6 квітня 2011 р. | Автор: OLEX | Переглядів: 1615 | Коментарів: 1
Нові голоси Іванівської церкви
Вівторок 29 березня став справжнім святом для прихожан церкви Різдва Іоанна Предтечі. На верхівці дзвіниці встановили новий головний дзвін храму – Благовісник. П’ятеро його «молодших братів» оселилися там ще на початку року.
Дзвони для Іванівської церкви були виготовлені у Донецьку на кошти мешканців Києва, подружжя Андрія і Тамари Чумакових, котрі пожертвували на богоугодну справу близько 160 тисяч гривень. Однак, за словами настоятеля храму протоієрея Олексія Бородая, не менший внесок в оновлення церкви – це гарячі та щирі молитви прихожан, які також зібрали на дзвони майже 6 тисяч гривень.
Того знаменного вівторка після закінчення Божественної Літургії віруючі Іванівської церкви не розійшлися, як зазвичай, по домівках, а поспішили надвір, де отець Олексій здійснив чин освячення дзвону. Після цього розпочалися монтажні роботи, за якими присутні спостерігали, затамувавши подих. З надскладним завданням за допомогою автокрану п’ятеро чоловік упоралися за годину. І сяючий 850-кілограмовий красень зайняв своє почесне місце.
«Із встановленням найбільшого та найважчого дзвона завершилося відновлення нашої дзвіниці, - розповів отець Олексій. - Ця подія надзвичайно важлива і значуща, адже саме з благовісту починається передзвін перед кожним богослужінням. Я щасливий, що нарешті наш храм отримав нові голоси, які скликатимуть людей на молитву во славу Божу, сповіщатимуть про свята, утішатимуть у бідах та скорботах. Про кращий подарунок до своїх іменин я і не мріяв».
Оксана Єршова
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1573


Дзвони для Іванівської церкви були виготовлені у Донецьку на кошти мешканців Києва, подружжя Андрія і Тамари Чумакових, котрі пожертвували на богоугодну справу близько 160 тисяч гривень. Однак, за словами настоятеля храму протоієрея Олексія Бородая, не менший внесок в оновлення церкви – це гарячі та щирі молитви прихожан, які також зібрали на дзвони майже 6 тисяч гривень.
Того знаменного вівторка після закінчення Божественної Літургії віруючі Іванівської церкви не розійшлися, як зазвичай, по домівках, а поспішили надвір, де отець Олексій здійснив чин освячення дзвону. Після цього розпочалися монтажні роботи, за якими присутні спостерігали, затамувавши подих. З надскладним завданням за допомогою автокрану п’ятеро чоловік упоралися за годину. І сяючий 850-кілограмовий красень зайняв своє почесне місце.
«Із встановленням найбільшого та найважчого дзвона завершилося відновлення нашої дзвіниці, - розповів отець Олексій. - Ця подія надзвичайно важлива і значуща, адже саме з благовісту починається передзвін перед кожним богослужінням. Я щасливий, що нарешті наш храм отримав нові голоси, які скликатимуть людей на молитву во славу Божу, сповіщатимуть про свята, утішатимуть у бідах та скорботах. Про кращий подарунок до своїх іменин я і не мріяв».
Оксана Єршова
http://gradpryluky.info/index.php?newsid=1573
Коментарі (1 шт.):
1 | ![]() |
Дата: 7 квітня 2011 р., 02:36:23 | ![]() |
Свого часу на початку 90-х років я 6 років працював ковалем у ПРЦЕО НГВУ «Чернігівнафтогаз». Одного разу до нас прийшли люди з Іванівської церкви, які замовили у нашому цеху перші так би мовити "протодзвони"... ![]() Представники Іванівської церкви привезли із собою два кисневих балони. Вони замовили, щоб наші токарі відрізали з балонів днище, але так, щоб по довжині відрізані балони значно різнились. Як потім вони пояснили - щоб дзвін від них був різного тону. А от саме виготовлення "язика" дзвона дісталося мені. Ну, звісно, язик був теж "протоязик" ![]() Зробили ми теє "біло"... але з Іванівської церкви чогось довгенько, місяців зо два, ніхто не приїздив. При черговому прибиранні у кузні я вже навіть збирався викинути "протоздвони" на металобрухт, але вирішив ще трохи зачекати. Коли приїхали люди з Іванівської церкви, з ними приїхав і старий Бородай. Він попрохав підняти на крані "дзвони" один за одним, щоб послухати, що ж вийшло. Коли ми підняли свій "виріб" то священник став ним калатати із щирою дитячою радістю, хоча звук був, прямо скажу, зовсім неприємний! ![]() ![]() Отак я долучився до виготовлення "дзвонів" Іванівської церкви. До речі - звук від обох, різних за довжиною балонів, майже не різнився і був неприємним, та досить довго саме він лунав на Іванівській церкві. ![]() | |||
Додати коментар: