21 листопада 2012 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 2146 | Коментарів: 3
Шановні прилучани! Звернутися до вас зі шпальт газети мене змусило бажання проаналізувати виборчий процес, що проходив у нашому регіоні й безпосереднім учасником якого я була. Досить довгий час я очолюю Прилуцьку районну партійну організацію «Батьківщини» і вже не вперше керую виборчим штабом на виборах, але таких цинічних та безпринципних виборів у нашій країні ще не було. Ви, мабуть, бачите і чуєте про ті численні фальсифікації на цих виборах та обурення людей, що виливаються в акції протестів по всій Україні. Хочу і я познайомити вас із місцевими «героями» останніх виборів, які доклали чимало зусиль, щоб перешкодити чесному волевиявленню громадян у нашому 210 окрузі (на виборах цей округ уперше об’єднали з Бобровицьким та Козелецьким районами, з якими у нас немає навіть спільного кордону. Єдине, що об’єднало ці території – це Микола Рудьковський, під якого округ і «нарізали»).

Перші порушення почалися ще з формування окружної комісії, до складу якої ввійшли переважно некомпетентні люди, котрі, як мені здається, так до кінця й не усвідомили всієї відповідальності, покладеної на них. У першому складі до числа членів комісії якимось чином затесалося шестеро людей із далеких регіонів, серед яких Крим та Донбас. Ці люди навіть не знали, що їх рекомендували на посади, і не мали жодного бажання працювати, про що й повідомили в телефонному режимі. Після другого засідання їх замінили на місцевих мешканців.

Із перших днів роботи ОВК було зрозуміло, хто нею керую насправді – це Беркут Ю.В., Правосуд О.М., Мисан Г.В. Усе здійснювалося через одну безпринципну особу, а саме Правосуд Л.О., котра очолює комітет самоорганізації населення №7 і яку на це «тепле містечко» привів секретар Прилуцької міської ради й за сумісництвом син – Правосуд О.М. Нікого не хвилювало те, що це призначення є прямим порушенням Закону України «Про вибори народних депутатів України», а саме ст. 26 п. 3, де чітко виписано, що до складу окружної комісії не можуть входити посадові та службові особи органів місцевого самоврядування. На два місяці Любов Олександрівна «закинула» свої безпосередні обов’язки і замість того, щоб видавати довідки мешканцям БАМу, в автономному режимі підтирала гумкою квоти керівних посад для опозиції.

Не можу не відзначити те, як здавалися до ОВК подання на членів дільничних комісій від 35 провладних партій, про які ніхто до цих виборів не чув і не знав: «Русь єдина», «Руська єдність», «Молодь до влади» , «Руський блок», «Українська морська партія» і т. п. Навіть така завзята «соціалістка», як Любов Правосуд, на цих виборах «виринула» в окружній комісії під прапорами Ліберальної партії. Про які демократичні рішення могла йти мова в такій комісії, де від провладних партій було 13 осіб, а від опозиції – тільки 5? Про знущання в Прилуках над членами ДВК, які приїхали здавати протоколи та бюлетені в дощову ніч, а потім іще чотири доби стояли під стінами ОВК, повідомляли навіть на каналі «Інтер» і в інших незалежних ЗМІ. Ось тільки наше комунальне телебачення не знайшло для себе сюжету – це вам не Рудьковського піарити…

Неприємно згадувати, як наші керманичі носилися з Рудьковським, ніби з «писаною торбою», влаштовуючи йому зустрічі з бюджетниками міста та району в робочий час. Головними організаторами таких зустрічей стали головний лікар Прилуцької центральної міської лікарні Лариса Івченко, начальник управління освіти Прилуцької міської ради Тетяна Клименко, директор Прилуцького міського Будинку культури Тетяна Лук’яниця, котрі, до того ж, своїми наказами примушували підлеглих звітуватися в день виборів, за кого вони голосували. А директор Прилуцького агротехнічного коледжу Павло Черніков, який погрожував своїм підлеглим, що працювали від опозиції, звільненням, прихистив під своїм «теплим крилом» виборчий штаб Партії регіонів під керівництвом секретаря Прилуцької міської ради Олександра Правосуда.

Дуже дивно було бачити на останніх міських святах прапори Партії регіонів, які майоріли навіть там, де не було державних. Ось тільки пан Правосуд тримав не прапор тієї політичної сили, яку представляв, а парасольку над Юрієм Беркутом.

Не обійшлося на цих виборах і без підкупу виборців. Багато хто з прилучан отримав улітку й на початку осені продуктові пакети від Благодійного фонду Миколи Рудьковського, які розповсюджували через міські комітети самоорганізації населення.

Не відставало від городян у порушеннях і районне керівництво. Заступники голови райдержадміністрації Андроніка Тарасенко та Антоніна Стукалова особисто залякували директорів та вчителів шкіл району, працівників культури та сільської медицини. Людям забороняли працювати в комісіях від опозиційних партій. Олег Нестеренко, голова райдержадміністрації, збирав керівників підприємств Прилуцького району і наказував здавати списки тих, хто буде голосувати за Партію регіонів і кандидата від влади Миколу Рудьковського. На провладні сили працювали й районні соціальні служби, працівники яких розносили «гостинці від Рудьковського» майже в кожну хату. Деякі голови сільрад перешкоджали роботам виборчих комісій на дільницях, де перемагали опозиційні сили. Хочеться сказати: «Люди, схаменіться! Вибори проходять, а вам ще треба дивитися в очі один одному!».

Та все ж, незважаючи на будь-які перешкоди – підкуп, адмінтиск, залякування, – Прилуччина зробила свій вибір. У місті Прилуки та Прилуцькому районі впевнено перемогли Об’єднана опозиція та опозиційний кандидат Віктор Лабазов. Попри відсутність для нас інформаційного простору, приміщень для зустрічей, знищення опозиційної агітації, правда знайшла собі дорогу. У Прилуцькому районні Об’єднану опозицію підтримали 36% виборців, а в Прилуках – 32%!

Я хочу щиро подякувати всім людям за їхню свідомість, мудрість і розуміння, за любов до рідної країни. Слава Україні!

З повагою, Світлана Яременко,
депутат Прилуцької міської ради
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2366