31 серпня 2009 р. | Автор: Helen | Переглядів: 1074 | Коментарів: 0
Двірника "Не положено!"
27.08.09. Днями до редакції зателефонувала прилучанка Ніна Григорівна Дєда, яка з розпачем зізналася, що газета «В двух словах» - її остання надія на допомогу. Біда Ніни Григорівни, інваліда І групи, як і багатьох її сусідів - мешканців будинку по вул. Київській, 188 - у тому, що їхній двір поступово перетворюється на смітник.
«Навпроти, біля швейної фабрики, працює магазин, молодь купує там наїдки-напої і йде вживати їх до нашого двору», - каже жінка. Те, що залишається після таких «трапез», уявити нескладно: з дня у день, з тижня в тиждень порожніх пляшок, стаканчиків, обгорток, недоїдків у дворі більшає, бо їх, до того ж, ніхто не прибирає.
«Я зверталася до начальника ЖЕКу з проханням хоча б раз на місяць позбирати пляшки, та він відповів, що двірника нашому двору «не положено», - скаржиться Ніна Григорівна. І запитує: «То як же жити в такому бруді, коли навіть на лавці біля під’їзду не посидиш, бо так смердить, що дихати не можна».
На жаль, подібний двір у Прилуках (а надто, у їхньому центрі) не один. Більше того, порушена читачем проблема стає типовою для нашого часу. Але усвідомлення цього аж ніяк не може заспокоїти мешканців будинків, чиї двори потерпають від такого молодіжного (і не тільки) «відпочинку».
Тому редакція нашої газети пропонує фахівцям, відповідальним за санітарний і екологічний стан Прилук, вийти зі своїх кабінетів та пройтися містом, відвідати двір будинку по Київській, 188. А затим на сторінках газети «В двух словах» дати читачці (а в її особі - й багатьом членам територіальної громади Прилук) конкретну та виважену відповідь.
газета "В двух словах"
http://www.guberniya.net.ua
Двірника "Не положено!"
27.08.09. Днями до редакції зателефонувала прилучанка Ніна Григорівна Дєда, яка з розпачем зізналася, що газета «В двух словах» - її остання надія на допомогу. Біда Ніни Григорівни, інваліда І групи, як і багатьох її сусідів - мешканців будинку по вул. Київській, 188 - у тому, що їхній двір поступово перетворюється на смітник.
«Навпроти, біля швейної фабрики, працює магазин, молодь купує там наїдки-напої і йде вживати їх до нашого двору», - каже жінка. Те, що залишається після таких «трапез», уявити нескладно: з дня у день, з тижня в тиждень порожніх пляшок, стаканчиків, обгорток, недоїдків у дворі більшає, бо їх, до того ж, ніхто не прибирає.
«Я зверталася до начальника ЖЕКу з проханням хоча б раз на місяць позбирати пляшки, та він відповів, що двірника нашому двору «не положено», - скаржиться Ніна Григорівна. І запитує: «То як же жити в такому бруді, коли навіть на лавці біля під’їзду не посидиш, бо так смердить, що дихати не можна».
На жаль, подібний двір у Прилуках (а надто, у їхньому центрі) не один. Більше того, порушена читачем проблема стає типовою для нашого часу. Але усвідомлення цього аж ніяк не може заспокоїти мешканців будинків, чиї двори потерпають від такого молодіжного (і не тільки) «відпочинку».
Тому редакція нашої газети пропонує фахівцям, відповідальним за санітарний і екологічний стан Прилук, вийти зі своїх кабінетів та пройтися містом, відвідати двір будинку по Київській, 188. А затим на сторінках газети «В двух словах» дати читачці (а в її особі - й багатьом членам територіальної громади Прилук) конкретну та виважену відповідь.
газета "В двух словах"
http://www.guberniya.net.ua
Додати коментар:
