за коврами |
|
28 листопада 2008 р., 00:00:00 "Вкусный" магазин детства. Много сладосдей было в нем. |
|
28 листопада 2008 р., 00:00:00 Спасибо за подборочку! Я с удовольствием посмотрела и повспоминала. Какое чудесное было прошлое - и мороженое в вафельном стаканчике, и газировка в киоске на углу, и любимый кинотеатр с индийскими фильмами, и книжки в книжном магазине за копейки. |
|
7 серпня 2008 р., 00:00:00 Не сама рисовала. Идея понравилась. |
|
7 серпня 2008 р., 00:00:00 Всем любителям шопа - идея для работы!!! Кто лучше создаст? |
|
19 липня 2008 р., 00:00:00 то вони спать хотіли. так і похилились.... |
|
19 липня 2008 р., 00:00:00 блін. все якісь непереливки. То будівля похилилась, то дата "наліво" побігла... |
|
18 липня 2008 р., 00:00:00 Нет, это Подкамень Львовская обл. Вот ссылка с массой фотографий на эту тему http://ua.vlasenko.net/pidkamin2/index.html |
|
15 липня 2008 р., 00:00:00 Живая очередь к мощам святых. |
|
15 липня 2008 р., 00:00:00 Чертов Камень высотой почти 17м. По одной из многочисленных легенд эту глыбу подобрал где-то черт и собирался бросить на храмы соседней Почаевской Лавры, но не донес и выронил. |
|
15 липня 2008 р., 00:00:00 пыталась, но после наших туристов это было опасно т.к. сделали из этого уникального места туалет. |
|
15 липня 2008 р., 00:00:00 Это келия для прихожан т.е. для нас с вами. Местные так не живут. |
|
15 липня 2008 р., 00:00:00 Це вид на місто з Замкової гори. |
|
15 липня 2008 р., 00:00:00 ПІДГІРЦІ: замок з привидом Привид “Білої пані”, який блукає серед старих лип замкового парку понад 300 років, створює докола Підгорецького замку ореол загадковості. За легендою, немолодий чоловік убив з ревнощів свою красуню-дружину і замурував у стінах підвалу. Білу пані бачило не одне покоління шляхетських родів, які в різний час володіли Підгірцями – Конєцпольських, Собєських, Жевуських; можливо, бачив її й Богдан Хмельницький, який бував тут. Припускають, що замок, оточений трьох боків ровом, побудував 1635-40 рр. француз Боплан. З північного боку, зверненого до долини, була гарна тераса зі скульптурами. Кілька послідовних терас мав італійський парк: квіти, коротко підстрижені дерева, де прогулювалися рідкісні птахи... Колись у браму, оздоблену гербом, в’їжджали розкішні екіпажі гостей, серед яких, кажуть, бував і Бальзак. Перед замком стояла парадна військова варта, яка оголошувала про їх наближення. Бучні забави – з фейєрверками, військовими парадами, гарматними залпами – тривали тут по два тижні. Для гостей та їх слуг біля замку спеціально збудували корчму-заїзд. У різні часи Підгорецький замок мав арсенал, величезну бібліотеку та архів. Жевуські організували театр та оркестр. Працювала друкарня. Свого часу була тут і алхімічна лабораторія, облаштована одним з Жевуських, який надто прагнув розбагатіти. Кімнати замку, а серед них – кармазинова зала, китайський, дзеркальний, мозаїчний кабінети – мали шикарне оздоблення. Завдяки творам відомих митців – Рембрандта, Рубенса та інших – замок, фактично, перетворився на музей. Їдальню прикрашала серія з 72 портретів державних та духовних діячів. Стояв тут привезений з сусіднього Олеського замка чорний мармуровий стіл, на якому хрестили короля Яна ІІІ Собєського. А в лицарській залі зберігалися особисті речі короля та військові трофеї. Замковий костел, збудований у 1750-х роках, ззовні нагадує собор св. Петра в Римі. Одного з 12-ти апостолів на фасаді, щоправда, не вистачає: кажуть, у другу світову війну на верхівці сидів німецький снайпер, і замість нього артилерійським снарядом “зняли” статую. За радянських часів у замку розташували туберкульозний диспансер. Від “лицарських” та “кармазинових” залів лишилися тільки мармурові каміни та каплиця, а один з двох атлантів, що увінчував дах палацу, згорів під час пожежі, яка палала два тижні. На час, поки в замку була лікарня – привид зник, а років зо три тому, коли палац почали відновлювати, Біла пані повернувся знову… |
|
5 квітня 2008 р., 00:00:00 Але ж вони дуже гарні |
|
1 вересня 2007 р., 00:00:00 ул.Костянтиновкая= старая улица Карла Либкнехта ну никак не Короткого |
|