15 жовтня 2011 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 1992 | Коментарів: 8
Б vs. Б
«Три хвилини дурні. Безсовісні депутати…»
Злітає, як осіннє листя з дерев, перший рік нинішньої каденції депутатів міської ради і міського голови. Для депутатів - і досвідчених, і вперше обраних - час сповіді перед виборцями.
Як депутат, у міру власних можливостей займаюся справами на користь багатьох прилучан. Радію разом з вами, коли справи вдаються, вирішуються запити, зникають проблеми. З неприємним відчуттям переживаю поразки – і свої, і ваші. Їх немало. Частина невирішених питань затримується на порогах самоврядних та державних структур.
Принагідно скажу, що, склавши повноваження міського голови в квітні 2006-го, я всі наступні роки відслідковую, беру участь у заходах на центральному і регіональних рівнях, які проводяться державними інституціями щодо розвитку, реформування комунального господарства, бюджетної сфери, формування громадянського суспільства. Залишаюсь палким прихильником демократичного розвитку громад і децентралізації влади.
Під час сесійних засідань не голосую за проекти рішень, які балансують на межі депутатських повноважень, які порожні й після ухвалення не працюють, у яких "виглядають вуха" апаратних оборудок. У читача виникає питання: чому? Тому, що вони не повинні проходити як рішення ради. У цьому і в багатьох інших випадках не підтримую ні міського голову, ні секретаря ради.
Галопом загнані щомісячні сесійні засідання ради (а це думка багатьох прилучан) стали схованкою від відповідальності посадових осіб ради, перекладання і повноважень, і відповідальності на колективний орган (раду) як спосіб уникнення незручних запитань та звернень, ризиків при ухваленні особистих рішень.
Остання сесія міської ради не стала винятком. Театр абсурду наяву. Враження неприємне. Деякі власники депутатського мандата і певної керівної посади в бюджетних структурах міняли людську подобу на агресію і несприйняття очевидних речей під час розгляду питання щодо перейменування вулиць (чомусь тільки трьох). Частина депутатів, висловивши свої позиції публічно, голосують за протилежне. Інша частина - навпаки.
У шановного читача, звичайно, виникає питання: що відбувається? Відбувається реалізація плану міського голови і найближчого оточення щодо досягнення тільки їм відомої мети. Звісно, вона не пов’язана з назвами вулиць міста. Суть мети - «на чужому горбі в рай». У сесійній залі - буря емоцій від суто людських стосунків до партійних декларацій. Гнів переходить у глибоко поважні відносини між високодостойним представництвом різних партій і навпаки.
Господи! Зроби так, щоб партійним будівництвом вони займалися за межами ради. Йшли до людей і відстоювали свої переваги. Прилучани зрозуміють і визначаться, як їм краще жити. Без гарячої води та комфортного опалення, з помираючою комуналкою, відсутністю якісних пасажирських перевезень, небувалим рівнем корупції чи в інший спосіб, який би додав оптимізму й віри у завтрашній день.
У заголовок, шановний читачу, я взяв по одній фразі з виступу помічника міського голови і власне міського голови при обговоренні питання порядку денного щодо перейменування вулиць (читай, тільки їм відомого плану) уже п’ятнадцятої сесії міської ради в поточній каденції, яка відбувалася 27 вересня 2011 року.
Микола Бабій, депутат міської ради
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1846
«Три хвилини дурні. Безсовісні депутати…» - 2
Сесія міської ради від 6 жовтня відгуркотіла, як осінній грім, залишивши учасників дійства: одних – в ейфорії якоїсь перемоги над кимось, інших – у розпачі від невдалої спроби захистити законні права громадян. Низка проектів рішень порядку денного перейшла в статус рішення ради, якщо Беркут Ю.В. їх не ветує.
На попередній сесії міської ради я подав депутатський запит на ім’я Беркута Ю.В. (безпосередньо йому в руки) про ухвалення сесією міської ради від 06.10.11 р. рішення про затвердження проекту землеустрою та продовження терміну оренди земельних ділянок для обслуговування малих архітектурних форм, які встановлені прилучанами на землях запасу міської ради майже із дня Незалежності України.
Беркут Ю.В., навіть не читаючи, підкреслено з насолодою передав запит Прозуру О.В. (голові депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, управління комунальним майном, будівництва, земельних відносин, екології та природних ресурсів). Мотивів для відмови заявнику в ради немає. Але і рішення немає.
Під час реєстрації перед початком сесії мені вручили рішення №3 від 27.09.11 р. «Про запит депутата Прилуцької міської ради Бабія М.О.» якого взагалі не існувало тоді в порядку денному пленарного засідання ради. Воно нікому в даному випадку просто не потрібне. Цим рішенням мій запит до Беркута Ю.В. направлений Прозуру О.В. (депутату, начальнику БВО НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта»). Запит я подав Беркуту Ю.В., а не Прозуру О.В. А тому Беркут Ю.В. за десять днів мав би визначитися з порядком вирішення питання по суті. Тим більше, що заявник був у нього на особистому прийомі. По запиту депутата питання вирішилось – депутату відмовлено.
Беркут Ю.В. переклав формат роботи із запитом депутата на Прозура О.В. Поки що довільне блукання в тенетах повноважень, наданих Законом і виборцями, Беркуту Ю.В. сходить з рук. Але задля захисту прав прилучан я не відступлюся. Доведу цю справу до логічного завершення. Якщо вона не пропаде, як це було із запитом до прокуратури щодо незаконних дій головуючого на установчій сесії міської ради в поточній каденції.
Аж ось, шановний читачу, ми дійшли до розгляду проекту рішення про протест Прилуцького міжрайонного прокурора щодо захисту прав прилучан у питаннях землекористування. Мій одинокий виступ про системні порушення з цього приводу загубився в голосуванні за відхилення протесту колективним, представницьким органом (голосування, звісно ж, було не поіменне).
Людину вже з пенсійним стажем, Мисана Г.В., сесія затвердила на посаді заступника Беркута Ю.В. А за стінами приміщення міської ради сотні безробітних 24-річних прилучан, можливо й не знаючи того, в найближчі 35 років щоденно мають ходити на роботу і в легальний спосіб формувати страховий пенсійний період для успішної старості.
Шановний читачу! За вікном осінь. Заголовок до вищесказаного ніяким чином на неї не впливає. Поки що.
Микола Бабій, депутат Прилуцької міської ради
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1858
Про «театр абсурду» і «діяльність» окремих депутатів
У газеті «Град Прилуки» (№40 за 5 жовтня поточного року) в рубриці «Прилуцький парламент» надрукована стаття депутата міської ради Миколи Бабія «Три хвилини дурні. Безсовісні депутати…» Оскільки депутат підняв питання, що стосуються дій Прилуцького міського голови Беркута Ю.В., міський голова готовий дати відповідь на сторінках газети.
Почну з того, що в газеті пишуть ті, хто володіє словом, або ті, кого хвилює те чи інше питання, або ж ті, хто втратив здоровий глузд.
Після прочитання статті депутата міської ради Бабія М.О. «Три хвилини дурні. Безсовісні депутати..» я спочатку подумав, що Микола Олексійович знову прагне сісти в крісло міського голови Прилук. Містом розповсюджуються чутки, нібито я збираюся балотуватися в депутати Верховної Ради України, тому Бабій М.О. хоче нагадати прилучанам, хто він Є ЯК ТАКИЙ. Але після того, як удруге уважно перечитав статтю, зрозумів, що перші думки були хибними, адже прилучани ще не втратили здорового глузду, щоб наступати на одні й ті самі граблі. Тут явно присутнє щось інше. А що саме, я вам, дорогі мої прилучани, розповім по порядку.
Депутат Бабій М.О. із 16 сесій міської ради шостого скликання був присутній лише на шести пленарних засіданнях сесій, тобто на менше ніж половині. За майже рік депутатської діяльності Микола Олексійович не зареєстрував жодного депутатського звернення і вніс аж один депутатський запит, отримавши рішення по якому, ледь не заплутав депутатський корпус. Годі вже говорити про самого депутата Бабія, який загубився в тенетах власного запиту, хоча в статті Микола Олексійович написав, що радіє, коли справи вдаються, вирішуються запити, зникають проблеми.
Депутат Бабій М.О. входить до складу постійної депутатської комісії з питань побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, підприємництва, транспорту, зв’язку та регуляторної політики, але не відвідує її засідань, де обговорюються питання, що вносяться на розгляд сесій, куди запрошуються розробники проектів рішень, яким депутати можуть поставити запитання. Микола Олексійович не відвідує також спільних засідань депутатських комісій (із 12 засідань був присутній лише на трьох), тому й не голосує за проекти рішень, бо він їх не опрацював, не вивчив, перед сесією не заслухав розробників проектів рішень. А тоді, як пише депутат Бабій М.О., вони для нього «порожні», у них «виглядають вуха» «апаратних оборудок».
Бабій М.О. – єдиний депутат, який до цього часу не надав інформації про місце, дні та години прийому громадян, хоча про це йому нагадували секретар міської ради, працівники відділу інформаційно-аналітичного забезпечення міської ради та редакційний колектив газети «Град Прилуки», коли на її шпальтах ще в листопаді 2010 року публікувалися графіки прийому громадян депутатами міської ради.
Микола Олексійович не подав жодного повідомлення про участь у Єдиному дні депутата (відбулося 11 Єдиних днів депутата), де жителі міста піднімають проблемні питання, хоча депутат Бабій М.О. у своїй статті зазначив, що займається «справами на користь багатьох прилучан». Тож про яку частину «невирішених питань», що «затримуються на порогах самоврядних структур» пише депутат?
Соромно і непорядно, шановний Миколо Олексійовичу, очорняти всіх і все, бачити в чужому оці трісочку, а у своєму не помічати й поліна. Не судіть, Миколо Олексійовичу, усіх по собі й не міряйте всіх під свою мірку, бо з пам’яті прилучан іще не стерлися ні «медми», ні «хабітати», ні закриті школи й дитячі садки, ні продані приміщення в центральній частині міста, ні протікаючі дахи приміщень шкіл та дошкільних навчальних закладів, ні так зване «впровадження медичної реформи» та інше.
Депутати попередніх каденцій добре пам’ятають, як «уносилися» Вами на розгляд і як «приймалися» рішення ради. Знайте: якщо стирається пам‘ять у однієї людини, то, слава Богу, вона не стирається в інших. Про які «загнані щомісячні сесійні засідання ради» Ви говорите, Миколо Олексійовичу? Так, Ви приймали рішення одноосібно, а я раджуся з депутатами і рішення приймаються колегіально, тобто міською радою. Тож Ви самі собі суперечите, шановний Миколо Олексійовичу, називаючи рішення, ухвалені депутатами, порожніми. Виходить, що Ви поливаєте брудом не мене як міського голову, а депутатський корпус, який приймає виважені й конструктивні рішення на користь територіальної громади.
А щодо, як Ви пишете, «театру абсурду» на останній сесії, то подивіться, Миколо Олексійовичу, на «акторів» того театру, де одну з ролей граєте і Ви. Я вже не дивуюся, що кожну добру справу, кожне починання, «актори театру абсурду» розігрують за підготовленим сценарієм і за визначеними заздалегідь ролями. Так було й на тій сесії, про яку Ви пишете, так було і на наступній та, до речі, і на багатьох інших. Сумно стає, що окремі депутати так увійшли в ролі, що не бачать чи то вперто не хочуть бачити тих змін, що вже відбулися, відбуваються і, я впевнений, ще будуть відбуватися в нашому місті. А щоб припинити «театр абсурду» на сесіях, мені інколи доводиться апелювати до совісті окремих депутатів.
Щодо перейменування вулиці, то я вважаю, що тут не місце «театру» і не повинно бути наперед завчених ролей. Тут повинна переважати перш за все людська совість і почуття вдячності тому, хто робить наше рідне місто ошатним, привабливим і красивим, хто по-синівськи, з великою любов’ю до прилучан віддає всього себе благородній справі. Це почесний громадянин міста, меценат-благодійник Юрій Вікторович Коптєв. І я гордий тим, що одна з центральних вулиць міста, а саме Переяславська, носитиме ім’я Юрія Коптєва.
Юрій Беркут, Прилуцький міський голова
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1859
Б vs. БЗлітає, як осіннє листя з дерев, перший рік нинішньої каденції депутатів міської ради і міського голови. Для депутатів - і досвідчених, і вперше обраних - час сповіді перед виборцями.
Як депутат, у міру власних можливостей займаюся справами на користь багатьох прилучан. Радію разом з вами, коли справи вдаються, вирішуються запити, зникають проблеми. З неприємним відчуттям переживаю поразки – і свої, і ваші. Їх немало. Частина невирішених питань затримується на порогах самоврядних та державних структур.
Принагідно скажу, що, склавши повноваження міського голови в квітні 2006-го, я всі наступні роки відслідковую, беру участь у заходах на центральному і регіональних рівнях, які проводяться державними інституціями щодо розвитку, реформування комунального господарства, бюджетної сфери, формування громадянського суспільства. Залишаюсь палким прихильником демократичного розвитку громад і децентралізації влади.
Під час сесійних засідань не голосую за проекти рішень, які балансують на межі депутатських повноважень, які порожні й після ухвалення не працюють, у яких "виглядають вуха" апаратних оборудок. У читача виникає питання: чому? Тому, що вони не повинні проходити як рішення ради. У цьому і в багатьох інших випадках не підтримую ні міського голову, ні секретаря ради.
Галопом загнані щомісячні сесійні засідання ради (а це думка багатьох прилучан) стали схованкою від відповідальності посадових осіб ради, перекладання і повноважень, і відповідальності на колективний орган (раду) як спосіб уникнення незручних запитань та звернень, ризиків при ухваленні особистих рішень.
Остання сесія міської ради не стала винятком. Театр абсурду наяву. Враження неприємне. Деякі власники депутатського мандата і певної керівної посади в бюджетних структурах міняли людську подобу на агресію і несприйняття очевидних речей під час розгляду питання щодо перейменування вулиць (чомусь тільки трьох). Частина депутатів, висловивши свої позиції публічно, голосують за протилежне. Інша частина - навпаки.
У шановного читача, звичайно, виникає питання: що відбувається? Відбувається реалізація плану міського голови і найближчого оточення щодо досягнення тільки їм відомої мети. Звісно, вона не пов’язана з назвами вулиць міста. Суть мети - «на чужому горбі в рай». У сесійній залі - буря емоцій від суто людських стосунків до партійних декларацій. Гнів переходить у глибоко поважні відносини між високодостойним представництвом різних партій і навпаки.
Господи! Зроби так, щоб партійним будівництвом вони займалися за межами ради. Йшли до людей і відстоювали свої переваги. Прилучани зрозуміють і визначаться, як їм краще жити. Без гарячої води та комфортного опалення, з помираючою комуналкою, відсутністю якісних пасажирських перевезень, небувалим рівнем корупції чи в інший спосіб, який би додав оптимізму й віри у завтрашній день.
У заголовок, шановний читачу, я взяв по одній фразі з виступу помічника міського голови і власне міського голови при обговоренні питання порядку денного щодо перейменування вулиць (читай, тільки їм відомого плану) уже п’ятнадцятої сесії міської ради в поточній каденції, яка відбувалася 27 вересня 2011 року.
Микола Бабій, депутат міської ради
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1846
«Три хвилини дурні. Безсовісні депутати…» - 2
Сесія міської ради від 6 жовтня відгуркотіла, як осінній грім, залишивши учасників дійства: одних – в ейфорії якоїсь перемоги над кимось, інших – у розпачі від невдалої спроби захистити законні права громадян. Низка проектів рішень порядку денного перейшла в статус рішення ради, якщо Беркут Ю.В. їх не ветує.
На попередній сесії міської ради я подав депутатський запит на ім’я Беркута Ю.В. (безпосередньо йому в руки) про ухвалення сесією міської ради від 06.10.11 р. рішення про затвердження проекту землеустрою та продовження терміну оренди земельних ділянок для обслуговування малих архітектурних форм, які встановлені прилучанами на землях запасу міської ради майже із дня Незалежності України.
Беркут Ю.В., навіть не читаючи, підкреслено з насолодою передав запит Прозуру О.В. (голові депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства, управління комунальним майном, будівництва, земельних відносин, екології та природних ресурсів). Мотивів для відмови заявнику в ради немає. Але і рішення немає.
Під час реєстрації перед початком сесії мені вручили рішення №3 від 27.09.11 р. «Про запит депутата Прилуцької міської ради Бабія М.О.» якого взагалі не існувало тоді в порядку денному пленарного засідання ради. Воно нікому в даному випадку просто не потрібне. Цим рішенням мій запит до Беркута Ю.В. направлений Прозуру О.В. (депутату, начальнику БВО НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта»). Запит я подав Беркуту Ю.В., а не Прозуру О.В. А тому Беркут Ю.В. за десять днів мав би визначитися з порядком вирішення питання по суті. Тим більше, що заявник був у нього на особистому прийомі. По запиту депутата питання вирішилось – депутату відмовлено.
Беркут Ю.В. переклав формат роботи із запитом депутата на Прозура О.В. Поки що довільне блукання в тенетах повноважень, наданих Законом і виборцями, Беркуту Ю.В. сходить з рук. Але задля захисту прав прилучан я не відступлюся. Доведу цю справу до логічного завершення. Якщо вона не пропаде, як це було із запитом до прокуратури щодо незаконних дій головуючого на установчій сесії міської ради в поточній каденції.
Аж ось, шановний читачу, ми дійшли до розгляду проекту рішення про протест Прилуцького міжрайонного прокурора щодо захисту прав прилучан у питаннях землекористування. Мій одинокий виступ про системні порушення з цього приводу загубився в голосуванні за відхилення протесту колективним, представницьким органом (голосування, звісно ж, було не поіменне).
Людину вже з пенсійним стажем, Мисана Г.В., сесія затвердила на посаді заступника Беркута Ю.В. А за стінами приміщення міської ради сотні безробітних 24-річних прилучан, можливо й не знаючи того, в найближчі 35 років щоденно мають ходити на роботу і в легальний спосіб формувати страховий пенсійний період для успішної старості.
Шановний читачу! За вікном осінь. Заголовок до вищесказаного ніяким чином на неї не впливає. Поки що.
Микола Бабій, депутат Прилуцької міської ради
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1858
Про «театр абсурду» і «діяльність» окремих депутатів
У газеті «Град Прилуки» (№40 за 5 жовтня поточного року) в рубриці «Прилуцький парламент» надрукована стаття депутата міської ради Миколи Бабія «Три хвилини дурні. Безсовісні депутати…» Оскільки депутат підняв питання, що стосуються дій Прилуцького міського голови Беркута Ю.В., міський голова готовий дати відповідь на сторінках газети.
Почну з того, що в газеті пишуть ті, хто володіє словом, або ті, кого хвилює те чи інше питання, або ж ті, хто втратив здоровий глузд.
Після прочитання статті депутата міської ради Бабія М.О. «Три хвилини дурні. Безсовісні депутати..» я спочатку подумав, що Микола Олексійович знову прагне сісти в крісло міського голови Прилук. Містом розповсюджуються чутки, нібито я збираюся балотуватися в депутати Верховної Ради України, тому Бабій М.О. хоче нагадати прилучанам, хто він Є ЯК ТАКИЙ. Але після того, як удруге уважно перечитав статтю, зрозумів, що перші думки були хибними, адже прилучани ще не втратили здорового глузду, щоб наступати на одні й ті самі граблі. Тут явно присутнє щось інше. А що саме, я вам, дорогі мої прилучани, розповім по порядку.
Депутат Бабій М.О. із 16 сесій міської ради шостого скликання був присутній лише на шести пленарних засіданнях сесій, тобто на менше ніж половині. За майже рік депутатської діяльності Микола Олексійович не зареєстрував жодного депутатського звернення і вніс аж один депутатський запит, отримавши рішення по якому, ледь не заплутав депутатський корпус. Годі вже говорити про самого депутата Бабія, який загубився в тенетах власного запиту, хоча в статті Микола Олексійович написав, що радіє, коли справи вдаються, вирішуються запити, зникають проблеми.
Депутат Бабій М.О. входить до складу постійної депутатської комісії з питань побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, підприємництва, транспорту, зв’язку та регуляторної політики, але не відвідує її засідань, де обговорюються питання, що вносяться на розгляд сесій, куди запрошуються розробники проектів рішень, яким депутати можуть поставити запитання. Микола Олексійович не відвідує також спільних засідань депутатських комісій (із 12 засідань був присутній лише на трьох), тому й не голосує за проекти рішень, бо він їх не опрацював, не вивчив, перед сесією не заслухав розробників проектів рішень. А тоді, як пише депутат Бабій М.О., вони для нього «порожні», у них «виглядають вуха» «апаратних оборудок».
Бабій М.О. – єдиний депутат, який до цього часу не надав інформації про місце, дні та години прийому громадян, хоча про це йому нагадували секретар міської ради, працівники відділу інформаційно-аналітичного забезпечення міської ради та редакційний колектив газети «Град Прилуки», коли на її шпальтах ще в листопаді 2010 року публікувалися графіки прийому громадян депутатами міської ради.
Микола Олексійович не подав жодного повідомлення про участь у Єдиному дні депутата (відбулося 11 Єдиних днів депутата), де жителі міста піднімають проблемні питання, хоча депутат Бабій М.О. у своїй статті зазначив, що займається «справами на користь багатьох прилучан». Тож про яку частину «невирішених питань», що «затримуються на порогах самоврядних структур» пише депутат?
Соромно і непорядно, шановний Миколо Олексійовичу, очорняти всіх і все, бачити в чужому оці трісочку, а у своєму не помічати й поліна. Не судіть, Миколо Олексійовичу, усіх по собі й не міряйте всіх під свою мірку, бо з пам’яті прилучан іще не стерлися ні «медми», ні «хабітати», ні закриті школи й дитячі садки, ні продані приміщення в центральній частині міста, ні протікаючі дахи приміщень шкіл та дошкільних навчальних закладів, ні так зване «впровадження медичної реформи» та інше.
Депутати попередніх каденцій добре пам’ятають, як «уносилися» Вами на розгляд і як «приймалися» рішення ради. Знайте: якщо стирається пам‘ять у однієї людини, то, слава Богу, вона не стирається в інших. Про які «загнані щомісячні сесійні засідання ради» Ви говорите, Миколо Олексійовичу? Так, Ви приймали рішення одноосібно, а я раджуся з депутатами і рішення приймаються колегіально, тобто міською радою. Тож Ви самі собі суперечите, шановний Миколо Олексійовичу, називаючи рішення, ухвалені депутатами, порожніми. Виходить, що Ви поливаєте брудом не мене як міського голову, а депутатський корпус, який приймає виважені й конструктивні рішення на користь територіальної громади.
А щодо, як Ви пишете, «театру абсурду» на останній сесії, то подивіться, Миколо Олексійовичу, на «акторів» того театру, де одну з ролей граєте і Ви. Я вже не дивуюся, що кожну добру справу, кожне починання, «актори театру абсурду» розігрують за підготовленим сценарієм і за визначеними заздалегідь ролями. Так було й на тій сесії, про яку Ви пишете, так було і на наступній та, до речі, і на багатьох інших. Сумно стає, що окремі депутати так увійшли в ролі, що не бачать чи то вперто не хочуть бачити тих змін, що вже відбулися, відбуваються і, я впевнений, ще будуть відбуватися в нашому місті. А щоб припинити «театр абсурду» на сесіях, мені інколи доводиться апелювати до совісті окремих депутатів.
Щодо перейменування вулиці, то я вважаю, що тут не місце «театру» і не повинно бути наперед завчених ролей. Тут повинна переважати перш за все людська совість і почуття вдячності тому, хто робить наше рідне місто ошатним, привабливим і красивим, хто по-синівськи, з великою любов’ю до прилучан віддає всього себе благородній справі. Це почесний громадянин міста, меценат-благодійник Юрій Вікторович Коптєв. І я гордий тим, що одна з центральних вулиць міста, а саме Переяславська, носитиме ім’я Юрія Коптєва.
Юрій Беркут, Прилуцький міський голова
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1859
Коментарі (8 шт.):
| 1 |  Frankinshtain |
Дата: 15 жовтня 2011 р., 21:02:22 |  |
Шо за бред??? | |||
| 2 | OLEX |
Дата: 15 жовтня 2011 р., 21:37:24 | |
Frankinshtain, який есть ) | |||
| 3 | Holliday |
Дата: 16 жовтня 2011 р., 15:48:24 | |
Нецікаво... | |||
| 4 | OLEX |
Дата: 16 жовтня 2011 р., 17:29:18 | |
Holliday, це ж ти автор останньої статті!  | |||
| 5 | Холідей (гость) | Дата: 16 жовтня 2011 р., 22:40:50 | |
 OLEX, іди ти в баню!!!!!!  | |||
| 6 | OLEX |
Дата: 17 жовтня 2011 р., 16:05:45 | |
Холідей (гость), країна повинна знати своїх героїв  | |||
| 7 | OLEX |
Дата: 26 жовтня 2011 р., 14:21:43 | |
«Три хвилини дурні. Безсовісні депутати» - 3
(Продовження. Початок у №№ 40, 41 від 05 та 12жовтня) У другій декаді жовтня я отримав від секретаря міської ради пропозицію щодо термінового (до 20 жовтня) звіту про добрі справи та невирішені проблеми у зв’язку з річницею обрання ради та міського голови. У №40 «Града» я скористався нагодою заявити виборцям про перебіг депутатських буднів. Але якщо розгортається ціла кампанія щодо добрих справ, то треба скористатись, шановний читачу. Я й запропонував секретарю міської ради Правосуду О. М. зробити одну спільну добру справу, зібравши «Депутатську комісію з питань житлово-комунального господарства, управління комунальним майном, будівництва, земельних відносин, екології та природних ресурсів» і розглянути рішення ради про мій запит щодо порушення прав підприємця (Див. «Град Прилуки» №№40, 41). Коли ми зустрілись у визначений час із секретарем ради, стало відомо, що він не може зібрати комісію, оскільки йому відмовив у цьому голова комісії Прозур О.В. ( депутат, начальник БВО НГВУ «Чернігівнафтогаз» ВАТ «Укрнафта»), посилаючись на те, що комісію він збере виключно за вказівкою міського голови Беркута Ю.В. Побажавши секретарю міської ради не втрачати своє обличчя, я пішов, на ходу згадуючи розмову з головою комісії Прозуром О.В. у перерві сесійного засідання 6 жовтня. Олександр Віталійович дав зрозуміти, що перегляду рішення на користь заявника-підприємця не буде. Тобто, не заважай, Миколо Олексійовичу – я правлю бал. І дійсно – править. А хто учасники? До складу комісії входять депутати міської ради: Назім В.І. – заступник міського голови, підлеглий міського голови; Мисан Г.В. – заступник міського голови, керівник міського осередку Соціалістичної партії, підлеглий міського голови; Бакунов В.О. – керівник управління, підлеглий міського голови; Дем’яненко О.А. – завідувач сектором, підлеглий міського голови; Мозгов О.І. – керівник комунального підприємства, підлеглий міського голови; Рябець В.Г. – керівник комунального підприємства, підлеглий міського голови; Калініченко О.П. – завідувач відділення ЦМЛ; Попко В.П. – інженер ЦЕЗ №6; Гензель І.А.- підприємець. Якщо дивитись на особу голови комісії через призму Закону України «Про місцеве самоврядування» в частині ст.51 п.8., то йому підзвітний та підконтрольний і його ж батько Прозур В.П. - член виконавчого комітету. Шановний читачу! Я, як і ви, обурююсь способом формування робочих органів ради, в тому числі й вищеназваної комісії, що відбувається із затятою безвідповідальністю і з грубим беззаконням. За підсумками установчої сесії та на підставі звернення депутатів міської ради прокурор міста направив Беркуту Ю.В. протест. І що? Протест не реалізований. Комісії міської ради, створені з порушенням норм закону, безтурботно діють уже рік. Що я хочу на даному етапі? Я хочу, щоб названа вище «організована група-комісія» на чолі з міським головою дала можливість підприємцю скористатись правом продовжити оренду земельної ділянки для ведення підприємницької діяльності в найближчі п’ять років задля забезпечення утримання своєї сім’ї та шести робочих місць. І насамкінець. Оцінку ефективності роботи депутата оголосять прилучани. Всілякі піар-акції щодо «добрих справ» - маячня. Я вважаю, що міський голова, міська рада в діючій конфігурації – неефективні. Міський голова не реагує на виклики сьогодення в комунальному господарстві та бюджетній сфері. Місто зсувається у прірву конфліктів і ризиків на залишках напрацювань інших, попередніх міських голів та насправді добрих справ Юрія Коптєва. Що ж до того, що, за словами Беркута Ю.В., я не виконую «план звернень», - будь-ласка: Депутатське звернення. 1. Шановний Юрію Володимировичу! Як Вам відомо, станом на 01.04.06 р., прийнявши повноваження міського голови від попередньої влади, Ви прийняли і план заходів щодо звільнення культових споруд (Стрітенська церква) та облаштування міського музею в приміщеннях колишньої школи №4. На той час вказані приміщення були забезпечені індивідуальним опаленням від модульної котельні, був проведений поточний і середній ремонт інженерних мереж, стін, міжповерхового перекриття, даху, територія подвір’я підготовлена для розміщення експозицій під відкритим небом. Цілісний майновий комплекс колишньої школи №4 охоронявся, приміщення опалювались в осінньо-зимовий період. Заходами також передбачалось провести благоустрій дитинця, реконструкцію вулиці Садової від Київської аж до річки та окремих кварталів вулиць Шевченка, Гоголя, Соборної. Таким чином, благоустрій міста відбувся б на прилеглих до дитинця кварталах. Влітку 2006 року музей мав би розміститись у підготовленому приміщенні. Дякуючи Юрію Вікторовичу Коптєву, на території дитинця проведений благоустрій. У теперішній час майно колишньої школи розграбоване і громаді нанесені значні збитки. Благоустрій вулиць не проведений. Прошу Вас вжити заходів щодо відшкодування збитків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у розграбуванні цілісного майнового комплексу колишньої школи №4. 2. У 70-х роках минулого століття, за переказами краєзнавців і корінних прилучан, знайдений при будівництві котрогось із цехів заводу «Будмаш» гранітний валун вагою в кілька тонн перевезений на радість відпочиваючим на річку Удай, на колишній «воїнський пляж». Десятиліттями він радував і дітей і дорослих та використовувався за призначенням на міському пляжі – як трамплін та об’єкт, що привертав увагу фотографів. Дивним чином трамплін опинився в парку по вулиці Шевченка перед постаттю Президента України Віктора Ющенка під час відвідин ним Прилук, як нагадування про майбутнє будівництво пам’ятника жертвам голодомору. В нашому місті, як Ви знаєте, така пам’ятка у вигляді хреста була значно раніше встановлена за ініціативи Рухівців на місці зруйнованої церкви Всіх Святих на старому центральному кладовищі. Прошу Вас повернути гранітний валун туди, куди не Ви його клали, тобто на міський пляж. 3. Вступивши в повноваження міського голови, Ви отримали матеріали діловодства міської ради. Вам відомо, що помітку «Для тривалого зберігання» має папка із заявами жителів міста Прилуки про протиправні дії тодішнього завідувача методкабінетом міського відділу освіти. Прошу Вас надати мені цю папку для ознайомлення та подальшого розгляду кадрових питань нинішнього складу міської ради. Зважуючи на те, що Ви не надали мені, як це визначено законом, в установлений термін відповіді на попередній депутатський запит щодо захисту прав конкретного підприємця, прошу Вас особисто зреагувати на це звернення, обов’язково його задовольнити та надати вичерпну відповідь протягом 10 діб після публікації в газеті. Микола Бабій, депутат Прилуцької міської ради http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1880 | |||
| 8 | OLEX |
Дата: 9 листопада 2011 р., 00:13:18 | |
«Синдром» Миколи Бабія
Прочитавши статтю депутата Прилуцької міської ради Миколи Бабія «Три хвилини дурні. Безсовісні депутати – 3» («ГП» №43 від 26 жовтня 2011 року), я чомусь згадав слово «синдром». А ще мені згадалося висловлювання Петра І «Дабы дурь каждого была видна», у контексті якого, напевно, Микола Бабій так «старанно і ретельно» звітує перед виборцями про свою «діяльність» за рік депутатської каденції, розмістивши на шпальтах газети своє недолуге депутатське звернення. Першу частину статті я коментувати не буду – нехай вона залишається на «совісті» депутата, бо не доведи Боже інфікуватися отим «синдромом». А ось на так зване депутатське звернення Миколи Олексійовича, адресоване мені через газету, я, як посадовець, маю відреагувати. 1. Шановний Миколо Олексійовичу, як Вам не совісно говорити про розграбування «цілісного майнового комплексу колишньої школи №4, відшкодування збитків та притягнення до відповідальності посадових осіб»? Недарма ж я сказав про «синдром»… А можливо, Ви натякаєте на те, щоб саме Вас притягли до відповідальності, бо саме за Вашого перебування на посаді міського голови у 2004 році закрили діючу школу №4 та за одну ніч «розбомбили» краєзнавчий музей (до речі, цей перелік можна ще довго продовжувати). А за моєї каденції, при фінансовій підтримці мецената-благодійника Юрія Коптєва, в новому приміщенні запрацював краєзнавчий музей, наповнений цікавими експонатами, з новими виставковими залами тощо. А щодо школи №4, то міська влада робить усе можливе, щоб зберегти приміщення. Свого часу виконавчий комітет прийняв рішення про надання дозволу на оренду шкільної будівлі філіалу Рівненського інституту водного господарства. Але через фінансову та економічну скруту інститут відмовився від розміщення свого філіалу в приміщенні колишньої школи №4. На даний час Прилуки стали учасником проекту Ради Європи «Реабілітація культурної спадщини історичних міст» і прагне нарівні з такими містами як Луцьк, Світловодськ, Івано-Франківськ та іншими вибороти право на залучення додаткових коштів у місто. На сьогодні підготовлений відповідний технічний файл, що містить повну інформацію не лише про будівлю школи №4, а й про всю історичну частину міста. Уже стало відомо, що технічний файл схвалений експертною радою проекту. Робоча група, утворена моїм розпорядженням, працювала над аналізом додатку С, який також переданий на розгляд експертів проекту Ради Європи. Отже, міська влада не сиділа склавши руки, а напрацьовувала різні варіанти збереження приміщення школи №4, яке на даний час перебуває на балансі управління освіти міської ради й охороняється сторожем. 2. Щодо гранітного валуна, то скажу наступне. Шановний Миколо Олексійовичу, якщо переміщення валуна – це єдині збитки, нанесені мною територіальній громаді, то порівняно з Вами я заслуговую на відтин одного пальця моєї руки, а ось Ви повинні були б залишитися не те що без усіх пальців на руках і ногах, а й без голови, бо вчинене Вами перед територіальною громадою не забулося ні у 2006, ні у 2010 році й ніколи не зітреться з пам’яті прилучан. 3. І насамкінець. Шановний Миколо Олексійовичу, Ви не маєте повноважень впливати на кадровий склад міської ради, бо Ви чи то прикидаєтеся, чи справді забули, що ще за Вашого перебування на посаді міського голови методкабінет було перейменовано в методичний центр, завідуюча методкабінетом стала начальником методичного центру, а відділ освіти набув статусу управління освіти. Можливо, якби Ви довше були на посаді міського голови, то в місті з’явились би й міністерства. А щоб іще більше «протверезити» Вас, вимушений нагадати, що Ви як депутат міської ради із 17 пленарних засідань сесій були присутні лише на шести, тобто на менше, ніж половині. Крім того, не брали участі в роботі профільної депутатської комісії, із 12 відвідали лише 3 спільні засідання депутатських комісій… Отже, відповідно до чинного законодавства, є всі підстави розпочати проти Вас процедуру припинення повноважень депутата Прилуцької міської ради. Юрій Беркут, Прилуцький міський голова http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1888 | |||
Додати коментар:
