6 грудня 2011 р. | Автор: crok | Переглядів: 1480 | Коментарів: 0
Як тільки марсохід Curiosity опиниться на червоній планеті, він почне шукати органічні та інші вуглецевмісні сполуки. Поки всюдихід ще не може виявляти присутність живих організмів у тих чи інших зразках, але вчені сподіваються хоча б дізнатись, чи є на Марсі (або чи існували колись) умови для життя мікробів.
Curiosity стане "найбільшим і найскладнішим видом обладнання, що коли-небудь був встановлений на поверхні іншої планети", - відзначив Дуглас МакК’юстн (Doug McCuistion), директор програми дослідження Марсу.
Розміром більше 3 метрів у довжину, 2,5 метрів завширшки та з щоглою висотою 2 метри, Curiosity, який у два рази більший ніж раніше розроблені всюдиходи Спірит і Опорт’юніті, важить приблизно 1 тонну та містить 10 видів наукових інструментів. Офіційна назва марсохода – Марсіанська Наукова Лабораторія (Mars Science Laboratory) або скорочено MSL.
На поверхню Марса Curiosity буде доставлений спочатку на космічному кораблі, а потім за допомогою реактивного спорядження та системи прив‘язі подібної до повітряних кранів, які використовуються вертольотами для доставки важкого обладнання у недоступні точки Землі. Ніяких повітряних мішків схожих на ті, що були використані для транспортування космічного безпілотного апарата Mars Pathfinder у 1997 році та всюдиходів Спірит і Опорт’юніті у 2004 році застосовано не буде – Curiosity занадто важкий для цього.
Співробітники NASA назвали Curiosity наріжним каменем у цілому ряді дослідницьких польотів, здійснених з метою вивчення Сонячної системи. Але вони не приховують своє занепокоєння, пов‘язане із запуском нового марсохода. Справа у тому, що радіоізотопний генератор Curiosity містить 4,8 кг плутонію, якого цілком достатньо для роботи всюдихода на поверхні Марса протягом двох років. А взагалі генератор розрахований на роботу протягом 14 років. Питання енергозалежності ровера було вирішене за допомогою генератора, що працює на атомній енергії, якій обрали замість сонячної, оскільки вона враховує більше навантаження та забезпечує гнучкість. Плутоній поміщений в оболонку, що складається з декількох захисних шарів з метою забезпечення безпеки у випадку аварії при запуску.
Як тільки ровер успішно буде доставлений на Марс, він почне досліджувати рельєф за допомогою камер із високою чіткістю та лазерів, встановлених у вигляді очей на самому верху його щогли. Лазер буде націлюватися на ґрунт і гірські породи на відстані приблизно 6 метрів, визначаючи їхній хімічний склад. Всюдихід також оснащений невеличкою метеостанцією для корекції температур Марса, вологості повітря та швидкості вітру, а також детектором випромінювання.
Незважаючи на подібну модернізацію, Curiosity буде рухатися зі швидкістю не більше однієї десятої милі за годину, як і попередні марсоходи. Але дослідники очікують, що він зможе пройти більше 12 миль протягом своєї дворічної місії. Якщо після цього ровер усе ще буде працювати, він зможе досягти навіть вершини кратера.
Наступним логічним кроком у дослідженні Марса, як відзначив Стів Сквайріс (Steve Squyres) із Корнельського Університету, що керував командою вчених, які працюють над запуском Спірита та Опорт’юніті, стане місія робота, що буде полягати у доставці зразків ґрунту та гірських порід з Марса на Землю для аналізу.
NASA здійснило запуск Curiosity - найбільшого та найскладнішого марсоходу в історії
Розміром з автомобіль і обладнаний як ціла лабораторія, новий марсохід розроблений NASA перевершує своїх попередників по величині та можливостям. Запуск Curiosity, як назвали його дослідники, з довгим важелем (2 метри) і привареними до нього відбійним молотком та лазером для відламування зразків марсіанських червоних скель, був здійснений у суботу 26 листопада. Особливість нового всюдихода полягає у тому, що він може аналізувати гірські породи та ґрунти з небувалою точністю. "Це просто машина мрії для вчених, які займаються дослідженням Марсу", говорить Ешвін Васавада (Ashwin Vasavada), керівник проекту з Лабораторії Реактивного Руху NASA.
Як тільки марсохід Curiosity опиниться на червоній планеті, він почне шукати органічні та інші вуглецевмісні сполуки. Поки всюдихід ще не може виявляти присутність живих організмів у тих чи інших зразках, але вчені сподіваються хоча б дізнатись, чи є на Марсі (або чи існували колись) умови для життя мікробів.
Curiosity стане "найбільшим і найскладнішим видом обладнання, що коли-небудь був встановлений на поверхні іншої планети", - відзначив Дуглас МакК’юстн (Doug McCuistion), директор програми дослідження Марсу.
Розміром більше 3 метрів у довжину, 2,5 метрів завширшки та з щоглою висотою 2 метри, Curiosity, який у два рази більший ніж раніше розроблені всюдиходи Спірит і Опорт’юніті, важить приблизно 1 тонну та містить 10 видів наукових інструментів. Офіційна назва марсохода – Марсіанська Наукова Лабораторія (Mars Science Laboratory) або скорочено MSL.
На поверхню Марса Curiosity буде доставлений спочатку на космічному кораблі, а потім за допомогою реактивного спорядження та системи прив‘язі подібної до повітряних кранів, які використовуються вертольотами для доставки важкого обладнання у недоступні точки Землі. Ніяких повітряних мішків схожих на ті, що були використані для транспортування космічного безпілотного апарата Mars Pathfinder у 1997 році та всюдиходів Спірит і Опорт’юніті у 2004 році застосовано не буде – Curiosity занадто важкий для цього.
Співробітники NASA назвали Curiosity наріжним каменем у цілому ряді дослідницьких польотів, здійснених з метою вивчення Сонячної системи. Але вони не приховують своє занепокоєння, пов‘язане із запуском нового марсохода. Справа у тому, що радіоізотопний генератор Curiosity містить 4,8 кг плутонію, якого цілком достатньо для роботи всюдихода на поверхні Марса протягом двох років. А взагалі генератор розрахований на роботу протягом 14 років. Питання енергозалежності ровера було вирішене за допомогою генератора, що працює на атомній енергії, якій обрали замість сонячної, оскільки вона враховує більше навантаження та забезпечує гнучкість. Плутоній поміщений в оболонку, що складається з декількох захисних шарів з метою забезпечення безпеки у випадку аварії при запуску.
Як тільки ровер успішно буде доставлений на Марс, він почне досліджувати рельєф за допомогою камер із високою чіткістю та лазерів, встановлених у вигляді очей на самому верху його щогли. Лазер буде націлюватися на ґрунт і гірські породи на відстані приблизно 6 метрів, визначаючи їхній хімічний склад. Всюдихід також оснащений невеличкою метеостанцією для корекції температур Марса, вологості повітря та швидкості вітру, а також детектором випромінювання.
Незважаючи на подібну модернізацію, Curiosity буде рухатися зі швидкістю не більше однієї десятої милі за годину, як і попередні марсоходи. Але дослідники очікують, що він зможе пройти більше 12 миль протягом своєї дворічної місії. Якщо після цього ровер усе ще буде працювати, він зможе досягти навіть вершини кратера.
Наступним логічним кроком у дослідженні Марса, як відзначив Стів Сквайріс (Steve Squyres) із Корнельського Університету, що керував командою вчених, які працюють над запуском Спірита та Опорт’юніті, стане місія робота, що буде полягати у доставці зразків ґрунту та гірських порід з Марса на Землю для аналізу.
Додати коментар: