Режисер Іван Канівець ("Тризуб Нептуна" і його творча кіногрупа свято впевнені, що тема Української Революції 1917-19 років зовсім не розкрита в українському кінематографі. Зйомки стрічки про Полк імені Костя Гордієнка мали місце у музеї "Пирогово". Учасники – Воєнно-історичні реконструктори і навіть представник офіцерства воєнно-морських сил України.
Отже, зйомки фільму за спогадами Всеволода Петріва. Виконавці – воєнно-історичні реконструктори. Фото вашій увазі.
-----
Повідомлення редагувалося 1 разів. Останнє редагування: Orynka (5 березня 2011 р., 17:05:54)
Усе чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов’язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли ЦЕ постає перед нами, навіть не впізнаємо ЙОГО в обличчя. (С) Ю.Андрухович
LIOSHA
Юний флудер
Номер: 732
Зареєстрований: 31 грудня 2008 р.
Повідомлень: 571
Попереджень: 6
Нагороди:
Ось саме таку технологію використовували на зйомках....
Усе чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов’язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли ЦЕ постає перед нами, навіть не впізнаємо ЙОГО в обличчя. (С) Ю.Андрухович
McLay
Постоялець
Номер: 499
З: Ukraina, Pryluky
Зареєстрований: 8 червня 2008 р.
Повідомлень: 234
Попереджень: 0
Блека-кам‘янчанка виставила цікаву статтю про підготовку до фестивалю "Остання столиця" у Кам‘янці. Прилучани теж будуть брати участь. Хто зацікавився - слідкуйте за оголошеннями. Буде цікаво.
Військово-історична реконструкція ... якщо не панацея, то, принаймні, дуже цікавий спосіб увічнення пам‘яті наших предків без політичної кон‘юнктури. (С) Олекса Руденко - з цього ролику...
ШАБЛЯ - це такий кривий меч, назва якого походить від старокозацького "а ну тихіше, панове"
OLEX
З Новим Роком!
Номер: 1
З: UA, Прилуки
Зареєстрований: 21 листопада 2006 р.
Повідомлень: 11852
Попереджень: 0
Нагороди:
Берестецький аборт. Про історичні ініціативи Ющенка
20 червня Верховна Рада ухвалила постанову "Про відзначення на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком". Відповідний законопроект від 11 травня 2011 року вніс депутат-НУНСівець Петро Андрійович Ющенко - старший брат екс-президента України.
В останній день травня пан Ющенко вніс на розгляд іще вісім написаних "під копірку" законопроектів про ювілейні дати, які, на його думку, заслуговують відзначення. Тексти указів абсолютно ідентичні з "берестейським" - тільки імена "дійових осіб" різні.
Автор, зокрема, пропонує відзначати на державному рівні дні народження кількох коронованих осіб (Данила Галицького, княгині Євпраксії, принцеси Інгігерди), релігійних і культурних діячів (преподобного Нестора-літописця, митрополита Дмитрія Ростовського (Туптала) а також деякі знакові події, серед яких - 960 років заснування Києво-Печерського монастиря.
Згадані ініціативи змусили автора цих рядків ретельніше придивитися до діяльності Петра Ющенка на ниві "відродження історичної пам‘яті"...
Поразка як предмет культу. І не тільки
Насамперед, про постанову "Про відзначення на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком". Звертає на себе увагу, що в ній не проставлена дата цієї події (якщо не брати до уваги пояснювальну записку, котра зазвичай призначається "для внутрішнього користування".
Битва, нагадаємо відбулася 28-30 червня 1651 року. Принаймні її основні фази - далі протягом перших десяти днів липня об‘єднані війська Речі Посполитої облягали табір козаків. Інтрига в тому, що 28 червня, перший день Берестецької битви - він же День Конституції України. Офіційне державне свято, між іншим.
Таким чином, завдяки парламентській постанові, ініційованій Петром Ющенком, Україна на державному рівні водночас відзначатиме день свого основного закону разом із днем своєї найбільшої поразки. Це вперше за всю її історію!
Гаразд, у даному випадку маємо за іронією долі просто збіг у датах. Гірше інше: український парламент воліє більше плакати над поразками, аніж відзначали перемоги. Цього разу в продовження старої народної традиції очікується плач на державному рівні. Сценарій плачу, правда, поки що невідомий.
Для порівняння досить згадати, як торік був завалений проект постанови про участь у відзначенні 600-ї річниці Грюнвальдської битви. Проект спільного відзначення з поляками 90-ї річниці "чуда над Віслою", коли польські і українські частини разом розгромили наступ червоних на Варшаву, зупинивши "світову революцію", так і залишився на рівні розмов.