4 квітня 2012 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 2881 | Коментарів: 14
Сьогодні в Прилуках розпочинається неординарна подія – 1-й Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «МРІЙ-ДІМ». Одним із його медіа-партнерів виступив і «Град», свідчення чому – афіші в попередніх номерах. Чотири з лишком дні незабутнього видовища чекає любителів театру. Це й знайомство зблизька з метрами сцени, й театральні спроби новачків, і ще низка всіляких цікавинок. Так що сидіти вдома із 4 по 8 квітня категорично не рекомендується!

Зізнатися, фестивалів у Прилуках – хоч за дисертацію сідай. Але ж кількість і якість іноді лише ходять десь поряд, тому «сісти ми ще встигнемо». Ясна річ, що кожен окремо взятий фестиваль створюється з якимось конкретним завданням в залежності від статусу, географії, бюджету та інших особливостей. Спільною ж ціллю є глядач, і чим більше людей відвідає фестивальні заходи, тим більше в фестивалю майбутнє. Тому з усією повагою до основоположників міських чи регіональних дитячих, родинних або інших фестивалів побажаємо їм розширення глядацької аудиторії до нових, незвіданих, обріїв.

Масштабні фестивалі, котрі проходять у нашому місті чи то на його околицях, можна порахувати на пальцях: «Мистецькі барви», «Перунів полк», КВН-фести відкритої ліги «Прилуки». З натяжкою до їх числа можна додати доволі традиційні та порівняно часті прилуцькі ярмарки, де також буває досить велелюдно, та фестиваль православного кіно «Покров». Не так давно глядачів радував Всеукраїнський фестиваль «Театральна осінь», що проводився в 2002-2005 та в 2007 роках. У 2009-му організатори вирішили змінити назву та формат фестивалю: «Театральне коло» розширилося від перегляду вистав до неформального спілкування та проведення майстер-класів. На жаль, новій події судилося відбутися всього один раз. Після цього силами прилуцьких театралів було відкрито Муніципальний театр імені Яковченка. Щоправда, й він наразі наказав довго жити…

Ось уже два роки Прилуки живуть по суті без великого театру. Поодинокі гастролі заїжджих зірок до уваги не беремо, адже наші власні театральні трупи зиску від того мають небагато. У такий стан речей віриться з трудом, адже місто над Удаєм славиться своїми багатими театральними традиціями. Ще з кінця ХІХ століття в Прилуках функціонувало два приватні театри – єврейський та «інтимний». У 1920 році актор трупи Суходольського Пилип Хмара організував молодий український державний театр. Із початку другої половини ХХ століття діє Прилуцький самодіяльний театр, який здобув звання народного. Народний театр «Рампа», нещодавній 60-річний ювіляр, дає вистави й нині. Не можна не сказати про невеликі театральні гуртки, що в різний час започатковувалися при Кустівському сільбуді (1918 р.), об’єднаному робітничому клубі імені Паризької комуни (1923 р.), робітничому клубі (1963 р., режисер Іван Бровченко). Так звані молодіжні та дитячі театральні осередки базуються в Прилуцькому агротехнічному коледжі, міському Будинку культури, Центрі творчості дітей та юнацтва, інших навчальних закладах.

На початку минулого століття в Прилуках збудовано професійний театр, що за акустичними якостями не поступався багатьом театрам у великих містах. За деякими даними, він навіть входив у десятку кращих залів України. Нинішнє ім’я цього театру, що є справжньою окрасою міста, – Будинок культури на Театральній площі. Саме тут десятки років тому поселився дух Мельпомени, приваблюючи публіку все новими й новими театральними подіями. За логікою, МБК мав би прийняти й фестиваль «МРІЙ-ДІМ» – як провісника відродження справжнього театрального життя міста. Але напередодні відкриття один із організаторів нового проекту Артемій Аніщенко повідомив, що зал і сцену Будинку культури для проведення фестивальних заходів отримати не вдалося. Не коментуючи причин, Артемій запросив у ЦТДЮ, де сьогодні о 16-й із під’їзду на ретроавтомобілях і розпочнеться «МРІЙ-ДІМ». Довелося внести деякі корективи і в саму програму. Як стало відомо, замість вистави «ШВЕЙК» від театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» глядачі зможуть насолодитись уривками цього та інших спектаклів трупи.

Хоч як би хотілось уникнути аналогій, напрошується порівняння з Міжнародним фестивалем «Мистецькі барви», що в силу далеких від мистецтва причин змушений тіснитися в педколеджі. Залишається сподіватися, що умови в Центрі творчості все ж дозволять режисерам повністю реалізувати задуми, акторам – відкритися, а публіці – гідно оцінити творчі зусилля перших і других.

Олександр Бойко
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2102