31 січня 2013 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 3450 | Коментарів: 5
Не відстають від такої "моди" і у Прилуках. Тут вигадали загальноміську акцію «Подаруй місту лавочку». Ось велика цитата від мера міста Брія Беркута: «Усе це не для мене особисто, депутатів чи посадовців міської ради – це для прилучан, для міста, в якому всі ми живемо. І я не розумію тих, хто сьогодні зчиняє галас навколо нової загальноміської акції «Подаруй місту лавочку». Участь в акції абсолютно добровільна. Вона має йти від щирого серця. І ті, хто візьмуть у ній участь, лише проявлять справжню, непідробну любов до рідного міста і доведуть, що здатні допомагати в його благоустрої.
Такі акції реалізовувалися в інших містах, зокрема в Бєлгороді й Глухові. До речі, успішно й результативно. Я впевнений, що прилучани з розумінням поставляться до ідеї облаштування місць відпочинку лавочками і по можливості зроблять такий подарунок рідному місту, адже у виявленні своєї любові до Прилук ми всі маємо рівнятися на наших меценатів-благодійників Юрія Коптєва, Анатолія Мирошниченка та Миколу Рудьковського і разом з ними створювати позитивний імідж міста. Виявив бажання долучитися до акції і Прилуцький осередок Чернігівського земляцтва в Києві.
Можливо, хтось не зрозумів суті акції «Подаруй місту лавочку», можливо, хтось з інших причин не бажає долучитися до акції, але наголошую ще раз, що це справа добровільна… Як і любов до рідного міста. А Прилуки все одно будуть одним з найкращих міст в Україні».
Що ж, добра справа. Та чомусь прилучани не схвалюють її. І тому отримали праведне обурення мера міста. Але ось декілька фактів від освітян міста. До них ця ініціатива надійшла від міського відділу освіти. Воно б все й добре, якби не спосіб проведення цієї акції. А він, як останнім часом це робиться, добровільно-примусовий! Тобто, ініціатор вигадав, а виконувати і — увага! — оплачувати цю акцію доводиться працівникам освіти і дітям (вважай - батькам), які навчаються у закладах освіти.
Можна заперечити - не хочеш, не приєднуйся! Але! Ви де-небудь бачили у освітній галузі Прилук вчителя, чи вихователя, чи простого робітника, які б висловились проти свого директора чи завуча? Звісно, що таких не знаходиться, бо виступити проти "ініціативи" міського начальства - значить автоматично підписати собі "вовчого квитка"!
На підтвердження моїх слів скажу, що про цю "акцію" зі мною мало хто з освітян захотів балакать. Люди просто бояться, що їх будуть "кошмарити" чи просто виженуть з роботи! А ті, хто щось і повідомив, наполегливо просили ні в якому разі не розголошувати їх прізвища! Так що місцеві освітні начальники можуть радіти - вони залякали своїх підлеглих надійно!
Але, на відміну від дорослих, діти та їх батьки розповідають все. З їх слів виходить, що школи начебто вирішують самі, скільки і яких лавочок будуть купувати. Була названа різна їх вартість - і 2000 грн, і 4000 грн. Так наприклад, вдалося дізнатись, що школа №1 на ці сумнозвісні лавочки здавала кошти у таких розмірах: всі по 10 грн, випускні класи — по 15. Скільки збирали вчителі — невідомо, але ж ніяк не менше 15 грн з людини. Школа №2 збирала по 6 грн, школа №5 збирала по 6 грн, бо розраховують на 1 лавочку за 4000 грн. Школа №7 - у перших класах сдавали по 10 грн. Школа №9 збирала по 5 грн в молодших класах, інші — більше. Школа №14 вирішила, що треба 3 лавочки, начебто по 2000 грн — одна від батьків, одна від випускників, одна від педколективу... Дошкільні навчальні заклади теж здавали, зокрема була названа цифра 10 грн з особи.
Я згоден, що викладені вище факти можуть бути дещо неточними. Може десь подробиці цієї "акції" і розголошувались, але з усього видно — розголошувались так, щоб про них мало хто знав. Зі сказаного батьками та дітьми можна зробити такий висновок: ніхто толком не знає, скільки коштує вся та "радість", яка зненацька залізла до кишені людей.
Виникає питання — чому такій різнобій у сумах, що збирають у школах? Чому освітяни та деякі батькі бояться розповідати правду про ці побори? Чому, якщо це дійсно добровільна акція, вона була спущена на голови освітян згори? І ще безліч всяких чому?
На запитання, на кого розповсюджується акція в освітніх установах, відповідала Тетяна Клименко, (наведено у статті "Головоломка з лавочками" на сайті gradpryluky.inf): "Вона розповсюджується на випускників, але вони здають кошти лише з власної ініціативи: ніхто не має права вимагати в них ці кошти. А також вона стосується педагогічних працівників, яких у нашому місті 926. Можна ж поставити лавочку: «Від педагогічних працівників міста»?! Вона коштує від 2 до 4 тисяч гривень."
Та як бачимо, про добровільність у школах і ДНЗ немає й мови. Батькам набридло, що всякі "прогіби" нашого освітнього начальства перед мером доводиться оплачувати із сімейного бюджету, який останніми часами і так "співає романси"!
Виходить дуже хитро — ми придумали, ви платіть, а ми за ваш рахунок потім повісимо собі на груди ордени-медалі, будемо красуватись перед об’єктивами запопадливих журналістів каналу "ТБ-Прилуки" і красномовно розповідати у програмі "Запитай у влади" (яку чомусь завжди веде особисто директор! комунального телебачення) про свою любов до прилучан і турботу про Прилуки.
Ось відповідь на питання напівшановного нашого мера, чому у місті зчинився галас навколо цієї "акції". Про інші подробиці він можете довідатись безпосередньо від Тетяни Клименко. Чи зробить Беркут висновки? Це залежить від нього.
http://znayu.org/ekonomika/podarui-m-stu-bab-la-vochku.html
Подаруй місту баб-ла-вочку!
Останнім часом у різних наших начальників і, особливо, начальничків з’явилася мода виявляти свою любов до держави, а скоріше до своїх ще вищих бюрократів за допомогою різних "акцій". Ну згадаємо хоча б часи перед виборами: робилися якісь різні роботи, ремонти за державний кошт, але до будь-якого такого ремонту виявлялася зненацька "причетна" якась особа, яка хотіла виставити цю справу як власну заслугу.
Не відстають від такої "моди" і у Прилуках. Тут вигадали загальноміську акцію «Подаруй місту лавочку». Ось велика цитата від мера міста Брія Беркута: «Усе це не для мене особисто, депутатів чи посадовців міської ради – це для прилучан, для міста, в якому всі ми живемо. І я не розумію тих, хто сьогодні зчиняє галас навколо нової загальноміської акції «Подаруй місту лавочку». Участь в акції абсолютно добровільна. Вона має йти від щирого серця. І ті, хто візьмуть у ній участь, лише проявлять справжню, непідробну любов до рідного міста і доведуть, що здатні допомагати в його благоустрої.
Такі акції реалізовувалися в інших містах, зокрема в Бєлгороді й Глухові. До речі, успішно й результативно. Я впевнений, що прилучани з розумінням поставляться до ідеї облаштування місць відпочинку лавочками і по можливості зроблять такий подарунок рідному місту, адже у виявленні своєї любові до Прилук ми всі маємо рівнятися на наших меценатів-благодійників Юрія Коптєва, Анатолія Мирошниченка та Миколу Рудьковського і разом з ними створювати позитивний імідж міста. Виявив бажання долучитися до акції і Прилуцький осередок Чернігівського земляцтва в Києві.
Можливо, хтось не зрозумів суті акції «Подаруй місту лавочку», можливо, хтось з інших причин не бажає долучитися до акції, але наголошую ще раз, що це справа добровільна… Як і любов до рідного міста. А Прилуки все одно будуть одним з найкращих міст в Україні».
Що ж, добра справа. Та чомусь прилучани не схвалюють її. І тому отримали праведне обурення мера міста. Але ось декілька фактів від освітян міста. До них ця ініціатива надійшла від міського відділу освіти. Воно б все й добре, якби не спосіб проведення цієї акції. А він, як останнім часом це робиться, добровільно-примусовий! Тобто, ініціатор вигадав, а виконувати і — увага! — оплачувати цю акцію доводиться працівникам освіти і дітям (вважай - батькам), які навчаються у закладах освіти.
Можна заперечити - не хочеш, не приєднуйся! Але! Ви де-небудь бачили у освітній галузі Прилук вчителя, чи вихователя, чи простого робітника, які б висловились проти свого директора чи завуча? Звісно, що таких не знаходиться, бо виступити проти "ініціативи" міського начальства - значить автоматично підписати собі "вовчого квитка"!
На підтвердження моїх слів скажу, що про цю "акцію" зі мною мало хто з освітян захотів балакать. Люди просто бояться, що їх будуть "кошмарити" чи просто виженуть з роботи! А ті, хто щось і повідомив, наполегливо просили ні в якому разі не розголошувати їх прізвища! Так що місцеві освітні начальники можуть радіти - вони залякали своїх підлеглих надійно!
Але, на відміну від дорослих, діти та їх батьки розповідають все. З їх слів виходить, що школи начебто вирішують самі, скільки і яких лавочок будуть купувати. Була названа різна їх вартість - і 2000 грн, і 4000 грн. Так наприклад, вдалося дізнатись, що школа №1 на ці сумнозвісні лавочки здавала кошти у таких розмірах: всі по 10 грн, випускні класи — по 15. Скільки збирали вчителі — невідомо, але ж ніяк не менше 15 грн з людини. Школа №2 збирала по 6 грн, школа №5 збирала по 6 грн, бо розраховують на 1 лавочку за 4000 грн. Школа №7 - у перших класах сдавали по 10 грн. Школа №9 збирала по 5 грн в молодших класах, інші — більше. Школа №14 вирішила, що треба 3 лавочки, начебто по 2000 грн — одна від батьків, одна від випускників, одна від педколективу... Дошкільні навчальні заклади теж здавали, зокрема була названа цифра 10 грн з особи.
Я згоден, що викладені вище факти можуть бути дещо неточними. Може десь подробиці цієї "акції" і розголошувались, але з усього видно — розголошувались так, щоб про них мало хто знав. Зі сказаного батьками та дітьми можна зробити такий висновок: ніхто толком не знає, скільки коштує вся та "радість", яка зненацька залізла до кишені людей.
Виникає питання — чому такій різнобій у сумах, що збирають у школах? Чому освітяни та деякі батькі бояться розповідати правду про ці побори? Чому, якщо це дійсно добровільна акція, вона була спущена на голови освітян згори? І ще безліч всяких чому?
На запитання, на кого розповсюджується акція в освітніх установах, відповідала Тетяна Клименко, (наведено у статті "Головоломка з лавочками" на сайті gradpryluky.inf): "Вона розповсюджується на випускників, але вони здають кошти лише з власної ініціативи: ніхто не має права вимагати в них ці кошти. А також вона стосується педагогічних працівників, яких у нашому місті 926. Можна ж поставити лавочку: «Від педагогічних працівників міста»?! Вона коштує від 2 до 4 тисяч гривень."
Та як бачимо, про добровільність у школах і ДНЗ немає й мови. Батькам набридло, що всякі "прогіби" нашого освітнього начальства перед мером доводиться оплачувати із сімейного бюджету, який останніми часами і так "співає романси"!
Виходить дуже хитро — ми придумали, ви платіть, а ми за ваш рахунок потім повісимо собі на груди ордени-медалі, будемо красуватись перед об’єктивами запопадливих журналістів каналу "ТБ-Прилуки" і красномовно розповідати у програмі "Запитай у влади" (яку чомусь завжди веде особисто директор! комунального телебачення) про свою любов до прилучан і турботу про Прилуки.
Ось відповідь на питання напівшановного нашого мера, чому у місті зчинився галас навколо цієї "акції". Про інші подробиці він можете довідатись безпосередньо від Тетяни Клименко. Чи зробить Беркут висновки? Це залежить від нього.
http://znayu.org/ekonomika/podarui-m-stu-bab-la-vochku.html
Коментарі (5 шт.):
1 | Frankinshtain | Дата: 31 січня 2013 р., 23:43:33 | ||
многа букав, а смисл один і той же | ||||
2 | OLEX | Дата: 31 січня 2013 р., 23:46:37 | ||
Frankinshtain, мама скікі платить? | ||||
3 | crok | Дата: 1 лютого 2013 р., 03:59:50 | ||
Frankinshtain, тобі смішно тому, що не залізли саме тобі до кишені? | ||||
4 | Frankinshtain | Дата: 1 лютого 2013 р., 09:31:18 | ||
| ||||
5 | OLEX | Дата: 1 лютого 2013 р., 16:36:20 | ||
Frankinshtain, я мав на увазі не тобі платить, а за лавочку | ||||
Додати коментар: