16 вересня 2010 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 3102 | Коментарів: 12
Стаття «Ми віримо: Прилуки будуть сильними!» (газета «Град Прилуки» №36 від 8 вересня 2010 року) — це п‘єса-фантазія на дві дійові особи: пан Рожко і пан Козик. Цих двох «героїв» хоч до ордена представляй - воістину вже «господарники», так бідолашні печуться про місто та піклуються про прилучан, що нібито й будівельну компанію утворили, і житло будують (може, ще й задарма роздають), і гроші вчасно найманим працівникам виплачують (і чого ті скаржитися приходять у міську раду?!), і майже 4 роки басейн обіцяють побудувати (пригадується нібито трьохрівневий), і Удай рятують (лишень поки що на словах, як і, до речі, все інше), а як гастролюють по мікрорайонах Прилук!!! (ну справді-бо бременські музиканти, ходять чутки, що котрийсь на домрі чи то на флейті соло грає). Ну чім не «герої нашого часу»? Ні, безперечно, вони заслуговують на більше. Орден — це мало, по Зірці героя треба вручити обом, щоб було в самий раз.

А тепер, шановні прилучани, дозвольте про всі остапобендерівські та гастрольні справи наших героїв по порядку повідати.

Будівельна компанія «Прилуки — інноваційні будівельні технології» звучить «гордо», але не переконливо. Якщо в компанії лише директор, бухгалтер та ще двоє-троє працівників, то хіба це компанія? Будинок «Континенталь» по вул. Садовій побудувала підрядна організація - Чернігівське будівельне управління №6, найняті яким робітники не отримували заробітну плату, тому й приходили неодноразово до мене на прийом, до секретаря міської ради зі скаргами на дії Козика-Рожка, а коли урвався терпець — люди прийшли прямо на сесію. І деяким «героям» тоді дійсно були непереливки, адже робітники заявили: у Чернігівському будівельному управлінні їм повідомили, що Рожко і Козик з ними не розрахувалися, тому платити заробітну плату нема чим.
А тепер знову будемо говорити про басейн і нагадувати деякі моменти тим, у кого пам‘ять коротка, тобто Рожку і Козику, а вам, шановні прилучани, - як усе було насправді.

Ще у 2006 році до міської ради із заявою звернувся суб‘єкт господарювання з проханням виділити земельну ділянку між вулицями Костянтинівською, Пушкіна і Котляревського. Про басейн узагалі в заяві мова не йшла. Моє бачення як міського голови щодо забудови даної земельної ділянки було спрямоване на те, що якщо суб‘єкт господарювання хоче взяти земельну ділянку, то нехай побудує там хоча б один соціально значущий об‘єкт. Тому я й заветував ухвалене депутатами рішення про виділення земельної ділянки між вищезазначеними вулицями.

На 15-й (позачерговій) сесії міської ради 5 грудня 2006 року я зазначив: «Фірма «Прилуки - інноваційні будівельні технології» взяла в оренду баню. Баня — це збитковий об‘єкт. Мій підхід був такий: оскільки це соціально значущий об‘єкт, то дати можливість цій структурі, земельна ділянка якої поруч, знову ж таки взяти її в оренду і побудувати соціально значущі й інші об‘єкти на їх розсуд, щоб зберегти профіль бані. Нормально? Нормально. Це ж тільки землевідведення буде, а потім буде проект, буде містобудівна рада, будуть визначатися, де і що. Суть ось у чому: коли на минулій сесії було дві заяви, то я, чесно кажучи, не зрозумів, що відбувається. Моя пропозиція була: все-таки повернутися до того, що було домовлено. Тобто, на тому квадраті повинен бути і басейн, повинні залишитися й інші об‘єкти. Мова про що йде? У зв‘язку з тим, що була подана заява, я читаю: “У зв‘язку зі зміною намірів використання земельної ділянки, розміщеної між вулицями Костянтинівська, Пушкіна та Котляревського, прошу відкликати листи, які зареєстровані у виконкомі...., і з‘явився третій лист: “З метою розробки проекту забудови вільної ділянки землі, розміщеної між вулицями Костянтинівська, Пушкіна, Котляревського, просимо надати дозвіл на розробку проекту землевідведення. На даній земельній ділянці планується виконання земельних робіт. Перше, облаштування резервного футбольного поля. Друге, будівництво спортивно-оздоровчого басейну. Третє, будівництво житлових та нежитлових будівель» (витяг зі стенограми 15-ї (позачергової) сесії міської ради від 5 грудня 2006 року ).

Тоді Рожко М.В. наголосив: «Це не є питання взагалі, басейн і поле - соціальна нагрузка для нас, і вона має некомерційне значення» (витяг зі стенограми 15-ї (позачергової) сесії міської ради від 5 грудня 2006 року ). За надання земельної ділянки тоді проголосували 36 депутатів, 1 утримався.
Згодом на 22-й сесії міської ради 3 квітня 2007 року в контексті затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки в оренду ТОВ «Прилуки - інноваційні будівельні технології» знову йшлося про будівництво басейну та облаштування футбольного поля. Тоді я вніс пропозицію додати в рішення міської ради «за умови одночасного освоєння забудови кварталу», що й було підтримано 44-ма голосами депутатів.

Отже, усе, що залежало від міської ради, заявники отримали. Але заправку побудували, а басейн, на жаль, — ні. Згодом депутати почали цікавитися, чому не виконується ухвалене ними рішення. До того ж, на початку 2008 року я зустрічався зі спортивним активом міста, де знову прозвучало питання про басейн. Тому 7 лютого 2008 року на 34-й сесії я й поцікавився у пана Рожка, коли ж таки розпочнеться будівництво басейну, на що отримав наступну відповідь, яку цитую зі стенограми сесії: “Спортивний актив дуже хворобливий... Юрію Володимировичу, я розумію, що ви постійно нагадуєте мені про басейн... Я так думаю, що на наступній сесії я вам презентую проект, все це буде в кольорі, спробуємо це показати на фотографії, їх буде два варіанти. Один проект прибудований безпосередньо до банно-прального комбінату і окремо стояча будівля...”.
Нагадую, що це було на початку лютого 2008 року. А вже 6 березня 2008 року Рожко М.В. презентує на сесії проект басейну, побудованого в Нікополі (дуже дивує, що то була презентація не прилуцького басейну, а нікопольського ).

Цитую витяг зі стенограми сесії, а саме виступ Миколи Рожка: «По великому рахунку, те, що ми зараз подивимося з вами, немає потреби будувати в такому вигляді, бо він занадто великий. До нього входить і басейн, до нього входить і невеличкий аквапарк дитячий, там є декілька тренажерних залів і так далі, але поряд є два великих спортзали, які, мабуть, буде занадто важко будувати і у фінансовому плані... Тому що ця будівля буде на трьох поверхах... Розмір басейну - 8,5 на 25 м . Тобто, проект достатньо дорогий. Але я думаю, що за два роки можна завершити...» Уловлюєте, шановні прилучани, суть? Сказано це було 6 березня 2008 року, а сьогодні — вересень 2010 року . І я вкотре разом з вами, прилучани, запитую у пана Рожка: «Так де ж басейн, дорогі мої казкарі-фантазери і, цитуючи пана Козика, очкозамилювачі (такий вислів пролунав з уст пана Козика на одній із сесій)???»

Водили за ніс, туманили голову всьому депутатському корпусу і прилучанам, аж раптом придумали: та нам же мало землі під басейн (мабуть, не басейн, а ціле басейнище буде?!), дайте ще («ох земелько, свята земелько, як легко тебе загрібати в одні руки»), і ми тоді, може, знову заспіваємо вам басейніаду. Отак і співали майже 4 роки. А басейну як не було, так і нема. Зате, як пишуть «великі письменники» Рожко і Козик, є серйозні наміри стосовно будівництва басейну, де сьогодні навколо «шаленого будівництва» ростуть бур‘яни, у яких вовки виють. А «великі будівничі» паралельно переключилися на басейн Удаю - і знову їм щось заважає! А все дуже просто: флейтист ніколи не стане будівельником, хоч і надіне на голову білу каску.

Кілька слів щодо облаштованого футбольного поля, на що Рожко та Козик витратили аж 180 тисяч гривень (щось поскромничали, можна було б і мільйон сказати). Насправді ж поле облаштоване без ніякої технології — просто розрівняли майданчик і укатали трактором. Хай краще покажуть рахунки на 180 тисяч гривень. Через який банк вони перераховувалися? Куди й кому?

А ще прилучани цікавляться, чи хоч одну квартиру славнозвісного «Континенталю» Рожко і Козик передали під соціальне житло, тобто багатодітній чи малозабезпеченій родині, чи ветерану війни, адже отримали землю під будівництво в центрі міста. Упевнено скажу: «Ні! Вони лише на словах турбуються про всіх прилучан одразу».

Щось я поставив багато риторичних питань, на які у пана Рожка і пана Козика не було, немає і не буде чітких, логічних, а головне - правдивих відповідей. Повертаючись до їхньої статті, хочу знову поставити запитання. Ви пишете, що я повинен був «підтримувати й продовжувати найкращі починання свого попередника». Оце так прямо в яблучко! Значить, я мав би розбазарювати і продавати комунальне майно, закривати школи і дитячі садки, перераховувати бюджетні кошти, а це були мільйонні суми, на «медми» та «хабітати»?! Так оце ви того, панове, і рветеся до влади?!
І насамкінець. Мій погляд як міського голови охоплює і бачить усе, та біда в тому, що через фінансові труднощі не можна, як би того не хотілося, зробити в місті все й одразу — відремонтувати школи, дитячі садки, бібліотеки, лікарню, побудувати нову гімназію, нові котельні, замінити внутрішньобудинкові мережі, відремонтувати дороги і т. д. А якби все це робили спільними зусиллями, з великою любов‘ю до міста і всіх прилучан, як це робить Юрій Вікторович Коптєв, - тоді й найбільшу скелю можна було б зрушити з місця. Писати брудні пасквілі - справа нехитра, а ось реально допомогти громаді міста - це для декого надто складно.

І нагадую, що рішення ухвалює не міський голова, а виконавчий комітет або депутати, серед яких не одну каденцію значиться і пан Козик (до речі, за принципом «дорогому собі» - завжди піднімає руку), який до цього часу не навчився розрізняти рішення виконавчого комітету і рішення міської ради.

Отож, шановні панове, «не дуріте самі себе», не дуріть і прилучан, вони мудрі й здатні відрізнити полову від зерна.