21 липня 2009 р. | Автор: Helen | Переглядів: 4716 | Коментарів: 0
Сінокоситься...
21.07.09. Кілька років тому Женя Кізім, який мешкає з родиною в Радьківці, придбав у малодівицького умільця саморобний тракторець, сам його переробив і вдосконалив. Тепер будь-яку роботу робить ця нехитра , але роботяща й надійна техніка, priluchina.Без неї вже в господарстві, як без рук.
І дружина Наталка запросто може завести безвідмовний тракторець та з’їздити за необхідним, і діти із задоволенням водять. Навіть семирічна Настя, котра тільки-но перший клас закінчила, рветься за кермо.
От як би довелося управлятися з сіном, якби не «Askona»? (Від опельської фірми тут хіба що одна назва залишилась, зате яке зручне в управлінні та обслуговуванні це саморобне диво техніки!). Якраз на Петра і Павла перевезли, склали під навіс – і вже ніякий дощ, ніяка буря йому не страшні. Буде чим худобу взимку балувати – сіно аж зелене на колір і пахуче – ну просто фіточай.
Батьку й матері допомагала складати сіно дочка Альона. Вона щойно закінчила школу, подала документи в Ніжинський педуніверситет. Мріє навчатись на хіміка-біолога, не проти освоювати й хімію з інформатикою. Щоправда, вдома комп’ютера немає, але навчилась працювати на ньому не згірш за інших. Тільки б прийняли…
Що ж, Дай Бог абітурієнтці стати студенткою. Настя теж старається вчитись непогано. Мама її в Обичів у школу на скутері возить.
Того ж святкового дня – сіно не терпить! – бачили, як у Новій Греблі перевозили запашний корм… москвичем. А що поробиш, коли пора гаряча, а транспорту не так просто знайти, та й дорого це нині – найняти машину чи трактор. Тож обходяться селяни – хто чим може. За тягло використовують і легкові автомобілі.
Поспішали люди з сіном недарма. Надвечір Петро і Павло принесли рясні дощі з вітрюганом. А попало сіно під дощ – то вже, кажуть, не сіно – солома…
На фото: порядкує сіно саморобним тракторцем родина Кізімів з Радьківки; незвичну «вантажівку» помічено під Новою Греблею.
Фото: Віктора КРИВОРУЧКА
http://www.guberniya.net.ua
Сінокоситься...
21.07.09. Кілька років тому Женя Кізім, який мешкає з родиною в Радьківці, придбав у малодівицького умільця саморобний тракторець, сам його переробив і вдосконалив. Тепер будь-яку роботу робить ця нехитра , але роботяща й надійна техніка, priluchina.Без неї вже в господарстві, як без рук.
І дружина Наталка запросто може завести безвідмовний тракторець та з’їздити за необхідним, і діти із задоволенням водять. Навіть семирічна Настя, котра тільки-но перший клас закінчила, рветься за кермо.
От як би довелося управлятися з сіном, якби не «Askona»? (Від опельської фірми тут хіба що одна назва залишилась, зате яке зручне в управлінні та обслуговуванні це саморобне диво техніки!). Якраз на Петра і Павла перевезли, склали під навіс – і вже ніякий дощ, ніяка буря йому не страшні. Буде чим худобу взимку балувати – сіно аж зелене на колір і пахуче – ну просто фіточай.
Батьку й матері допомагала складати сіно дочка Альона. Вона щойно закінчила школу, подала документи в Ніжинський педуніверситет. Мріє навчатись на хіміка-біолога, не проти освоювати й хімію з інформатикою. Щоправда, вдома комп’ютера немає, але навчилась працювати на ньому не згірш за інших. Тільки б прийняли…
Що ж, Дай Бог абітурієнтці стати студенткою. Настя теж старається вчитись непогано. Мама її в Обичів у школу на скутері возить.
Того ж святкового дня – сіно не терпить! – бачили, як у Новій Греблі перевозили запашний корм… москвичем. А що поробиш, коли пора гаряча, а транспорту не так просто знайти, та й дорого це нині – найняти машину чи трактор. Тож обходяться селяни – хто чим може. За тягло використовують і легкові автомобілі.
Поспішали люди з сіном недарма. Надвечір Петро і Павло принесли рясні дощі з вітрюганом. А попало сіно під дощ – то вже, кажуть, не сіно – солома…
На фото: порядкує сіно саморобним тракторцем родина Кізімів з Радьківки; незвичну «вантажівку» помічено під Новою Греблею.
Фото: Віктора КРИВОРУЧКА
http://www.guberniya.net.ua
Додати коментар:
