10 липня 2009 р. | Автор: Helen | Переглядів: 1216 | Коментарів: 0
- Анатоліє Миколайовичу, вкладетеся у встановлені терміни?
- Це навіть не обговорюється. Другий поверх музею буде зданий в експлуатацію 15 вересня, аби встигнути узгодити всі робочі питання і урочисто відкрити його на День міста.
Перед початком нашої розмови хочу згадати добрим словом прилуцького краєзнавця Георгія Гайдая. Все, що ми робимо, базується на його напрацюваннях. На жаль, мрії Георгія Федоровича починають здійснюватися тільки зараз, через кілька років після смерті цієї непересічної людини.
- Коли АРТ «Еней» приступило до облаштування другого поверху?
- План реконструкції затверджений ще на початку поточного року. На його обговоренні були присутні меценат Юрій Коптєв, працівники краєзнавчого музею та відділу культури, Першої Міжнародної будівельної компанії, яка ремонтувала приміщення.
А далі почалася кро-пітка робота - із затвердження тематико-експозиційного плану в остаточному вигляді. У цьому особлива подяка завідуючій історичним відділом Ірині Біленко. Розроблений Іриною Василівною план взятий за основу, але корективи до нього вносимо практично щодня!
- Ваші погляди часто розходяться з баченням дирекції музею?
- Керівництво музею - молоді люди з новим, сучасним баченням ситуації. Це великий позитив. Зараз ми - художники й музейні працівники - єдиний колектив. Не зважаємо, хто чим займається, а здійснюємо спільне завдання, аби вчасно та якісно виконати роботу. Тому працюємо дружно і злагоджено, на роботу йдемо із задоволенням.
- Зробіть, будь ласка, невеликий екскурс для наших читачів кімнатами історичного відділу Прилуцького краєзнавчого музею.
- Усього на другому поверсі п’ять залів, кожен має історичну цінність, охвачує певний часовий період. Перша кімната демонструє перші поселення на території, де нині знаходиться Прилуччина. В основному весь картографічний та візуальний матеріал перейшов у спадщину від старого музею, але деякі речі відновлюємо власними силами.
Увазі відвідувачів будуть представлені залишки бивня мамонта, макет першого поселення на нашій землі (його зводимо самі), об’ємна фігура людини часів палеоліту. Її муляж виконуємо на основі взятих з Інтернету напрацювань скульпторів. Тут же експонуватимуться карти перших поселень, багато текстового матеріалу. Фризова частина експозиції розкриває етапи розвитку людства того періоду.
Другий зал - козача доба - відкривається об’ємною панорамою тогочасних Прилук. Відвідувачі зможуть побачити й об’ємні діарами древнього міста. У музеї зберігся чудовий портрет Богдана Хмельницького в шикарній рамі. Після відновлення це зображення гетьмана стане центром і перлиною експозиції, присвяченої його епосі. Вже виготовили макети двох козаків, зараз працюємо над їхніми одягом та зброєю. Відновлюємо все до деталей, адже молоде покоління повинно мати правдиве уявлення про культуру та побут Прилуцького полку.
Наступний, третій, зал - доба Шевченка й Галагана - дуже багатий та інформаційно насичений, адже в музеї зберігся достатньо широкий матеріал. Відновлені фігури батька та сина Галаганів, наразі створюється інтер’єр їхньої кімнати. Переконаний: аби площа для експозиції була удвічі більшою, заповнили б і її! І Шевченко, і Галаган - це ціла віха в історії Прилуччини. А крім них, ще ж треба показати життя того часу, побут, селянську хату. В одному залі треба вмістити цілу епоху, та ще й таку неосяжну! Тому доводиться виходити з ситуації, чимало експонатів залишаючи на зберіганні у фондах.
Четвертий зал - найтяжчий, присвячений репресіям та Голодомору на Прилуччині. Містить багато оригінальних документів, фотографій, що ілюструють ту чорну для нашого краю сторінку. За 1937-м роком - 1939-й, початок Другої світової війни. Це останній, п’ятий зал, що відобразить Прилуччину в роки Великої Вітчизняної війни. Місто має героїчну історію, видатних земляків - Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів Орденів Слави, партизанів-підпільників. Відвідувачі побачать портрети тих, хто звільняв Прилуки від фашистів, а також фотографії зруйнованих війною Прилук.
Після військової експозиції - повоєнна відбудова, затим - со-ціалістичний період, розвиток промисловості у місті. А далі - сучасність, нинішня інфраструктура, люди, якими пишається місто.
Маємо ідею присвятити стенд меценату, Почесному громадянину Прилук Юрію Коптєву, оскільки вже на даному етапі це постать історична. Зараз збираємо матеріал, в чому дуже допомогла мати Юрія Вікторовича Лідія Іванівна.
- Ви, як людина, котра першою долучилася до історичних архівів, експонатів і документів, відкрили для себе щось цікаве?
- Дуже багато. Це стається щодня. Навіть у спілкуванні з музейними працівниками пос-тійно відкриваю щось нове. Для мене це ніби ще один курс навчального закладу.
- Хто працює над облаштуванням кімнат та розміщенням експозиції?
- Наша бригада - це я, мій син Богдан і Євген Постульга. Втрьох робили експозицію першого поверху, втрьох робимо й другий. Та це не означає, що працюємо лише ми. Багато сил докладають усі, бо треба й реставрувати фотографії, і друкувати нові, і трудитися над фризовою частиною... Отже, нам допомагає цілий колектив.
- Які проблеми заважають роботі?
- Як це не дивно, їх немає. Так, є певні моменти, але вони вирішуються в робочому порядку. Вірогідно тому, що ми дуже активно налаштувалися на роботу, маємо абсолютних однодумців в особах керівництва та колективу музею. А ще тому, що бачимо: відродженням музею опікується уся прилуцька громада. І це дуже радує.
- Впроваджуєте в оформленні музейних залів якісь новинки?
- Так, вони дійсно є. Але нехай це буде нашою невеликою таєм-ницею і сюрпризом для прилучан.
Розмову вела Людмила СМИК.
На фото:Анатолій Риженко
"В двух словах"
http://www.guberniya.net.ua/
На роботу йдемо із задоволенням
На цьогорічний День міста (18 вересня) відновлений коштом мецената Юрія Коп-тєва Прилуцький краєзнавчий музей повністю відкриється для відвідувачів: запрацює його другий поверх - історичний відділ. Нині там триває напружена робота. Над дизайном та створенням експозиції працює місцеве підприємство АРТ «Еней». З його директором Анатолієм Риженком - наша розмова:
- Анатоліє Миколайовичу, вкладетеся у встановлені терміни?
- Це навіть не обговорюється. Другий поверх музею буде зданий в експлуатацію 15 вересня, аби встигнути узгодити всі робочі питання і урочисто відкрити його на День міста.
Перед початком нашої розмови хочу згадати добрим словом прилуцького краєзнавця Георгія Гайдая. Все, що ми робимо, базується на його напрацюваннях. На жаль, мрії Георгія Федоровича починають здійснюватися тільки зараз, через кілька років після смерті цієї непересічної людини.
- Коли АРТ «Еней» приступило до облаштування другого поверху?
- План реконструкції затверджений ще на початку поточного року. На його обговоренні були присутні меценат Юрій Коптєв, працівники краєзнавчого музею та відділу культури, Першої Міжнародної будівельної компанії, яка ремонтувала приміщення.
А далі почалася кро-пітка робота - із затвердження тематико-експозиційного плану в остаточному вигляді. У цьому особлива подяка завідуючій історичним відділом Ірині Біленко. Розроблений Іриною Василівною план взятий за основу, але корективи до нього вносимо практично щодня!
- Ваші погляди часто розходяться з баченням дирекції музею?
- Керівництво музею - молоді люди з новим, сучасним баченням ситуації. Це великий позитив. Зараз ми - художники й музейні працівники - єдиний колектив. Не зважаємо, хто чим займається, а здійснюємо спільне завдання, аби вчасно та якісно виконати роботу. Тому працюємо дружно і злагоджено, на роботу йдемо із задоволенням.
- Зробіть, будь ласка, невеликий екскурс для наших читачів кімнатами історичного відділу Прилуцького краєзнавчого музею.
- Усього на другому поверсі п’ять залів, кожен має історичну цінність, охвачує певний часовий період. Перша кімната демонструє перші поселення на території, де нині знаходиться Прилуччина. В основному весь картографічний та візуальний матеріал перейшов у спадщину від старого музею, але деякі речі відновлюємо власними силами.
Увазі відвідувачів будуть представлені залишки бивня мамонта, макет першого поселення на нашій землі (його зводимо самі), об’ємна фігура людини часів палеоліту. Її муляж виконуємо на основі взятих з Інтернету напрацювань скульпторів. Тут же експонуватимуться карти перших поселень, багато текстового матеріалу. Фризова частина експозиції розкриває етапи розвитку людства того періоду.
Другий зал - козача доба - відкривається об’ємною панорамою тогочасних Прилук. Відвідувачі зможуть побачити й об’ємні діарами древнього міста. У музеї зберігся чудовий портрет Богдана Хмельницького в шикарній рамі. Після відновлення це зображення гетьмана стане центром і перлиною експозиції, присвяченої його епосі. Вже виготовили макети двох козаків, зараз працюємо над їхніми одягом та зброєю. Відновлюємо все до деталей, адже молоде покоління повинно мати правдиве уявлення про культуру та побут Прилуцького полку.
Наступний, третій, зал - доба Шевченка й Галагана - дуже багатий та інформаційно насичений, адже в музеї зберігся достатньо широкий матеріал. Відновлені фігури батька та сина Галаганів, наразі створюється інтер’єр їхньої кімнати. Переконаний: аби площа для експозиції була удвічі більшою, заповнили б і її! І Шевченко, і Галаган - це ціла віха в історії Прилуччини. А крім них, ще ж треба показати життя того часу, побут, селянську хату. В одному залі треба вмістити цілу епоху, та ще й таку неосяжну! Тому доводиться виходити з ситуації, чимало експонатів залишаючи на зберіганні у фондах.
Четвертий зал - найтяжчий, присвячений репресіям та Голодомору на Прилуччині. Містить багато оригінальних документів, фотографій, що ілюструють ту чорну для нашого краю сторінку. За 1937-м роком - 1939-й, початок Другої світової війни. Це останній, п’ятий зал, що відобразить Прилуччину в роки Великої Вітчизняної війни. Місто має героїчну історію, видатних земляків - Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів Орденів Слави, партизанів-підпільників. Відвідувачі побачать портрети тих, хто звільняв Прилуки від фашистів, а також фотографії зруйнованих війною Прилук.
Після військової експозиції - повоєнна відбудова, затим - со-ціалістичний період, розвиток промисловості у місті. А далі - сучасність, нинішня інфраструктура, люди, якими пишається місто.
Маємо ідею присвятити стенд меценату, Почесному громадянину Прилук Юрію Коптєву, оскільки вже на даному етапі це постать історична. Зараз збираємо матеріал, в чому дуже допомогла мати Юрія Вікторовича Лідія Іванівна.
- Ви, як людина, котра першою долучилася до історичних архівів, експонатів і документів, відкрили для себе щось цікаве?
- Дуже багато. Це стається щодня. Навіть у спілкуванні з музейними працівниками пос-тійно відкриваю щось нове. Для мене це ніби ще один курс навчального закладу.
- Хто працює над облаштуванням кімнат та розміщенням експозиції?
- Наша бригада - це я, мій син Богдан і Євген Постульга. Втрьох робили експозицію першого поверху, втрьох робимо й другий. Та це не означає, що працюємо лише ми. Багато сил докладають усі, бо треба й реставрувати фотографії, і друкувати нові, і трудитися над фризовою частиною... Отже, нам допомагає цілий колектив.
- Які проблеми заважають роботі?
- Як це не дивно, їх немає. Так, є певні моменти, але вони вирішуються в робочому порядку. Вірогідно тому, що ми дуже активно налаштувалися на роботу, маємо абсолютних однодумців в особах керівництва та колективу музею. А ще тому, що бачимо: відродженням музею опікується уся прилуцька громада. І це дуже радує.
- Впроваджуєте в оформленні музейних залів якісь новинки?
- Так, вони дійсно є. Але нехай це буде нашою невеликою таєм-ницею і сюрпризом для прилучан.
Розмову вела Людмила СМИК.
На фото:Анатолій Риженко
"В двух словах"
http://www.guberniya.net.ua/
Додати коментар: